Ухвала КАС ВС № 580/569/23

УХВАЛА 10 травня 2023 року м. Київ справа №580/569/23 адміністративне провадження №К/990/15063/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мороз Л.Л., суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., перевіривши касаційну Головного управління ДПС у Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №580/569/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, УСТАНОВИВ: У 2023 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, у якому просило: - визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області №90-рл від 25.01.2023 щодо анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями сидром та перрі (без додавання спирту) №990209202200015, дата реєстрації 05.04.2022, терміном дії з 05.04.2022 по 05.04.2027, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор». Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 31.01.2023, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 заяву про забезпечення позову задоволено: - зупинено дію розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області №90-рл від 25.01.2023 щодо анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями сидром та перрі (без додавання спирту) №990209202200015, дата реєстрації 05.04.2022, терміном дії з 05.04.2022 по 05.04.2027, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» до набрання законної сили рішенням суду у справі №580/569/23. 26.04.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2023 у справі №580/569/23. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2023 вказану вище касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі судді-доповідача Мороз Л.Л., суддів Бучик А.Ю. та Рибачука А.І. Разом з тим, судді Мороз Л.Л., Бучик А.Ю. та Рибачук А.І., з посиланням на наявність підстав, визначених пунктом 5 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заявили самовідводи щодо участі у розгляді цієї касаційної скарги. Як видно з Єдиного державного реєстру судових рішень та матеріалів касаційної скарги, предметом розгляду у цій справі є визнання протиправним та скасування розпорядження щодо анулювання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями сидром та перрі. Таким чином, ця справа, згідно із Загальним класифікатором спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженим наказом ДСА України від 21.12.2018 № 622 (далі також - Класифікатор № 662), має бути віднесена до пункту 111010000 розділу 111000000: «Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю». Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14.01.2019 №1 визначено спеціалізації судових палат, згідно з яким на розгляді категорії справ за пунктом 111010000 «Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю» спеціалізуються судді Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Своєю чергою, рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 14.01.2019 №1, зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 27.12.2019 №33 «Про внесення змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду», визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з додатком. Отже, на розгляді цієї справи спеціалізуються судді Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Персональний склад судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду визначено рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №14, зі змінами та доповненнями, що внесені рішенням зборів суддів Верховного Суду від 16.04.2020 №6, згідно з яким судді Мороз Л.Л., Бучик А.Ю. та Рибачук А.І. входять до складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав й, відповідно, не перебувають у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Частиною першою статті 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. У пункті 5 частини першої статті 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України. Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (частина перша статті 40 КАС України). Сталою є практика заявлення суддями самовідводів у випадку порушення порядку визначення суддів для розгляду справи, зокрема, без урахування спеціалізації, в ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 813/2585/18, від 25.10.2019 у справі № 1.380.2019.000473, від 26.03.2020 у справі № 814/917/17 та від 02.04.2020 у справі № 806/136/17. При прийнятті рішення про самовідвід, Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того що «суд» розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві («Lavents v. Latvia», № 58442/00, пункт 81); фраза «заснований на законних підставах» означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність («Сокуренко і Стригун проти України», № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24). «Закон» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи («DMD Group, a.s. v. Slovakia», № 19334/03, пункт 59). Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики. Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 «Про верховенство права» (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів П`єтера Ван Дзіка (Нідерланди), Грет Халлер (Швейцарія), Джефрі Джоуела (Сполучене Королівство), Каарло Туорі (Фінляндія); п. 44-50). Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що заяви суддів Мороз Л.Л., Бучик А.Ю., Рибачука А.І., про самовідвід слід задовольнити. Керуючись ст. 31, 36 - 40 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Задовольнити заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Мороз Л.Л., Бучик А.Ю. та Рибачука А.І., у справі №580/569/23. Відвести суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мороз Л.Л., Бучик А.Ю. та Рибачука А.І., від розгляду справи №580/569/23. Матеріали касаційної скарги у справі №580/569/23 передати до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, передбаченому КАС України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду для визначення складу суду у Верховному Суді. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не оскаржується. ........................... ........................... ........................... Л.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук , Судді Верховного Суду