Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/4818/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 травня 2023 р. Справа № 440/4818/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Бартош Н.С. , Григорова А.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західного офісу Держаудитслужби на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2022, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, м. Полтава, повний текст складено 22.08.22 по справі № 440/4818/22 за позовом Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, ВСТАНОВИВ: Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, а саме просить визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-09-009568-а від 16 травня 2022 року. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуваний висновок є необґрунтований та підлягає скасуванню. Висновок органу Держаудитслужби вмотивований тим, що замовником було застосовано засоби удосконаленого електронного підпису замість кваліфікованого електронного підпису. Позивач вказував, що відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 №193 "Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів" передбачено до 05.03.2022 використання удосконаленого електронного цифрового підпису і печатки навіть тоді, коли передбачено тільки використання кваліфікованого електронного підпису. Тому, на думку позивача, зазначене відповідачем порушення пункту 3 Наказу Мінекономрозвитку №1082 носить формальний характер, оскільки це не пов`язано зі забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенням конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганню проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції. Виявлені порушення, на думку позивача, не тягнуть негативних наслідків для процедури закупівлі, не зачіпають будь-чиїх прав, свобод та інтересів. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 адміністративний позов Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано висновок Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-09-009568-а від 16 травня 2022 року в частині встановлення порушення вимог пункту 3 Наказу Мінекономрозвитку № 1082. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби на користь Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому витрати зі сплати судового збору у розмірі 1240,50 грн. . Західний офіс Держаудитслужби, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу , вважає, що судом невірно встановлено обставини у справі, а також неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Вказує , що проведеною під час моніторингу перевіркою накладених Замовником електронних підписів (за посиланням https://czo.gov.ua/verify) встановлено, що після внесення Замовником інформації у відповідні електронні поля в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів (річний план закупівель, тендерна документація, повідомлення про намір укласти договір, тощо), на них накладено удосконалений електронний цифровий підпис посадової особи Замовника (тип носія особистого ключа - незахищений, тип підпису - удосконалений, інформація про зберігання особистого ключа в засобі кваліфікованого електронного підпису відсутня), який в розумінні Закону України «Про електронні довірчі послуги» не є кваліфікованим електронним підписом, чим порушено вимоги пункту З Наказу Мінекономрозвитку №1082.Даною нормою наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 1082 від 11 червня 2020 року чітко та імперативно визначено обов`язок замовника після внесення інформації в електронні поля, на неї накладати кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на веб-порталі у вигляді документа, доступного для друку. Також , звертаємо увагу суду, що Західний офіс Держаудитслужби не отримував позовну заяву від Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому поштою та не отримував позовну заяву від Полтавського окружного адміністративного суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Від Полтавського окружного адміністративного суду надійшла через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему лише ухвала про відкриття (додаємо розпечатку скріншоту з Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи), що є порушенням ч. 5 ст. 18 КАС України та ч. 8 статті 47 КАС України. Просить суд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 року скасувати повністю, прийняти нове рішення у справі , яким у задоволенні позову відмовити. Відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи і заявником не наведено достатніх мотивів для необхідності призначення справи до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні, колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копії апеляційних скарг, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення та довідками про доставку електронного листа . Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. З огляду на вищевикладене, з урахуванням запровадженого на території України воєнного стану та активними бойовими діями на території Харківської області та безпосередньо у м. Харків, апеляційна скарга була розглянута 10.05.2023 року. Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи у їх сукупності , колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922 (далі - Закон № 922) відповідачем розпочато 02 травня 2022 року моніторинг процедури закупівлі за предметом: Капітальний ремонт харчоблоку Комунального закладу "Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №34 Полтавської міської ради Полтавської області" по бульвару Євгена Коновальця,8 в м. Полтава (код ДК 021:2015:45000000-7-Будівельні роботи та поточний ремонт) (ID: UА-2021-08-09-009568-а). 16 травня 2022 року в електронній системі закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - Висновок), у якому зазначено про наявність порушення законодавства у сфері публічних закупівель. У Висновку зазначено, за результатами аналізу питання розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення вимог пункту 3 Наказу Мінекономрозвитку №1082 та пункту 11 частини першої статті 10 Закону «Про публічні закупівлі», за результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, правильності заповнення документів, що оприлюднюються відповідно до Закону, відповідності тендерної документації вимогам Закону, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору вимогам тендерної документації та умовам тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, внесення змін до договору порушень не встановлено. Не погодившись із висновком відповідача від 16 травня 2022 року про результати моніторингу закупівлі UA-2021-08-09-009568-а, позивач оскаржив його до суду. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку , що висновок відповідача про порушення позивачем пункту 3 Наказу Мінекономрозвитку №1082 є необґрунтованим , оскільки замовники, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», не здійснюють функції державного реєстратора: повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичної або юридичної особи для закупівлі товарів, робіт і послуг, тому дійшов висновку щодо визнання протиправним та скасування висновку Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-09-009568-а від 16 травня 2022 року в частині встановлення порушення вимог пункту 3 Наказу Мінекономрозвитку № 1082. Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог , суд першої інстанції виходив з того , що позивачем не оприлюднено повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю, тобто позивачем порушено пункт 11 частини першої статті 10 Закону «Про публічні закупівлі». Також , відмовив у задоволенні позовних вимог щодо порушення Управлінням капітального будівництва Полтавського міськвиконкому положень постанови КМУ від 11.10.2016 № 710, оскільки висновком про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-09-009568-а порушення позивачем положень зазначеної постанови КМУ не встановлено, відтак, жодних прав позивача у цій частині не порушено. Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Доводів щодо незгоди з рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову апеляційна скарга не містить , лише наведені обставини щодо встановлених порушень позивачем пункту 11 частини першої статті 10 Закону «Про публічні закупівлі». Колегія суддів, в межах доводів апеляційної скарги , погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позову , виходячи з наступного. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі - Закон № 922-VIII), відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 якого моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель встановлено статтею 8 вказаного Закону, згідно з положеннями якої моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником і підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання. Відповідно до пункту 2 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11 червня 2020 року № 1082 (далі Порядок №1082), автоматизоване робоче місце замовника / централізованої закупівельної організації (далі - ЦЗО)/учасника/постачальника - електронний сервіс на авторизованому електронному майданчику, який забезпечує створення, подання, обробку, оприлюднення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі та створення, подання, зміну інформації та документів для участі в публічних закупівлях, одержання інформації та повідомлень про публічні закупівлі, подання скарг до органу оскарження в публічних закупівлях, одержання інформації та обмін інформацією між замовником і ЦЗО, одержання і передання інформації та документів під час проведення моніторингу публічних закупівель в електронній системі закупівель через мережу Інтернет. Пунктом 3 Порядку №1082 передбачено, що розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника. У разі якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів. Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на веб-порталі у вигляді документа, доступного для друку. Відповідно до пункту 23 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII (далі Закон № 2155-VIII), кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону № 2155-VIII кваліфікований сертифікат відкритого ключа - сертифікат відкритого ключа, який видається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, засвідчувальним центром або центральним засвідчувальним органом і відповідає вимогам цього Закону. Відповідно до абзацу 3 частини третьої статті 12 Закону №922-VІІІ під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22 травня 2003 року №851-15 (далі-Закон № 851-15). При цьому, згідно із частиною першою статті 5 Закону № 851-15, електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Зі змісту оскаржуваного висновку вбачається, що після внесення Замовником інформації у відповідні електронні поля, реалізовані в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів (річний план закупівель, повідомлення про намір укласти договір), на них накладено електронний цифровий підпис, який з врахуванням норм Закону України «Про електронні довірчі послуги» не є кваліфікованим електронним підписом (тип носія особистого ключа незахищений, тип підпису удосконалений, сертифікат кваліфікований, інформація про зберігання особистого ключа в засобі кваліфікованого електронного підпису відсутня). Так, проведеним моніторингом встановлено, що після внесення Замовником інформації у відповідні електронні поля, реалізовані в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів, на них накладено електронний цифровий підпис посадової особи Замовника (тип носія особистого ключа незахищений, тип підпису удосконалений, сертифікат кваліфікований, інформація про зберігання особистого ключа в засобі кваліфікованого електронного підпису відсутні). Тендерна документація замовника Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому містить накладений електронний підпис уповноваженої особи учасника - Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому. Підпунктом 1 пунктом 3 Постанови КМУ від 03 березня 2020 року за №193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» встановлено, що удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають затвердженим пунктом 2 цієї постанови вимогам, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім: використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, державними реєстраторами, нотаріусами та іншими суб`єктами, уповноваженими державою на здійснення функцій державного реєстратора, повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону: використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг і центральним засвідчувальним органом; застосування виключно засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (захищених носіїв особистих ключів); використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток на об`єктах критичної інформаційної інфраструктури для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб, якщо використання електронних довірчих послуг для таких цілей пов`язане з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем; вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законом. Підпунктом 3 пункту 3 вищезазначеної Постанови зазначено, що результати надання електронних довірчих послуг, пов`язаних із створенням, перевіркою, підтвердженням та зберіганням удосконалених електронних підписів чи печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, визнаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також іншими особами, які надають електронні публічні (зокрема адміністративні) послуги, та користувачами електронних довірчих послуг. Тобто, учасники процедури закупівлі можуть використовувати удосконалені електроні підписи для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток. В силу приписів ч. 3 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі» під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про електронні довірчі послуги», зберігати КЕП на захищених носіях особистих ключів (токенах) зобов`язані: представники органів державної влади; представники органів місцевого самоврядування; працівників державних установ, підприємств, організацій; нотаріуси; державні реєстратори та суб`єкти, що виконують їхні обов`язки згідно з уповноваженням держави. Проте, позивач не відноситься до категорії суб`єктів, визначених цією нормою Закону, на що ґрунтовно звернув увагу суд першої інстанції у своєму рішенні. Отже, усе вищезазначене дає змогу стверджувати, що підпис, який накладено замовником на тендерну документацію, є удосконаленим електронним підписом, який базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, та відповідає вимогам, затверджених п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 р. №

193. При цьому, колегія суддів зазначає, що експериментальний проект реалізується до дня набрання чинності змінами до Закону України "Про електронні довірчі послуги" щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 5 березня 2022 року. Згідно з існуючим законодавством з 6 березня 2022 року приватні суб`єкти господарювання зобов`язані будуть використовувати КЕП виключно на захищених носіях особистих ключів. Таким чином замовник публічних закупівель мав змогу на час опублікування та підписування тендерної документації користуватись удосконаленим електронним підписом. Враховуючи викладене, висновок відповідача про порушення позивачем пункту 3 Наказу Мінекономрозвитку №1082 є необґрунтованим, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо визнання протиправним та скасування висновку Західного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-09-009568-а від 16 травня 2022 року в частині встановлення порушення вимог пункту 3 Наказу Мінекономрозвитку № 1082. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що Західний офіс Держаудитслужби не отримував позовну заяву від Управління капітального будівництва Полтавського міськвиконкому поштою та не отримував позовну заяву від Полтавського окружного адміністративного суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а лише отримав від Полтавського окружного адміністративного суду надійшла через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему ухвала про відкриття, що є порушенням ч. 5 ст. 18 КАС України та ч. 8 статті 47 КАС України. Як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції на офіційну електронну адресу відповідача «131300@dasu.gov.ua», яка також вказана в апеляційній скарзі, направлено електронну копію ухвали про відкриття провадження у справі та скан-копію позовної заяви з додатками (а.с. 133). Ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2022 про відкриття провадження у справі отримана відповідачем в електронному кабінеті 23.06.2022. Тобто, відповідач був обізнаний про подання такого позову та про рух справи. Апелянт в апеляційній скарзі не вказує яким чином не отримання ним позовної заяви вплинуло на неправомірність висновків суду, неможливість його звернення до суду із заявою про неотримання позовної заяви до прийняття оскаржуваного рішення у справі. При цьому, колегія суддів вважає , що вказані апелянтом порушення судом першої інстанції процесуального права не призвели до невірного вирішення справи по суті, що з урахуванням п.2 ч.2 ст.317 КАС України не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.08.2022 по справі № 440/4818/22 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош А.М. Григоров