Постанова 4824 № 752/13545/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 752/13545/21 № апеляційного провадження: 22-ц/824/1939/2023 Головуючий у суді першої інстанції: Кордюкова Ж.І. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А. 18 квітня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Семенюк Т.А. Суддів: Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М., при секретарі - Максюк І.Г., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві, справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 22 грудня 2022 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення зустрічного позову в справі за первинним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області про участь у вихованні дитини одного із батьків та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування Гатненської сільської ради Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною,- В С ТА Н О В И В : У червні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції із позовом до ОСОБА_2 про участь у вихованні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 одного із батьків. У липні 2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною. В листопаді 2022 року до суду від представника позивача за зустрічним позовом надійшла заява про забезпечення позову, в якій сторона позивача просила забезпечити зустрічний позов шляхом зобов`язання відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3 забезпечити протягом десяти днів участь малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у проведенні її медичного обстеження лікарями-спеціалістами за присутності матері дитини ОСОБА_2 у медичному закладі - ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка», а також шляхом зобов`язання відповідача за зустрічним позовом протягом п`ятнадцяти днів участь малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у проведенні його незалежного оцінювання рівня знань у Гатненстькому ліцеї Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області за присутності матері дитини ОСОБА_2 . В обґрунтування заяви зазначала, що відповідач за зустрічним позовом свідомо вчиняє дії щодо недопущення до дитини позивача, здійснює відчуження дитини від матері, та позбавив дитину права на належну освіту, охорону здоров`я та медичне обслуговування. Відповідачем ігноруються вимоги позивача щодо надання інформації про стан здоров`я дитини та її освітній рівень знань, а відтак сторона позивача за зустрічним позовом вважає, що на даний час наявні підстави для забезпечення зустрічного позову. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 22 грудня 2022 року в задоволенні заяви позивача про забезпечення зустрічного позову відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити вимоги заяви про забезпечення зустрічного позову, вважаючи, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми процесуального права та не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги, зазначив, що суд першої інстанції не звернув уваги, що заходи забезпечення позову, які просить вжити ОСОБА_2 є співмірними із вимогами зустрічного позову, не виходять за його межі та не є тотожними. Також вважає, що суд першої інстанції відмовляючи в забезпеченні зустрічного позову не виходив в першу чергу з інтересів дитини, яка наразі позбавлена материнської турботи, не звернув уваги, що вжиття заходів забезпечення позову носить тимчасовий (разовий) характер, а їх невжиття може істотно утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення в майбутньому, оскільки за переконанням матері дитини, у її доньки погіршився стан здоров`я та має місце педагогічна занедбаність, а оскільки нагляд за здоров`ям дитини та її навчання є складовими батьківського виховання, а враховуючи те, що відповідач добровільно не погоджується на проведення огляду та оцінки рівня знань за ініціативи матері дитини, відтак між донькою та матір`ю втрачається емоційний зв`язок, а дитина, яка від народження була нерозлучною з матір`ю до липня 2020 року, - на думку матері буде позбавлена можливості отримати належну медичну допомогу та якісну освіту. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив, що за положеннями ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що між запропонованими заходами забезпечення зустрічного позову і предметом зустрічних позовних вимог відсутній зв`язок, зазначені заходи є неспівмірними із пред`явленими позовними вимогами, та стороною позивача за зустрічним позовом достатнім чином не обґрунтовано чи спроможні запропоновані заходи належним чином забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення зустрічного позову. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема встановленням обов`язку вчинити певні дії. Встановлено, що у червні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції із позовом до ОСОБА_2 про участь у вихованні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 одного із батьків. У липні 2022 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, в якому просила 1) зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 2) встановити ОСОБА_2 способи участі у вихованні та спілкуванні із донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановивши їй наступний графік спілкування, виховання та проведення часу з донькою: кожного II та IV тижня місяця з 9.00 год. понеділка до 9.00 год. наступного понеділка - донька проводить час з матір`ю, в тому числі за її місцем проживання, без присутності батька; під час літніх канікул, щороку у парні роки з 9.00 год. першого червня до 20.00 год. шістнадцятого липня дитина проводить з матір`ю за її місцем проживання, у непарні роки - з 9.00 год. сімнадцятого липня до 20.00 год. тридцять першого серпня дитина проводить з матір`ю за її місцем проживання; 3) під час перебування дитини з батьком матір має право на необмежене спілкування з донькою особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв`язку (Viber, Skipe, Telegram, тощо) враховуючи час навчання та відпочинку дитини. Як вбачається із заяви про забезпечення зустрічного позову ОСОБА_2 просила зобов`язати ОСОБА_3 забезпечити протягом десяти днів участь малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у проведенні її медичного обстеження лікарями-спеціалістами за присутності матері дитини ОСОБА_2 у медичному закладі - ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка», а також забезпечити протягом п`ятнадцяти днів участь малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у проведенні його незалежного оцінювання рівня знань у Гатненстькому ліцеї Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області за присутності матері дитини ОСОБА_2 . За змістом частини третьої ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, із якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, наданих у пункті 4 постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. При цьому, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено лише відповідно до заявлених позовних вимог. ОСОБА_2 в обґрунтування заяви про забезпечення позову посилалась на те, що на її думку, батьконеналежно ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків, а саме не займається лікуванням дочки, що може призвести до тяжких наслідків для дівчинки, а також не займається її навчанням, зокрема у дитини наявна педагогічна занедбаність. Відповідно до частини десятої ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за своїм змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що заява ОСОБА_2 не підлягає до задоволення, оскільки заявникомне доведені обставини утруднення виконання рішення суду в разі, якщо вимоги позивача будуть задоволені повністю або частково, що є завданням інституту забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість будь-чого не є достатньою підставою для встановлення обов`язку вчинити певні дії. Позивач за зустрічним позовому апеляційній скарзі посилається на те, що невиконання ОСОБА_3 своїх батьківських обов`язків може призвести до погіршення стану здоров`я дитини таневідворотних наслідків стосовно освіти дівчинки. Увиняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини. Якщо, на думку апелянта, життю та здоров`ю її малолітньої дочки загрожує безпосередня небезпека, вонане позбавлена права звернутися до відповідних органів для вжиття останніми заходів відповідно до закону. Із огляду на вищевикладене доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому ухвала суду першої інстанції залишається без змін, що відповідає приписам ст.375 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 22 грудня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст виготовлено 04 травня 2023 року. Головуючий Судді