Ухвала КАС ВС № 260/1946/22

УХВАЛА 08 травня 2023 року м. Київ справа №260/1946/22 адміністративне провадження №К/990/13672/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Управління капітального будівництва Ужгородської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2023 року у справі №260/1946/22 за позовом Управління капітального будівництва Ужгородської міської ради до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коватехбуд" про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу, УСТАНОВИВ: Управління капітального будівництва Ужгородської міської ради у червні 2022 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просило суд: - визнати протиправним та скасувати висновок Держаудитслужби України від 13 травня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-08-09-0120269-а «Рекультивація території існуючого сміттєзвалища в с. Барвінок Ужгородського району, ІІ-га черга - будівництво». (Коригування). (ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «ПРАВИЛА ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ БУДІВНИЦТВА»), (код ДК 021:2015 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи). Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2023 року, в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Управління капітального будівництва Ужгородської міської ради звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), надіславши її 14 квітня 2023 року засобами поштового зв`язку. Скаржник просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2023 року у справі №260/1946/22 та ухвалити судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Крім того, скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження. Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду прийнята 7 березня 2023 року, повний текст постанови складено 16 березня 2023 року. Скаржник направив касаційну скаргу до Верховного Суду 14 квітня 2023 року, тобто в межах встановленого статтею 329 КАС України строку. З огляду на те, що скаржник направив касаційну скаргу до Верховного Суду в межах встановленого статтею 329 КАС України строку, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не потребує вирішення. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд зазначає наступне. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Так, згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм статей 5, 10 Закону України «Про публічні закупівлі» у подібних правовідносинах, а саме чи встановлено зазначеними нормами право суб`єкта владних повноважень - Держаудитслужби та її межрегіональних територіальних органів вимагати усунення виявлених порушень, шляхом припинення зобов`язання за Договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору. Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів під час застосування відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Водночас, зазначивши про ці норми, заявник не виклав їх неправильного застосування у взаємозв`язку із обставинами справи та не вказав як, на його думку, повинні застосовуватись вказані норми права. Більше того, указані скаржником норми (статті 5, 10 Закону України «Про публічні закупівлі») є загальними, тож скаржнику варто детально обґрунтувати, яким чином суд апеляційної інстанції застосував їх невірно. З огляду на викладене, Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Наступною підставою для перегляду оскаржуваного судового рішення, скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права, а саме: статтю 8 Закону України «Про публічні закупівлі» без урахування висновку Верховного Суду щодо її застосування, викладеного у постанові від 21 січня 2021 року у справі №120/1297/20-а та частину другу статті 2 КАС України без урахування висновку Верховного Суду щодо її застосування, викладеного у постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18 та від 5 березня 2020 року у справі №640/467/19. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки. Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку, передбаченого статтею 329 цього Кодексу, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Інші зазначені скаржником підстави касаційного оскарження відхиляються Верховним Судом через їхню необґрунтованість. Керуючись статтями 327-331, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Управління капітального будівництва Ужгородської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2023 року у справі №260/1946/22 за позовом Управління капітального будівництва Ужгородської міської ради до Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коватехбуд" про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу.

2. Витребувати з Закарпатського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №260/1946/22.

3. Встановити іншим учасникам справи п`ятнадцятиденний строк з моменту вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі для подання відзиву на касаційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії такого відзиву з доданими до нього документами іншим учасникам справи.

4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. .......................... ........................... ........................... Н.М. Мартинюк А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко, Судді Верховного Суду