Постанова Сумський апеляційний суд № 592/2241/23

Справа №592/2241/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Литовченко О. В. Номер провадження 33/816/338/23 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 травня 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності адвоката Маховика Р.В., розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Маховика Р.В. на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 березня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого, визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп. В С Т А Н О В И В: Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 березня 2023 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 26 січня 2023 року о 23.40 в м. Суми по вул. Білопільський шлях, 26 А, керував транспортним засобом Audi A6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується позитивним висновком № 154 від 27.01.2023 року, чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з вказаним судовим рішенням, захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Маховик Р.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову судді суду першої інстанції, а провадження по справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що не зважаючи на подану ОСОБА_1 заяву про відкладення розгляду справи, суд розглянув матеріали про вчинення адміністративного правопорушення, без участі останнього. Крім того, жодних підстав, перелічених у ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 26 січня 2023 року, інспектори поліції не мали, будь-які інші протоколи про адміністративне правопорушення не складалися, як і жодних інших постанов також не виносились. Також в обґрунтування поданої апеляційної скарги, захисник зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення було складено лише через 13 днів після вчинення проступку. Жодних доказів неможливості виявлення ОСОБА_1 протягом цих днів у матеріалах справи не містяться, відсутні будь-які рапорти працівників поліції щодо не можливості виявлення останнього за місцем мешкання, тощо. Як вбачається зі змісту протоколу, документ було складено в АДРЕСА_2 , що не є ні місцем вчинення правопорушення, ні місцем розташування органу поліції, у зв`язку з чим вбачається порушення вимог КУпАП при складанні вищезазначеного протоколу. Матеріали справи не містять підтверджуючих даних про направлення ОСОБА_1 до медичного закладу для огляду на стан сп`яніння, чим порушено встановлений законом порядок. Наявний у матеріалах справи висновок щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння від 27 січня 2023 року складений з порушеннями вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Також відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування автомобілем та не попереджено про неможливість подальшої експлуатації транспортного засобу, чим порушено вимоги чинного законодавства. У доповненій апеляційній скарзі, захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності адвокат Маховик Р.В. зазначає, що згідно відповіді на адвокатський запит, отриманої від директора КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» Тараса Злиденного, вбачається, що 27 січня 2023 року у ОСОБА_1 здійснювався відбір біологічного матеріалу з метою виявлення та уточнення наявних речовин впливу здатних спричинювати стан сп`яніння. Лабораторне дослідження проводилося 30 січня 2023 року, а акт медичного огляду особи, що керує транспортним засобом з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 154 підписано лікарем наркологом лише 02 лютого 2023 року, що є датою закінчення медичного огляду. Адже до отримання результатів лабораторного дослідження акт медичного огляду є незавершеним. Відповідно висновок медичного огляду 27 січня 2023 року не видавався, а доданий до матеріалів висновок є неналежним та недопустимим доказом по справі та не може будь-яким чином підтверджувати викладені у протоколі обставини. Таким чином, на думку апелянта, судом не доведено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю. Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, позицію особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та захисника адвоката Маховика Р.В., які подану апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав в повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, з врахуванням: - протоколу про адміністративне правопорушення від 08 лютого 2023 року серії ААД № 046521; - показань газоаналізатора «Драгер 6820», відповідно якого розмір парів у видиху вальному повітрі ОСОБА_1 становить 1,09 %; - акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; - висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або передання під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.01.2023 року, що підтверджує перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння; - відеозапису, яким зафіксовано проходження ОСОБА_1 встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі. Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у апеляційного суду підстави відсутні. Апеляційний суд не може прийняти доводи апеляційної скарги захисника про порушення судом першої інстанції права ОСОБА_1 на захист через розгляд справи у його відсутність, оскільки згідно ст. 268 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, що було дотримано суддею суду першої інстанції. Зокрема, розгляд справи відносно ОСОБА_1 відкладався за клопотанням захисника, з підстав неможливістю прибути на судове засідання. Проте жодних доказів неможливості ОСОБА_1 та його захисника бути присутнім на судовому розгляді, останніми не надавалися. З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується із суддею суду першої інстанції про можливість розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 , що допускається положеннями ст. 268 КУпАП, ураховуючи при цьому усталену судову практику ЄСПЛ щодо оцінки поведінки особи та її вплив на тривалість розгляду справи, згідно якої право на доступ до суду, закріплене у § 1 ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Необхідно наголосити, що необґрунтоване зволікання з боку суду у розгляді справи могло призвести до негативних наслідків у виді закриття провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП через закінчення строку накладення стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, що є неприпустимим, оскільки зводиться нанівець легітимна мета провадження у справі (охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством тощо ст. 1 КУпАП) та унеможливлення існування розумної пропорційності між використаними судом засобами та поставленою метою. Твердження захисника про те, що для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 у працівників поліції не було правових підстав, не відповідає вимогам чинного законодавства. Оскільки відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Крім того, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, транспортний засіб Audi A6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_1 був зупинений 26 січня 2023 року о 23 год. 40 хв., тобто у час дії комендантської години. Що стосується доводів апеляційної скарги в тій частині, що протокол про адміністративне правопорушення був складний через тринадцять днів після фактичного виявлення ознак адміністративного правопорушення, не є слушними, з огляду на те, що під час проведення медичного огляду 27 січня 2023 року у ОСОБА_1 були відібрані зразки біологічного середовища, тому, з урахуванням часу необхідного для отримання акту, складання протоколу про адміністративне правопорушення через певний тривалий проміжок часу, в даному випадку, є цілком виправданими та відповідають положенням ч. 2 ст. 254 КУпАП. Апеляційним судом встановлено, що за наслідками проведеного в закладі охорони здоров`я огляду, у відповідності до вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», було складено висновок від 27 січня 2023 року. Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.01.2023 року, лікарем КНП Сумської обласної ради «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» під час медичного огляду ОСОБА_1 встановлено такі зовнішні ознаки (млява міміка, хода з похитуванням, хитання при поворотах, пальце-носова проба з прорахуванням, тремтіння пальців рук, виражений запах алкоголю з порожнин рота), що у своїй сукупності підтверджують перебування особи у стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, висновок щодо результатів медичного огляду видається на підставі акту медичного огляду. З наданих захисником витребуваних документів, акт медичного огляду був заповнений 27 січня 2023 року, тобто в день проведення медичного огляду ОСОБА_1 , який був доставлений працівниками поліції, а виданий лише 02 лютого 2023 року, після отримання результатів дослідження біологічного матеріалу, відібраного у день огляду. Лабораторна діагностика відібраної у ОСОБА_1 зразків крові, здійснювалася з метою лише уточнення наявних речовин впливу. Оскільки візуальний огляд медичним працівником обстежуваної особи підтвердив факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння 27 січня 2023 року. Доданий до матеріалів справи висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції оформлена 27 січня 2023 року, тобто в день безпосереднього огляду. Наведений вище висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 відповідає вимогам Інструкції, містить у собі усі необхідні до заповнення дані та складений після повного медичного огляду ОСОБА_1 . Посилання адвоката на розбіжності дат зазначених у висновку та актів, апеляційний суд вважає не обґрунтованим, оскільки акт медичного огляду був затверджений 02 лютого 2023 року після отримання результатів дослідження біологічного матеріалу, який відбирався лише для уточнення, а не підтвердження наявних речовин впливу у організмі ОСОБА_1 . Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що докази, які є в матеріалах справи є неналежними і недопустимими, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, і обидва рази у нього встановлений стан алкогольного сп`яніння. Посилання апелянта про невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам Закону, не заслуговують на увагу, з огляду на таке. Згідно зі ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 повністю відповідає вищевказаним вимогам Закону і містить у собі всі необхідні дані. Посилання захисника на ст. 259 КУпАП, апеляційний суд вважає безпідставним, оскільки, як встановлено матеріалами справи, протокол складався не в день вчинення адміністративного правопорушення, а лише після отримання результатів дослідження відібраного біологічного середовища та видачу акту медичного огляду. Вказана норма КУпАП регламентує порядок складання протоколу саме в день вчинення адміністративного правопорушення, у разі не можливості скласти його на місці. Посилання в апеляційній скарзі на те, що працівниками поліції не складалося направлення на огляд водія ОСОБА_1 в закладі охорони здоров`я та таке направленні відсутнє в матеріалах справи на законність постанови суду не впливають та не спростовують висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вимога відсторонення водія від керування транспортним засобом, передбачена частиною першою статті 266 КУпАП, не впливає на порядок проведення огляду водія на стан сп`яніння, передбачений частинами другою-четвертою вказаної статті, та не тягне наслідків, передбачених частиною п`ятої цієї статті. Тому доводи захисника є необґрунтованими. Істотних порушень вимог КУпАП, які б могли стати безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови суду, під час розгляду даних матеріалів судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає. Таким чином, з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, суддя вірно встановив в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було. Вказана справа про адміністративне правопорушення була розглянута суддею суду першої повно, всебічно, об`єктивно і будь-яких порушень, при цьому, апеляційним судом не встановлено. Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Маховика Р.В., апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді районного суду слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП України, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 березня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без зміни, а апеляційну захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Маховика Р.В. на цю постанову - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.