Ухвала КАС ВС № 440/496/22

УХВАЛА про відкриття касаційного провадження 08 травня 2023 року м. Київ справа №440/496/22 адміністративне провадження №К/990/9239/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Коваленко Н.В. та Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у справі № 440/496/22 за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2023 року касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - скаржник, НКРЕКП, Регулятор) на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року залишено без руху з підстав, передбачених статтею 332 КАС України, та надано скаржнику десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року, згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України. 13 квітня 2023 року на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху надійшли додаткові матеріали, з яких вбачається, що скаржником виконано вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху та надано уточнену касаційну скаргу. Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного. Як убачається з оскаржуваних судових рішень, матеріалів касаційної скарги та уточнень до неї, предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови від 24 листопада 2021 року №2318 про накладення штрафу у розмірі 510000 грн на АТ "Полтаваобленерго" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання. Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували положення статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII (далі - Закон № 2019-VIII) та положень статей 3, 19, 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII). Вказане, за твердженням скаржника, призвело до хибних висновків про те, що рішення Регулятора щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, має бути оформлене окремим документом у формі розпорядження. На цій підставі суди попередніх інстанцій протиправно вказали, що зобов`язання позивача усунути порушення закону, викладене у спірній постанові про накладення штрафу, суперечить положенням частини п`ятої статті 14 Закону № 1540-VIII та пункту 10.4 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 428 (далі - Порядок № 428). Регулятор вказує, що суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 серпня 2021 року у справі № 280/62/20, від 14 квітня 2019 року у справі № 826/3880/18, від 28 вересня 2020 року у справі № 812/225/17, від 21 квітня 2021 року у справі № 480/2675/20, від 26 травня 2021 року у справі № 824/266/20-а, від 08 липня 2021 року у справі № 160/1598/20, від 28 липня 2021 року у справах № 380/744/20 та № 280/160/20 про те, що НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних; у разі виявлення порушень у діях таких суб`єктів, застосовувати до них за результатом проведених перевірок санкції, у тому числі штрафні, виключний перелік яких визначений статтею 22 Закону № 1540-VIII, а також здійснювати інші заходи державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави. Окрім того, як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі, скаржник посилається на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2022 року у справі № 120/1139/19-а. Вказане обґрунтовує тим, що при ухваленні рішення у справі № 120/1139/19-а, Верховний Суд керувався, зокрема, положеннями Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», однак, НКРЕКП наголошує, що відповідно до статті 2 цього Закону, його дія не поширюється на ліцензування діяльності у сфері електроенергетики. Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, доводи скаржника зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року, з метою з`ясування правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 77 Закону № 2019-VIII та статей 3, 19, 22 Закону № 1540-VIII, а також необхідності врахування висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 13 серпня 2021 року у справі № 280/62/20, від 14 квітня 2019 року у справі № 826/3880/18, від 28 вересня 2020 року у справі № 812/225/17, від 21 квітня 2021 року у справі № 480/2675/20, від 26 травня 2021 року у справі № 824/266/20-а, від 08 липня 2021 року у справі № 160/1598/20, від 28 липня 2021 року у справах № 380/744/20 та № 280/160/20. Крім того, Суд також здійснить перевірку обґрунтованості наведених скаржником підстав відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2022 року у справі № 120/1139/19-а. Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 червня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року у справі № 440/496/22 за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови.

2. Витребувати з Полтавського окружного адміністративного суду справу № 440/496/22.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя -доповідач Я.О. Берназюк Судді Н.В. Коваленко Т.Г. Стрелець