Постанова 4856 № 240/43708/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/43708/21 Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Євген Юрійович Суддя-доповідач: Мацький Є.М. 08 травня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просила суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, що були складені на підставі акту-перевірки № 2715/06-30-07-12/2399412908 від 10.03.2021: - № 0038760711 від 13.04.2021, згідно з яким було застосовано штраф в розмірі 35655,00 грн; - № 0038680711 від 13.04.2021, згідно з яким було застосовано штраф в розмірі 1020,00 грн; - № 0038660711 від 13.04.2021, згідно з яким було застосовано штраф в розмірі 32089,53 грн; - № 0038740711 від 13.04.2021, згідно з яким було застосовано штраф в розмірі 2674,13 грн; - № 0038650711 від 13.04.2021, згідно з яким було застосовано штраф в розмірі 11096,05 грн; - № 0038690711 від 13.04.2021, згідно з яким було застосовано штраф в розмірі 1020,00 грн; - № 0038700711 від 13.04.2021, згідно з яким було застосовано штраф в розмірі 340,00 грн, з підстав з підстав їх невідповідності положенням Податкового кодексу України. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

2. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року позовну заяву залишено без розгляду з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст. 240 КАС України, згідно з яким суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

3. Скаржник, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати та прийняти нове судове рішення, яким направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

4. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що ним подавались клопотання про відкладення розгляду справи. Представника позивача було мобілізовано до лав Збройних Сил України, разом з тим, ним було подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

5. Судом встановлено, що ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 10 лютого 2022 року о 10:00 із повідомленням учасників справи. 6. 10.02.2022 року підготовче засідання було відкладено на 02.03.2022, за наслідком розгляду клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання. 7. 02.03.2022 справу № 240/43708/21 було знято з розгляду у зв`язку із веденням з 24.02.2022 воєнного стану в Україні. 8. 11.07.2022 підготовче засідання не відбулося у зв`язку із відсутністю світла у приміщенні суду. Наступне засідання призначено на 20.07.2022. 9. 20.07.2022 , належним чином повідомлені позивач та її представник про час і місце розгляду справи, у підготовче засідання не з`явилися, у зв`язку із чим підготовче засідання було відкладено на 10.08.2022. 10. 10.08.2022, належним чином повідомлені позивач та її представник про час і місце розгляду справи, у підготовче засідання повторно не з`явилися, у зв`язку із чим представником відповідача заявлено клопотання про розгляд справи у порядку письмовому провадженні. ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

11. Позивач вважає, що суд першої інстанції, не з`ясувавши обставин справи, дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду та допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

12. Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав. ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

13. Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

14. Згідно з частиною п`ятою цієї ж статті у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

15. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

16. Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України обумовлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

17. Залишаючи без розгляду позов в порядку п.4 ч.1 ст.240 КАС України, суд першої інстанції встановив, що позивач, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, явку свого представника до судового засідання не забезпечив, будь-яких доказів поважності причин неявки суду не надав.

18. Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з такого.

19. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 стала неявка позивача в судові засідання 20.07.2022 та 10.08.2022 без поважних причин.

20. Частиною 9 ст. 205 КАС України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники не з`явилися у судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

21. Отже, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, на підставі наявних у ній доказів. У разі якщо наявних у справі доказів та матеріалів достатньо і неявка позивача, належним чином повідомленого про розгляд справи, не перешкоджає такому її розгляду, суди повинні приймати рішення по суті спору.

22. Суд указує, що питання поважності причин неявки позивача (його представника) до суду є оціночним і залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, та/або пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлюють прибуття у судове засідання (підготовче засідання) у визначені судом дату і час.

23. З матеріалів справи вбачається, що представником позивача 10.08.2022 року подано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

24. З огляду на викладене, у суду не було належних та достатніх підстав для залишення позову без розгляду.

25. Колегія суддів, окрім іншого наголошує, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

26. Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

27. З тексту ст. 6 Конвенції прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.1975р., ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду.

28. Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

29. З огляду на вищезазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду та допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. VІ. ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТОМ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

30. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

31. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

32. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

33. Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

34. Згідно зі ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

35. Суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права при розгляді даної справи, внаслідок чого ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду слід скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень скасувати. Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.