Постанова Київський апеляційний суд № 755/2910/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №755/2910/23 Провадження № 33/824/1964/2023 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий в суді першої інстанції: Старовойтова С.М. Головуючий в апеляційній інстанції: Матвієнко Ю.О. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 травня 2023 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Матвієнко Ю.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду міста Києва від 16 березня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Дніпровського районного суду міста Києва від 16 березня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп. Як встановлено судом, ОСОБА_1 09 лютого 2023 року о 16 годині 00 хвилин керував транспортним засобом «Mazda», державний номер НОМЕР_1 , по просп. Визволителів, 3 в м. Києві з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від медичного огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обгрунтовуючи скаргу, ОСОБА_1 зазначив, що судом не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, формально досліджено матеріали адміністративної справи, в тому числі відеозапис, долучений до них, що мало наслідком прийняття необґрунтованого судового рішення. Зокрема, апелянт посилається на те, що він від проходження огляду на стан сп`яніння не відмовлявся, що підтверджується наявним у справі відеозаписом, з якого вбачається, що він не відмовлявся від огляду, а просто запропонував лікарю наркологу інший підхід до здачі біологічного матеріалу. Проте лікар відразу агресивно відреагувала на дану пропозицію та змусила підписати необхідні документи, що також підтверджується відеозаписом. Так, згідно пункту 1 наказу Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 07 вересня 2021 № 1160 «Про організацію проведення у м. Києві оглядів на стан сп`яніння водіїв транспортних засобів» затверджено, що заклад охорони здоров`я КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», якому надано право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до абзацу дванадцятого частини першої статті 3 Основ законодавства України про охорону здоров`я медичне обслуговування - діяльність закладів охорони здоров`я, реабілітаційних закладів, відділень, підрозділів та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію у встановленому законом порядку, у сфері охорони здоров`я, що не обов`язково обмежується медичною допомогою та/або реабілітаційною допомогою, але безпосередньо пов`язана з їх наданням. Згідно пункту «д» частини першої статті 6 зазначених Основ кожний громадянин України має право на охорону здоров`я, що передбачаєкваліфіковану медичну та реабілітаційну допомогу, включаючи вільнийвибір лікаря та фахівця з реабілітації, вибір методів лікування та реабілітації відповідно до рекомендацій лікаря та фахівця з реабілітації, вибір закладу охорони здоров`я. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 мав право на вибір методу лабораторного дослідження його біологічного матеріалу. При цьому, слід зауважити, що згідно пункту 9 розділу III Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858), використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання,дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 запропонував в закладі охорони здоров`я експрес-тест для встановлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння, але йому відмовили, що підтверджується відеозаписом, наявним в матеріалах справи. При цьому, 09 лютого 2023 року він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, про що неодноразово повідомив лікарю-наркологу, що також підтверджується відеозаписом. Крім того, ОСОБА_1 10 лютого 2023 року пройшов огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», що підтверджується відповідним висновком, долученим ним до справи. З вищенаведених підстав ОСОБА_1 просив скасувати постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 16 березня 2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Ющенка Р.С., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду. Так, зібраними у справі доказами є: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 082198 від 09.02.2023 року (а.с.1); направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.2); диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с.5). Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність особи настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так само за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову осіб, які керують транспортними засобами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто, диспозицією ч. 1 статті 130 КУпАП охоплюються одразу три склади адміністративного правопорушення: по-перше, керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє, відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Кожен склад складає окреме правопорушення. У постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, абз. 2 п. 27 роз`яснено, що якщо водій ухиляється від огляду, це є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103. Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно долученого до матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, які в ході спілкування з ним виявили у нього ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку із чим запропонували проїхати на огляд до лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 погодився. У лікарні ОСОБА_1 на пропозицію лікаря нарколога пройти огляд відмовляється, зазначивши, що бажає пройти експрес тест, однак, коли лікар-нарколог пояснює йому про неможливість проведення експрес-тесту на стан наркотичного сп`яніння у зв`язку з його відсутністю у лікарні та зазначає про необхідність здати біологічні зразки для проведення належного огляду, ОСОБА_1 відмовляється надати свої біологічні зразки. Таким чином, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, винуватість особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП належними та допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 082198 від 09.02.2023 року, складеним та підписаним уповноваженою на це особою; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; диском з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, при перегляді якого підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Протокол підписаний особою, яка його склала, та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз`яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки наркотичного сп`яніння - звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів, виявлені працівниками поліції 09.02.2023 року у ОСОБА_1 в розумінні п.п. 2, 3 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (з послідуючими змінами і доповненнями) водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, ОСОБА_1 , який реалізував своє право володіти і керувати автомобілем, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов`язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху. Судом встановлено, що ОСОБА_1 , який 09 лютого 2023 року о 16 год. 00 хв. у м.Києві керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку на вимогу працівника поліції відмовився. За таких обставин суд дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 допустив порушення п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_1 за його поведінкою ознак наркотичного сп`яніння та безпідставність виникнення сумнівів у поліцейського з цього приводу є необгрунтованими, оскільки наявність чи відсутність у поліцейського підстав для пред`явлення вимоги про огляд, що входить у межі його повноважень, не може братися до уваги при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності складу певного правопорушення. Крім того, апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 не подавалося жодних скарг щодо неправомірних дій працівників поліції при складанні протоколу по факту вчинення ним адміністративного правопорушення. Необгрунтованими також є і доводи скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від запропонованого йому огляду, оскільки з наявного у справі відеозапису вбачається, що після роз`яснення лікарем наркологом порядку проходження огляду та зазначення про те, що водію необхідно буде здати біологічні зразки для лабораторного дослідження, ОСОБА_1 зазначив, що бажає здати експрес-тест, як у Чернігові, на що лікар повідомила йому, що у Києві експрес-тести не проводять, а відбирають біологічні зразки. Після цього ОСОБА_1 добровільну згоду на проходження огляду не підписав, що лікар нарколог розцінила як відмову, після чого працівники поліції розпочали складання протоколу. Вищенаведені обставини, на переконання апеляційного суду, свідчать про доведеність факту відмови ОСОБА_1 від запропонованого йому у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Відхиляються апеляційним судом і доводи скарги про те, що ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд у КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» 10.02.2023 року, оскільки факт відсутності у нього стану наркотичного сп`яніння не має жодного юридичного значення у даній справі, зважаючи на ту обставину, що протокол відносно нього було складено не за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, а за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Оцінюючи сукупність наявних у справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що твердження апелянта про відсутність в його діях ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт. Даючи оцінку доводам, викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Апеляційний суд враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону. Об`єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наведених доказів та викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає. При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст.ст.279, 280 КУпАП допущено не було, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що судом першої інстанції було в повному обсязі досліджено надані матеріали та прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення. Обраний суддею вид адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, відповідає обставинам справи та вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були б підставами для її скасування та закриття провадження у справі, як про те ставилось питання в апеляційній скарзі, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Враховуючи наведене, вважаю, що постанова судді Дніпровського районного суду міста Києва від 16 березня 2023 року є законною та обґрунтованою, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 - залишенню без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Дніпровського районного суду міста Києва від 16 березня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Ю.О. Матвієнко