Постанова Житомирський апеляційний суд № 275/914/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №275/914/20 Головуючий у 1-й інст. Миколайчук П. В. Категорія 48 Доповідач Шевчук А. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді Шевчук А.М., суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С., за участі секретаря судового засідання Кравчук Л.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №275/914/20 за позовом ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, виконавчого комітету Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про відшкодування майнової шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 05 березня 2021 року, яке ухвалене під головуванням судді Миколайчука П.В. в смт. Брусилів, в с т а н о в и в: У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області. Просила стягнути з відповідача заподіяну матеріальну шкоду в сумі 78 417,80 грн. Позов обґрунтовувала тим, що 16 квітня 2020 року приблизно о 17 год 25 хв на узбіччі дороги, навпроти будинку №27 по вул. Садова в с.Ставище Брусилівського району Житомирської області, на її припаркований автомобіль «NISSAN LEAF», д.р.н. НОМЕР_1 , впало сухе дерево. Внаслідок падіння дерева автомобіль отримав механічні пошкодження та згідно з висновком експертного дослідження від 27 квітня 2020 року №Д12/2-3 розмір матеріального збитку становить 78 417,80 грн. Вона звернулася до Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області про добровільне відшкодування заподіяної шкоди, але отримала відмову. Зазначає, що до обов`язків виконавчого органу сільської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень. Відшкодування заподіяної їй шкоди покладається на Ставищенську сільську раду Брусилівського району Житомирської області, як балансоутримувача території населеного пункту, де сталася вказана подія. Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 29 грудня 2020 року залучено до участі у справі Брусилівську селищну раду Житомирського району Житомирської області як правонаступника відповідача Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області та залучено в якості співвідповідача виконавчий комітет Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (а.с.77-78 т.1). Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області від 05 березня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області та виконавчого комітету Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про відшкодування заподіяної майнової шкоди відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що відповідачем не спростований факт, що сухе дерево, яке впало на її автомобіль, перебувало на неналежній Брусилівській селищній раді земельній ділянці. Відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України та Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах на Брусилівську селищну раду Житомирського району Житомирської області покладений обов`язок по зрізанню сухостійних та аварійних дерев, а також догляд, що включає різні види обрізання дерев і формування крони, щоб уникнути їх обламування. Брусилівська селищна рада не здійснювала покладених на неї обов`язків щодо обстеження, догляду та обрізання сухостійних дерев та така бездіяльність призвела до того, що дерево впало та пошкодило її автомобіль. Відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що не з його вини, яка виразилася в бездіяльності, сухе дерево впало на автомобіль та його пошкодило. Посилання відповідача на лист Українського гідрометеорологічного центру від 20 січня 2021 року та на оголошення в засобах масової інформації про те, що на території Житомирської області будуть несприятливі погодні умови не мають значення для справи, оскільки надані докази стосуються м.Фастова Київської області та Житомирської області. Підтверджень того, що на території с.Ставище Брусилівського району Житомирської області 16 квітня 2020 року приблизно о 17 год 25 хв були будь-які виняткові погодні умови відсутні. У відзиві на апеляційну скаргу Брусилівська селищна рада Житомирського району Житомирської області просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Посилається на те, що позивач не надала доказів на підтвердження того, що паркування здійснено з дотриманням правил дорожнього руху. Із доданих до позовної заяви доказів вбачається, що автомобіль не був розміщений на території для паркування транспортних засобів, а дерево, яке впало, розташоване не вздовж вулиці, а за огорожею (на території церкви), тобто за межами території загального користування (вулиці), та не перебуває під юрисдикцією органів місцевого самоврядування. Вважає, що відсутній причинно-наслідковий зв`язок між падінням дерева (чи його гілок), яке перебуває у власності невстановлених осіб, та зобов`язанням селищної ради зрізати його і сплатити відшкодування. Позивач не надала доказів та висновків компетентних органів на підтвердження того, що вказане дерево є аварійним чи сухим та підлягало зрізанню. Падіння дерева на автомобіль позивача відбулося внаслідок пориву вітру і не пов`язане з неналежним виконанням відповідачем заходів із благоустрою, а тому наслідком завдання шкоди позивачу була обставина непереборної сили, тобто екстремальне явище природи катастрофічного характеру, що приводить до раптового порушення нормальної діяльності людей, яке характеризується непередбаченістю та неможливістю своєчасно попередити. Інший відповідач виконком Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області відзиву на апеляційну скаргу не подав. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлена особисто (а.с.101 т.2). Клопотання про відкладення розгляду справи не спрямувала та про причини неявки суд не сповістила. У разі неповідомлення про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Представник Брусилівської селищної ради Лужних Л.В. в судовому засіданні 15 грудня 2021 року заперечила щодо задоволення апеляційної скарги, просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. У останнє судове засідання представник відповідача не з`явилася. Про дату, час і місце розгляду справи представник Брусилівської селищної ради повідомлена під розписку, що відповідає положенням частини шостої ст.128 ЦПК України (а.с.100 т.2). Виконком Брусилівської селищної ради про дату, час і місце розгляду справи повідомлений на офіційну електронну пошту (а.с.103). Також клопотання про відкладення розгляду справи не спрямовував та про причини неявки свого представника суд не повідомив. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що за результатами розгляду матеріалів ЄО №820 від 16 квітня 2020 року поліцейським СРПП №1 Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області складено довідку, зі змісту якої слідує, що 16 квітня 2020 року приблизно о 17 год 25 хв ОСОБА_1 зупинила свій автомобіль, NISSAN LEAF, номерний знак НОМЕР_2 , по вулиці Садовій в селі Ставище, поблизу будинку №27 (приміщення церкви). Вказано, що цього дня були сильні пориви вітру, внаслідок чого впало сухе дерево, яке розташоване на території церкви, та пошкодило вищевказаний транспортний засіб (а.с.10 т.1). Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження, проведеного Житомирським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром на замовлення позивача, від 27 квітня 2020 року №Д12/2-3, вартість збитку, заподіяного власнику автомобіля «NISSAN LEAF», д.р.н. НОМЕР_1 , складає 78 417,8 грн (а.с.12-24 т.1). ОСОБА_1 23 червня 2020 року звернулася до голови Ставищенської сільської ради з заявою про відшкодування збитків в розмірі 78 417,8 грн, які заподіяні падінням сухого дерева на її автомобіль (а.с.28 т.1). Ставищенська сільська рада Брусилівського району Житомирської області листом від 10 липня 2020 року повідомила позивача, що не відповідає за завдані збитки, оскільки дерево, яке знаходиться біля приміщення церкви, не перебуває на балансі сільської ради. Також зазначила, що до сільської ради не надходило заяв громадян стосовно аварійності вказаного дерева. Крім того, 16 квітня 2020 року на території України було оголошено штормове попередження, відповідно до якого рекомендовано громадянам по можливості залишатися за місцем свого проживання, розташовувати транспортні засоби подалі від дерев, ліній електропередач, билбордів (а.с.28, 29 т.1). Відповідно до листа Українського гідрометеорологічного центру (далі Укр ГМЦ) від 20 січня 2021 року №01-18/100, 16 квітня 2020 року через територію України проходив атмосферний фронт, який зумовив штормовий вітер. Оскільки в с. Сващиве Брусилівського району Житомирської області метеорологічних станцій немає, тому Укр ГМЦ надає інформацію за оперативними даними найближчого пункту спостереження метеорологічної станції Фастів Київської області. Погодні умови 16 квітня 2020 були наступні: з 10 год 14 хв до 12 год 44 хв пориви вітру 13 м/с, з 12 год 44 хв до 15 год 39 хв штормовий вітер 16 м/с, з 15 год 39 хв до 19 год 26 хв штормовий вітер 20 м/с. Водночас Укр ГМЦ зазначає, що враховуючи синоптичну ситуацію та з урахуванням особливостей рельєфу та забудови в Брусилівському районі швидкість вітру могла бути більшою. Згідно з «Настановою з метеорологічного прогнозування» вітер швидкістю 15-24 м/с вважається небезпечним метеорологічним явищем (І рівень небезпечності), вітер швидкістю 25 м/с та більше вважається стихійним метеорологічним явищем (ІІ рівень небезпечності) (а.с.99 т.1). Із фотознімків з місця ДТП, що містять в матеріалах справи, вбачається, що на припаркований по вулиці на узбіччі дороги автомобіль «NISSAN LEAF», д.р.н. НОМЕР_1 , впало дерево (а.с.104-105 т.1). Згідно з витягів з інформації з мережі інтернет, доданих відповідачем до заперечення на відповідь на відзив, було попереджено про сильний вітер - 17-22 м/с, піщану бурю та шквальний вітер 16 квітня 2020 року на території Житомирській області та траси Київ-Чоп (а.с.114-126 т.1). Відповідно до частини першої ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди. Відповідно до частини другої ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини. Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитки в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до підпункту 7 пункту «а» частини першої ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян. Відповідно до частини першої ст.13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об`єктів благоустрою населених пунктів належать вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки. Згідно з частинами першою так другою ст.20, п.2 частини першої ст.21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста). Елементами (частинами) об`єктів благоустрою є: зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях. Пунктом 7 частини першої ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено право громадян звертатися до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою. За змістом ст.ст.10,15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування», безпосереднє визначення балансоутримувача об`єктів благоустрою комунальної власності належить до повноважень саме виконавчих органів місцевого самоврядування, які також мають здійснювати функції із забезпечення належного утримання та ремонту об`єктів благоустрою комунальної власності. Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об`єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об`єкта благоустрою. Відтак, за умови відсутності балансоутримувача відповідальність за належне утримання та ремонт об`єктів благоустрою комунальної власності має покладатись на відповідний виконавчий орган місцевого самоврядування, який мав би визначити такого балансоутримувача. Відповідно до пунктів 4,5 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2006 року №1045 (далі - Порядок №1045) підставою для прийняття рішення компетентним органом про видалення зелених насаджень є заява подана юридичною чи фізичною особою. Після надходження заяви компетентний орган утворює комісію з питань визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості, до складу якої входять представники заявника, власника земельної ділянки (користувача), компетентного органу, територіального органу Держекоінспекції, а у разі потреби - балансоутримувача території та комунального підприємства, що здійснює утримання зелених насаджень. Згідно з п.3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року №105 (далі - Правила), яким врегульовані питання утримання зелених насаджень у населених пунктах України, до елементів благоустрою віднесено, зокрема, зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях. Згідно з п.5.5 Правил, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках їх власники або користувачі. Відповідно до розділу 12 Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти. Згідно з п.9.1.11 Правил, під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева (дерева, які можуть становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебувають у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі). Аварійне дерево - це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди, або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі. Частиною першою ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту аварійного стану дерева, падінням якого пошкоджено автомобіль, чи іншого його стану, який давав би підстави для видалення дерева. З клопотаннями про витребування доказів чи призначення експертиз позивач не зверталася, а долучені фотознімки не можуть вважатися беззаперечним доказом аварійного стану дерева. Також, з приводу дерева, яке впало, не встановлено звернень з боку жителів села щодо його небезпеки, що було б підставою для вирішення питання про видалення дерева, як це передбачено Порядком №1045, тобто відсутні докази невиконання сільською радою своїх обов`язків із благоустрою. Окрім того, позивачем не було надано жодних доказів (огляд місця події, акти обстеження, покази свідків тощо) для підтвердження того, що дерево росло саме на землі комунальної власності, а не на приватній ділянці чи ділянці, яка перебуває в користуванні інших осіб, тобто що воно відноситься до об`єктів благоустрою комунальної власності, оскільки з доданих і досліджених фотознімків неможливо встановити де саме росло дерево. Під час апеляційного перегляду суд з`ясовував питання належності земельної ділянки, на якій було розміщено дерево, яке завдало шкоди транспортному засобу позивача. Генеральний план с.Ставище 2019 року та фото приміщення церкви в АДРЕСА_1 , лише підтверджують висновки суду першої інстанції та обґрунтованості вимог позивача не доводять із огляду на доводи апеляційної скарги. Разом з тим, ОСОБА_1 не надала беззаперечних доказів на підтвердження аварійного стану дерева, падінням якого пошкоджений автомобіль, чи іншого його стану, який давав би підстави для зрізання цього дерева. Також не доведено обставину, що падіння дерева відбулося внаслідок невиконання Ставищенською сільською радою заходів із благоустрою. Не спростовані й беззаперечними доказами обставини виключно несприятливих погодних умови та шквального вітру на місці падіння дерева. Непереборна сила - це дія надзвичайної ситуації техногенного, природного або екологічного характеру, яка унеможливлює надання відповідної послуги відповідно до умов договору. Згідно нормативних документів Українського гідрометеорологічного центру, зокрема Настанови по службі прогнозів і попереджень про небезпечні та стихійні явища погоди, затвердженої наказом Держгідромету України від 31 жовтня 2003 року №90, гроза (будь-яка), сильна злива, вітер швидкістю 15-24 м/с є небезпечними гідрометеорологічними явищами. За приписами наведеної Настанови небезпечними гідрометеорологічними явищами є явища погоди, які при досягненні певних значень (чи у випадку їхньої появи) можуть порушити виробничу діяльність деяких галузей національної економіки. Оскільки за нормативними документами, прийнятими в Гідрометслужбі України, небезпечним явищем вважається вітер швидкістю 15-24 м/с, а згідно з довідкою УкрГМЦ від 20 січня 2021 року №01-18/100, у день події спостерігався штормовий вітер 13-20 м/с, зокрема з 15.39 год. до 19.26 год. 20 м/с (з ймовірно і більшою швидкістю, враховуючи рельєф), не виключається причина падіння дерева на автомобіль саме через порив штормового вітру. Обставина падіння дерева внаслідок штормового вітру, який є небезпечними гідрометеорологічними явищами (І рівень небезпечності), відноситься до обставин непереборної сили і є підставою для звільнення від відповідальності. Доказів того що падіння дерева відбулося внаслідок невиконання Ставищенською сільською радою заходів з благоустрою матеріали справи не містять, позивачем в ході розгляду справи не доведено, що дерево росло на території, яка належить саме територіальній громаді, що дерево було аварійним та що його падіння спричинене невиконанням заходів благоустрою, тоді як відповідачем надано належні докази того, що падіння дерева відбулось внаслідок пориву сильного штормового вітру і падіння не пов`язане з неналежним виконанням відповідачем заходів із благоустрою. Доводи апеляційної скарги відносно того, що витяги оголошень з мережі інтернет та лист Українського гідрометеорологічного центру щодо стану погодних умов 16 квітня 2020 року не стосуються території с.Ставище Брусилівського району Житомирської області ґрунтуються на припущеннях, враховуючи наявність цього дня на території Житомирської області, до якої входить Брусилівський район, несприятливих погодних умов, зокрема штормового вітру. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено факт заподіяння шкоди сільською радою внаслідок недотримання обов`язків з благоустрою та не доведено причинно-наслідкового зв`язку між шкодою та бездіяльністю відповідача. Також апеляційний суд погоджується з тим, що Брусилівською селищною радою, як правонаступником Ставищенської сільської ради, надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що 16 квітня 2020 року були несприятливі погодні умови. Правові підстави покладення на Брусилівську селищну раду Житомирського району Житомирської області цивільно-правової відповідальності відсутні. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року в справі №761/15111/18. Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виконком Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області не є належним відповідачем у справі, оскільки обов`язки з благоустрою покладені саме на селищну раду. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального права й зводяться до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надана належна оцінка відповідно до положень ст.89 ЦПК України. За положеннями ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає рішення суду першої інстанції без змін, приймаючи до уваги, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 05 березня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Судді: