Постанова Вінницький апеляційний суд № 130/1805/22

Справа № 130/1805/22 Провадження № 22-ц/801/1095/2023 Категорія: 82 Головуючий у суді 1-ї інстанції Грушковська Л. Ю. Доповідач:Сопрун В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 травня 2023 рокуСправа № 130/1805/22м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі: головуючого Сопруна В.В., суддів Войтка Ю.Б., Міхасішина І.В., за участю секретаря судового засідання Ковальчук О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №130/1805/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» про порушення прав споживачів, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 06 березня 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду, яка постановлена суддею Грушковською Л.Ю. в Жмеринському міськрайонному суді Вінницької області, повний текст складено 06 березня 2023 року, в с т а н о в и в: В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Енера Вінниця» про порушення прав споживачів. Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 01 вересня 2022 року відкрито провадження у справі. Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 січня 2023 року справу №130/1805/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Енера Вінниця» про порушення прав споживачів, справу №130/1646/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ АТ «Енера Вінниця» про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди та справу №130/1457/22 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Енера Вінниця» про захист прав споживачів об`єднано в одне провадження та присвоєно номер справи №130/1805/22. Справу призначено до судового розгляду. До початку розгляду справи по суті директор ТОВ «Енера Вінниця» подав клопотання про залишення позовної заяви без руху. Зазначив, що на позовні вимоги, заявлені позивачем ОСОБА_1 не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки ці позовні вимоги мають загальний характер, тому мають бути оплачені судовим збором. Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 лютого 2023 року заяву позивача ОСОБА_1 про залишення частини позовних вимог без розгляду задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Енера Вінниця» про порушення прав споживачів в частині позовних вимог про визнання, що згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини особа має право на справедливий суд; визнання права позивача згідно зі ст. 8 Конституції України на верховенство права законів України над будь-яким рішенням будь-яких судів; визнання його права на використання відповідачем вимог ст. 638-642 ЦК України, своїх нормативно-правових документах на його ВЕБ-сайті; визнання, що згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закони України мають пріорітет право над рішеннями судів; визнання, що на момент всього судового розгляду №130/893/20 діяли вимоги постанови Кабміну від 11 березня 2020 року №211 щодо пандемії відсутність будь-якого сполучення, знаходження пенсіонерів вдома, інше; визнання, що ці форс-мажорні обставини дали йому можливість на час розгляду справи №130/893/20 спростувати обман відповідача до договору від 01 січня 2019 року - залишено без розгляду. Клопотання представника відповідача ТОВ «Енера Вінниця» Топольницького А.Й. про залишення позовної заяви без руху задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Енера Вінниця» в решті позовних вимог залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків. Залишаючи без руху позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що Закон України «Про захист прав споживачів» не регулює виниклі правовідносини між сторонами у справі з перерахованих вимог, оскільки ці позовні вимоги мають загальний характер, а отже мають бути оплачені судовим збором. Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 06 березня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Енера Вінниця» про порушення прав споживачів залишено без розгляду. Ухвала мотивована тим, що ОСОБА_1 не усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 22 лютого 2023 року, а зазначені ним обставини у заяві про звільнення від сплати судового збору не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати. Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права, обмежено його право на доступ до правосуддя. Просив ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 06 березня 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції безпідставно залишив без розгляду позовну заяву, оскільки позивач вважає, що він повністю виконав вимоги ухвали суду від 22 лютого 2023 року про залишення позову без руху. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав. Відповідно до ч.1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Як вбачається з ухвали Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 лютого 2023 року залишаючи позовні вимоги без руху, суд виходив з того, що зі змісту позовних вимог та прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що на позовні вимоги: визнати право споживача на укладення форми договору згідно ст. 639, 641 ЦКУ; визнати право споживача на виконання умов укладеного договору у письмовій формі про постачання електроенергії від 01 січня 2019 року стороною ТОВ «ЕНЕРА Вінниця» згідно ст. 629 ЦКУ; стягнути з відповідача 50000 грн матеріальної шкоди; стягнути з відповідача 250000 грн моральної шкоди за невиконання законів України; зобов`язати відповідача відновити становище, яке зазначено в ст. 638-642 ЦК України, своїх нормативно-правових документах (роз`яснень, акта) щодо надання споживачу заяви-приєднання для набрання чинності укладеного договору, початку виконання умов укладеного договору; стягнути з відповідача на його користь 50000 грн моральної шкоди; захистити його право на укладення письмового договору згідно ч. 3 ст. 639 ЦК України; зобов`язати відповідача припинити дії, що споживач приєднався до публічного договору на підставі п. 7 постанови НКРЕКП №312 від 14 березня 2018 року; стягнути з відповідача 30000 грн згідно рішення суду від 08 грудня 2020 року по справі 130/893/20 та 270000 грн моральної шкоди за нервування в 74 роки. Закон України «Про захист прав споживачів» не регулює виниклі правовідносини між сторонами у справі з перерахованих вимог, оскільки ці позовні вимоги мають загальний характер, а отже мають бути оплачені судовим збором. Зазначене і стало підставою для залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч.13 ст.187 ЦПК України. Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Крім того, пунктом п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статті 175 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк. Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у стст.175 і 177 цього кодексу, протягом 5 днів з дня надходження до суду позовної заяви Згідно ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Будь-яке судове рішення, в тому числі ухвала суду, має бути мотивована, її текст має бути гранично повним, ясним і чітким, не наведення в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху ні розміру судового збору, який необхідно сплатити стороною, ні реквізитів, на які ця сума має бути зарахована, а саме лише посилання на норми Закону України «Про судовий збір» може бути зрозумілим лише фахівцям у галузі права та викликати труднощі у розумінні пересічним громадянином. Встановлено, що в ухвалі суду першої інстанції про залишення позову без руху не зазначено точної суми судового збору, яку необхідно сплатити позивачу. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87). У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року). Подаючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, особа вправі очікувати задоволення судом такого клопотання, що очевидно надає їй підстави не сплачувати судовий збір, тому одночасна відмова у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору та визнання неподаною і повернення апеляційної скарги, чи іншого процесуального звернення, є невиправданим, оскільки у разі відмови у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд може продовжити строк заявнику для сплати судового збору. Реалізацією особою процесуального права на подання клопотання про звільнення від сплати судового збору не може оцінюватись судом як невиконання вимог ухвали суду про сплату судового збору та мати наслідком повернення апеляційної скарги, оскільки це за процедурою порушує право на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції. Такий правовий висновок узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року по справі № 503/1904/16-ц. Таким чином, суд першої інстанції розглядаючи клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору повинен був діяти відповідно до вимог статті 185 ЦПК України, а саме продовжити строк на усунення недоліків, а не одразу залишити без розгляду позовну заяву. Зокрема, апеляційний суд звертає увагу, що в резолютивній частині оскаржуваної ухвали суд першої інстанції вирішив питання щодо відмови в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору, проте він просив звільнити його від такої сплати. Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір» (далі - Закон№ 3674-VI). Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Крім того, суд першої інстанції не дав оцінку тому, що в заяві про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 вказував, що сплата судового збору позбавить його прожиткового мінімуму. Суд першої інстанції на зазначені обставини і вимоги закону уваги не звернув та всупереч вимогам частини 5 статті 12 ЦПК України, яка зобов`язує суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, підійшов до вирішення цього питання формально та передчасно залишив позов без розгляду. Отже, вказані обставини свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З огляду на те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню на підставі ст. 379 ЦПК України, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 06 березня 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 10 травня 2023 року. Головуючий Сопрун В.В. Судді Войтко Ю.Б. Міхасішин І.В.