Постанова 4813 № 521/7957/22

Номер провадження: 22-ц/813/4556/23 Справа № 521/7957/22 Головуючий у першій інстанції Михайлюк О.А. Доповідач Кутурланова О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.04.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кутурланової О.В., суддів: Орловської Н.В., Приходько Л.А., секретар судового засідання Виходець А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси у складі судді Михайлюка О.А. від 21 листопада 2022 року у справі за скаргою АТ КБ «ПриватБанк» на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича, ВСТАНОВИВ: У червні 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича. В обґрунтування заяви зазначило, що в провадженні Малиновського районного суду міста Одеси перебувала цивільна справа №201/1182/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до AT КБ ПриватБанк про стягнення коштів. Постановою Апеляційного суду Одеської області від 10 грудня 2018 року рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 19 червня 2018 року змінено, стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за угодою №SAMDN25000736641340, яка складає: сума депозиту в розмірі 2 945,60 євро; відсотки за період з 18.03.2014 року по 22.07.2017 року в розмірі 737,64 євро та за період з 23.07.2017 року по 04.12.2017 року в розмірі 0,12 євро; суму судового збору в розмірі 752,55 гривні. Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.09.2019 року прийнято до виконання виконавче провадження №59475348, відкрите на підставі виконавчого листа №201/1182/18, виданого 11.05.2019 року Малиновським районним судом міста Одеси. АТ КБ «ПриватБанк» перерахувало грошові кошти стягувачу у розмірах - 2 945,60 євро; 593,9 євро та 605,80 грн судового збору, що підтверджується платіжними дорученнями. 05.05.2022 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. із заявою про закінчення виконавчого провадження №59475348, посилаючись на добровільне виконання рішення суду у справі №201/1182/18, проте станом на день подання скарги виконавче провадження №59475348 не закінчене. Посилаючись на викладене, АТ КБ «ПриватБанк» просило суд визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича в частині не виконання вимог заяви про закриття виконавчого провадження №59475348 та зобов`язати виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження №59475348. Ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 21 листопада 2022 року скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі головного державного виконавця Мурихіна С.В. задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. в частині не виконання вимог заяви представника AT КБ «ПриватБанк» про закриття виконавчого провадження № 59475348. Зобов`язано головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна С.В. винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 59475348. В апеляційній скарзі Департамент виконавчої служби Міністерства юстиції України, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, просив ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 21 листопада 2022 року скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги АТ КБ ПриватБанк на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі головного державного виконавця Мурихіна С.В. у виконавчому провадженні №59475348 відмовити в повному обсязі. У відзиві на апеляційну скаргу АТ КБ ПриватБанк доводи апеляційної скарги не визнало, посилаючись на їх необґрунтованість, зазначило, що АТ КБ ПриватБанк в силу вимог Податкового кодексу України, як податковий агент, здійснив сплату податків, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. Інші учасники процесу не скористалися своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, що в силу вимог ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися. Від Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України надійщла заява про розгляд справи без їх участі. Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. За таких обставин, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, що не з`явились, оскільки їх явка у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце її розгляду не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону. Задовольняючи скаргу АТ КБ «ПриватБанк» на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі головного державного виконавця Мурихіна С.В., суд першої інстанції виходив з того, що боржником при добровільному виконанні рішення суду, в силу вимог Податкового кодексу України, як податковим агентом, було здійснено сплату податків, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, при цьому державним виконавцем не вчинено всіх необхідних виконавчих дій щодо закриття виконавчого провадження. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до положень ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК). Судом встановлено, що в провадженні Малиновського районного суду міста Одеси перебувала цивільна справа №201/1182/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до AT КБ ПриватБанк про стягнення коштів. Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 19 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за угодою №SAMDN25000736641340, яка складає: сума депозитного вкладу 2945,77 Евро; 7,5% річних за зберігання суми вкладу з 19.07.2013 року по 19.07.2014 рік в розмірі 220,93 Евро, з 21.07.2014 року по 21.07.2015 рік в розмірі 220,93 Евро, з 22.07.2015 року по 22.07.2016 рік в розмірі 220,93 Евро, з 23.07.2016 року по 23.07.2017 рік у розмірі 220,93 Евро; відповідальність за порушення боргових зобов`язань за неповернення процентів по вкладу за період з 21.07.2014 року по 04.02.2017 рік та неповернення суми вкладу разом із процентами по вкладу за період з 24.07.2017 року по 04.12.2017 рік в сумі, а всього 3829,49 Евро та 1893 гривень 87 копійок та 1297,50 гривень в рахунок сплаченого судового збору. Постановою Апеляційного суду Одеської області від 10 грудня 2018 року рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 19 червня 2018 року змінено, стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за угодою №SAMDN25000736641340, яка складає: суму депозиту в розмірі 2 945,60 євро; відсотки за період з 18.03.2014 року по 22.07.2017 року в розмірі 737,64 євро та за період з 23.07.2017 року по 04.12.2017 року у розмірі 0,12 євро; суму судового збору в розмірі 752,55 гривні. 08.07.2019 року державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59475348 з виконання виконавчого листа №201/1182/18, виданого 11.05.2019 року Малиновським районним судом міста Одеси. Постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02.08.2019 року виконавчий лист №201/1182/18, виданий 11.05.2019 року Малиновським районним судом міста Одеси передано до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.09.2019 року прийнято до виконання виконавче провадження №59475348 за виконавчим листом про примусове стягнення з AT КБ ПриватБанк на користь ОСОБА_1 4421 євро та 752,55 гривні відповідно до виконавчого листа 201/1182/18, виданого 11.05.2019 року Малиновським районним судом міста Одеси. Відповідно до платіжних доручень від 19.11.2020 року К1119S8ZSX, K1119SFU61, АТ КБ «ПриватБанк» перерахував грошові кошти стягувачу у розмірах 605,80 грн. та 3539,49 євро відповідно. При цьому, згідно платіжних доручень від 19.11.2020 року за №№9805, 9784, 9783 АТ КБ «ПриватБанк» утримав військовий збір із доходу та податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів в сумах 132,80 євро., 11,29 грн,11,07 євро відповідно. 05.05.2022 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Мурихіна Сергія Володимировича із заявою про закінчення виконавчого провадження №59475348, посилаючись на добровільне виконання рішення суду у справі №201/1182/18. Станом на день подання скарги на бездіяльність державного виконавця виконавче провадження №59475348 не закінчене. Відповідно до ч.1 ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Згідно п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні. Фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, є платником податку з доходів фізичних осіб. Об`єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України. Підпунктом 170.4.1. пункту 170.4 статті 170 ПК України зазначено, що податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування. Таким чином, якщо юридична особа відшкодовує (виплачує) на користь фізичної особи кошти у вигляді відсотків, ця особа, виступаючи щодо такої фізичної особи податковим агентом, зобов`язана утримати і перерахувати податок із суми такого доходу. Подібні за змістом висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постановах Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі №359/10023/16-ц та від 07 жовтня 2020 року у справі №523/14396/19. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що АТ КБ ПриватБанк при виконанні рішення суду у справі № 201/1182/18 діяло відповідно до вимог податкового законодавства та як податковий агент обґрунтовано утримало із визначеної судом суми податок на доходи фізичних осіб та військовий збір . При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність в рішенні суду вказівки в резолютивній частині про те, що сума підлягає стягненню за відрахуванням податків й інших обов`язкових платежів не є підставою для невиконання Банком функцій податкового агента у випадках та в порядку, встановленому законодавством. Такий висновок суду першої інстанції узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду, зокрема, від 16 квітня 2019 року у справі №820/3747/18, від 25 квітня 2019 року у справі №820/5002/16. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції, розглянувши справу в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та встановив дійсні обставини справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, тому підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які давали б підстави для скасування постановленої ухвали суду. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення. Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови виготовлено 0 9.05.2023 року. Головуючий О.В. Кутурланова Судді: Н.В. Орловська Л.А. Приходько