Ухвала КАС ВС № 640/5088/22

УХВАЛА 08 травня 2023 року м. Київ справа № 640/5088/22 адміністративне провадження № К/990/13643/23 Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е., перевіривши касаційну скаргу Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2023 року у справі №640/5088/22 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Авен-Єзєр» до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсними окремих положень адміністративних договорів, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: Приватне підприємство «Авен-Єзєр» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просило: - визнати недійсними пункти: 2.2.2.; 2.3.32.; 2.3.37.; 2.3.39.; 4.2.-4.16.; 4.18 - 4.23.; 5.5.- 5.17., 5.19.-5.22.; 7.8. договорів №№ 13/15, 20/15, 22/15, 35/15, 49/15, 62/15 від 19 серпня 2015 року про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладених між Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та приватним підприємством «Авен-Єзєр»; - визнати недійсними пункти: 2.2.2.; 2.3.31.; 2.3.36.; 2.3.38.; 4.2.-4.16.; 4.18 -4.22., 5.5. 5.16., 5.18.-5.22., 7.8. договорів №№ 106-18, 107-18 від 15 травня 2018 року про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладених між Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та приватним підприємством «Авен-Єзєр»"; - зобов`язати Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести зміни до пункту 4.1 договорів: №№ 13/15, 20/15, 22/15, 35/15, 49/15, 62/15 від 19 серпня 2015 року; №№ 106-18, 107-18 від 15 травня 2018 року про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладених з приватним підприємством «Авен-Єзєр», виклавши його в наступній редакції: « 4.1. Контроль за виконанням умов Договору здійснюється Організатором на підставі п. 56 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 р. № 1081, шляхом звернення до Державної служби України з безпеки на транспорті для здійснення заходів державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано пункти: 2.2.2.; 2.3.32.; 2.3.37.; 2.3.39.; 4.2.-4.16.; 4.18 - 4.23.; 5.5.- 5.17., 5.19.-5.22.; 7.8. договорів №№ 13/15, 20/15, 22/15, 35/15, 49/15, 62/15 від 19 серпня 2015 року про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладених між Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та приватним підприємством «Авен-Єзєр». Визнано протиправними та скасовано пункти: 2.2.2.; 2.3.31.; 2.3.36.; 2.3.38.; 4.2.-4.16.; 4.18 -4.22., 5.5. 5.16., 5.18.-5.22., 7.8. договорів №№ 106-18, 107-18 від 15 травня 2018 року про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладених між Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та приватним підприємством «Авен-Єзєр»". Зобов`язано Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) внести зміни до пункту 4.1 договорів: №№ 13/15, 20/15, 22/15, 35/15, 49/15, 62/15 від 19 серпня 2015 року; №№ 106-18, 107-18 від 15 травня 2018 року про організацію перевезень пасажирів на міському автобусному маршруті загального користування м. Києва, укладених з приватним підприємством «Авен-Єзєр», виклавши його в наступній редакції: « 4.1. Контроль за виконанням умов Договору здійснюється Організатором на підставі п. 56 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 р. № 1081, шляхом звернення до Державної служби України з безпеки на транспорті для здійснення заходів державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про автомобільний транспорт». Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)подав касаційну скаргу до Верховного Суду. За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. У тексті касаційної скарги скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, та зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано норми чинного законодавства України, що викладені у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/13869/17 щодо застосування норми права у подібних правовідносинах про права відповідача проводити організацію перевірок дотримання іншою стороною - перевізником умов цих договорів. При цьому, суд зазначає, що в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, необхідно указати конкретну норму права (пункт, частина, стаття), яка застосована судом без урахування висновку Верховного Суду. Разом з тим, скаржником не зазначено норму права, яку застосовано судом апеляційної інстанції без урахування висновку Верховного Суду, а також не доведено подібності правовідносин у цій справі та у наведених справах. Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування. Посилаючись на неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, заявник не наводить обґрунтування, які б свідчили про подібність правовідносин у цій справі та у справі, у якій Верховним Судом було зроблено висновки. Проаналізувавши доводи скаржника, Суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у силу положень пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки у касаційній скарзі не зазначено норму права, яка застосована судом без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду. При цьому, скаржник зазначає, що справа має виняткове значення для учасника справи, що за змістом відповідає підпукту в) пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано. Суд зазначає, що посилання на підпункти пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов`язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у цій справі. У решті доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. В контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08.02.2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обгрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень). На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2023 року у справі №640/5088/22 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Авен-Єзєр» до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсними окремих положень адміністративних договорів, зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Суддя Верховного Суду В. Е. Мацедонська