Ухвала КЦС ВС № 215/4227/20

Ухвала 09 травня 2023 року м. Київ справа № 215/4227/20 провадження № 61-6106ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича про відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: 07 листопада 2022 року ОСОБА_1 уперше звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року. Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: запропоновано заявнику надати суду докази на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції; уточнити касаційну скаргу, сформулювати клопотання щодо оскаржуваного судового рішення у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, зазначивши наслідки перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваного рішення у відповідності до вимог статті 409 ЦПК України; зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав); надіслати уточнену касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2023 року касаційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику з підстав, передбачених частиною третьою статті 185, частиною другою статті 393 ЦПК України (заявником не усунуто недоліки, визначені ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2022 року). 10 квітня 2023 року ОСОБА_1 удруге звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року. Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки подана з пропуском строку на касаційне оскарження. Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Ураховуючи, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду складений 20 вересня 2022 року (інша дата у судовому рішенні не зазначена), останнім днем на її касаційне оскарження є 20 жовтня 2022 року. Касаційна скарга подана до Верховного Суду 10 квітня 2023 року. У клопотанні, доданому до касаційної скарги, заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, посилаючись на те, що вперше з касаційною скаргою звернувся у листопаді 2022 року, однак ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2023 року його касаційну скаргу повернуто, що не перешкоджає останньому повторно звернутися до суду з касаційною скаргою. Вказує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан. Крім того, посилається на запровадження по всій території України карантинних обмежень у зв`язку з запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Зазначає, що в матеріалах справи міститься докази на підтвердження дати отримання ним повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду. Вирішуючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, Верховний Суд виходить із такого. У цій справі ОСОБА_1 звертався до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 червня 2022 року. Тобто, ініціатором апеляційного перегляду була саме ОСОБА_1 . Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. Доказів порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України, заявником не надано. Такими доказами можуть бути довідка із суду, поштового відділення зв`язку, копії матеріалів справи тощо. Оскільки до відкриття касаційного провадження Верховний Суд позбавлений можливості здійснити перевірку своєчасності направлення судом апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку копії оскаржуваного судового рішення або доказів отримання цього рішення, відповідні докази мають бути надані заявником до суду касаційної інстанції, зокрема, у виді довідки суду першої або апеляційної інстанції про те, що в матеріалах справи немає доказів своєчасного направлення апеляційним судом копії оскаржуваного рішення поштовим зв`язком або про вручення заявнику копії судового рішення у приміщенні суду. Щодо доводів заявника про те, що відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому продовжено й триває досі. Питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Проте, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень без підтвердження заявником конкретних обставин, які унеможливили вчинення відповідної процесуальної дії у визначений законом строк. Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу. Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України. Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини. Тож, встановлений судом строк може бути поновлений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з воєнним станом в Україні. Заявником не обґрунтовано підстави та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження неможливості подати касаційну скаргу вчасно у зв`язку з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з воєнним станом в Україні, а тому такі доводи Верховний Суд не бере до уваги. Щодо доводів заявника про запровадження по всій території України карантинних обмежень у зв`язку з запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року на всій території України запроваджено карантин. Згідно із Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон від 30 березня 2020 року № 540-IX) Розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину». Отже, визначений процесуальним кодексом строк продовжено в силу Закону. Водночас, 18 червня 2020 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 731-IX), який набрав чинності 17 липня 2020 року. Відповідно до частини другої вказаного закону пункт 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України викладено у такій редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином». Тож, для поновлення строку на касаційне оскарження, заявнику потрібно навести причини, які пов`язані (зумовлені) карантинними обмеженнями, що спричинили пропуск такого строку, тобто перешкоджали заявнику звернутись до суду з касаційною скаргою. Враховуючи те, що заявником не зазначено поважної причини, пов`язаної з карантинними обмеженнями, пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, не надано належних доказів на підтвердження наведених ним обставин, тому у Верховного Суду відсутні підстави для поновлення такого строку з цих підстав. Саме по собі посилання у заяві про поновлення процесуальних строків на те, що діє загальнодержавний карантин, а тому заявник має право на поновлення строку на оскарження рішення у касаційному порядку, є безпідставним, оскільки таке твердження повинно бути належним чином обґрунтовано, а саме: наведено конкретні обставини, тобто такі карантинні обмеження, які об`єктивно перешкоджали заявнику своєчасно подати касаційну скаргу. З набранням чинності Законом № 731-IX поновлено дію процесуальних строків, а поважними причинами пропуску можуть бути визнані судом саме такі обставини, які зумовлені карантинними обмеженнями. Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що касаційна скарга, відповідно до положень частини третьої статті 393 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для подання нового клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із наведенням підстав для його поновлення, а також поданням доказів на підтвердження порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України. Керуючись статтями 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 09 червня 2023 року, але не більше десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Якщо у зазначений строк заявник не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, не наведе поважних причин пропуску строку касаційного оскарження та не надасть докази на підтвердження порушення апеляційним судом порядку вручення судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Ступак