Постанова Західний апеляційний господарський суд № 926/411/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "27" квітня 2023 р. Справа №926/411/22 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючої судді Орищин Г.В., суддів Галушко Н.А., Желіка М.Б. секретар судового засідання Костерева О.А. розглянув апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» від 12.01.2023 та Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» від 22.12.2022 на рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.11.2022 (повний текст рішення складено 02.12.22, суддя Марущак І.В.) у справі № 926/411/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», м. Чернівці про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії за участю представників: від позивача Блажко У.В. (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів), від відповідача Чорна Г.Б. 28 січня 2022 Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі НЕК «Укренерго») звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (далі - ТОВ «Чернівецька обласна ЕК») про стягнення 7627284,02 грн, з яких 458309,86 грн 3% річних, 1583391,20 грн інфляційні втрати, 2047885,66 грн пеня та 3537697,30 грн штраф. В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на неналежне виконання відповідачем умов, укладеного між ними договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0285-02024 від 01.01.2019, що полягало у простроченні оплати наданих послуг. У зв`язку з простроченням оплати наданих послуг, НЕК «Укренерго» просить стягнути з відповідача суму простроченої заборгованості, а також пеню, штраф, три проценти річних та інфляційні втрати. В ході розгляду даного спору судом першої інстанції, НЕК «Укренерго» було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача 123963814,79 грн заборгованості за договором, 1359313,33 грн 3% річних, 6245740,79 грн інфляційних втрат, 3553864,63 грн пені та 7381921,79 грн штрафу за період з грудня 2020 по червень 2022 включно. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 21.11.2022 у справі № 926/411/22 позовні вимоги НЕК «Укренерго» задоволено частково; з ТОВ «Чернівецька обласна ЕК» на користь позивача стягнуто 2787834,34 грн пені, 3844224,49 грн штрафу, 1359313,33 грн 3% річних та 6245740,79 грн інфляційних втрат, а також 842038,99 грн судового збору; у частині стягнення 123963814,79 грн основної заборгованості провадження у справі закрито; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. При ухваленні вказаного рішення, місцевий господарський суд виходив з такого: - відповідач, в порушення договірних зобов`язань, які виникли між ним та позивачем на підставі договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0285-02024 від 01.01.2019 з відповідними змінами, оплатив надані позивачем у березні, квітні, травні та червні 2022 послуги з передачі електричної енергії частково, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за вказаний період в сумі 123963814,79 грн., що не заперечується сторонами та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Водночас, після відкриття провадження у справі, ТОВ «Чернівецька обласна ЕК» перерахувало НЕК «Укренерго» кошти за послуги з передачі електричної енергії в сумі 138690691,25 грн., що включало в себе, за поясненнями сторін, 123963814,79 грн. оплата послуг за договором за період з березня по червень 2022 та 14726876,46 грн. часткова оплата за липень 2022, що не входить до предмета спору у даній справі. З огляду на наведене, суд, в силу приписів ч. 2 ст. 231 ГПК України, дійшов до висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача 123963814,79 грн. основної заборгованості, у зв`язку із відсутністю предмета спору; - умови укладеного між сторонами договору відповідають змісту Типового договору, у тому числі в частині визначеного порядку розрахунку та передбаченої в пункті 5.7. Типового договору відповідальності. Відповідно до пункту 6.7 договору про надання послуг (пункт 5.7 додаткових угод), укладеного між НЕК «Укренерго» та ТОВ «Чернівецька обласна ЕК», у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Тобто пункт 6.7 договору про надання послуг аналогічний за змістом пункту 6.7 договору про надання послуг з передачі електричної енергії (додаток 6 до Кодексу системи передачі). Водночас, постановами НКРЕКП від 21.06.2019 № 1120, від 05.11.2019 № 2267, від 07.02.2020 № 360 були внесені зміни до додатку 6 до Кодексу системи передачі, які полягали, зокрема, у зміні його назви на Типовий договір про надання послуг з передачі електричної енергії, а аналогічний за змістом пункт 6.7 попередньої редакції типового договору викладено у пункті 5.7. Разом з тим, постановами НКРЕКП від 08.04.2020 № 766 та від 30.04.2020 № 905 на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни надано настанови ОСП (який виконує функцію адміністратора розрахунків) не застосовувати до електропостачальників заходи, зокрема, передбачені пунктами 5.7 та 7.4 Типового договору (або пунктами, аналогічними за змістом в укладених сторонами договорах). Згодом, постановою НКРЕКП від 27.01.2021 № 93 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766» виключено пункт 2 постанови від 08.04.2020 №

766. Отже, НКРЕКП своєю постановою затвердила Кодекс системи передачі, додатком до якого є Типовий договір про надання послуг з передачі електричної енергії, від змісту якого сторони не можуть відступати, а пізніше своєю постановою заявила про тимчасове (починаючи з 08.04.2020) незастосування окремих положень вказаного типового договору та всіх договорів, укладених на його підставі, зокрема, про нарахування пені та стягнення штрафу, з подальшим поновленням застосування таких положень з 27.01.2021. - щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, суд виходив зі змісту положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позаяк постанова НКРЕКП № 766 від 08.04.2020 не містить жодних застережень з приводу таких нарахувань; - здійснивши перерахунок штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати послуг за заявлені періоди, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 2787834,34 пені, 3844224,49 грн штрафу, 1359313,33 грн 3% річних та 6245740,79 грн інфляційних втрат. В задоволенні вимог щодо стягнення 766030,29 пені та 3537697,30 грн штрафу судом відмовлено, за безпідставністю. Не погодившись із ухваленим рішенням місцевого господарського суду, сторони оскаржили таке в апеляційному порядку. НЕК «Укренерго» не погоджується з оскаржуваним судовим рішенням в частині відмови в задоволенні стягнення пені у розмір 766030,29 грн. та штрафу в розмірі 3537697,30 грн., відтак просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення місцевого господарського суду в цій частині, а його позовні вимоги задоволити в повному обсязі, з огляду на такі обставини: - позивач вважає хибним висновок місцевого господарського суду щодо стягнення пені та штрафу за фактами невиконання зобов`язань відповідачем щодо оплати планових платежів за грудень 2020 року, січень 2021 року, в яких час прострочення включає в себе період до 26.01.2021. В обґрунтування своєї позиції позивач покликається на те, що прийняття постанови від 08.04.2020 № 766 було направлено на підтримання електропостачальників у вказаний період в частині збереження ними фінансових ресурсів у разі несвоєчасної оплати платежів. Натомість, на переконання скаржника, вказана постанова не звільняла електропостачальників від виконання умов договору щодо своєчасної оплати послуг та не мала на меті позбавлення оператора системи передачі права на пред`явлення позовів про стягнення пені і штрафу за прострочення платежів, що сталися у період з 08.04.2020 по 26.01.2021, у майбутньому. Постанова лише рекомендувала відтермінувати можливість пред`явлення таких позовів; - позивач, з врахуванням висновку, наведеного у рішенні Конституційного Суду України від 09.02. 1999 № 1-рп/99, вважає, що, дія постанови № 766 в частині заборони застосовувати до електропостачальників пеню та штраф почалася 08.04.2020 і припинилася 26.01.2021. Отже, приписи постанови встановлювали не застосовувати в період з 08.04.2020 по 26.01.2021 пеню та штраф за порушення зобов`язань за договором про надання послуг з постачання електричної енергії. При цьому постанова не забороняла після вказаного періоду здійснювати дії, направлені на стягнення пені та штрафу за вказаний період; - на переконання апелянта, положення пунктів 6.2, 6.5 та 6.7 договору та статей 11, 509 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що відповідач був обізнаний про наявність у нього фактів несвоєчасного виконання зобов`язань, відтак міг передбачити настання наслідків порушення зобов`язань, які встановлені договором та правилами ринку. В свою чергу відповідач, оскарживши вказане рішення місцевого господарського суду, просить таке скасувати в частині задоволення позовних вимог та відмовити в їх задоволенні повністю, а також прийняти до розгляду та задовольнити клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних на 95%. Як на підставу для скасування рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.11.2022 відповідач покликається, зокрема, на таке: - відповідач вважає, що місцевим господарським судом, при закритті провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості, неправомірно здійснено розподіл судових витрат та покладено судовий збір в цій частині на відповідача; - на переконання апелянта, суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що рахунки-фактури містять погодження ОСП поданих користувачем планових обсягів передачі електроенергії. ТОВ «Чернівецька обласна ЕК» зазначає, що сторони чітко визначили у договорі спосіб погодження таких планових обсягів передачі електроенергії. Іншого, як погодження листів відповідача, умовами договору не передбачається, і сам відповідач також не повідомляв суду про інший спосіб. За відсутності доказів погодження планового обсягу передачі електроенергії та не встановлення обставини як факту (дати) такого погодження, відсутні підстави для визнання зобов?язання з попередньої оплати послуг простроченим з дати, які вказані у розрахунках позивача. Оскільки згідно з матеріалами справи плановий обсяг послуг не було погоджено, сплаті підлягає лише фактично отриманий обсяг. 3 огляду на зазначене, у відповідача не виникло зобов`язання щодо попередньої оплати планової вартості, відповідно, порушення строків сплати не відбулося, відтак вимоги про стягнення інфляційних витрат, 3 % річних, пені та 7 % штрафу по попередній плановій оплаті є безпідставними; - апелянт зазначає, що позивачем порушено вимоги пункту 6.5 договору щодо строків надання оператором системи передачі актів приймання-передачі послуги, що унеможливлює нарахування штрафних санкцій за вказаний період, а розрахунок штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3 % річних, який перевірений судом, є арифметично невірним. Таким чином, нарахування штрафних санкцій за період з дати коли позивач повинен був надати акт приймання-передачі до дати фактичного отримання цього акту є неправомірним. Окрім того, судом не взято до уваги надані позивачем акти коригування, за результатами чого вбачається, що окремі із них містять інформацію про коригування обсягів в сторону зменшення, тобто, у відповідача виникла переплата; - судом першої інстанції не було враховано, що позивачем при проведенні нарахувань суми позовних вимог не було дотримано договірних умов, а саме не проведено зарахування коштів переплати у наступному (наступних) розрахунковому періоді (періодах) та не надано доказів повернення суми переплати для відповідача; - таким чином, суд першої інстанції неправильно оцінив та дослідив докази, оскільки надані позивачем копії документів не є електронними документами в розумінні положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», отже, не можуть мати юридичної сили як доказу у справі. В обґрунтування клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, відповідач зазначає, що стягнення з нього пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних призведе до неможливості подальшого виконання ТОВ «Чернівецькою обласною ЕК» договірних зобов`язань і набуття учасником ринку електроенергії статусу «дефолтний» (таким, що не може виконувати власні зобов`язання на ринку електроенергії). Також, звертає увагу суду на те, що позивачу не заподіяно жодних збитків, а також за наявності обставин, які мають істотне значення, що підтверджують добросовісність поведінки та ненавмисний характер прострочення відповідачем своїх зобов`язань за договором, просить суд зменшити розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних на 95 %. НЕК «Укрнерго» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечило доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, акцентуючи увагу на такому: - на переконання позивача, відповідач допускає помилкове трактування ч. 3 ст. 129 ГПК України, щодо відшкодування судового збору, натомість зазначає, що місцевим господарським судом правомірно покладено судовий збір на відповідача в частині закриття провадження у справі, відповідно до положень ч. 3 ст. 130 ГПК України; - фактична оплата відповідачем послуг згідно з наданими ним плановими обсягами та відсутність заперечень позивача свідчать про узгодженість дій з визначення вартості послуги в обсязі, що плануються на розрахунковий період; - позивач вказує, що оскільки договором передбачений саме такий порядок розрахунків за надану послугу, як оплата планових платежів та оплата за актом приймання-передачі, то і за кожним фактом порушення такого зобов`язання (як зі сплати планового платежу, так і зі сплати за актом за фактично надану послугу) користувач має нести відповідальність, передбачену договором; - позивач вважає скріншоти з системи «Аскод» належними доказами, позаяк такі є паперовою копією електронного доказу, оригінал якого знаходиться на сервері позивача. Поруч з тим, сам факт отримання і рахунків, і актів приймання-передачі послуги відповідач не заперечує. Водночас, отримання цих документів підтверджується і фактом оплати послуг за наданими позивачем документами. Натомість, доказів на підтвердження факту неотримання рахунків, актів, що свідчило б про відсутність у нього обов`язків зі сплати послуг, відповідач не надав. Позивач подав заперечення проти задоволення клопотання відповідача про зменшення компенсаційних втрат та неустойки, яке обґрунтоване наступним: - позивачем у справі заявлено до стягнення відсотки річних у встановленому ч.2 ст. 625 ЦК України, мінімальному розмірі - 3%. Отже, нараховані позивачем 3% річних (в розмірі, встановленому законом) не підпадають під дію норм ст. 233 ГК України та 551 ЦК України, а, отже, клопотання відповідача, про зменшення 3% річних задоволенню не підлягає; - водночас, позивач вважає за доцільне звернути увагу на те, що у співвідношенні порушеного відповідачем зобов`язання (заборгованість у розмірі 123963814,79 грн) та суми присуджених судом пені та штрафу (6632058,83 грн) становить 5,35 % від розміру простроченого зобов`язання. Отже, надмірності у розмірі присудженої до стягнення неустойки не вбачається. Позивач вважає, що розмір неустойки відповідає наслідкам порушення зобов`язання (неотримання позивачем тривалий час належної йому значної суми за надані послуги) та не є джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків. З огляду на перелічені обставини, позивач просить суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних. Процесуальний хід розгляду даної справи відображений у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду, зокрема, ухвалою суду від 02.02.2023 апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» призначено до спільного розгляду, оскільки предметом апеляційного оскарження таких слугувало рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.11.2022 у справі № 926/411/22. За клопотанням представниці позивача, розгляд апеляційних скарг відбувався в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. В дане судове засідання на зв`язок із судом вийшла представниця позивача, а в зал судового засідання суду апеляційної інстанції прибула представниця відповідача. Представниці сторін в судовому засіданні підтримали свої доводи, міркування та заперечення, викладені в їх апеляційних скаргах, відзиві та додатково поданих клопотаннях. Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування оскаржуваного рішення відсутні, з огляду на наступне: 01.01.2019 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та ТОВ «Чернівецька обласна ЕК» укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0285-02024 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого державне підприємство (оператор системи передачі, далі - ОСП) зобов`язалося надавати послугу з передачі електричної енергії (надалі - послуга) відповідно до умов цього договору, а ТОВ «Чернівецька обласна ЕК» (користувач) зобов`язався здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору. 29.07.2019 внаслідок реорганізації шляхом перетворення державного підприємства відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 за №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство» утворено НЕК «Укренерго» як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності. НЕК «Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків вказаного ДП відповідно до статті 108 Цивільного кодексу України, пункту 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, пункту 3.2 статуту НЕК «Укренерго». Додатковою угодою № 2 від 14.08.2019, укладеною між НЕК «Укренерго» та ТОВ «Чернівецька обласна ЕК», вищезазначений договір про надання послуг викладено в новій редакції. Відповідно до пункту 3.1 договору про надання послуг (в редакції додаткової угоди № 2 від 14.08.2019) ціна договору визначається згідно з діючими на момент надання послуги тарифами на послуги з передачі електричної енергії, встановленими регулятором, та оприлюднюються ОСП на власному вебсайті в мережі Інтернет. Для розрахунків за договором використовується плановий і фактичний обсяги послуг: - плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; - визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється (для електропостачальників) на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника, яким є ТОВ «Чернівецька обласна ЕК» (пункт 4.1 договору про надання послуг). Відповідно до пункту 5.1 вказаного договору планова та фактична вартість послуги (грн) за цим договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу послуги (МВт*год) за розрахунковий період на тариф, встановлений регулятором (грн/МВт*год). На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Згідно із пунктом 6.1 договору про надання послуг розрахунковим періодом за цим договором є один календарний місяць. За умовами пункту 6.2. договору користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: перший платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів: другий платіж з 06 до 10 числа розрахункового місяця; третій платіж з 11 до 15 числа розрахункового місяця; четвертий платіж з 16 до 20 числа розрахункового місяця; п`ятий платіж з 21 до 25 числа розрахункового місяця. При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5 на 5 днів наперед. За умовами п.6.3 договору у разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач: передає ОСП письмове факсимільне повідомлення про зміну обсягів послуги не менше ніж за 2 робочі дні до моменту очікуваної зміни планових обсягів послуги; сплачує вартість послуги до дати очікуваного перевищення запланованих обсягів послуги або зменшує останній/останні планові платежі на відповідну суму у разі зменшення запланованих обсягів послуги. Відповідно до пункту 6.4 договору про надання послуг у разі зміни регулятором тарифу на послугу з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості послуги за новим тарифом, починаючи з дня набрання чинності рішенням регулятора про зміну тарифу. Пунктом 6.5 договору встановлено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСВ або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (надалі - сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством. Згідно з пунктом 6.6 договору про надання послуг сторони домовились, що у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей. За умовами пункту 6.7 договору про надання послуг у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Відповідно до абз. 4 пункту 6.7 договору про надання послуг у разі, якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх в оплату послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. Додатковою угодою № 3 від 16.11.2021, укладеною між НЕК «Укренерго» та ТОВ «Чернівецька обласна ЕК», вказаний договір про надання послуг викладено в новій редакції. Пунктом 6 додаткової угоди встановлено, що її умови поширюються на правовідносини сторін, які виникли до її укладення з 08.02.2020. Відповідно до пункту 3.1 договору про надання послуг (в редакції додаткової угоди № 3 від 16.11.2021) планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (регулятором), та оприлюднюється ОСП, на своєму офіційному вебсайті в мережі Інтернет. Для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги: - плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У разі ненадання або несвоєчасного надання користувачем повідомлень плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді; - фактичний обсяг послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі. Згідно із пунктом 5.1 договору про надання послуг розрахунковим періодом за цим договором є один календарний місяць. За умовами пункту 5.2. договору користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: перший платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору відповідно до такого алгоритму: другий платіж - до 10 числа розрахункового місяця; третій платіж - до 15 числа розрахункового місяця; четвертий платіж до 20 числа розрахункового місяця; п`ятий платіж до 25 числа розрахункового місяця. Згідно з пунктом 5.3 договору у разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця користувач передає ОСП повідомлення про зміну обсягів послуги. ОСП протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення корегує розмір наступних планових платежів. Відповідно до пункту 5.4 договору у разі зміни тарифу на послуги з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості послуги за новим тарифом, починаючи з дня набрання чинності рішенням регулятора про зміну тарифу. Пунктом 5.5 договору встановлено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (надалі сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством. Згідно з пунктом 5.6 договору про надання послуг сторони домовились, що у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей. За умовами пункту 5.7 договору про надання послуг у випадку порушення будь-яких термінів розрахунку за цим договором користувач сплачує ОСП пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Абзацом 4 пункту 6.7 договору про надання послуг сторони погодили, що у разі, якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або, у разі відсутності такої заяви користувача, ураховує їх як оплату послуги останнього платежу наступного розрахункового періоду відповідно до пункту 5.2 цього договору. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача. ТОВ «Чернівецька обласна ЕК» повідомило НЕК «Укренерго» листами про плановий обсяг послуг за період листопад 2020 - травень 2021, вересень, жовтень, листопад грудень 2021, січень-червень 2022 та здійснило оплату послуг з передачі електричної енергії відповідно до них. Відповідно до пункту 10.1 договору про надання послуг планові обсяги передачі електроенергії користувач зобов`язаний подавати ОСП до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю. ОСП протягом 5 робочих днів погоджує планові обсяги передачі і повертає їх користувачеві. ТОВ «Чернівецька обласна ЕК» подало до НЕК «Укренерго» письмові відомості щодо планових обсягів за відповідний період (даний факт визнається представниками сторін). Позивачем планові обсяги погоджувалися рахунками-фактурами, які надсилалися позивачем на електронну адресу відповідача, а також рахунки-фактури та акти приймання передачі послуг формувалися в системі «Аскод», однак матеріали справи не містять доказів щодо повернення погоджених НЕК «Укренерго» вказаних планових обсягів рекомендованим листом або іншим поштовим відправлення або кур`єром. Як зазначає позивач у первісних позовних вимогах, всупереч умовам договору, відповідач оплатив послуги з простроченням, внаслідок чого позивач здійснив розрахунок пені, штрафу, 3% річних і інфляційних втрат, виходячи із суми простроченої заборгованості, які просить стягнути згідно поданого у даній справі позову. Згідно заяви про збільшення позовних вимог позивач заявив про стягнення основної заборгованості надані послуги з передачі електричної енергії за березень - червень 2022 року та здійснив розрахунок пені, штрафу, 3% річних і інфляційних втрат, виходячи з сум простроченої заборгованості та часткового її погашення за послуги, надані за період з грудня 2021 по червень 2022 включно. В періоді, за який позивачем збільшено позовні вимоги, була укладена додаткова угода від 22.12.2021, укладена між НЕК «Укренерго» та ТОВ «Чернівецька обласна ЕК», якою договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0285-02024 викладено в новій редакції, а саме пунктом 5.5 договору встановлено, що користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком», або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу, з використанням порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді. Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку. Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється згідно з Правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно). За умовами пункту 5.7 договору про надання послуг в редакції додаткової угоди від 22.12.2021, у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. В абзаці 4 пункту 5.7 договору про надання послуг в редакції додаткової угоди від 22.12.2021 зазначено, що у разі, якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх в оплату послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача. Згідно з пунктом 14.1 договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0285-02024 від 01.01.2019 набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2019 року. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах. В ході розгляду справи судом першої інстанції позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній зазначив, що листами від 24.02.2022, 24.03.2022 № 1141, 25.04.2022 № 1457 та 24.05.2022 №1797 відповідач повідомив НЕК «Укренерго» про планові обсяги передачі електричної енергії у березні-червні 2022 та, на виконання умов договору, НЕК «Укренерго» передало відповідачу електричну енергію, на підтвердження чого до позовної заяви додані акти приймання-передачі послуги, які відповідач оплатив частково. Заборгованість з оплати послуг за березень 2022 складає 16734681,58 грн, за квітень 40137057,89 грн, за травень 34345780,87 та за червень 32746294,45 грн. З матеріалів справи вбачається, що після відкриття провадження у справі ТОВ «Чернівецька обласна ЕК» перерахувало НЕК «Укренерго» кошти за послуги з передачі електричної енергії на загальну суму 138690691,25 грн, а саме: 1) 12.08.2022 у сумі 16 914 329,23 грн за березень 2022, що підтверджується платіжним дорученням № 402392355 від 12.08.2022; 2) 10.08.2022 у сумі 40 457 670,23 грн за квітень 2022, що підтверджується платіжним дорученням № 402392472 від 31.08.2022; 3) 16.09.2022 у сумі 33 090 758,10 грн за травень 2022, що підтверджується платіжним дорученням № 402392557 від 16.09.2022; 4) 19.09.2022 у сумі 48 227 933,69 грн за травень - липень 2022, що підтверджується платіжним дорученням № 402392565 від 19.09.2022. Як вбачається з письмових пояснень НЕК «Укренерго», що не заперечуються відповідачем, 123963814,79 грн оплата послуг за договором за період, заявлений в заяві про збільшення позовних вимог, а 14726876,46 грн часткова оплата послуг за липень 2022, що не входять до предмету спору у даній справі. За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Відповідно до ч.1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договором, у відповідності до ст. 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Відповідно до статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, що кореспондується з положеннями ст. 173 ГК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтею 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Закон України «Про ринок електричної енергії» передбачає, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах (стаття 4). Державне регулювання ринку електричної енергії здійснює регулятор (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, далі - НКРЕКП) у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства (стаття 6). Згідно розділу ХІ Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, послуги з передачі електричної енергії та з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надаються на договірних засадах на основі типових договорів згідно з порядком, визначеним цим Кодексом (пункт 1.1). Типові форми договорів про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та про надання послуг з передачі електричної енергії наведені в додатках 5 та 6 до цього Кодексу відповідно (пункт 1.2). Доступ до системи передачі надається користувачу лише на підставі укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії. Діяльність на ринку електричної енергії без укладення договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у випадках, передбачених цим Кодексом, не допускається. (пункт 1.3). Як вбачається з позовної заяви, даний спір зумовлений неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань щодо оплати вартості послуг з передачі електричної енергії. Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то, в силу приписів ч. 1ст. 530 ЦК України, воно підлягає виконанню у цей строк (термін) Згідно з частиною першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України). Отже, між сторонами виникли зобов`язання на підставі укладеного договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0285-02024 від 01.01.2019 зі змінами, в силу яких ПАТ НЕК «Укренерго» зобов`язалось надавати послугу з передачі електричної енергії відповідно до умов договору, а ТОВ «Чернівецька обласна ЕК» зобов`язалась здійснювати оплату за послугу відповідно до умов договору. За змістом укладеного договору сторонами узгоджено здійснення оплати на умовах поетапної попередньої оплати у розмірі та строки, передбачені пунктом 6.2 договору в редакції додаткової угоди № 2 та пунктом 5.2 договору в редакції додаткових угод № 3 та б/н, та передбачено строк остаточного розрахунку згідно пунктів 6.5 та 5.5 відповідно. Порядок і терміни розрахунку, наведені в цих пунктах, узгоджені між сторонами та є обов`язковими до виконання в силу наведених вище положень законодавства. Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів та не заперечується сторонами, відповідач здійснив часткову оплату отриманих у березні, квітні, травні та червні 2022 послуг передачі електричної енергії, у зв`язку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 123963814,79 грн., яка обґрунтована та підтверджена належними і допустимими доказами. Водночас, матеріали справи свідчать, що після відкриття провадження у справі ТОВ «Чернівецька обласна ЕК» перерахувало НЕК «Укренерго» кошти за послуги з передачі електричної енергії в сумі 138690691,25 грн, що, згідно наданих пояснень, включали в себе 123963814,79 грн оплата послуг за договором за період з березня по червень 2022 та 14726876,46 грн часткова оплата послуг за липень 2022, що не входять до предмету спору у даній справі З огляду на погашення відповідачем основної заборгованості, в силу приписів ч. 2 ст. 231 ГПК України, яка передбачає обов`язок суду закрити провадження у справі, у випадку відсутності предмета спору, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у даній справі в частині стягнення 123963814,79 грн. основної заборгованості. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України). За змістом ч.1 ст. 230 та ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (частина 4 статті 231 ГК України). Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня і штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Відповідно до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, за порушення відповідачем строків оплати планових платежів та за фактичний обсяг наданих послуг позивач нарахував відповідачу штрафні санкції. Для розрахунків за договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги: - плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; - визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється (для електропостачальників) на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника, яким є ТОВ «Чернівецька обласна ЕК» (пункт 4.1 додаткової угоди № 2). Відповідно до пункту 5.1 вказаної додаткової угоди планова та фактична вартість послуги (грн) за цим договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу послуги (МВт*год) за розрахунковий період на тариф, встановлений регулятором (грн/МВт*год). На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Відповідно до пункту 6.1 додаткової угоди № 2 про надання послуг розрахунковим періодом за цим договором є один календарний місяць. Пунктом 6.2. додаткової угоди № 2 врегульовано, що користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: перший платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів: другий платіж з 06 до 10 числа розрахункового місяця; третій платіж з 11 до 15 числа розрахункового місяця; четвертий платіж з 16 до 20 числа розрахункового місяця; п`ятий платіж з 21 до 25 числа розрахункового місяця. При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з розділом 5 на 5 днів наперед. За умовами пункту 5.2. додаткової угоди № 3 користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином: перший платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору відповідно до такого алгоритму: другий платіж - до 10 числа розрахункового місяця; третій платіж - до 15 числа розрахункового місяця; четвертий платіж до 20 числа розрахункового місяця; п`ятий платіж до 25 числа розрахункового місяця. Пунктом 5.5 договору в редакції додаткової угоди №3 встановлено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця (перших 5 робочих днів з моменту отримання акта згідно додаткової угоди №2), наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (надалі сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством. Пунктом 5.5 договору в редакції додаткової угоди б/н від 22.12.2021 встановлено, що користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком», або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу, з використанням порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно). Позивач стверджує, що відповідач допустив порушення термінів розрахунку по планових обсягах за період грудень 2020, травень, жовтень, листопад, грудень 2021, березень-червень 2022 та за фактичним споживанням за лютий, жовтень, листопад 2021, березень-червень 2022. В заперечення вказаних обставин, відповідач зазначає, що між сторонами не було погоджено планові обсяги послуг у відповідності до порядку, встановленого договором, відтак, вважає, що сплаті підлягає лише фактично отриманий обсяг. Водночас, звертає увагу суду на те, що постановою НКРЕКП № 766 від 08.04.2020 було встановлено заборону нарахування штрафних санкцій. Аналізом матеріалів справи судом встановлено, що положення пунктів 4.1, 6.2, 6.5, 10.1, 10.4 договору про надання послуг, укладеного за між НЕК «Укренерго» та ТОВ «Чернівецька обласна ЕК», є аналогічними за змістом положення типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, який є додатком 6 до Кодексу системи передачі. Згодом, з метою приведення договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0285-02024 від 01.01.2019 у відповідність до Кодексу системи передачі затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 з відповідними змінами та доповненнями, в тому числі до типової форми договору про надання послуг з передачі електричної енергії, сторонами укладено додаткові угоди №2, №3 та б/н. Як встановлено матеріалами справи, ТОВ «Чернівецька обласна ЕК» подано до ПАТ НЕК «Укренерго» письмові відомості щодо планових обсягів, а саме: від 25.11.2020 № 6142 на грудень 2020; від 24.12.2020 № 8421 на січень 2021; від 25.01.2021 на лютий 2021; від 25.02.2021 № 3833 на березень 2021; від 25.03.2021 № 5038 на квітень 2021; від 23.04.2021 № 6050 на травень 2021; від 24.09.2021 № 12376 на жовтень 2021; від 24.11.2021 № 13404 на грудень 2021; від 24.02.2022 на березень 2022; від 24.03.2022 на квітень 2022; від 25.04.2022 на травень 2022; від 24.05.2022 на червень 2022. Судова колегія критично оцінює доводи відповідача щодо відсутності в матеріалах справи доказів повернення ПАТ НЕК «Укренерго» планових обсягів, оскільки відповідно до приписів статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Згідно з частиною першою статті 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу (частина друга статті 96 ГПК України). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина третя статті 96 ГПК України). Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу (частина четверта статті 96 ГПК України). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина п`ята статті 96 ГПК України). Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Враховуючи вказані вимоги процесуального законодавства та здійснивши їх аналіз, зокрема, статей 73, 77, 91, 96 ГПК України, суд дійшов висновку, що учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ в таких формах: 1) оригінал; 2) електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; 3) паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України). Таким чином подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Суд зазначає, що рахунки-фактури містять погодження ОСП поданих користувачем планових обсягів передачі електроенергії. Отже, суд не бере до уваги скріншоти відправки позивачем на електронну адресу відповідача рахунків-фактур (т.ІІ а.с.87-108), оскільки дані факти ставились під сумнів відповідачем про відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу та не було подано оригіналу. Натомість, скріншоти розміщення в системі «АСКОД» рахунків-фактур та актів приймання передачі наданих послуг (т.І а.с.260-262, т.ІІ а.с.136, 138, 140, 142, 145, 147, 149, 151, 157,159, 161, 163, 165), є належними та допустимими доказами, позаяк вони не ставились під сумнів відповідачем та у зв`язку із тим, що відповідач також має доступ до даних документів в систем «АСКОД», що не заперечувалось представниками сторін. Також суд зазначає, що акти приймання передачі послуг за грудень 2020 - грудень 2021 направлялися кур`єром або рекомендованим листом(т.І а.с.46, 49, 52, 56, 59, 65, 69, 74, 78, т.ІІ а.с.134). Водночас, судова колегія вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що відсутність повернення погоджених обсягів рекомендованим листом, відповідно до п.10.4 договору, не свідчить про відсутність підстав для здійснення попередньої оплати планової вартості послуги ОСП в строки, визначені договором, та не означає неможливість такої оплати, виходячи з того, що за договором саме на користувача покладено обов`язок визначити дані щодо таких планових обсягів. Договором про надання послуг для розрахунку за ним встановлено два види обсягу послуги - плановий та фактичний, які використовуються одночасно та не виключають один одного. Як зазначено в пункті 6.1 типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, розрахунковим періодом за цим договором є один календарний місяць. Так, користувач (електропостачальник) - ТОВ «Чернівецька обласна ЕК» зобов`язаний подавати ОСП - НЕК «Укренерго» планові обсяги передачі електричної енергії до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю. Відтак, використання планових обсягів, їх погодження з ОСП є обов`язком користувача за договором про надання послуг. Порядок оплати планових обсягів послуг передбачений пунктом 6.2 типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, яка виражається в поетапній попередній оплаті планових обсягів послуг. Разом з тим, фактичний обсяг послуги визначається, зокрема, для електропостачальника на підставі даних щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами електропостачальника (пункт 4.1 типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії). ОСП на підставі даних фактичного обсягу послуги протягом п`яти робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, направляє користувачу акт приймання-передачі наданої послуги (пункт 10.1 типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії). У разі, якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом п`яти банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. У зв`язку з цим плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця протягом 3 банківських днів з моменту отримання акта приймання-передачі послуги. У разі якщо оплачений плановий обсяг виявився вище фактичного, то вказана різниця або повертається користувачу, або враховується як оплата в наступні розрахункові періоди. Звідси при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць. За таких обставин суд враховує фактичні відносини, які склалися між сторонами під час виконання договору про надання послуг, а саме співпраця у формі вчинення узгоджених дій з визначення вартості послуги в обсязі, що планується на розрахунковий місяць, що підтверджується фактичною оплатою ТОВ «Чернівецька обласна ЕК» планових обсягів послуги згідно з наданими ним даними та відсутністю заперечень НЕК «Укренерго» щодо повідомлених обсягів. Відповідно до наданих позивачем рахунків вбачається повна відповідність обсягів послуг, на які оформлено рахунки, із плановими обсягами послуг, дані щодо яких визначено відповідачем. За вказаних обставин є підтвердженим обов`язок відповідача здійснити оплату планових обсягів в терміни згідно зазначених вище пунктів додаткових угод за повідомленими відповідачем плановими обсягами. Водночас, доводи апеляційної скарги відповідача щодо відсутності прострочення в останнього по сумах заборгованостей за спірний період, оскільки мало місце коригування споживання, судом відхиляються, позаяк акти коригування складалися як в сторону зменшення так і збільшення споживання, а договором та додатковими угодами узгоджено алгоритм дій сторін в такому разі Відповідно до п. 40 ч.1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» користувачами системи є фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії. ОСП - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»). Користувач системи та ОСП є учасниками ринку електричної енергії відповідно до пункту 96 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії». Разом з тим стаття 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачає, що державне регулювання ринку електричної енергії здійснює регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства. До повноважень регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження типових та примірних договорів, визначених цим Законом. регулятор має право, серед іншого, видавати обов`язкові для виконання учасниками ринку рішення. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон про НКРЕКП) регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії. Згідно з абзацом третім частини п`ятої статті 14 Закону про НКРЕКП рішення регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення регулятора підписуються головою. ОСП надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються регулятором (частина 4 статті 33 Закону України «Про ринок електричної енергії»). На реалізацію наданих законодавством повноважень постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 затверджено Кодекс системи передачі. Відповідно до пункту 5.5 глави 5 розділу XI Кодексу системи передачі договір про надання послуг з передачі електричної енергії укладається за типовою формою, яка затверджується регулятором. Типова форма договору про надання послуг з передачі електричної енергії є додатком 6 до Кодексу системи передачі, отже, затверджена одночасно з цим Кодексом. Договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0285-02024 від 01.01.2019 укладено між НЕК «Укренерго» та ТОВ «Чернівецька обласна ЕК» на основі типового договору, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309 одночасно із затвердженням Кодексу системи передачі. Умови укладеного між сторонами договору відповідають змісту типового договору, у тому числі в частині визначеного порядку розрахунку та передбаченої в пункті 5.7. типового договору відповідальності. Так, у пункті 6.7 типової форми договору про надання послуг з передачі електричної енергії встановлено, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу. У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. У разі недотримання ОСП цих термінів користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов`язань щодо повернення коштів. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми коштів, що підлягають поверненню. Вказаний пункт типового договору (додаток 6 до Кодексу системи передачі) є аналогічним за змістом із пункту 6.7 договору про надання послуг (пункт 5.7 додаткових угод), укладеного між НЕК «Укренерго» та ТОВ «Чернівецька обласна ЕК». Постановами НКРЕКП від 21.06.2019 № 1120, від 05.11.2019 № 2267, від 07.02.2020 № 360 до додатку 6 до Кодексу системи передачі внесені зміни. Зокрема змінено його назву на Типовий договір про надання послуг з передачі електричної енергії, а аналогічний за змістом пункту 6.7 попередньої редакції типового договору викладено у пункті 5.7. Відповідно до частини другої статті 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади, державні органи та органи державної влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Згідно із частиною четвертою статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Як вже зазначалося, НКРЕКП затвердив типовий договір про надання послуг з передачі електричної енергії як додаток 6 до Кодексу системи передачі, в якому містяться, зокрема, положення стосовно нарахування пені та стягнення штрафу за порушення термінів розрахунку за послуги з передачі, а НЕК «Укренерго» та ТОВ «Чернівецька обласна ЕК» уклали договір про надання послуг відповідно до змісту вказаного затвердженого типового договору, від якого вони не можуть відступати. Водночас, пунктом 1 постанови від 08.04.2020 № 766 на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни надано настанови ОСП (який виконує функцію адміністратора розрахунків) не застосовувати до електропостачальників заходи, передбачені підпунктами 1- 6 пункту 1.7.2 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку), та заходи, передбачені пунктом 5.7 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, що є додатком 6 до Кодексу системи передачі. Електропостачальники не набувають статусу «Дефолтний». Постановою НКРЕКП від 30.04.2020 № 905 пункт 1 постанови від 08.04.2020 № 766 замінено двома новими пунктами 1 та 2 такого змісту:

1. ОСП (який виконує функцію адміністратора розрахунків) не застосовувати до електропостачальників та операторів систем розподілу заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку. Електропостачальники та оператори систем розподілу не набувають статусу «Дефолтний».

2. ОСП (який виконує функцію адміністратора розрахунків) не застосовувати до електропостачальників заходи, передбачені пунктами 5.7 та 7.4 Типового договору (або пунктами, аналогічними за змістом в укладених сторонами договорах). Постановою НКРЕКП від 27.01.2021 № 93 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766» виключено пункт 2 постанови від 08.04.2020 №

766. Отже, 08.04.2020 НКРЕКП прийнято обов`язкове до виконання учасниками ринку рішення, оформлене постановою № 766, про незастосування ОСП до електропостачальників заходів, передбачених, зокрема, пунктом 5.7 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії (аналогічним за змістом з яким є пункт 6.7 договору про надання послуг), тобто щодо нарахування пені та стягнення штрафу. Встановлені вказаною постановою правила діяли в період з 08.04.2020 до 26.01.2021. За таких обставин НКРЕКП своєю постановою затвердила Кодекс системи передачі, додатком до якого є Типовий договір про надання послуг з передачі електричної енергії, від змісту якого сторони не можуть відступати, а пізніше своєю постановою заявила про тимчасове (починаючи з 08.04.2020) незастосування окремих положень вказаного типового договору та всіх договорів, укладених на його підставі, зокрема, про нарахування пені та стягнення штрафу, з подальшим поновленням застосування таких положень з 27.01.2021. Оскільки постановою НКРЕКП від 27.01.2021 № 93 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 08 квітня 2020 року № 766» виключено пункт 2 постанови від 08.04.2020 № 766, яким передбачалося незастосування ОСП до електропостачальників заходів, передбачених, зокрема, пунктом 5.7 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії (аналогічним за змістом з яким є пункт 6.7 договору про надання послуг), тобто заходів щодо нарахування пені та стягнення штрафу, вказані положення пункту 2 постанови від 08.04.2020 № 766 не підлягають застосуванню починаючи з 27.01.2021, однак були чинним та діяли в період з моменту прийняття постанови від 08.04.2020 № 766 та до моменту їх виключення з вказаної постанови 27.01.2021, оскільки постанова НКРЕКП від 27.01.2021 № 93 не мала зворотної дії в часі, а лише виключала застосування положень пункту 2 постанови від 08.04.2020 № 766 на майбутнє. Відповідного висновку дотримується і об`єднана палата Касаційного господарського суду у складу Верховного Суду у постанові від 19.08.2022 в справі № 912/1941/21. З огляду на наведене, до правовідносин сторін підлягають застосуванню положення постанови від 08.04.2020 № 766 щодо ненарахування пені та стягнення штрафу за порушення термінів розрахунку за послуги з передачі в період з 08.04.2020 по 26.01.2021. Щодо доводів апелянта (позивача) про відтермінування пред`явлення позовів про нарахування штрафних санкцій, суд зазначає, що вказаною постановою передбачалось заборона на застосування заходів, які передбачені п. 5.7. типового договору, а саме сплата пені та нарахування штрафу в період чинності відповідних положень постанови. Водночас, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що положення постанови від 08.04.2020 № 766, якими НКРЕКП в межах наданих повноважень, тимчасово припинила застосування умов типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, затвердженого НКРЕКП, в частині нарахування пені та стягнення штрафу за порушення термінів розрахунку за послуги з передачі і відповідно аналогічних умов усіх договорів, укладених на основі такого типового договору, підлягають обов`язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно до статті 6 Закону України «Про ринок електричної енергії». Твердження відповідача про заборону нараховувати 3% річних та інфляційних втрат є помилковими, оскільки постанова НКРЕКП № 766 від 08.04.2020 таких заборон не містить. В даному випадку, позивач нараховує 3% річних та інфляційні втрати у відповідності до положень статті 625 Цивільного кодексу України, щодо застосування якої відсутні будь-які обмеження. 25.02.2022 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято постанову за № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду» (в редакції із змінами, внесеними згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 333 від 27.02.2022) пунктом 5 якої рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії». Згодом, пункти 1-12 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332, замінено новим пунктом 1 в редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 413 від 26.04.2022 підпунктом 16 якої передбачено: «зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.». З наведеного слідує, що з 26.04.2022 повторно введена заборона нарахування та стягнення позивачем штрафних санкцій. Отже, позивачем здійснено нарахування штрафу та пені по 25.04.2022 включно, а нарахування позивачем штрафу та пені за період з 27.02.2022 по 25.04.2022 є правомірним, оскільки в даний період діяла рекомендація, а не заборона на нарахування штрафних санкції. Перевіривши проведений місцевим господарським судом перерахунок штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, з врахуванням наведених доводів щодо періодів заборони застосування штрафних санкцій, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення 2787834,34 пені, 3844224,49 грн штрафу, 1359313,33 грн 3% річних та 6245740,79 грн інфляційних втрат, відтак в задоволенні стягнення 766030,29 пені та 3537697,30 грн штрафу відмовлено місцевим господарським судом правомірно. Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних, судова колегія зазначає, що таке не підлягає задоволенню з наступних підстав: Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у раз порушення ним правил здійснення господарської діяльності,невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. В ч. 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Верховний Суд у постановах від 26.05.2022 у справі № 902/186/21 та від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 виклав свої висновки щодо застосування ст. 625 ЦК України, а саме зазначив: «Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст.625 ЦК є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми». Таким чином, відповідач помилково включив 3% річних та інфляційні втрати до складу штрафних санкцій. Водночас, частиною 2 ст. 20 ГК України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів. Способами захисту таких прав та інтересів, зокрема, є відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій. Право вибору способу захисту свого права та інтересу належить позивачу. Підставою для застосування пені є умови спірного договору, доведений факт порушення умов договору щодо строків здійснення платежів, узгоджена сторонами в договорі відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,1% від порушеного зобов`язання, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (як того вимагає Закон України «Про відповідальність з несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»). Крім того, відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України). Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України). Отже, з врахуванням наведених правових норм та положень спірного договору, право на пеню та штраф виникло у позивача саме через неналежне виконання відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії. Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що нарахування позивачем штрафних санкцій, що у співвідношенні до суми основної заборгованості складали 5,35 % від розміру основного зобов`язання, не буде надмірним тягарем для відповідача, або невиправданим джерелом отримання додаткових прибутків для позивача. Щодо доводів апелянта (відповідача) про безпідставне покладення на нього судового збору в частині основного зобов`язання, судова колегія відхиляє такі, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мало місце погашення відповідачем основної заборгованості вже після пред`явлення позову та подання позивачем заяви про збільшення позовних вимог. У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відхиляючи доводи скаржника, суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі «Проніна проти України», в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»). З врахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм чинного законодавства, наведених правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи. Арґументи, наведені в апеляційних скаргах, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення. Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржників. Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: В задоволенні апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» від 12.01.2023 та Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» від 22.12.2022 відмовити. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 21.11.2022 у справі №926/411/22 залишити без змін. Судові витрати покласти на скаржників. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення. Справу повернути в Господарський суд Чернівецької області. Повний текст постанови складено 09.05.2023. Головуючий суддя Г.В. Орищин суддя Н.А. Галушко суддя М.Б. Желік