Постанова 4851 № 480/4801/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 травня 2023 р. Справа № 480/4801/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Курило Л.В., Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Групп Нафта» на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2022, головуючий суддя І інстанції: Є.Д. Кравченко, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 25.11.22 по справі № 480/4801/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Групп Нафта» до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області , Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказу та рішення, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Прайм Групп Нафта» (далі - позивач, ТОВ «Прайм Групп Нафта») звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області (далі - відповідач 1), Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (далі - відповідач 2) в якій просило: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Державної податкової служби у Сумській області від 11.05.2022 № 281-кп про проведення фактичної перевірки ТОВ «Прайм Групп Нафта» (код ЄДРПОУ 43431254); - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області № 14 від 13 липня 2022 року про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін до ТОВ «Прайм Групп Нафта». Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.05.2022 представниками ГУ Державної податкової служби у Сумській області на підставі наказу ГУ Державної податкової служби у Сумській області від 11.05.2022 № 281-кп та направлення на перевірку від ГУ Державної податкової служби у Сумській області № 383/18-28-07-06 від 11.05.2022 року за місцем здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ «Прайм Групп Нафта» за адресою: Сумська область Сумський район смт. Степанівка вулиця Центральна 49А, було розпочато фактичну перевірку з питань здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у томі числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року (з наступними змінами та доповненнями) з 16.04.2022 по день завершення перевірки 20.05.2022. За результатами фактичної перевірки фахівцями ГУ Державної податкової служби у Сумській області складено акт фактичної перевірки від 20.05.2022 № 1055/18/15/РРО/43431254 (далі - Акт від 20.05.2022) за підписом посадовців ГУ Державної податкової служби, які проводили перевірку. 20.05.2022 вказаний акт було вручено уповноваженому представнику ТОВ «Прайм Групп Нафта». Відповідно до вказаного акту контролюючим органом встановлено порушення п. 1 ст. 13 Закону України від 21.06.2012 «Про ціни і ціноутворення» (зі змінами та доповненнями) в частині реалізації пального (бензину автомобільного та палива дизельного) за цінами, вищими за граничні ціни, сформовані відповідно до запровадженого способу регулювання. Із наказом про проведення фактичної перевірки ТОВ «Прайм Групп Нафта» ГУ Державної податкової служби у Сумській області від 11.05.2022 № 281-кп «Про проведення фактичної перевірки» позивач не згодний з огляду на те, що жодної із підстав для проведення перевірки ТОВ «Прайм Групп Нафта», перелік яких наведений у статті 80 Податкового Кодексу, у посадовців ГУ ДПС в Сумській області не було. На переконання позивача, незаконним є посилання ГУ Держпродспоживслужби в рішенні про застосування фінансових санкцій на положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки фактична перевірка була організована на підставі наказу ГУ ДПС у Сумській області, із направленням на перевірку за положеннями ПК України. Також, всупереч пп. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПК України відповідь на заперечення до акту перевірки була надана з порушенням строку та за підписом керівника ГУ Держспоживслужби, а не колегіального органу - комісії. Позивач вважає, що розгляд заперечень на акт перевірки повинні були проводити посадовці Державної податкової служби, так як саме вони проводили перевірку та керувалися положеннями ПК України. У порушення положень пп. 86.7.2 та 86.7.3 п. 86.7 ст. 86 ПК України, повідомлення про час та місце проведення розгляду заперечень на акт фактичної перевірки, на адресу ТОВ «Прайм Групп Нафта» направлено не було, ані з боку ГУ ДПС в Сумській області, ані з боку ГУ Держспоживслужби в Сумській області. Отже, було порушено порядок розгляду заперечень на акт перевірки та порядок надання відповіді. Обґрунтовуючи результати перевірки, посадові особи Державної податкової служби у Сумській області в акті фактичної перевірки посилаються на порушення позивачем п. 41-4 Постанови КМУ за № 1236 в частині не додержання граничного рівня торговельної надбавки на паливо, яке реалізовувалося з АЗС, яка у свою чергу змінювалася в залежності від періоду реалізації палива. Перевірку закінчено 20.05.2022, в той же день 20.05.2022 складено акт перевірки, але посадові особи ДПС у Сумській області не врахували, що 17.05.2022 постановою КМУ № 594 було зупинено дію пункту 41-4 Постанови КМУ від року № 1236, вказана постанова КМУ №1236 набрала законної сили із дня її опублікування, а саме з 20.05.2022. Тобто, якщо й допустити наявність порушення з боку ТОВ «Прайм Групп Нафта», при формуванні граничної ціни на паливо, з урахуванням положень ст. 58 Конституції України, покарання у вигляді санкцій (штрафу) застосуванню до ТОВ «Прайм Групп Нафта» не підлягає у зв`язку із зупиненням положень п. 41-4 Постанови КМУ № 1236 як на момент прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, так і на момент складання акту перевірки. Крім того, перевірка була закінчена раніше 10-ти денного строку, який прописаний в наказі та в направленні на проведення фактичної перевірки. Позивач вважає, що скорочення часу перевірки не можливо, тому що строк її тривалості передбачено наказом на проведення перевірки та направленням на перевірки та час перевірки не можна скорочувати тому, що у сторін (перевіряючих та особи, яка перевіряється) є певні права та обов`язки, реалізація яких проводиться саме у відведений для перевірки термін. Позивач зазначає, що у висновках акту перевірки вказано про порушення п. 1 ст. 13 Закону України від 12.06.2012 № 5007-VІ «Про ціни та ціноутворення», який ТОВ «Прайм Групп Нафта» не порушувало та не могло порушити, оскільки він носить декларативний характер. Також, позивач звернув увагу на те, що в додатку до акту фактичної перевірки від 20.05.2022 немає посилань на документи, із яких були взяті числові значення показників, використаних при перевірці, таких як, зокрема, вартість придбання палива, вартість реалізації палива або дата реалізації будь якого виду палива. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2022 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про повне задоволення його позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що підстав на проведення фактичної перевірки, перелік яких наведений у статті 80 ПК України, у відповідача не було. Судом першої інстанції не враховано зміни до Закону України № 2173, зокрема, те, що п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України доповнено новими підпунктами 69.27 та 69.28. Так, відповідно до п.п. 69.27 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням особливостей, встановлених п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ. Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок. Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1)отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення; 2) отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Направлення на перевірку від 11 травня 2022 року № 382/18-28-07-06 та наказ ГУ ДПС у Сумській області від 11 травня 2022 року за № 281-кп не відповідають по своєму змісту та суті вимогам наведених змін до законодавства, у зв`язку з чим позивач вважає наказ ГУ ДПС у Сумській області таким, який не може надавати правових підстав для подальшого ухвалення рішення про застосування фінансових санкцій до позивача, а наведене залишилося поза увагою суду при ухваленні рішення. Також, під час перевірки контролюючим органом були використані відомості з реєстрів та бази даних, які є у доступі у ДПС. Зазначає, що під час проведення фактичної перевірки законодавство дозволяє використовувати відомості, що надані платником під час проведення фактичної перевірки щодо здійснення фінансово-господарської діяльності. Вважає, що було проведено документальну перевірку, а не фактичну. Вказує, що перевірка проводилася посадовцями ГУ ДПС у Сумській області відповідно до наказу ГУ ДПС, ухваленого на підставі положень ПК України за результатами фактичної перевірки посадовцями ГУ ДПС у Сумській області було складено акт фактичної перевірки на підставі положень ПК України. Заперечуючи проти результатів фактичної перевірки, позивач керувався положеннями саме ПК України в частині порядку та строків оскарження результатів фактичних перевірок, проте відповідь на скаргу на акт фактичної перевірки позивачу було надано з боку посадовців ГУ Держспоживслужби, при цьому у відповіді посадовці ГУ Держспоживслужба посилалися на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»; При ухваленні рішення судом не врахована позиція позивача з приводу того, що якщо фактична перевірка була організована та проведена на підставі ПК України, тому незаконним є посилання в рішенні про застосування фінансових санкцій на положення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки стаття 2 цього Закону вказує, що дія цього Закону також не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення податковими органами податкового контролю за дотриманням вимог законодавства щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, що здійснюються ними у період дії воєнного, надзвичайного стану. Обгрунтуючи результати перевірки, посадові особи ГУ ДПС у Сумській області в акті фактичної перевірки посилаються на порушення позивачем п. 41-4 Постанови КМУ за № 1236 в частині не додержання граничного рівня торговельної надбавки на паливо, яке реалізовувалося з АЗС позивача, яка (надбавка на паливо) у свою чергу змінювалася в залежності від періоду реалізації палива. Перевірку закінчено 20.05.2022 року. В той же день 20.05.2022 року, складено акт перевірки. 17.05.2022 року Постановою КМУ № 594, було зупинено дію пункту 41-4 Постанови КМУ від 09.12.2022 року № 1236. Вказана постанова КМУ №1236 набрала законної сили із дня її опублікування, а саме з 20.05.2022 року. При винесенні рішення з боку посадовців ГУ Держспоживслужба у Сумській області про застосування фінансових санкцій проти позивача не враховано, що стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи (частина перша статті 58 Конституції України). (Рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22,243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата) від 13 травня 1997 року N° 1-зп/1997) На підставі викладеного вважав, що з урахуванням положень Конституції України та Рішення КСУ, покарання у вигляді санкцій (штрафу) застосуванню до ТОВ «Прайм Груп Нафта» не підлягає, у зв`язку із зупиненням положень п. 41-4 Постанови КМУ № 1236 як на момент прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, що є предметом оскарження за даним позовом, так навіть й на момент складання акту перевірки. Вказана обставина залишилася поза увагою суду при ухваленні рішення. ГУ ДПС у Сумській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. ГУ Держпродспоживслужби в Сумській області правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 11.05.2022 Головним управлінням ДПС у Сумській області прийнято наказ № 281-кп "Про проведення фактичної перевірки", відповідно до якого керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 82.3 статті 82, пункту 69.27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України під 02 грудня 2010 року № 275 5-VI (з наступними змінами та доповненнями) та отриманням інформації від Сумської обласної державної адміністрації / Сумської обласної військової адміністрації від 10.05.2022 № 01-19/3307 (вх. № 4298/5 від 11.05.2022) згідно з розпорядженням від 12.03.2022 № 88-ОД «Про забезпечення цінової стабільності», що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, наказано провести фактичну перевірку за місцем фактичного провадження (здійснення) діяльності, розташування господарських об`єктів, або інших об`єктів власності (зокрема місць зберігання та/або відпуску пального, автозаправочної станції (АЗС) за адресою: Сумська обл., Сумський р-н, смт Степанівка, вул. Центральна, буд. 49А, через які здійснює (проводить) діяльність товариство з обмеженою відповідальністю «Прайм Групп Нафта» (код ЄДРПОУ 43431254) (а.с. 60). 11.05.2022 заступником начальника Головного управління ДПС у Сумській області видано направлення на перевірку № 382/18-28-07-06, яким доручено посадовим особам Головного управління ДПС у Сумській області провести з 12.05.2022 фактичну перевірку АЗС за адресою: Сумська область Сумський район смт. Степанівка вул. Центральна 49А, через яку здійснює діяльність ТОВ «Прайм Групп Нафта», тривалістю 10 діб (а.с. 21). У період з 12.05.2022 по 20.05.2022 посадовими особами Головного управління ДПС у Сумській області проведено фактичну перевірку АЗС за адресою: Сумська область Сумський район смт. Степанівка вул. Центральна 49А, через яку здійснює діяльність ТОВ «Прайм Групп Нафта», за результатами якої складено акт від 20.05.2022 року № 1055/18/15/РРО/43431254 (а.с. 14-16). Вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 1 ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 № 5007-VI (зі змінами та доповненнями) в частині реалізації пального (бензину автомобільного палива дизельного) за цінами, вищими за граничні ціни, сформовані відповідно до запровадженого способу регулювання. У додатку 1 до акта перевірки від 20.05.2022 року № 1055/18/15/РРО/43431254 вказано інформацію щодо фактичної виручки від продажу пального та виручки, сформованої відповідно до запровадженого способу регулювання ТОВ «Прайм Групп Нафта» за період з 16.04.2022 року по 23 год. 48 хв. 12.05.2022 року. Різниця між вказаним виручками становить 743851,24 грн (а.с. 12-13). 25.05.2022 року ТОВ «Прайм Групп Нафта» подало до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області заперечення № 13-45 на акт фактичної перевірки від 20.05.2022 № 1055/18/15/РРО/43431254, в яких просило врахувати заперечення при розгляді матеріалів по перевірці та прийнятті рішення щодо застосування фінансових (штрафних) санкцій (а.с. 19-22). 09.06.2022 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області позивачу надано відповідь № 1427-11/22 на заперечення на акт перевірки, в якій зазначено про правомірність висновків акту перевірки (а.с. 8-9). 13.07.2022 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області прийнято рішення № 14 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін ТОВ «Прайм Групп Нафта », яким вирішено вилучити у ТОВ «Прайм Групп Нафта» в дохід державного бюджету необґрунтовано одержану виручку, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання у розмірі 743851,24 грн та застосувати до ТОВ «Прайм Групп Нафта» адміністративно-господарську санкцію за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки - 743851,24 грн (а.с. 10). Позивач не погодившись з наказом про проведення фактичної перевірки та рішенням про застосування адміністративно-господарських санкцій, звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи ТОВ «Прайм Групп Нафта» у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необгунтованості. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, колегія суддів зазначає наступне. Контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20). Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (абзац 1 пункту 75.1, підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75). Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального; у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації. Фактична перевірка, що здійснюється за наявності підстави, визначеної у пункті 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки. Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (стаття 80). Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (пункт 81.1 статті 81). Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки (абзац 1 пункту 85.2. статті 85). При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки (пункт 85.4 статті 85). У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (пункт 85.6 статті 85). Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису. Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункти 85.6 - 85.8 статті 85). Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати. Акт перевірки не може розглядатися як заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків. У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом. Матеріали перевірки - це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу (пункт 86.1 статті 86). Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу. У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки (пункт 86.5 статті 86). Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання (пункт 86.6 статті 86). Абзацом «в» підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, унормовано, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті зупиняються, крім фактичних перевірок. Підпунктом 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок. Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення; отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб`єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. У разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Платник податків має право: бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом; оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію; вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків; надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому цим Кодексом (підпункти 17.1.6 - 17.1.8, 17.1.16). Статтею 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VI (із змінами; далі Закон №5007-VI) визначено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб`єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції. Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації). Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін. Зміна рівня державних регульованих цін може здійснюватися у зв`язку із зміною умов виробництва і продажу (реалізації) продукції, що не залежать від господарської діяльності суб`єкта господарювання. Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади, державні колегіальні органи та органи місцевого самоврядування під час встановлення державних регульованих цін на товари до складу таких цін обов`язково включають розмір їх інвестиційної складової частини. Пункт 41-4 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» визначав граничний рівень надбавки цін на пальне (бензин/дизельне паливо). Пунктом 41-4 постанови КМУ №1236 (в редакції, постанови від 26.03.2022 №372) було визначено наступне: «Установити на період дії карантину граничний рівень торговельної надбавки в розмірі: не більше 5 гривень з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра дизельного палива; не більше 4,55 гривні з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра бензинів автомобільних. Середня вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 ppm та бензинів автомобільних GASOLINE 10 ppm визначається Міністерством економіки на підставі розрахунків акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, проведених з урахуванням відповідних даних міжнародного інформаційного агентства Platts CIF NWE за попередні 10 днів, розрахункових коефіцієнтів 0,825 та 0,745 кілограма на літр відповідно, витрат на зовнішнє логістичне забезпечення у сумі 50 доларів США/тонну та інших витрат, передбачених зовнішньоекономічним договором (контрактом) у сумі 150 доларів США/тонну, сум митних платежів (акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) та щоденного офіційного курсу іноземної валюти, встановленого Національним банком у відповідному періоді. Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України подає щомісяця до 1, 11 і 21 числа Міністерству економіки зазначені розрахунки. Інформація про середню вартість 1 літра дизельного палива та бензинів автомобільних оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міністерства економіки щомісяця до 3, 13 і 23 числа. Під час продажу (реалізації) брендового преміального дизельного палива та бензинів автомобільних, із покращеними показниками якості та позначення (маркування) яких включає певну торгову марку (товарний знак), розмір доплати не може перевищувати 5 відсотків до розміру роздрібних цін на відповідні види палива, визначені згідно з абзацами третім - п`ятим цього пункту». Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №488 внесено зміни до постанови КМУ від 09.12.2020 №1236, у тому числі до пункту 41-4, який регламентує спірне питання. Пунктом 41-4 постанови КМУ №1236 (в редакції постанови КМУ від 29.04.2022 №488), визначалось наступне: «Установити на період дії карантину граничний рівень торговельної надбавки в розмірі: не більше 7 гривень з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра дизельного палива; не більше 6,5 гривні з урахуванням податку на додану вартість, що нараховується до середньої вартості 1 літра бензинів автомобільних. Середня вартість 1 літра дизельного палива ULSD 10 пропроміле та бензинів автомобільних GASOLINE 10 пропроміле визначається Міністерством економіки на підставі розрахунків акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, проведених з урахуванням відповідних даних міжнародного інформаційного агентства Platts CIF NWE за попередні 10 днів, розрахункових коефіцієнтів 0,825 та 0,745 кілограма на літр відповідно, витрат на зовнішнє логістичне забезпечення у сумі 80 доларів США/тонну та інших витрат, передбачених зовнішньоекономічним договором (контрактом) у сумі 150 доларів США/тонну, сум митних платежів (акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) та податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) та щоденного офіційного курсу іноземної валюти, встановленого Національним банком у відповідному періоді. Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України подає щомісяця до 1, 11 і 21 числа Міністерству економіки зазначені розрахунки. Інформація про середню вартість 1 літра дизельного палива та бензинів автомобільних оприлюднюється на офіційному веб-сайті Міністерства економіки щомісяця до 3, 13 і 23 числа. Під час продажу (реалізації) брендового преміального дизельного палива та бензинів автомобільних, із покращеними показниками якості та позначення (маркування) яких включає певну торгову марку (товарний знак), розмір доплати не може перевищувати 5 відсотків до розміру роздрібних цін на відповідні види палива, визначені згідно з абзацами третім - п`ятим ць Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2022 №594 «Про зупинення дії пункту 41-4 постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. №1236» , зупинено дію пункту 41-4 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Відповідно до пункту 11 Положення №263 до повноважень відповідача віднесено прийняття рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Після того, коли в Україні введено воєнний стан, регулювання податкових правовідносин здійснювалось відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Тому, під час призначення перевірки податковий орган повинен керуватись підпунктом 69.2 пункту 69, підпунктом 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Водночас, податковим органом підлягають застосуванню, поряд із указаними спеціальними нормами, загальні норми. Так, керівником податкового органу видається наказ про проведення фактичної перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу. Керівником ГУ ДПС у Сумській області видано наказ "Про проведення фактичної перевірки" ТОВ «Прайм Груп Нафта» від 11.05.2022 № 281-кп. В якості підстави проведення, в констатуючій частині наказу, податковий орган зазначає, фактична перевірка призначається «на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 з урахуванням приписів пункту 69.27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу та отриманням інформації від Сумської обласної державної адміністрації / Сумської обласної військової адміністрації від 10.05.2022 № 01-19/3307 (вх. № 4298/5 від 11.05.2022) згідно з розпорядженням від 12.03.2022 № 88-ОД «Про забезпечення цінової стабільності», що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального». У наказі про проведення перевірки № 281-кп керівником ГУ ДПС у Сумській області в якості підстави проведення зазначено, що її призначено з метою здійснення контролю за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівку, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництва та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками. Також наявне посилання на підпункт 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення", статті 191, 20, підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 , пункт 82.3 ст. 82 Податкового кодексу України. Судом першої інстанції при вирішенні спору правомірно враховано, що ГУ ДПС у Сумській області в якості підтвердження правомірності підстав для призначення фактичної перевірки надано лист Сумської ОВА від 10.05.2022 року № 01-19/3307, листи ДПС України від 10.05.2022 року № 3799/7/99-00-07-05- 0307, від 11.05.2022 року № 3869/7/99-00-07-05-03-07 та фіскальні касові чеки реєстратора розрахункових операцій типу МАРІЯ 303А1, що використовується на АЗС ТОВ «Прайм Груп Нафта» (а.с. 54-59 ). Також, наявність такої підстави підтверджено дорученням Прем`єр-міністра України Д. Шмигаля від 08.05.2022 №11381/0/1-22, листом Державної податкової служби України від 11.05.2022 №3869/7/99-00-07-05-03-07 та із додатком 1 «Перелік місць роздрібної торгівлі пальним за якими згідно із СОД РРО ДПС фіскальними чеками продажу пального підтверджуються операції продажу з порушенням граничних рівнів торговельної надбавки» до даного листа. З огляду на це, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що неточності допущені в наказі про призначення фактичної перевірки не можуть ставити під сумнів здійснення заходу державного контролю в цілому, який є частиною загальнодержавної діяльності Уряду по забезпеченні економічної самостійності України, здійснення внутрішньої політики та забезпечення податкової політики в особливий період діяльності держави в період воєнного стану. При цьому суд першої інстанції правильно врахував, що здійснення такого заходу контролю було не правом ГУ ДПС у Сумській області, а його обов`язком. Тому, недоліки допущені в наказі про призначення фактичної перевірки не можуть ставити під сумнів легітимність заходу в цілому, оскільки такий здійснювався на законній підставі. Колегія суддів констатує, що проведення перевірки на підставі вказаного листа, є проведенням фактичної перевірки на підставі абз.4 пп.69.27 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України. Щодо виявлених порушень законодавства про ціни та ціноутворення, колегія суддів зазначає наступне. Як видно з акту перевірки від 20.05.2022 року та додатку 1 до нього, ТОВ «Прайм Групп Нафта» відповідно до даних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) за період з 16.04.2022 року до 23 год. 48 хв. 12.05.2022 року здійснило реалізацію нафтопродуктів. Фактична виручка від реалізації пального за цінами реалізації склала 6 891504,05 грн, а виручка, сформована відповідно до запровадженого способу регулювання склала 5 917923,66 грн, різниця між фактичною виручкою та виручкою за максимальною розрахунковою роздрібною ціною становила 743851,24 грн. Детальна інформація щодо фактичної виручки від продажу пального та виручки, сформованої відповідно до запровадженого способу регулювання ТОВ «Прайм Групп Нафта», наведена в Додатку 1 до даного акта та є невід`ємною його частиною. Такі висновки контролюючого органу підтверджуються копіями Z-звітів ТОВ «Прайм Групп Нафта» за період з 16.04.2022 року до 23 год. 48 хв. 12.05.2022 року, які дослідженні під час фактичної перевірки та свідчать про те, що ТОВ «Прайм Групп Нафта» здійснило відпуск пального з перевищенням гранично допустимих надбавок, які визначались п.414 постанови №1236. Фактична виручка від реалізації пального склала 6 891504,05 грн, виручка сформована відповідно до запровадженого способу регулювання склала 5 917923,66 грн, а різниця становила 743851,24 грн. Позивачем вказані обставини не заперечуються та не спростовуються. Отже, висновок контролюючого органу про реалізацію позивачем нафтопродуктів за завищеними цінами є підтвердженим. Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 Закону України "Про ціни та ціноутворення" від 21 червня 2012 року №5007-VI до суб`єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за: порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Стаття 58 Основного Закону України передбачає зворотну дію законів в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують саме юридичну відповідальність особи, що також є загальновизнаним принципом права. Конституційний Суд України у Рішенні № 1-рп/99 від 09 лютого 1999 року у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів зазначив: «У регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма)». Три варіанти дії нормативних актів у часі забезпечують стабільність і необхідну гнучкість правового регулювання в часі - минулому, теперішньому та майбутньому. Як негайна, так і зворотна дія юридичної норми пов`язана з можливістю застосування «нової» норми щодо відносин, які виникли в минулому. Водночас негайна дія є усталеною практикою, а зворотна дія - виняток, який порушує конституційний принцип «закон не має зворотної сили» (lex ad praeterian non valet). Конституційний Суд України неодноразово звертався до визначення змісту положення частини першої статті 58 Конституції України, згідно з яким нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Так, у Рішенні Конституційного Суду України № 1-рп від 9 лютого 1999 року у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів уточнюється, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності та припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце». У Рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2001 від 5 квітня 2001 року у справі про податки зазначено, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли та закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Конституційний Суд України у Рішенні № 6-рп від 19 квітня 2000 року у справі про зворотну дію закону у часі визначив, що «Суть зворотної дії у часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що їхні приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, за умови, якщо вони скасовують або пом`якшують відповідальність особи». У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував на важливості дотримання принципу законності втручання, а також необхідності врахування обов`язкової наявності вини у разі застосування штрафів, які у зв`язку із значим їх розміром мають характер притягнення до кримінальної відповідальності: Щокін проти України та інші. З огляду на такі висновки ЄСПЛ суд вважає, що необхідно окремо оцінювати наскільки застосування штрафу у розмірі 100 відсотків вартості реалізованої продукції узгоджується зі справедливим балансом, який має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства щодо застосування таких штрафів та вимогами захисту прав особи. Приймаючи до уваги розмір штрафу, він фактично має кримінальний характер, оскільки покарання є суттєвим. За висновками ЄСПЛ податкові штрафи, якщо вони не мають на меті матеріальної компенсації, а мають виключно каральний та стримуючий характер, відповідають кримінальному переслідуванню у розумінні ст. 6 Конвенції. Таких висновків ЄСПЛ дійшов при розгляді справи J.B. проти Швейцарії, Остерлунд проти Фінляндії, Компанія Вестберґа таксі Актієболаг та Вуліч проти Швеції. Суд вважає, що такі ознаки наявні у штрафній санкції, що застосовано до позивача. Відповідно, у зв`язку з наявністю ознак притягнення до кримінальної відповідальності в розумінні Конвенції, для застосування такої штрафної санкції обов`язковим є доведення вини платника, усвідомлення ним протиправності свого діяння, його суспільно небезпечних наслідків. Колегія суддів також вважає за необхідне також звернути увагу на розмір накладеного на позивача стягнення з огляду на співмірність застосованого штрафу та діями, за які було накладено таке стягнення. За статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції прав та основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. У пункті 101 рішення Зеленчук та Цицюра проти України ЄСПЛ зазначив, що втручання у право власності повинно не лише передбачати законну мету у загальному інтересі, але також має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між вжитими заходами та метою, якої прагнули досягти будь-якими заходами, застосованими державою. Ця вимога відображена у понятті справедливий баланс, який має бути встановлений між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Завдання досягти цього балансу відображено у структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Суд повинен встановити чи був покладений на відповідну особу непропорційний та надмірний тягар внаслідок втручання держави ( див. Рішення Хуттен-Чапська проти Польщі). Відповідно до рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області № 14 від 13.07.2022 року вирішено вилучити у ТОВ «Прайм Групп Нафта» в дохід державного бюджету необґрунтовано одержану виручку, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання у розмірі 743851,24 грн та застосувати адміністративно-господарську санкцію за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки - 743851,24 грн. У свою чергу розмір накладеного стягнення не можна вважати пропорційним, тобто співмірним розміру санкцій, метою яких є не лише покарання за вчинене правопорушення, а й стримування від вчинення чи продовження вчинення таких порушень, з масштабом та характером порушення, та розумності, адже в будь-якому випадку розмір штрафу має визначатися з урахуванням значення фактичних обставин кожного випадку для забезпечення справедливого балансу між суспільними інтересами та правами й свободами учасників правовідносин. Водночас, на ТОВ «Прайм Групп Нафта» покладено індивідуальний та надмірний тягар сплати штрафу, який є неспівмірним із вчиненими порушеннями законодавства про ціни та ціноутворення. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що покарання у вигляді застосування фінансових санкцій до «Прайм Групп Нафта» у зв`язку із зупиненням дії положень п. 41-4 Постанови КМУ № 1236 на момент складання акту перевірки та прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є неправомірним, а висновок суду першої інстанції про те, що факти реалізації ТОВ «Прайм Групп Нафта» пального за цінами, вищими від граничних, мали місце в період з 16.04.2022 року до 12.05.2022 року, тобто в той час, коли пункт 41-4 постанови Кабінету Міністрів України № 1236 діяв, а призупинення норми постанови з 20.05.2022 року не скасовує її дії за попередній період, колегія суддів вважає необгрунтованими. За таких обставин, колегія суддів вказує про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Прайм Групп Нафта» про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області № 14 від 13 липня 2022 року про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін до ТОВ «Прайм Групп Нафта». Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги частково спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову. Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції змінить або ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Судом встановлено, що позивачем понесені витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 11157, 77 грн - за майнову вимогу та 2481 грн - за немайнову вимогу, а також за подання апеляційної скарги, відповідно, у розмірі 16736, 65 грн та 3721, 50 грн, що підтверджується платіжними дорученнями. Враховуючи, що за наслідками апеляційного розгляду позов задоволено частково та скасовано вимогу майнового характеру, то відшкодуванню підлягає сплачений судовий збір у розмірі 27894, 42 грн (11157, 77 грн + 16736,65 грн). Відтак, оскільки позовні вимоги задоволені частково, то, здійснюючи розподіл судових витрат пропорційно до задоволених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області витрат зі сплати судового збору у розмірі 27894, 42 грн. Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Групп Нафта» - задовольнити частково. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2022 по справі № 480/4801/22 - скасувати в частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Групп Нафта» про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області № 14 від 13.07.2022 року про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін до ТОВ «Прайм Групп Нафта». Прийняти в цій частині нову постанову, якою визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області № 14 від 13.07.2022 року про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін до ТОВ «Прайм Групп Нафта». В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.11.2022 року залишити без змін. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної споживчої служби у Сумській області ( код ЄДРПОУ 40356714, вул. Гамалія, 25, м. Суми, 40021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Групп Нафта» (код ЄДРПОУ 43431254, пр-т Московський, 273, офіс 27, м. Харків, 61082) витрати зі сплати судового збору у розмірі 27894, 42 грн. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Курило Судді А.О. Бегунц Л.В. Мельнікова