Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/46783/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/46783/22 пров. № А/857/3839/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги 4 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року, ухвалене суддею Дуляницькою С.М. у м. Рівне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі № 460/46783/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до 4 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд: - визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2007 року по 04 березня 2020 року в меншому розмірі ніж передбачено законодавством; - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2007 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням виплачених сум та із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2007 року, за період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2020 року з урахуванням виплачених сум, з застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) березень 2018 року та з врахуванням абзаців 4 та 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з одночасною компенсацією утриманих сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсація сум податку з доходів фізичних осо, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2007 року по день її фактичної виплати, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, з одночасною компенсацією утриманих сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходив фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №

44. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії 4 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.01.2007 року по 31.12.2011 року та з 01.01.2014 року по 28.02.2018 року в меншому розмірі. Зобов`язано 4 Територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2007 року по 31.12.2011 року та 01.01.2014 року по 30.11.2015 року, з урахуванням виплачених сум, та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Зобов`язано 4 Територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015року по 28.02.2018 року з застосуванням базового місяця січня 2007 року та з врахуванням виплачених сум. Зобов`язано 4 Територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 04.03.2020 року з застосуванням базового місяця березня 2018, та з врахуванням виплачених сум. Зобов`язано 4 Територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України відповідно до вимог Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів ОСОБА_1 , у зв`язку з порушення встановлених строків нарахування та виплати індексації грошового забезпечення. Зобов`язано 4 Територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України здійснити ОСОБА_1 компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №

44. У задоволені інших позовних вимог відмовлено. Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач застосував неправильні базові місяці при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за спірний період. Суд одночасно вирішив зобов`язати відповідача здійснити позивачу компенсацію втрати частини доходів. Не погодившись із цим рішенням суду його оскаржили відповідач та позивач, подавши апеляційні скарги. Позивач у апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі. У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає те, що суд першої інстанції залишив без задоволення позовні вимоги щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2007 року по 30.11.2015 року із застосуванням січня 2007 року, як базового для обчислення індексації за цей період, а також щодо нарахування і виплати індексації за період з 01.03.2018 року по 04.03.2020 року із застосуванням березня 2018 року як базового, проте не врахував вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078. Відповідач у апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що позивач пропустив строк звернення до суду. Крім того, відповідач зазначає, що за період з 01.01.2007 року по 31.12.2011 року та з 01.01.2014 року по 30.11.2015 року виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення однією сумою, у разі надходження бюджетних асигнувань. Що стосується періоду з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, то індексацію грошового забезпечення за ці роки відповідач виплачував в кінці року. Починаючи з березня 2018 року по листопад 2018 року індексація не проводилась, оскільки індекс споживчих ці не перевищив поріг індексації. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що з 25.02.2004 року по 04.03.2020 року позивач проходив військову службу у 4 територіальному вузлі урядового зв`язку Держспецзв`язку. На запит позивача про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення 4 територіальний вузол урядового зв`язку Держспецзв`язку листом від 08.08.2022 року № 55/13-1543 надав позивачу довідки про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення за 2007-2020 роки. Зі змісту наданих довідок позивач встановив те, що у спірний період індексацію грошового забезпечення відповідач виплатив у меншому, ніж визначений законодавством, розмірі. Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. За змістом абзацу 2 частини третьої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, грошове забезпечення військовослужбовців підлягає індексації відповідно до закону. Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Відповідно до статті 2 цього Закону, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Згідно з статтями 4, 6 вказаного Закону, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення регулюються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078). Правові норми пункту 5 Порядку № 1078, у редакції пункту, яка діяла до 15.12.2015 року, передбачали, що, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Відповідно до абзаців 1-6 пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2015 року та застосовується з 01.12.2015 року), у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку. Отже, що стосується періоду з 01.01.2007 року до 01.12.2015 року, то базовий місяць для обрахунку індексації грошового забезпечення визначався залежно від підвищення складових грошового забезпечення. Проаналізувавши нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за цей період, апеляційний суд встановив те, що індексацію грошового забезпечення у 2007 році відповідач позивачу не нарахував, у 2008 році нарахував та виплатив у лютому 2018 року, у 2009 році нарахував та виплатив у січні та вересні 2019 року, у 2010 році нарахував та виплатив у грудні 2019 року, у 2011 році нарахував та виплатив у квітні, липні та грудні 2011 року, у 2012 та у 2013 роках відповідач не нарахував позивачу індексацію грошового забезпечення, у 2014 році нарахував та виплатив за квітень-грудень 2014 року, у 2015 році нарахував та виплатив за січень-грудень 2015 року. Базові місяці для індексації грошового забезпечення за вказані роки відповідач обрав наступні: січень 2007 року (встановлення надбавки за таємність), лютий 2007 року (підвищення надбавки за особливі умови служби), серпень 2007 року (підвищення надбавки за вислугу років), січень 2008 року (підвищення посадового окладу), лютий 2008 року (підвищення надбавки за особливі умови служби), вересень 2008 року (підвищення надбавки за вислугу років), лютий 2009 року (підвищення премії), вересень 2009 року (підвищення надбавки за особливі умови служби), листопад 2009 року (підвищення премії), квітень 2010 року (підвищення надбавки за особливі умови служби), грудень 2010 року (підвищення премії), лютий 2011 року (підвищення надбавки за особливі умови служби), вересень та грудень 2011 року (підвищення премії), серпень 2012 року (підвищення надбавки за особливі умови служби), жовтень 2012 року (підвищення премії), травень 2013 року (підвищення премії), жовтень 2013 року (підвищення премії). Апеляційний суд вважає, що відповідач вірно застосував вказані вище базові місяця для індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2007 року до 01.12.2015 року, оскільки через зміну обов`язкових складових грошового забезпечення у позивача кожного разу змінювався базовий місяць. Що стосується відсутності у відповідача коштів на виплату індексації грошового забезпечення за спірний період, то апеляційний суд зазначає, що згідно з п. 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Таким чином, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. Відповідач, відмовивши позивачу у проведенні індексації, не заперечує ту обставину, що позивач має право на виплату індексації, однак вказав, що індексація не може бути виплачена, оскільки у державному бюджеті відсутні кошти на ці цілі, а виплата індексації прямо залежить від бюджетного фінансування. Проте, апеляційний суд вважає, що виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування, жодним чином, не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 07 серпня 2019 року у справі № 825/694/17 та постанові від 19 березня 2020 року у справі № 820/5286/17. Зважаючи на те, що відповідач не в повному обсязі виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2007 року до 01.12.2015 року, то у відповідача є відповідний обов`язок. При цьому індексацію грошового забезпечення необхідно провести із врахуванням базових місяців: січень 2007 року (встановлення надбавки за таємність), лютий 2007 року (підвищення надбавки за особливі умови служби), серпень 2007 року (підвищення надбавки за вислугу років), січень 2008 року (підвищення посадового окладу), лютий 2008 року (підвищення надбавки за особливі умови служби), вересень 2008 року (підвищення надбавки за вислугу років), лютий 2009 року (підвищення премії), вересень 2009 року (підвищення надбавки за особливі умови служби), листопад 2009 року (підвищення премії), квітень 2010 року (підвищення надбавки за особливі умови служби), грудень 2010 року (підвищення премії), лютий 2011 року (підвищення надбавки за особливі умови служби), вересень та грудень 2011 року (підвищення премії), серпень 2012 року (підвищення надбавки за особливі умови служби), жовтень 2012 року (підвищення премії), травень 2013 року (підвищення премії), жовтень 2013 року (підвищення премії). Що стосується періоду для проведення індексації з 01.12.2015 року по 04.03.2020 року, то апеляційний суд зазначає, що, починаючи із 01.12.2015 року базовим місяцем для проведення індексації грошового забезпечення є той, у якому підвищився посадовий оклад військовослужбовців. Апеляційний суд встановив те, що зміна посадових окладів з урахуванням періоду проходження військової служби позивача відбулась 01 січня 2008 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі постанова № 1294) та 01 березня 2018 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Таким чином, базовими місяцями для обчислення індексації за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року є січень 2008 року, а за період з 01.03.2018 року по 04.03.2020 року березень 2018 року. Проаналізувавши матеріали справи, апеляційний суд встановив те, що за грудень 2015 року, 2016 та 2017 роки відповідач нарахував та виплатив індексацію грошового забезпечення із застосуванням жовтня 2013 року, як базового місяця. Однак, як вище зазначив апеляційний суд, застосування жовтня 2013 року, як базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року є помилковим. Належним базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача за цей період є січень 2008 року. Підводячи підсумок наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця жовтня 2013 року та зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум. Що стосується нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 04.03.2020 року, то відповідач провів індексацію грошового забезпечення за цей період вірно, тобто із застосуванням березня 2018 року, як базового місяця для індексації грошового забезпечення та врахував ту обставину, що за період з березня 2018 року по листопад 2011 року індекс споживчих цін не перевищив поріг індексації. Тому, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2020 року в меншому розмірі, ніж передбачено законодавством та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 04 березня 2020 року з урахуванням виплачених сум, з застосуванням базового місяця березня 2018 року необхідно відмовити. Що стосується виплати компенсації втрати частини доходів, то апеляційний суд зазначає наступне. Статтею 1 Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) передбачено те, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Згідно зі статтею 2 Закону № 2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. За змістом статті 3 Закону № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Відповідно до статті 4 даного Закону, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Пунктами 2, 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (далі - Порядок № 159) передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001. Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19. Апеляційний суд встановив те, що основну суму доходу (індексації грошового забезпечення) на час подання позову відповідач не виплатив, оскільки щодо цього доходу існує спір. Враховуючи те, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць, а заборгованість, як вище встановлено судом, позивачу не виплачена, апеляційний суд вважає, що вимоги позивача про виплату компенсації втрати частини доходів через порушення строку виплати індексації є передчасними. Підводячи підсумок наведеного, апеляційний суд вважає, що відповідач допустив протиправні дії, в частині нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2007 року по 01.12.2018 року не повному обсязі, з урахуванням базових місяців: січень 2007 року (встановлення надбавки за таємність), лютий 2007 року (підвищення надбавки за особливі умови служби), серпень 2007 року (підвищення надбавки за вислугу років), січень 2008 року (підвищення посадового окладу), лютий 2008 року (підвищення надбавки за особливі умови служби), вересень 2008 року (підвищення надбавки за вислугу років), лютий 2009 року (підвищення премії), вересень 2009 року (підвищення надбавки за особливі умови служби), листопад 2009 року (підвищення премії), квітень 2010 року (підвищення надбавки за особливі умови служби), грудень 2010 року (підвищення премії), лютий 2011 року (підвищення надбавки за особливі умови служби), вересень та грудень 2011 року (підвищення премії), серпень 2012 року (підвищення надбавки за особливі умови служби), жовтень 2012 року (підвищення премії), травень 2013 року (підвищення премії), жовтень 2013 року (підвищення премії), а також допустив протиправні дії щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, застосувавши базовий місяця для проведення індексації жовтень 2013 року. Тому, апеляційний суд вважає, що адміністративний позов необхідно задовольнити частково, шляхом визнання вказаних дій відповідача протиправними та зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2007 року по 01.12.2018 року, з урахуванням базових місяців: січень 2007 року (встановлення надбавки за таємність), лютий 2007 року (підвищення надбавки за особливі умови служби), серпень 2007 року (підвищення надбавки за вислугу років), січень 2008 року (підвищення посадового окладу), лютий 2008 року (підвищення надбавки за особливі умови служби), вересень 2008 року (підвищення надбавки за вислугу років), лютий 2009 року (підвищення премії), вересень 2009 року (підвищення надбавки за особливі умови служби), листопад 2009 року (підвищення премії), квітень 2010 року (підвищення надбавки за особливі умови служби), грудень 2010 року (підвищення премії), лютий 2011 року (підвищення надбавки за особливі умови служби), вересень та грудень 2011 року (підвищення премії), серпень 2012 року (підвищення надбавки за особливі умови служби), жовтень 2012 року (підвищення премії), травень 2013 року (підвищення премії), жовтень 2013 року (підвищення премії) та за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, із врахуванням базового місяця для проведення індексації січня 2008 року. У задоволенні інших позовних вимог необхідно відмовити. Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на те, що суд першої інстанції помилково зобов`язав відповідача провести нарахування індексації грошового забезпечення за період із 01.01.2007 року до 01.12.2015 року без застосування базових місяців, які визначив відповідач, за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, із застосуванням базового місяця січня 2007 року та з 01.03.2018 року по 04.03.2020 року із застосуванням базового місяця березня 2018 року, а також провести виплату компенсації втрати частини доходів через порушення строку виплати доходу, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову про часткове задоволення цих позовних вимог, а саме. Отже, апеляційні скарги необхідно задовольнити частково. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги 4 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2023 року в справі № 460/46783/22 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до 4 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково. Визнати протиправними дії 4 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 01.01.2007 року до 01.12.2015 року не в повному обсязі. Зобов`язати 4 Територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України нарахувати та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2007 року до 01.12.2015 року, з урахуванням базових місяців: - січень 2007 року (встановлення надбавки за таємність); - лютий 2007 року (підвищення надбавки за особливі умови служби); - серпень 2007 року (підвищення надбавки за вислугу років); - січень 2008 року (підвищення посадового окладу); - лютий 2008 року (підвищення надбавки за особливі умови служби); - вересень 2008 року (підвищення надбавки за вислугу років); - лютий 2009 року (підвищення премії); - вересень 2009 року (підвищення надбавки за особливі умови служби); - листопад 2009 року (підвищення премії); - квітень 2010 року (підвищення надбавки за особливі умови служби); - грудень 2010 року (підвищення премії); - лютий 2011 року (підвищення надбавки за особливі умови служби); - вересень та грудень 2011 року (підвищення премії); - серпень 2012 року (підвищення надбавки за особливі умови служби); - жовтень 2012 року (підвищення премії); - травень 2013 року (підвищення премії); - жовтень 2013 року (підвищення премії). Визнати протиправними дії 4 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексації жовтня 2013 року. Зобов`язати 4 Територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексації січня 2008 року. У задоволенні інших позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких, постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Постанова складена 05.05.2023 року