Ухвала КЦС ВС № 760/27393/19
від 08.05.2023 · ЦивільнаУ Х В А Л А 08 травня 2023 року м. Київ справа № 760/27393/19 провадження № 61-5786ск23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В., розглянув касаційну скаргу Національного банку України на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року у справі за позовом Національного банку України до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, В С Т А Н О В И В : 02 жовтня 2019 року Національний банк України (далі - НБУ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року, в позові відмовлено. 21 березня 2023 року НБУ подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року. Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою НБУ на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року у зв`язку з малозначністю справи. У квітні 2023 року НБУ засобами поштового зв`язку повторно звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК Українисуд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення. У справі «Дія 97» проти України»(Заява № 19164/04, рішення від 21 жовтня 2010 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії» (), заява № 55782/00, п. 36, ECHR 2002-VIII; «Гору проти Греції» (№ 3) (Gorou v. Greece (no. 3)), заява № 21845/03, п. 27, від 22 червня 2006 року; «Михолапа проти Латвії» (Miholapa v. Latvia), зава № 61655/00, п. 24, від 31 травня 2007 року, та «Андрєєва проти Латвії» (Andrejeva v. Latvia) [ВП], заява № 5707/00, п. 99, ECHR 2009-...) (пункт 47). Верховний Суд зазначає, що процесуальні правила (пункт 3 частини другої статті 394 ЦПК України) не дозволяють відкрити касаційне провадження, якщо особі вже відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на це саме судове рішення. Враховуючи те, що касаційна скарга НБУ щодо оскарження рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року вже була предметом касаційного перегляду, підстав для повторного розгляду касаційної скарги немає. Керуючись статтею 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, У Х В А Л И В : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національного банку України на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року у справі за позовом Національного банку України до ОСОБА_1 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. С. Олійник О. В. Ступак В. В. Яремко