Постанова 4857 № 140/5834/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/5834/22 пров. № А/857/17844/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів - Курильця А. Р., Кушнерика М. П., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року у справі №140/5834/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь Волинь" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, суддя в 1-й інстанції Костюкевич С. Ф., час ухвалення рішення 10.11.2022 року, місце ухвалення рішення м. Луцьк, дата складання повного тексту рішення не зазначено, в с т а н о в и в: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталь Волинь" звернулося в суд з позовом до відповідачів - Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України, в якому просило про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія ГУ ДПС у Волинській області, регіональна комісія) від 21 лютого 2022 року №3830733/42937338 про відмову в реєстрації податкової накладної №145 від 15 грудня 2021 року та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН вищевказану податкову накладну. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21 лютого 2022 року №3830733/42937338. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Сталь Волинь №145 від 15 грудня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач Головне управління ДПС у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що підставою зупинення реєстрації податкової накладної №145 від 15 грудня 2021 року в ЄРПН є відповідність операції п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, тому платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, а саме: копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів прийняття-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Однак для розгляду питання про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної позивачем не надано документів щодо підтвердження якості продукції та копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів прийняття-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Оскільки позивач не надав усіх документів, то в Комісії ГУ ДПС України були підстави для відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної, тому оскаржуване рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної є обґрунтованим та прийнятим з дотриманням норм чинного податкового законодавства. Також звертає увагу, що задоволення позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є передчасним, а належним способом захисту порушеного права є зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної з урахуванням висновків суду. Крім того, зауважує, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу має бути співмірним зі складністю справи, а тому стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн є безпідставним. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що контролюючим органом не конкретизовано перелік документів, які, на думку відповідача, не долучено до пояснень позивачем, а комісія ГУ ДПС у Волинській області лише формально зазначила, що не надані документи складського обліку та сертифікати якості. Разом з тим, у податкового органу на момент прийняття спірного рішення була інформація про наявність у позивача матеріально-технічної бази, у тому числі складських об`єктів для зберігання сировини або ж готової продукції, що підтверджується повідомленнями за формою 20-ОПП, які подавались до податкового органу. Крім того, вказує, що позивач мав достатню матеріально-технічну базу, сировину та персонал для виготовлення товару, що був реалізований для покупця та зазначає, що є добросовісним платником податків та здійснює свою господарську діяльність у відповідності до вимог законодавства. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта про розгляд справи у присутності сторін (а.с.126), оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Апелянтом подано апеляційну скаргу, в якій детально та послідовно обґрунтовано свою правову позицію по справі; сторонами не заявлено клопотань щодо долучення до справи і дослідження нових доказів тощо, тому правових підстав для висновку про те, що справу необхідно розглядати в судовому засіданні, колегія суддів не вбачає. Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 21 вересня 2021 року між ТОВ Сталь Волинь (продавець) та ТОВ Будпартнер 2021 (покупець) укладено договір поставки №800, згідно з яким продавець зобов`язується передати у власність покупця металопродукцію в строки та на умовах, передбачених цим договором або в специфікаціях до договору, а покупець зобов`язується прийняти товар від продавця та оплатити його в порядку та на умовах, визначених договором або в специфікаціях до договору, остаточний асортимент товару, кількість та вартість товару визначається згідно з видатковими накладними, відповідно до яких покупець отримував товар від продавця протягом усього терміну дії даного договору (пункти 1.1, 1.2 договору). Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, вказаний у договорі або в рахунках-фактурах продавця. Датою платежу вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. Оплата товару здійснюється покупцем шляхом передплати 100% вартості товару в строки, які вказані в рахунках-фактурах або специфікаціях продавця (пункти 3.2, 3.3 договору). ТОВ Сталь Волинь виставило ТОВ Будпартнер 2021 рахунки №2099, №2112 від 02 листопада 2021 року, №2169, №2174 від 08 листопада 2021 року на оплату товару загальну суму 25565,91 грн, у тому числі ПДВ 4260,99 грн. На виконання умов договору ТОВ Будпартнер 2021 15 грудня 2021 року здійснило передоплату товару у сумі 25565,91 грн, що підтверджується випискою за рахунками за 15 грудня 2021 року. Передачу позивачем товару ТзОВ Будпартнер 2021 за номенклатурою плоский лист 1,25 м2 2.0 м., металопрофіль Т-7, металопрофіль Т-35, снігозатримувач підковка оформлено видатковими накладними від 16 грудня 2021 року №2912, №2913, №2914, №2915; його транспортування здійснювалося безпосередньо ТОВ Сталь Волинь, про що свідчать товарно-транспортні накладні від 16 грудня 2021 року №2912, №2913, №2914, №2915. За фактом оплати товару позивачем було складено податкову накладну №145 від 15 грудня 2021 року на суму 25565,92 грн, яку подано на реєстрацію до ЄРПН. Як вбачається з квитанції від 17 січня 2022 року, податкова накладна прийнята, однак відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України її реєстрація зупинена: код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7216 відсутній у таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У квитанції запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Не є спірною та обставина, що для підтвердження господарської операції, відображеної у податковій накладній №145 від 15 грудня 2021 року, ТОВ Сталь Волинь подало повідомлення від 14 лютого 2022 року №9420787018 про надання пояснень та копій документів. Так, позивачем надано такі документи: договір поставки з покупцем №800 від 21 вересня 2021 року; рахунки на оплату №2099, №2112 від 02 листопада 2021 року, №2169, №2174 від 08 листопада 2021 року; банківську виписку від 15 грудня 2021 року; видаткові накладні №2912, №2913, №2914, №2915 від 16 грудня 2021 року; товарно-транспортні накладні від 16 грудня 2021 року №2912, №2913, №2914, №2915 документи по взаємовідносинах із ТОВ Будпартнер 2021; договір поставки № 230601 від 23 червня 2020 року; видаткову накладну на придбання сировини №011203 від 01 грудня 2021 року; товарно-транспортну накладну №011203 від 01 грудня 2021 року; картку рахунку 631 за період листопад-грудень 2021 року, банківську виписку від 21 грудня 2021 року про оплату за сировину документи про придбання сировини у ТОВ Хомстіл груп. За результатами розгляду поданих документів Комісія ГУ ДПC у Волинській області прийняла рішення від 21 лютого 2022 року №3830733/42937338 про відмову в реєстрації податкової накладної №145 від 15 грудня 2021 року. 21 лютого 2022 року позивач оскаржив рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 21 лютого 2022 року №3830733/42937338 та рішенням комісії центрального рівня від 13 червня 2022 року №12129/42937338/2 скарга була залишена без задоволення. Не погоджуючись із рішенням Комісії ГУ ДПС у Волинській області, позивач звернувся у суд із цим позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21 лютого 2022 року №3830733/42937338 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки надані позивачем документи повністю відображають зміст господарської операції та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, а тому з метою відновлення прав та інтересів позивача необхідно зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №145 від 15 грудня 2021 року. Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного. Ч.2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України. Відповідно до підпунктів а, б п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; Згідно з пп.1 п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису. Пункт 201.1 статті 201 ПК України передбачає, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 №1246 (далі Порядок №1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Відповідно до п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. З 01 лютого 2020 року набрала чинності постанова КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165), яка визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів. Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик. Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпунктів а або б пункту 185.1 статті 185, підпунктів а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу 1 пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку. Згідно з пп 1-4 п.3 Порядку №1165 Податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації): 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками, визначеними статтею 193 Кодексу, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку; 4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом; За приписами пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Відповідно до п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Додатком 3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій. зокрема: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС (пункт 1). Як вбачається зі змісту квитанції від 17 січня 2022 року, підставою зупинення реєстрації податкової накладної позивача від 15 грудня 2022 року №145 зазначено, що код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 7216 відсутній в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (а.с.28). Також, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій вказує на те, що для того, аби встановити наявність в господарській операції ознак ризиковості мають існувати визначені цим пунктом передумови, а тому необхідно навести обґрунтований розрахунок показника за цим критерієм. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Як правильно звернув увагу суд першої інстанції, зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної вбачається, що така не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Матеріалами справи стверджується, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у квитанції не зазначено, які саме документи необхідно надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165. Колегія суддів зауважує, що сформована у такий спосіб комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, вона за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які необхідно надати. У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. За змістом пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначений у пункту 5 Порядку №520, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами п.185.1 ст.185 ПК України. Згідно з п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). Пункт 7 Порядку №520 передбачає, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до пунктів 9-13 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За приписами пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; - та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; - та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії. Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Матеріалами справи стверджується, що контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання для реєстрації в ЄРПН податкових накладних. Відповідно до п.2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку №520). Згідно з п.9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Як вбачається з матеріалів справи, однією з підстав для відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від №145 від 15 грудня 2021 року у рішенні від 21 лютого 2022 року №3830733/42937338 є ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів прийняття-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, форма рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН встановлена додатком до Порядку №520 та передбачає необхідність підкреслити первинні документи, які не надані платником, однак у порушення вимог щодо форми рішення, встановленої додатком до Порядку №520 оскаржуване рішення не містить підкреслень за найменуваннями первинних документів, яких не надав платник. Відповідна позначка х про ненадання документів стосується визначених груп первинних документів (а не конкретно визначених документів серед перерахованих). Таке оформлення рішення комісією регіонального рівня дозволяє по-різному трактувати причини прийнятого рішення. Неоднозначність розуміння причин прийняття рішення суб`єкта владних повноважень не дає підстав для висновку про його обґрунтованість як акта індивідуальної дії; формулювання відповідачем 1 підстав прийняття рішення є неприйнятним та не відповідає вимогам, які висуваються до актів суб`єктів владних повноважень. Крім того, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної №145 від 15 грудня 2021 року було також ненадання позивачем документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспортів якості, сертифікатів відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством, однак у рішенні від 21 лютого 2022 року №3830733/42937338 у графі Додаткова інформація зазначається про відсутність документів складського обліку та сертифікатів якості. Разом з тим, як правильно зазначив суд першої інстанції, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної №145 від 15 грудня 2021 року не було вказано на необхідність надання позивачем саме таких документів. Крім того, позивачем разом зі скаргою до ДПС України було подано документи про якість, що не заперечується представником відповідачів, однак такі були залишені поза увагою. Для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій (надходження коштів чи відвантаження товару), то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника податку ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про оплату платником податку товарів, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть документи, що засвідчують факт зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, і такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. У разі якщо поставка товару передувала оплаті за нього, то для реєстрації податкової накладної необхідні документи, що підтверджують факт відвантаження товару. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердженням реальності здійснення господарської операції позивачем на розгляд Комісії ГУ ДПС у Волинській області подано документи, які стосуються продажу для ТОВ Будпартнер 2021 товару відповідно до укладеного договору поставки від 21 вересня 2021 року №800. Зі змісту цього договору №800 від 21 вересня 2021 року, зокрема, пункту 3.3 вбачається, що поставка товару здійснюється на умовах 100 % передоплати. Доказами, які безпосередньо підтверджують факт передплати товару є виписка за рахунками за 15 грудня 2021 року. Крім того, позивач надав комісії регіонального рівня також документи, які засвідчують поставку товару та передачу його покупцю - видаткові накладні №2912, №2913, №2914, №2915 від 16 грудня 2021 року та товарно-транспортні накладні від 16 грудня 2021 року №2912, №2913, №2914, №2915. Будь-яка невідповідність у кількісних чи вартісних показниках згідно з цими документами відповідачами не виявлена. Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, вищезазначені документи підтверджують виконання обов`язку покупця провести попередню оплату товару у повному обсязі та у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарську операцію за номенклатурою, кількістю товару та його вартістю. Крім того, позивачем у письмових поясненнях від 14 лютого 2022 року №424 роз`яснено хронологію подій з посиланням на первинні документи у зв`язку із поставкою товару ТОВ Хомстіл груп. Матеріалами справи підтверджується, що постачання товару ТОВ Волинь Сталь для ТОВ Будпартнер 2021 відповідає видам діяльності підприємства, серед яких основний - виробництво будівельних металевих конструкцій. На підтвердження спроможності поставити товар за номенклатурою, оплату якого проведено покупцем, позивач подавав для розгляду комісії докази придбання сировини (прокат плоский з вуглецевої сталі) у ТОВ Хомстіл груп: договір поставки №230601 від 23 червня 2020 року; видаткову накладну на придбання сировини №011203 від 01 грудня 2021 року; товарно-транспортну накладну №011203 від 01 грудня 2021 року; картку рахунку 631 за період листопад-грудень 2021 року, банківську виписку від 21 грудня 2021 року про оплату за сировину. Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, необґрунтованою є відмова у реєстрації податкової накладної №145 від 15 грудня 2021 року з підстав ненадання документів про якість продукції, оскільки вказані документи не є первинними документами бухгалтерського чи податкового обліку, що підтверджують фактичний рух активів та зміни у власному капіталі й вони не мають ніякого відношення до події, з якою пункт 187.1 статті 187 ПК України пов`язує виникнення податкових зобов`язань. Також матеріалами справи стверджується, що п.4.2 договору поставки від 21 вересня 2021 року №800 передбачає, що продавець передає, а покупець приймає товар по кількості - відповідно до видаткової накладної, по якості - відповідно до технічної документації заводу-виробника. При цьому, договором не визначено обов`язкову умову надання продавцем покупцю декларації про відповідність, паспорта якості, сертифіката відповідності, а йде посилання на технічну документацію виробника. Відповідачами не обґрунтовано обов`язковість цих документів з посиланням на норми чинного законодавства та у цьому випадку згідно з пунктом 4.1 договору поставки до покупця ТОВ Будпартнер 2021 перейшло право власності на товар з моменту підписання видаткової накладної. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачами не підтверджено факт виявлення об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання товару, дані про який зазначено у спірній податковій накладній, та/або ймовірності уникнення ним виконання свого податкового обов`язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства. Навпаки, реєстрація податкової накладної породжує у позивача обов`язок сплатити податкові зобов`язання. Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сталь Волинь» разом з поясненнями, надано документи, які підтверджують дійсність господарської операції та за результатами діяльності і складена податкова накладна, тому висновок у спірному рішенні про ненадання копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів прийняття-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних є необґрунтованим, разом з тим, у сукупності з усіма обставинами, вони не були враховані ні Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних ні контролюючим органом вищого рівня. З врахуванням наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем документи повністю відображають зміст господарської операції позивача та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, тому зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної. Крім того, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних. При цьому, за змістом ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 ст.201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов`язків платника податків. У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим. Згідно з п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України і нормами чинного законодавства України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної або визначення в судовому рішенні конкретної дати, яку необхідно вважати датою реєстрації або скасування реєстрації податкової накладної. При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №145 від 15 грудня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено. Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21 лютого 2022 року №3830733/42937338 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки надані позивачем документи повністю відображають зміст господарської операції та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, а тому з метою відновлення прав та інтересів позивача необхідно зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №145 від 15 грудня 2021 року. Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то колегія суддів, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, ступеня складності предмета спору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, вважає, що судом першої інстанції правильно стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року у справі №140/5834/22 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 08 травня 2023 року.