Постанова 4874 № 902/966/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 травня 2023 року Справа № 902/966/22 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В. , суддя Саврій В.А. секретар судового засідання Олійник Т.М. за участю представників сторін: позивача: Кулика О.І. адвоката за довіреністю №453 від 03.10.22 відповідача: Янкевич Л.Д. адвоката за довіреністю №01Др-110-1222 від 21.12.22 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на ухвалу господарського суду Вінницької області, постановлену 30.01.23р. суддею Нешик О.С. о 16:15 у м.Вінниці у справі №902/966/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" про стягнення 193 720 977,52 грн заборгованості за договором транспортування природного газу ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 30.01.2023 у справі №902/966/22, зокрема, задоволено клопотання АТ "Вінницягаз" про призначення комплексної судової експертизи. Призначено у справі №902/966/22 судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Зобов`язано сторони надати експерту оригінали усіх необхідних документів, забезпечити експертам належні умови для проведення експертизи. Провадження у справі зупинено на час проведення у ній судової експертизи. В обґрунтування ухвали, суд з посиланням на ст.ст. 99, 100, 228 ГПК України, рішення Європейського Суду з прав людини, постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/11273/20, постанову Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №640/19386/18 вказує, що оскільки питання, які просить поставити відповідач на вирішення судової експертизи відповідають обґрунтуванню заявлених позовних вимог та заперечень, а також потребують спеціальних знань, суд прийшов до висновку про задоволення клопотання про призначення у справі судової експертизи. Проведення судової експертизи, слід доручити кваліфікованим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м.Київ, вул.Смоленська, буд.6), оскільки щодо цієї експертної установи сторонами було досягнуто згоди. Відповідно провадження у справі слід зупинити. Не погодившись із постановленою ухвалою, скаржник звернувся із апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 30.01.2023 про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі № 902/966/22. Вказує, що не погоджується з ухвалою Господарського суду Вінницької області від 30.01.2023 у справі № 902/966/22, вважає її такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду першої інстанції, обставинам справи, що підтверджується наступним. Так, з посиланням на ст.99 ГПК України, п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» , зазначає, що із позовної заяви, вбачається, що предметом спору є стягнення заборгованості, а також штрафних санкцій у зв`язку із невиконанням відповідачем умов Договору транспортування природного газу від 4 лютого 2020 року №2002000095 з оплати за негативні щодобові небаланси у квітні, травні, вересні, жовтні та грудні 2021 року. Тобто, предметом доказування у даній справі є встановлення наявності негативних щодобових небалансів за вказаний період та визначення плати за них. Скаржник вважає, що суд першої інстанції передчасно прийняв оскаржувану ухвалу без проведення ґрунтовного та повного вивчення під час підготовчого провадження обставин справи, передусім, без самостійного з`ясування саме питань права. Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що в матеріалах справи наявні належні та достатні докази щодо усіх обставин, які входять в предмет доказування, а питання, які Відповідачем винесені на експертизу або не потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, або взагалі не мають значення для даної справи, є такими, що не стосуються предмету доказування у даній справі, що було проігноровано судом першої інстанції при прийняті оскаржуваної ухвали. Так, у матеріалах справи наявні належні та допустимі докази на підставі яких встановлюється наявність негативних небалансів та обставини виконання Договору транспортування газу, а саме: (1) акти врегулювання щодобових небалансів (які є первинними документами), (2) двосторонні акти приймання - передачі природного газу, (3) двосторонні акти наданих послуг, (4) завантажені Відповідачем до інформаційної платформи файли по формам №2, № 3, (5) розрахунки № 1, № 2, № 3 про добові небаланси. Вказує, що акти приймання-передачі природного газу підтверджують обсяг природного газу, який фактично надійшов з газотранспортної системи в газорозподільну систему AT «Вінницягаз», в той час як акт наданих послуг, свідчить про перевищення замовленої (договірної) потужності в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи. Вказані акти підписані відповідачем без зауважень та застережень. Водночас AT «Вінницягаз» самостійно завантажувало до інформаційної платформи Оператора ГТС файли по формам № 2, № 3 щодо остаточних алокацій обсягів відібраного відповідачем природного газу з газотранспортної системи за спірний період. Разом з тим, з посиланням на кодекс ГТС вказує, що маржинальна ціна природного газу, яка застосовувалась при визначенні вартості щодобових небалансів за квітень, травень, вересень, жовтень та грудень 2021 року, була визначена з урахуванням витрат Оператора ГТС, понесених для забезпечення балансування газотранспортної системи у квітні, травні, вересні, жовтні та грудні 2021 року. З посиланням на конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, рішення Європейського Суду з прав людини, Постанову Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» скаржник, зазначає, що оскаржена ухвала не відповідає вимогам норм процесуального права в частині обґрунтування дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин (ч. 2 ст. 98 ГПК України), а також взагалі не вмотивована неможливістю суду першої інстанції з`ясувати обставини, що мають значення для справи, без необхідних спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо (ч. 1 ст. 99 ГПК України). При цьому, ненадання оцінки наявним у матеріалах справи доказам шляхом повного, всебічного та безпосереднього їх дослідження в судовому засіданні є порушенням норм процесуального права (ст. 73, 76-79, 86, 236 ГПК України), що призвело до невідповідності висновків суду, обставинам справи. У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Вінницягаз» наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції. Просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» від 17.02.2023 на ухвалу Господарського суду від 30.01.2023 по справі № 902/966/22 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької у даній справі - без змін. В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить скасувати ухвалу Господарського суду Вінницької області від 30.01.2023 про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі № 902/966/22. Представник відповідача заперечила проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві та надала пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить оскаржену ухвалу залишити без змін. Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне. В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/966/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" 193720977,52 грн заборгованості, яка складається з: 145241312,37 грн - основного боргу; 13666767,48 грн - пені; 30783919,74 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів; 4028977,93 грн - 3% річних. Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору транспортування природного газу №2002000095 від 04.02.2020 відповідачем не здійснено плату за добовий небаланс природного газу, який мав місце у квітні, травні, вересні, жовтні, грудні 2021 року, у зв`язку з чим виникла заборгованість, на яку позивачем нараховано пеню, інфляційні втрати та 3% річних. Як на правову підставу заявлених вимог позивач, зокрема, посилається на положення ст.ст.526, 530, 536, 549, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 231 Господарського кодексу України та положення Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015. 10.01.2023 до суду надійшло клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" Про призначення судової експертизи №210007.1-Ск-14412-1222 від 26.12.2022, яким відповідач уточнив питання, які ставляться експерту, виклавши їх в такій редакції: "- Які точки входу та виходу, в тому числі віртуальні з/до газотранспортної системи було використано ТОВ Оператор ГТС України при розрахунку вартості послуг врегулювання добових небалансів AT Вінницягаз у квітні, травні, вересні, жовтні та грудні 2021 року?; - Якими первинними документами підтверджується розрахунок ТОВ Оператор ГТС України вартості послуг врегулювання добових небалансів AT Вінницягаз у квітні, травні, вересні, жовтні та грудні 2021 року? Чи відповідають ці документи вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні?; - Чи підтверджується документально надання ТОВ Оператор ГТС України у встановлений Договором транспортування природного газу №2002000095 від 04.02.2020 року та Кодексом газотранспортної системи термін замовнику послуг транспортування AT Вінницягаз звітів по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу), розрахунків вартості послуг врегулювання добових небалансів та рахунків-фактур?; - Чи відповідає величина коригування, застосована ТОВ Оператор ГТС України, положенням глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС?; - Чи врахована ТОВ Оператор ГТС України при розрахунку ціни природного газу маржа Виконавця (п.4.1, 4.2., 4.3. договору купівлі-продажу, укладеному 19.01.2021 року за № 210100095 з ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України)?; - Яку базу для розрахунку маржинальних цін було застосовано ТОВ Оператор ГТС України? Чи відповідають застосовані ціни у квітні, травні, вересні, жовтні та грудні 2021 року реальним та обґрунтованим витратам на продаж та на придбання в кожну газову добу квітні, травня, вересня, жовтня та грудня 2021 року ТОВ Оператор ГТС України природного газу внаслідок отримання послуг балансування?; - Чи правильно застосована маржинальна ціна придбання природного газу при розрахунку плати за добові небаланси квітня, травня, вересня, жовтня та грудня місяців 2021 року?; - Чи дійсно у квітні, травні, вересні, жовтні, грудні 2021 року існувала ситуація з відхиленням технічних параметрів роботи газотранспортної системи ТОВ Оператора ГТС від звичайного рівня функціонування газотранспортної системи по причині недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій? Якщо так, то визначити яка величина відхилень обсягів підтверджених замовникам послуг транспортування номінацій вплинула на величину відхилення технічних параметрів від їх звичайного рівня?; - Чи існувала в AT Вінницягаз технічна можливість самостійно відбирати природний газ з газотранспортної системи (закачувати природний газ з газотранспортної системи в газорозподільні мережі) на пунктах приймання-передачі газу на газорозподільних станціях, враховуючи технічне облаштування газорозподільних станцій перерахованих, що знаходяться у володінні та користуванні ТОВ Оператор ГТС України ?; - В яких обсягах у спірний період (квітень, травень, вересень, жовтень та грудень 2021 року) ТОВ Оператор ГТС України закачувало природний газ в газорозподільні мережі AT Вінницягаз на пунктах приймання-передачі газу на газорозподільних станціях, та хто власник такого закачаного природного газу?; - Чи підтверджуються документально дії ТОВ Оператора ГТС України по застосовуванню щодо AT Вінницягаз відповідних заходів з обмеженням (припиненням) транспортування природного газу по відповідних точках входу/виходу?; - Чи правомірно ТОВ Оператор ГТС України здійснював врегулювання небалансів квітня, травня, вересня, жовтня та грудня 2021 року закупівлею послуг балансування по договору купівлі-продажу, укладеному 19.01.2021 року за № 210100095 з ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України?" Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 30.01.2023 у справі №902/966/22, зокрема, задоволено клопотання АТ "Вінницягаз" про призначення комплексної судової експертизи. Призначено у справі №902/966/22 судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення судової експертизи у справі №902/966/22 поставлено такі питання: 1) Які точки входу та виходу, в тому числі віртуальні з/до газотранспортної системи було використано ТОВ Оператор ГТС України при розрахунку вартості послуг врегулювання добових небалансів AT Вінницягаз у квітні, травні, вересні, жовтні та грудні 2021 року?; 2) Якими первинними документами підтверджується розрахунок ТОВ Оператор ГТС України вартості послуг врегулювання добових небалансів AT Вінницягаз у квітні, травні, вересні, жовтні та грудні 2021 року? Чи відповідають ці документи вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні?; 3) Чи підтверджується документально надання ТОВ Оператор ГТС України у встановлений Договором транспортування природного газу №2002000095 від 04.02.2020 року та Кодексом газотранспортної системи термін замовнику послуг транспортування AT Вінницягаз звітів по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу), розрахунків вартості послуг врегулювання добових небалансів та рахунків-фактур?; 4) Чи відповідає величина коригування, застосована ТОВ Оператор ГТС України, положенням глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС?; 5) Чи врахована ТОВ Оператор ГТС України при розрахунку ціни природного газу маржа Виконавця (п.4.1, 4.2., 4.3. договору купівлі-продажу, укладеного 19.01.2021 року за № 210100095 з ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України)?; 6) Яку базу для розрахунку маржинальних цін було застосовано ТОВ Оператор ГТС України? Чи відповідають застосовані ціни у квітні, травні, вересні, жовтні та грудні 2021 року реальним та обґрунтованим витратам на продаж та на придбання в кожну газову добу квітні, травня, вересня, жовтня та грудня 2021 року ТОВ Оператор ГТС України природного газу внаслідок отримання послуг балансування?; 7) Чи правильно застосована маржинальна ціна придбання природного газу при розрахунку плати за добові небаланси квітня, травня, вересня, жовтня та грудня місяців 2021 року?; 8) Чи дійсно у квітні, травні, вересні, жовтні, грудні 2021 року існувала ситуація з відхиленням технічних параметрів роботи газотранспортної системи ТОВ Оператора ГТС від звичайного рівня функціонування газотранспортної системи по причині недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій? Якщо так, то визначити яка величина відхилень обсягів підтверджених замовникам послуг транспортування номінацій вплинула на величину відхилення технічних параметрів від їх звичайного рівня?; 9) Чи існувала в AT Вінницягаз технічна можливість самостійно відбирати природний газ з газотранспортної системи (закачувати природний газ з газотранспортної системи в газорозподільні мережі) на пунктах приймання-передачі газу на газорозподільних станціях, враховуючи технічне облаштування газорозподільних станцій перерахованих, що знаходяться у володінні та користуванні ТОВ Оператор ГТС України ?; 10) В яких обсягах у спірний період (квітень, травень, вересень, жовтень та грудень 2021 року) ТОВ Оператор ГТС України закачувало природний газ в газорозподільні мережі AT Вінницягаз на пунктах приймання-передачі газу на газорозподільних станціях, та хто власник такого закачаного природного газу?; 11) Чи підтверджуються документально дії ТОВ Оператора ГТС України по застосовуванню щодо AT Вінницягаз відповідних заходів з обмеженням (припиненням) транспортування природного газу по відповідних точках входу/виходу?; 12) Чи правомірно ТОВ Оператор ГТС України здійснював врегулювання небалансів квітня, травня, вересня, жовтня та грудня 2021 року закупівлею послуг балансування по договору купівлі-продажу, укладеному 19.01.2021 року за № 210100095 з ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз України?; 13) Вирішити також інші питання, які можуть виникнути в процесі проведення судової експертизи судовими експертами та спеціалістами. Зобов`язано сторони надати експерту оригінали усіх необхідних документів, забезпечити експертам належні умови для проведення експертизи. Провадження у справі зупинено на час проведення у ній судової експертизи. Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Частиною 1 ст. 99 ГПК України передбачено призначення господарським судом експертизи за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Згідно з ч. 2 ст. 98 ГПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується судом як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Означена правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17. Так, судова колегія зауважує, що неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду. Призначаючи експертизу, суд першої інстанції вказав, що спір у справі №902/966/22 виник в результаті виникнення у відповідача негативних небалансів за квітень, травень, вересень, жовтень та грудень 2021 року, у зв`язку із чим у Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" виник обов`язок сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" кошти відповідно до розміру добового небалансу. В той же час, відповідач не визнає позовні вимоги, стверджуючи про відсутність з боку позивача балансуючих дій, а також тим, що позивачем не доведено реальні та обґрунтовані витрати понесені на вчинення балансуючих дій з метою врегулювання негативних небалансів замовників послуг транспортування. Крім того, суд вказав на висновки викладені в постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №640/19386/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/11273/20. Таким чином враховуючи предмет та підставу позову у справі, зазначив, що під час її розгляду дослідженню та встановленню підлягають факти, зокрема, наявності чи відсутності обсягів негативного небалансу, встановлення реальності здійснення позивачем господарської операції, визначення достовірності, обґрунтованості та реальності понесених позивачем витрат при визначенні маржинальних цін придбання/продажу природного газу, та відповідно обґрунтованості заявленого розміру позовних вимог. Проте, судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості яка складається з: 145241312,37 грн - основного боргу; 13666767,48 грн - пені; 30783919,74 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів; 4028977,93 грн - 3% річних. Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору транспортування природного газу №2002000095 від 04.02.2020 відповідачем не здійснено плату за добовий небаланс природного газу, який мав місце у квітні, травні, вересні, жовтні, грудні 2021 року, у зв`язку з чим виникла заборгованість, на яку позивачем нараховано пеню, інфляційні втрати та 3% річних. Як на правову підставу заявлених вимог позивач, зокрема, посилається на положення ст.ст.526, 530, 536, 549, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 231 Господарського кодексу України та положення Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015. З урахуванням предмету та підстав позову, а також змісту постанов Верховного Суду від 19.03.2021р. у справі №922/3797/19 та від 18.02.2022р. у справі №918/450/20 судова колегія зауважує, що касаційним судом було чітко визначено перелік обставин, які необхідні для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування. Зокрема, для правильного вирішення подібних спорів за відсутності узгодженої позиції сторін щодо надання послуг балансування судам належало встановити обставини, пов`язані з наданням послуг власне транспортування газу, дослідити складені сторонами на виконання відповідних умов Договору акти приймання-передачі природного газу в спірний період, у тому числі з метою встановлення обсягів природного газу, визначених комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, як то передбачено Кодексом ГТС. Проте, поставлені на вирішення експертизи питання не стосуються предмету доказування у справі, а встановлення фактичних обставин, зокрема, щодо перевірки проведеного позивачем розрахунку обсягу місячного небалансу та, відповідно, правильність застосованого коефіцієнту компенсації, може бути самостійно здійснено судом без потреби у спеціальних знаннях та на підставі наступних доказів, що наявні у матеріалах справи: - копії договору про надання послуги балансування від 19.01.2021 № 2101000095 та додатків до нього; - копії форм №8в за квітень, травень, вересень, жовтень, грудень 2021 року; - копії зведених актів приймання-передачі природного газу за квітень, травень, вересень, жовтень, грудень 2021 року; - копії актів надання послуг балансування обсягів природного газу за квітень, травень, вересень, жовтень, грудень 2021 року, інформації щодо порядку розрахунку маржинальної ціни у період квітень, травень, вересень, жовтень, грудень 2021 року; - розрахунків №1,2,3 добових небалансів за газові місяці за квітень, травень, вересень, жовтень, грудень 2021 року; - акти врегулювання щодобових небалансів; - завантажені відповідачем до інформаційної платформи файли по формам № 2, №

3. Зокрема, акти приймання-передачі природного газу підтверджують обсяг природного газу, який фактично надійшов з газотранспортної системи в газорозподільну систему AT «Вінницягаз», в той час як акт наданих послуг, свідчить про перевищення замовленої (договірної) потужності в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи. Вказані акти підписані відповідачем без зауважень та застережень. Водночас AT «Вінницягаз» самостійно завантажувало до інформаційної платформи Оператора ГТС файли по формам № 2, № 3 щодо остаточних алокацій обсягів відібраного відповідачем природного газу з газотранспортної системи за спірний період. Відповідно до п. 1 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, Оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень). Обсяг небалансів визначався як різниця між обсягом природного газу, який надійшов з газотранспортної системи в газорозподільну систему AT «Вінницягаз» (акти приймання - передачі природного газу, Форма 4) та обсягами природного газу відібраними споживачами в зоні ліцензійної діяльності AT «Вінницягаз» (Форма 3). Відповідно різниця між цими обсягами і є небалансом, тобто обсягом того природного газу, який AT «Вінницягаз» безпідставно відібрало з газотранспортної системи України. Детальна інформація щодо усіх обсягів та розрахунок обсягу небалансу наведена у Розрахунках 1 та 2, в яких позивач відобразив зведені дані відповідно до інформації, яка міститься у первинних документах зазначених вище. Тобто розрахунок обсягу небалансу не є складним, не потребує спеціальних знать, а в матеріалах справи містяться усі необхідні документи для його розрахунку. Щодо розрахунку маржинальної ціни придбання природного газу (вартості безпідставно відібраного природного газу) то такий розрахунок визначений Розділом XIV Кодексу ГТС, тобто перевірка даного розрахунку не потребує інших знань, окрім як в галузі права, а самі розрахунки не є складними. Відповідно до п. 1 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень). У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс (п.2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС). Згідно пункту 4 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави. Відповідно до пункту 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, плата за добовий небаланс застосовується таким чином: -якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс; -якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс. Положеннями пункту 8 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено, що для цілей розрахунку плати за добовий небаланс ціна, що застосовується (крім випадку обсягів небалансу, який виник у рамках виконання спеціальних обов`язків, в установленому транспортування природного газу за газову добу є позитивним (тобто коли подачі замовника послуг транспортування природного газу протягом газової доби перевищують його відбори); -маржинальна ціна придбання природного газу, якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним (тобто коли відбори замовника послуг транспортування протягом газової доби перевищують його подачі). Згідно пункту 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, у випадку непогодження Регулятором відповідно до пункту 10 цієї глави торгової платформи маржинальна ціна продажу та маржинальна ціна придбання розраховуються для кожної газової доби таким чином: -маржинальна ціна продажу визначається шляхом зменшення вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування; -маржинальна ціна придбання визначається шляхом збільшення вартості природного газу, придбаного/проданого оператором газотранспортної системи внаслідок отримання послуг балансування за цю газову добу, на величину коригування. З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять докази (первинні документи), з яких можливо встановити вартість та обсяги природного газу. Наявність вищевказаних доказів дає можливість суду вирішити спір по суті без призначення судової експертизи, задовольнивши позов повністю чи частково, або ж відмовивши у задоволенні позову. Таким чином, призначаючи у справі судову експертизу, господарський суд не навів дійсної необхідності такого призначення, не вказав, які саме спеціальні знання необхідні для вирішення спору, не обґрунтував неможливості розгляду позовних вимог по суті за результатами оцінки наявних у справі доказів без призначення судової експертизи, а лише обмежився посиланням на доцільність такого призначення для повного та всебічного розгляду даної справи. Натомість, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях, без яких неможливо встановити обставини справи, тобто, у тому разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Однак, у даному випадку, з огляду на наявні у матеріалах справи докази, апеляційним господарським судом не встановлено необхідності у призначенні судової експертизи. Що стосується питань, поставлених на вирішення експертизи, судова колегія зазначає, що фактично вони зводяться до встановлення обсягу наявних у матеріалах справи доказів та їх допустимості, а тому є правовими питання, вирішення яких віднесено до компетенції суду. Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення експертизи. Отже, питання правомірності зупинення провадження у справі є похідним від вирішення питання призначення експертизи. Крім того, необґрунтоване призначення експертизи та зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Слід зазначити, що обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. За змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Проаналізувавши наведені процесуальні норми, суд зазначає, що питання визначення обсягу та належності доказів, поданих учасниками справи на підтвердження тих чи інших обставин, є прерогативою суду та відноситься до його безпосередніх обов`язків під час встановлення фактичних обставин справи. Саме тому встановлення обставин щодо визначення певного кола доказів не може бути покладено на судового експерта у жодній сфері. Таким чином на переконання колегії суддів, клопотання АТ "Вінницягаз" про призначення комплексної судової експертизи задоволенню не підлягає. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно зі статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Вінницької області від 30.01.2023 р. у справі №902/966/22 - скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. При цьому, розподіл судового збору, пов`язаного з поданням апеляційної скарги, повинен здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду справи по суті згідно з загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 30.01.23 у справі № 902/966/22 задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 30.01.23 у справі № 902/966/22 скасувати.

3. Справу №902/966/22 передати до Господарського суду Вінницької області для продовження розгляду.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України. Повний текст постанови складений "10" травня 2023 р. Головуючий суддя Миханюк М.В. Суддя Коломис В.В. Суддя Саврій В.А.