Ухвала КАС ВС № 520/562/22

УХВАЛА 08 травня 2023 року м. Київ справа №520/562/22 адміністративне провадження №К/990/13631/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів -Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року у справі №520/562/22 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Управління Укртрансбезпеки у Харківській області) про визнання протиправними та скасування постанов, УСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов, в якому просив суд: - визнати протиправними та скасувати постанови про застосування адміністративно- господарського штрафу № 302633 від 30 листопада 2021 року, № 302634 від 30 листопада 2021 року, № 302632 від 30 листопада 2021 року, винесені начальником Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Тимчуком А.О. про застосування адміністративно-господарських штрафів до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Управління Укртрансбезпеки у Харківській області) про визнання протиправними та скасування постанов. На зазначене рішення суду Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Управління Укртрансбезпеки у Харківській області) подала апеляційну скаргу. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2023 року відмовлено апелянту в поновленні строку на апеляційне оскарження вказаного вище судового рішення. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2023 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху, через пропуск строку на звернення з апеляційною скаргою та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, шляхом направлення до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та надання доказів в їх обґрунтування протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Роз`яснено заявнику апеляційної скарги, що відповідно до частини третьої статті 299 КАС України, у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження буде вирішено протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року, у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Управління Укртрансбезпеки у Харківській області) про поновлення строку апеляційного оскарження відмовлено. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Управління Укртрансбезпеки у Харківській області) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року по справі № 520/562/22 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Управління Укртрансбезпеки у Харківській області) про визнання протиправними та скасування постанов. Не погоджуючись із таким судовим рішенням апеляційної інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її 13 квітня 2023 року за допомогою засобів поштового зв`язку. У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року у справі №520/562/22, а справу направити до для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке. Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору. Однак, до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Натомість, по тексту касаційної скарги міститься клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору. Клопотання мотивоване тим, що в умовах воєнного стану на території України, виділення бюджетних асигнувань на сплату судового збору суттєво обмежено у звязку з чим здійснити оплату коштів за подання касаційної скарги наразі неможливо. Дослідивши вказане клопотання, Суд вважає за потрібне вказати наступне. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Проаналізувавши викладене та зміст клопотання про відстрочення сплати судового збору, Суд вважає, що скаржником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору. За таких обставин, у Суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору. Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 1 січня 2023 року (на момент звернення з касаційною скаргою) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить: 2684 грн. З огляду на зазначене, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі: 2684 грн. Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м.Києві/Печерський район/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)". Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме: надання документа про сплату судового збору. Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд, УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору - відмовити. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2023 року у справі №520/562/22 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Управління Укртрансбезпеки у Харківській області) про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без руху. Надати особі, яка подала касаційну скаргу, строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Н.М. Мартинюк А.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко, Судді Верховного Суду