Постанова Київський апеляційний суд № 755/10306/18

Справа №755/10306/18 Головуючий в суді І інстанції Катющенко В.П. Провадження № 22-ц/824/3103/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 травня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Мельника Я.С., суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В., за участі секретаря Шевчук А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 09 грудня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: стягувач - ОСОБА_2 , Печерський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, ВСТАНОВИВ: У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до з заявою, яку обґрунтовувала тим, що рішенням Дніпровського районного суд м. Києва від 29.10.2018 по справі № 755/10306/18 був частково задоволений позов ОСОБА_2 та ухвалено Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на навчання в Університеті Адама Міцкевича в Познані у розмірі частини його вартості, починаючи з 01.10.2017 до закінчення ОСОБА_2 навчання в Університеті, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років за умови, що вона продовжуватиме навчання. Постановою Київського апеляційного суду від 12.02.2019 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь повнолітньої дочки ОСОБА_2 , яка навчається в Університеті Адама Міцкевича і місті Познань, аліменти у розмірі 1/8 частки від всіх видів щомісячного заробітку (доходу) ОСОБА_1 до припинення ОСОБА_2 навчання, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років, починаючи з 01.10.2017. Судом 13.03.2019 року видано виконавчий лист, за яким 02.08.2019 державним виконавцем відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1. Постановою державного виконавця Печерського РВ ДВС у місті Києві від 13.10.2020 виконавче провадження було закінчено відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження вказане виконавче провадження відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» відновлене постановою державного виконавця від 02.02.2021. Цього ж дня державним виконавцем прийнято постанову, якою виконавче провадження № НОМЕР_1 повторно закінчено відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Однак, заявнику стало відомо, що у цьому виконавчому провадженні 22.10.2021 винесено постанови про відкриття виконавчого провадження та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, а 25.10.2021 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Вважає, що повторне здійснення стягнення за виконавчим листом є безпідставним, оскільки виконавчий лист є таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із чим просив суд визнати таким, що не підлягає примусовому виконанню виконавчий лист № 755/10306/18, виданий 13.03.2018 Київським апеляційним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь повнолітньої дочки ОСОБА_2 , яка навчається в Університеті Адама Міцкевича в місті Познань, аліменти в розмірі 1/8 частки від всіх видів щомісячного заробітку (доходу) ОСОБА_1 до припинення ОСОБА_2 навчання, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років, починаючи з 01.10.2017. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09 грудня 2022 року заяву задоволено частково. Визнано виконавчий лист, виданий 13.03.2019 Київським апеляційним судом у справі №755/10306/18 про стягнення з ОСОБА_1 на користь повнолітньої дочки ОСОБА_2 , яка навчається в Університеті Адама Міцевича в місті Познань, аліменти в розмірі 1/8 частки від всіх видів щомісячного заробітку (доходу) ОСОБА_1 до припинення ОСОБА_2 навчання, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років, починаючи з 01.10.2017, таким, що не підлягає виконанню частково, а саме за період з 01.10.2020 по 30.09.2021, включно. В іншій частині заяви - відмовлено. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом усіх обставин справи. Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що місцевим судом не враховано, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову. Крім того, місцевим судом не враховано, що згідно ст.199 СК України, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання встановлюється до закінчення навчання чи відрахування. Від представника ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вказує на те, що висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими, а тому, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргузалишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи заяву частково, суд першої інстанції виходив з того, що за період з 01.10.2020 по 30.09.2021 ОСОБА_2 не навчалась, у зв`язку з чим, у відповідності до вимог ст. 199 СК України, втратила право на утримання аліментів, а тому виконавчий лист №755/10306/18, виданий 13.03.2019 Київським апеляційним судом у справі №755/10306/18 у вказаний період слід визнати таким, що не підлягає виконанню. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29.10.2018 позов був задоволено частково та стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на навчання в Університеті Адама Міцкевича в Познані у розмірі частини його вартості, починаючи з 01.10.2017 до закінчення ОСОБА_2 навчання в Університеті, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років за умови, що вона продовжуватиме навчання; в іншій частині - відмовлено; стягнуто із ОСОБА_1 в дохід Держави судовий збір у розмірі 704,80 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 12.02.2019 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 29.10.2018 скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь повнолітньої дочки ОСОБА_2 , яка навчається в Університеті Адама Міцкевича в місті Познань, аліменти в розмірі 1/8 частки від всіх видів щомісячного заробітку (доходу) ОСОБА_1 до припинення ОСОБА_2 навчання, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років, починаючи з 01.10.2017. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. 13.03.2019 видано виконавчий лист на примусове виконання рішення по справі № 755/10306/18. Державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Лазюком Д.М. 02.08.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 755/10306/18 виданого 13.03.2019 Київським апеляційним судом. 13.11.2020 державним виконавцем встановлено, що рішення суду виконано у повному обсязі та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1. Постановами державного виконавця від 02.02.2021 відновлено виконавче провадження, з посиланням на ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», після чого постановлено про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». 22.10.2021 старшим державним виконавцем Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Київ) Левіцьким Т.К. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 755/10306/18 виданого 13.03.2019 Київським апеляційним судом. Цього ж дня державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. 25.10.2021 у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернено стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які він отримує у Шостому апеляційному адміністративному суді, шляхом проведення щомісячного утримання з усіх видів заробітку, що належить до виплати боржнику після відрахування податків, 37,5% на погашення заборгованості (заборгованість нарахувати відповідно до доходів боржника починаючи з 01.02.2021) та 12,5% заробітної плати на утримання ОСОБА_2 до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років, починаючи з 01.10.2017. Договір №2017/DLx-SM11 про умови та розмір оплати освітніх послуг навчання на денній формі в Університеті ім. Адама Міцкевича в м. Познані, укладений 01.10.2017 між ОСОБА_2 та Університетом ім. Адама Міцкевича в м. Познані. Відповідно до довідки від 03.2018, виданої Університетом імені Адама Міцкевича у місті Познань, пані ОСОБА_2 є студенткою факультету Політичних наук та журналістики за спеціальністю міжнародні відносини. Денна форма навчання, перший рівень вищої освіти (бакалаврат), 6 семестрів. Дата початку навчання: 01.10.2017, планований термін закінчення навчання: 30.09.2023. Рішенням заступника декана факультету політології та журналістики Університету Адама Міцкевича в місті Познань було постановлено відрахувати зі списку студентів факультету політології та журналістики напрямку Міжнародних відносин пані ОСОБА_2 , оскільки останньою не було складено семестрові заліки та іспити до 30.09.2020, про що останню було повідомлено листом від 16.11.2022 про порушення справи про відрахування та надання можливості прокоментувати зібрані докази й матеріали. Рішенням заступника декана факультету політології та журналістики Університету Адама Міцкевича в місті Познань ОСОБА_2 було надано згоду на поновлення на 2-му курсі першого ступеня, за спеціальністю «Міжнародні відносини» на факультеті Політологію та журналістики, з 01.10.2021, з огляду на подану останньою заяву на відновлення навчання у денній формі. У відповідності до ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Так, наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові. Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. Отже, сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. На підставі викладеного, перевіривши наявні у матеріалах справи докази та враховуючи, що на час звернення ОСОБА_1 з даним позовом ОСОБА_2 продовжує навчання в Університеті Адама Міцкевича в місті Познань, рішення про стягнення аліментів згідно з виконавчим документом №755/10306/18 в повному обсязі фактично не виконано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову та відсутність підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю. Доводи апеляційної скарги про те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, оцінюються колегією суддів критично, позаяк такі доводи зводяться до незгоди з діями державного виконавця в межах виконавчого провадження, які можуть бути оскаржені, у порядку передбаченому розділом VIIЦПК України, та не впливають на правильність висновків суду першої інстанції про відсутність, передбачених ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України, підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю. Посилання апелянта на положення ст.199 СК України, згідно якої право на утримання припиняється у разі припинення навчання, також оцінюються колегією суддів критично, з огляду на те, що з матеріалів справи вбачається, що з 01.10.2021 року ОСОБА_2 поновлено на 2-му курсі першого ступеня за спеціальністю «Міжнародні відносини» на факультеті Політологію та журналістики в Університеті Адама Міцкевича в місті Познань та вона продовжує навчання в університеті, що вказаний у виконавчому листі №755/10306/18, а відтак має право на утримання згідно з рішенням суду про стягнення аліментів. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції та власного тлумачення характеру спірних правовідносин і встановлених судом обставин. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені такі порушення норм матеріального чи процесуального права, які б відповідно до ст. 376 ЦПК України, могли б бути підставою для його скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 09 грудня 2022 року- без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Судді: