Ухвала КЦС ВС № 199/2898/22

Ухвала 08 травня 2023 року місто Київ справа № 199/2898/22 провадження № 61-6126ск23 Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Управління-служба у справах дітей адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування в особі адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, про визначення постійного місця проживання дитини, ВСТАНОВИВ: І. ФАБУЛА СПРАВИ Стислий виклад позиції позивача ОСОБА_2 у червні 2022 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила визначити місце проживання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з нею за місцем її реєстрації або фактичного проживання. Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій Рішенням від 21 грудня 2022 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська відмовив у задоволенні позову ОСОБА_2 . Постановою від 22 березня 2023 року Дніпровський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_2 , скасував рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2022 року, ухвалив нове рішення, яким позов частково задовольнив. Суд визначив місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю ОСОБА_2 . Здійснив розподіл судових витрат. ІІ. ВИМОГИ та АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_1 13 квітня 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2023 року, рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2022 року залишити в силі. Визначення заявником підстав касаційного оскарження Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом. Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України. Заявник зазначив, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження цього судового рішення визначив те, що: - (1) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 607/1091/16-ц, згідно з якими визначення місця проживання малолітньої дитини за конкретною адресою унеможливлює маніпуляції з боку того з батьків, з ким буде проживати дитина, зокрема проживати, де завгодно, унаслідок чого батько дитини не буде мати змоги брати участь у її вихованні; - (2) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 235/139/16-ц, щодо особливостей визначення місця проживання дитини. Отже, серед підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції заявник зазначив ті підстави, які згадані у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги. ІІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження. Судом не встановлено наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а так само відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі. Витребувати із Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу № 199/2898/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Управління-служба у справах дітей адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, Орган опіки та піклування в особі адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, про визначення постійного місця проживання дитини. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в двадцять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду. Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді С. О. Погрібний І. Ю. Гулейков О. В. Ступак