Ухвала КАС ВС № 460/17914/22

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 09 травня 2023 року м. Київ справа № 460/17914/22 адміністративне провадження № К/990/14047/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року (колегія у складі суддів Судова-Хомюк Н.М., Онишкевич Т.В., Сеник Р.П.) у справі № 460/17914/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій. УСТАНОВИВ: У червні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФ України у Рівненській області; відповідач), Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУ ПФ України в Сумській області), у якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФ України в Сумській області від 15.04.2022 № 172050003454 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку; - зобов`язати відповідача призначити й виплачувати з 09.03.2022 пенсію за віком на пільгових умовах зі зменшення пенсійного віку на 6 років згідно із ст. 55 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII), як особі, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживала у зоні гарантованого добровільного відселення, та станом на 01.01.1993 прожила в цій зоні не менше трьох років. Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 21.09.2022 задовольнив позов. Відповідач оскаржив таке рішення в апеляційному порядку. Восьми й апеляційний адміністративний суд постановою від 15.03.2023 скасував рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.09.2022, ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову. 12.04.2023 позивачка подала касаційну скаргу, що 19.04.2023 надійшла до Верховного Суду, у якій, із посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального прав та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023, залишити в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.09.2022. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суд апеляційної інстанції вирішив спір без врахування висновків щодо застосування норм права, висловленої у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 212/12245/13-а. Наявність у неї посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи підтверджує той факт, що вона постійно проживала у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років, що дає право на призначення пенсії за віком із зменшенням на 6 років пенсійного віку. Факт проживання підтверджується довідкою органу місцевого самоврядування, не має ставитися під сумнім у період її навчання. Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого. Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. У цій справі оскаржується рішення територіального органу Пенсійного фонду щодо відмови у призначенні пенсії. За предметом спору ця справа не належить до категорії справ, що підлягають розгляду виключно за правилами загального провадження (ч. 4 ст.12 КАС України). Тому, Рівненський окружний адміністративний суд в ухвалі від 08.06.2022 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження. У такому разі, ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Верховний Суд зауважує, що оцінка "винятковості" справи для учасника справи може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Тому, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Позивачка не визначає у касаційній скарзі проблемне питання, відповідь на яке потребувала б викладення судом касаційної інстанції нового висновку щодо застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб`єктів подібних правовідносин, не обґрунтовує фундаментальне значення касаційної скарги для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах, зокрема ст. 55 Закону № 796-XII, інших норм матеріального чи процесуального права. Тому, Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає обставин, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження. Крім того, Верховний Суд у постанові від 19.09.2019 у справі № 556/1172/17 сформулював правову позицію щодо питання реалізації права на зниження пенсійного віку відповідно до Закону № 796-XII, яка зводиться до того, що « виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов`язує із фактом фізичного перебування особи у забрудненій зоні у зв`язку із постійним проживанням, або у зв`язку із роботою в такій місцевості. При цьому, як вбачається зі змісту ст. 55 вказаного Закону, зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.». Суд апеляційної інстанції переглянув рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.09.2022, виходив з того, що ОСОБА_1 з 1985 до 1990 року навчалася у Житомирському сільськогосподарському інституті, який знаходиться у м. Житомир, територія якого не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення; підтвердила тривалість проживання на території радіоактивного забруднення станом на 01.01.1993 - 1 рік 3 місяці 3 дні, тому не набула права на застосування початкової величини зниження пенсійного віку, передбаченої абз. 5 п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону № 796-XII. Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає правовій позиції, висловленій у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 556/1172/17. Доводи касаційної скарги позивачки щодо переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин фізичного перебування (постійного проживання) ОСОБА_1 до 1990 року за місцем знаходження вищого навчального закладу виходить за межі перегляду судом касаційної інстанції судових рішень (ст. 341 КАС України). Фабула справи № 212/12245/13-а не є подібною фактичним обставинам у цій справі. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За викладених обставин, ОСОБА_1 слід відмовити у відкритті касаційного провадження. Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,- УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі № 460/17914/22.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя В.М. Кравчук Суддя Я.О. Берназюк Суддя А.А. Єзеров