Постанова Київський апеляційний суд № 756/10582/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 1[1] Номер справи : 756/10582/22 Номер провадження : 33/824/652/2023 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А Іменем України 24 березня 2023 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Новов С.О., за участю захисника особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Різника І.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Різника І.А. на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 20 грудня 2022 року, в с т а н о в и в : Відповідно до постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 20 грудня 2022 року, ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Цією ж постановою суддя стягнув з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 496 грн. 20 коп. Як встановлено постановою судді, 23.10.2022 року о 10 год. 55 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi A6», д.н. ( НОМЕР_1 , по вул. Мінська, у м. Києві, з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Різник І.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 20 грудня 2022 року у справі № 756/1058/22, а справу закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник посилається, на те, що суд не взяв до уваги, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, апелянт вказує на те, що суд першої інстанції, безпідставно послався як на доказ по справі, на відеозапис патрульного поліцейського, який є додатком до протоколу, складеним з численними порушеннями КУпАП, оскільки сам відеозапис, на думку захисника, є провокацією з боку працівника поліції на відмову від проходження огляду для визначення стану сп`яніння. Так, ОСОБА_1 на початку погодився пройти медичний огляд на визначення стану сп`яніння, що також підтверджується фрагментом з відеозапису, але потім після розмови з поліцейськими змінив свою думку, оскільки останні повідомили йому, що оскільки він є військовослужбовцем, краще на місці зупинки транспортного засобу відмовитись, оскільки процедура огляду займе тривалий час. При цьому, захисник стверджує, що ОСОБА_1 наркотичні засоби ніколи не вживав і не вживає. Таким чином, апелянт вважає, що суд першої інстанції спрощено підійшов до розгляду справи, а тому, постанова суду підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Різника І.А., який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , а також доводи апеляційної скарги його захисника, вважаю, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Так, обґрунтовуючи свій висновок про доведеність виниОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя Діденко Є.В. послався на те, що винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими судом доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 375108 від 23.10.2022 року, в якому викладені суть і обставини правопорушення; - направленням на проходження огляду для визначення стану сп`яніння від 23.10.2022 року 11:10 год. на ім`я ОСОБА_1 , в якому відсутні відомості про проходження огляду; - відеозаписом з місця події, на якому зафіксовані обставини правопорушення та відмова ОСОБА_1 пройти огляд для визначення стану сп`яніння; - розпискою про відсторонення ОСОБА_1 від керування; - постановою поліцейського від 23.10.2022 року про накладення штрафу на ОСОБА_1 за порушення правил дорожнього руху. Разом з тим, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі захисника Лещенка О.В., суд апеляційної інстанції встановив, що наведені вище висновки судді, так само як і докази, що зібрані по справі, на які суддя послався у своїй постанові, не дають підстав вважати, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою. Зокрема, як встановлено під час апеляційного розгляду протокол про адміністративне правопорушення, який було складено щодо ОСОБА_1 , а також інші докази, на які суддя послався в оскаржуваній постанові, як окремо, так і в сукупності, не можуть бути визнані належними та допустимими, а відтак служити підтвердженням вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, з огляду на таке. Відповідно до вимог п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, зокрема які наведені у п. 4 розділу І цієї Інструкції. Як передбачено п. 12 Розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, як передбачено п. 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (надалі - Інструкція від 07.11.2015 року № 1395), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Зважаючи на вказані вище положення законодавства, а також обставини, які зафіксовані на відеозапису, матеріали якого долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги захисника про те, що дії працівників поліції, які передували складанню протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, носили провокаційний характер, оскільки після надання ОСОБА_1 згоди на проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров'я, замість забезпечення проведення такого огляду, один із поліцейських відвів ОСОБА_1 у бік для спілкування, яке тривало декілька хвилин та не фіксувалось на відеозапис, після чого останній на камеру заявив про те, що він відмовляється від проведення огляду в закладі охорони здоров'я. При цьому, поліцейський не з`ясував у ОСОБА_1 причин такої відмови та не зазначив у протоколі про дії водія щодо ухилення від огляду. Такі дії поліцейського та складені в подальшому матеріали про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, дозволяють зробити висновок про те, що поліцейський, який складав протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 та інші матеріали, не дотримався порядку, передбаченого відповідними Інструкціями та положеннями ст. 266 КУпАП, а тому, в силу вимог ч. 5 цієї статті, огляд останньогона стан наркотичного сп`яніння, який розпочався з моменту виявлення підстав для його проведення, слід вважати недійсним, оскільки він був проведений з порушенням вказаної вище статті. Вищенаведені обставини переконливо свідчать про те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містять у собі належних та допустимих доказів, які б, поза розумним сумнівом, підтверджували вину останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому посилання в оскаржуваній постанові на досліджені в судовому засіданні докази, без їх належного аналізу та оцінки, яка б відповідала вимогам ст. 252 цього Кодексу, не можуть служити підставою для визнання оскаржуваної постанови судді законною та обґрунтованою. За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 62 Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Різника І.А. підлягає задоволенню, а постанова судді Оболонського районного суду міста Києва від 20 грудня 2022 року - скасуванню, із закриттям провадження у справі щодо ОСОБА_1 , на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 цього Кодексу. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Різника І.А. задовольнити. Постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 20 грудня 2022 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі щодо нього- закрити, на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.О. Новов Головуючий у 1-й інстанції - суддя Діденко Є.В.