Постанова КАС ВС № 1.380.2019.006615

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 травня 2023 року м. Київ справа №1.380.2019.006615 адміністративне провадження № К/990/18593/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В. М., суддів: Мороз Л. Л., Рибачука А. І., розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2022 (у складі колегії суддів: Большакової О.О. (суддя-доповідач), Качмара В.Я., Кушнерика М.П.) у справі №1.380.2019.006615 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в особі Управління застосування пенсійного законодавства Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №6 про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,- ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в особі Управління застосування пенсійного законодавства Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №6 (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила: - зобов`язати відповідача зарахувати стаж роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця, відповідно до Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» за періоди: - з 10.03.1994 по 26.11.1996 на посаді державного податкового інспектора відділу обліку та обробки даних ДПІ у Галицькому районі м. Львова (наказ від 10.03.1994 №32«О»), на посаді старшого державного податкового інспектора відділу обліку та обробки даних (наказ від 04.10.1994 №121«О»); - з 26.11.1996 по 18.07.2003 на посаді старшого державного податкового інспектора відділу обліку та обробки даних ДПА у Галицькому районі м. Львова, на посаді старшого державного податкового інспектора відділу апеляцій (наказ від 03.01.1997 №2 «О»); - з 18.07.2003 по 22.05.2008 на посаді головного інспектора відділу правового забезпечення ДПІ у Галицькому районі м. Львова (наказ від 18.07.2003 №161 «O»), на посаді завідувача сектору розгляду скарг платників податків (наказ від 28.02.2005 №29 «О»), на посаді головного державного податкового ревізора-інспектора відділу погашення прострочених податкових зобов`язань (наказ від 03.10.2005 р. № 163-«О»); - з 22.05.2008 по 16.10.2015 на посаді завідувача сектору апеляцій ДПІ у Франківському районі м. Львова (наказ від 22.05.2008 №65-O), на посаді старшого державного податкового ревізора інспектора-відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб (наказ від 01.03.2011 № 17-O), на посаді начальника відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб (наказ від 13.04.2011 №41-O), на посаді головного державного інспектора із забезпечення доступу до публічної інформації (наказ від 05.07.2011 № 77-О), на посаду завідувача сектору взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю (наказ від 16.03.2012 № 1-О), на посаді завідувача інформаційно-комунікаційного сектору (наказ від 01.07.2013 № 2-О), на посаді головного державного інспектора з питань комунікацій (наказ від 28.01.2015 № 5-О); - з 16.10.2015 по даний час в ГУ ДФС у Львівській області на посаді головного державного ревізора інспектора відділу адміністративного оскарження Управління правової роботи (наказ від 16.10.2015 № 310-О), в тому числі за періоди присвоєння спеціальних звань: інспектора податкової служби II рангу, інспектора податкової служби І рангу, радника податкової служби III рангу, радника податкової та митної справи II рангу, до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця, відповідно до Закону №3723. - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 19.06.2019 №7021/03.07 про відмову у переході позивачки з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII; - зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області провести позивачці перерахунок пенсії державного службовця за віком відповідно до пункту 12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №899-VIII з 04.03.2020 за Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII та здійснити перерахунок і виплату пенсії державного службовця за період, починаючи з часу звернення за призначенням пенсії державного службовця та з урахуванням довідок про склад заробітної плати та складові заробітної плати від 04.03.2020. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 позов задоволено. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2020 апеляційну скаргу ГУ ПФУ у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.08.2020 року у справі № 1.380.2019.006615 повернуто скаржнику. Рішення від 17.08.2020 у справі №1.380.2019.006615 набрало законної сили 23.10.2020. Позивач, 17.02.2022 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про встановлення судового контролю за виконанням вказаного рішення. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 відмовлено у задоволені заяви. Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивачка оскаржила її в апеляційному порядку. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2022 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 КАС України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків. Надалі ухвалою від 09.06.2022 Восьмий апеляційний адміністративний суд повернув позивачеві його апеляційну скаргу зважаючи на те, що у встановлений строк особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліки апеляційної скарги, а саме: не надіслала до апеляційного суду оригіналу документа про сплату судового збору. Не погодившись з такою ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2022 та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги: Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до допущення судом апеляційної інстанції порушень норм процесуального права. Скаржник у касаційній скарзі звертає увагу на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції є необґрунтованим, зокрема тому, що судом не взято до уваги, що Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон України № 3674-VI) не передбачено вимоги щодо сплати судового збору за звернення із заявою в порядку статті 382 КАС України (щодо судового контролю за виконанням судового рішення). Отже, на думку скаржниці, судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, прийнятої за наслідком розгляду такої заяви, сплаті не підлягає. Відповідачем до закінчення встановленого судом строку відзиву на касаційну скаргу подано не було, що відповідно до приписів статті 338 КАС України не перешкоджає її розгляду по суті.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції: Приписами частин першої та другої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд виходить із такого. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України. Згідно із частиною 1 статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору. Частиною 6 статті 296 КАС України встановлено, що якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору. Згідно із частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. На підставі приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Таким чином, ненадання скаржником документа про сплату судового збору є підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а у разі не усунення такого недоліку - поверненню апеляційної скарги особі, яка її подала. Колегія суддів зазначає, що за змістом частин 1, 2 статті 132 КАС України судовий збір входить до складу судових витрат, а його розмір та порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України № 3674-VI. Відповідно до статті 1 Закону України № 3674-VI судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Об`єктами справляння судового збору є процесуальні дії, за які справляється судовий збір, встановлені у статті 3 Закону України № 3674-VI. Приписи частини 2 статті 3 Закону України № 3674-VI, визначають процесуальні документи, за подання яких судовий збір не справляється . Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VI визначено розмір ставки судового збору за відповідними об`єктами справляння судового збору зокрема, за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Колегія суддів зазначає, що вищевказані положення Закону стосуються подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали адміністративного суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України № 3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких постановляються відповідні ухвали. Великою Палатою Верховного Суду уже вирішувалося питання сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції. Так, у пунктах 5.1., 5.2. постанови від 28 травня 2018 року у справі № 915/955/15 вказано, що підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України № 3674-VI визначено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України № 3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали. Оскільки застосування положень Закону України № 3674-VI у питанні сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу уже вирішено Великою Палатою Верховного Суду, відтак під час розгляду цієї справи (№ 1.380.2019.006615) підлягають врахуванню висновки Верховного Суду, висловлені саме у складі Великої Палати Верховного Суду. Такі висновки Велика Палата Верховного Суду хоча і зробила під час розгляду господарської справи, однак норми Закону України № 3674-VI в цій частині є загальними і не містять різних підходів до вирішення питання сплати судового збору залежно від юрисдикції, отже такі висновки мають бути застосовані і під час вирішення цієї адміністративної справи. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що за подання апеляційної скарги на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 про відмову у задоволені заяви про встановлення судового контролю, судовий збір підлягав сплаті. Оскільки позивачем у строк, установлений судом, недоліки апеляційної скарги не усунуто, суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про повернення апеляційної скарги скаржнику. Доводи, які наводяться скаржником в касаційній скарзі, не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального або матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вищезазначеного колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції у цій справі є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення, не допустивши порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанцій - без змін. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2022 у справі № 1.380.2019.006615 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується. Судді В. М. Шарапа Л. Л. Мороз А. І. Рибачук