Постанова 4801 № 134/261/22
від 27.04.2023 ·Справа № 134/261/22 Провадження № 22-ц/801/733/2023 Категорія: 23 Головуючий у суді 1-ї інстанції Лабай О. В. Доповідач:Копаничук С. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2023 рокуСправа № 134/261/22м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого : Копаничук С.Г. Суддів: Медвецького С.К., Оніщука В.В. за участю секретаря Різник Д.С. учасники справи: позивач: приватне сільськогосподарське підприємство "Кристал", відповідачі: фермерське господарство "МАОЛ", ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор відділу державної реєстрації Могилів-Подільської районної державної адміністрації, Крижопільська селищна рада Тульчинського району, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Кристал" на ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 15.02.2023, повний текст якої виготовлений 20.02.2023 року, постановлену у приміщенні того ж суду під головуванням судді Лабая О.В., про закриття провадження у цивільній справі за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Кристал" до фермерського господарства "МАОЛ", ОСОБА_1 , за участю третіх осіб - державного реєстратора відділу державної реєстрації Могилів-Подільської районної державної адміністрації, Крижопільської селищної ради Тульчинського району про скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації речового права та визнання права суборенди на земельну ділянку за ПСП «Кристал»,- в с т а н о в и в: У лютому 2022 ПСП «Кристал» звернулось до суду з позовом до ФГ «Маол», ОСОБА_1 , за участю третьої особи - відділу державної реєстрації Могилів-Подільської районної державної адміністрації, про скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації речового права та визнання права суборенди на земельну ділянку за ПСП «Кристал». Вказало, що 20.11.2017 між ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області і ОСОБА_1 було укладено договір оренди №507 земельної ділянки, кадастровий номер №0521984600:02:001:05:0519, площею 13,2439 га і земельної ділянки, кадастровий номер 0521984600:02:001:0520, площею 25,9714 га, розташовані на території Куницької сільської ради Крижопільського району Вінницької області, строком на 7 років. 23.04.2020 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір суборенди №23 земельної ділянки, кадастровий номер 0521984600:02:001:0520, площею 25,9714 га, що розташована на території Куницької сільської ради Крижопільського району Вінницької області, строком до 19.11.2024 року. На підставі цього договору суборенди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ним було зареєстровано право суборенди на зазначену земельну ділянку 24.04.2020 року. Як йому стало відомо , 15.12.2017 року між ОСОБА_1 і ФГ «Маол» було укладено договір суборенди спірної земельної ділянки, на підставі якого державним реєстратором відділу державної реєстрації Могилів-Подільської районної державної адміністрації Анцут А.О. були прийняті рішення :15.06.2020 - про припинення за ним права суборенди на спірну земельну ділянку та 18.06.2020 року - про реєстрацію права суборенди на цю земельну ділянку за ФГ «Маол». Вважає, що вищевказаними рішеннями державного реєстратора було порушено його законне право суборенди на спірну земельну ділянку, що в судовому порядку не оскаржувалось , рішення про скасування державної реєстрації не приймалось, а відтак, державний реєстратор незаконно припинив його право суборенди, зареєструвавши при цьому право суборенди на цю ж земельну ділянку за ФГ «Маол». Враховуючи викладене, просив суд скасувати рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації Могилів-Подільської районної державної адміністрації Анцут А.О. від 18.06.2020 року, індексний номер 52714528; скасувати державну реєстрацію права суборенди ФГ «Маол» на спірну земельну ділянку; визнати за ним право суборенди на спірну земельну ділянку. Вирішити питання судових витрат. Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 13.07.2022 року до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору було залучено Крижопільську селищну раду. Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 15.02.2023 року провадження у даній цивільній справі закрито. В апеляційній скарзі підприємство просить ухвалу суду скасувати через порушення судом норм процесуального права, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції в рамках цивільного судочинства. Вказало, що суд першої інстанції , закриваючи провадження у цивільній справі , не врахував правові висновки щодо застосування норм права , висловлені Великою Палатою ВС у постанові від 04.09.2018 року у справі №823/2042/16 , згідно яких спір про скасування рішення щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Справа має розглядатись саме в рамках цивільного судочинства з огляду і на суб`єктний склад сторін, оскільки згідно ст.ст.1,7,8, 31 ЗУ «Про фермерське господарство» земельні ділянки передаються громадянам у власність або в оренду для ведення фермерського господарства і після отримання засновником ФГ державного акту про право власності на земельну ділянку та або договору оренди ФГ підлягає державній реєстрації як юридична особа. Оскільки за договорами оренди землі від 20.11.2017 року ГУ Держгеокадастру передало строком на 7 років вищенаведені земельні ділянки в оренду фізичній особі ОСОБА_1 , який не маючи наміру на створення ФГ ,не використовував їх у діяльності зареєстрованого 11.06.2019 року ФГ «ТІМУР-АГРО» ,а відразу за договорами суборенди від 15.12.2017 року передав їх ФГ «МАОЛ» Договір оренди землі укладався із ОСОБА_1 , як із фізичною, а не юридичною особою , орендну плату ОСОБА_1 також сплачує як фізична особа , передача ним цих ділянок в суборенду свідчить про те ,що вказані ділянки не є землями ФГ, а тому у правовідносинах у даній справі ОСОБА_1 виступає в якості фізичної особи і вказаний спір підлягає розгляду в рамках цивільного а не господарського судочинства. Відзиви на апеляційну скаргу не надходили. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, ухвалу суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню лише частково , виходячи з наступного. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам ухвала суду відповідає не повністю. Суд встановив ,що згідно договору оренди землі за № 507 від 20.11.2017 року укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 земельна ділянка кадастровий номер № 0521984600:02:001:0519 площею 13,2439 га та земельна ділянка кадастровий номер № 0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га передаються останньому в оренду з цільовим призначенням земельних ділянок - для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 . Згідно договору суборенди за № б/н від 15 грудня 2017 року , ОСОБА_1 вищевказані земельні ділянки передав ФГ «МАОЛ» в суборенду для ведення фермерського господарства. Згідно договору суборенди за № 23 від 23 квітня 2020 року ОСОБА_1 та передав ПСП «Кристал» в суборенду до 19.11.2024 року земельну ділянку, площею 25,9714 га з кадастровим № 0521984600:02:001:0520 для ведення фермерського господарства. Речове право суборенди набуте ПСП «Кристал» за цим договором було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.04.2020 року . 15.06.2020 року ФГ «МАОЛ» звернулось до державного реєстратора ОСОБА_2 із заявою про реєстрацію за ФГ «МАОЛ» речового права суборенди земельної ділянки, площею 25,9714 га з кадастровим № 0521984600:02:001:0520 за укладеним із ОСОБА_1 договором суборенди від 15.12.2017 року. 15.06.2020 року було припинено речове право суборенди ПСП «Кристал» і на підставі рішення державного реєстратора Анцут О.А. 52714528 від 18.06.2020 року таке право суборенди вказаної ділянки було зареєстровано за ФГ «МАОЛ» Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб ,фізичних осіб підприємців та громадських формувань, відповідач ОСОБА_3 з 11.06. 2019 є засновником ФГ`ТІМУР-АГРО». Суд встановив, що позивач ні при поданні позовної заяви, ні під час судового розгляду не зазначав ,що відповідачем ОСОБА_3 після укладання договору суборенди від 23.04.2020 року було створено фермерське господарство. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 передавались земельні ділянки в оренду для ведення фермерського господарства. Спори щодо користування землями фермерського господарства з іншими юридичними особами мають розглядатися господарськими судами незалежно від того чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство. Оскільки, на час укладення із позивачем договору суборенди земельної ділянки від 23.04.2020 року, ОСОБА_3 вже було створено фермерське господарство , даний спір за суб`єктним складом учасників і характером правовідносин підлягає вирішенню в господарських судах. Колегія суддів погоджується з висновком суду про правильність висновку суду про необхідність закриття провадження у справі, в зв`язку з тим, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства. Доводи апеляційної скарги про те, що з моменту отримання в оренду спірної земельної ділянки 20.11.2017 року, ОСОБА_1 майже одразу ж передав її в суборенду позивачу, а тому ця земельна ділянка не використовувалась у діяльності ФГ «Тімур-Агро», зареєстрованого 11.06.2019 року, і вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства не заслуговують на увагу. Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. В порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними. Частинами другою, третьою статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Юрисдикція господарських судів визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, за змістом, зокрема, пунктів 1, 6, 15 частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання. Відповідно до ст. 114 ГК України формою підприємницької діяльності громадян з метою виробництва, переробки і реалізації товарної сільськогосподарської продукції є фермерське господарство. Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» (далі - Закон № 973-IV; у редакції, чинній на час надання укладення із позивачем договору суборенди) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Відповідно до ст. 8 Закону № 973-IV фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою. Тобто можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, як форми підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Надання (передача) фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства. Відповідно до статті 12 Закону № 973-IV землі фермерського господарства можуть складатися, зокрема, із земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство. Таким чином, з комплексного аналізу норм статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону № 973-IV можна зробити висновок, що після укладення договору користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Спори фермерських господарств, які є юридичними особами, з іншими юридичними особами щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам. Тобто якщо на час звернення до суду з таким позовом фермерське господарство, з метою створення якого надавалась земельна ділянка, вже зареєстровано, то справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, навіть якщо відповідачем у справі зазначено фізичну особу, якій ця земельна ділянка надавалась з метою створення фермерського господарства. До такого висновку щодо застосування норм права дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 11.02.2020 року у справі №922/614/19, у постанові від 13.03.2018 року у справі №348/992/16-ц. З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору оренди №507 від 20.11.2017 року, ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області спірна земельна ділянка була передана в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства. Згідно даних із Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 є засновником діючого фермерського господарства «Тімур-Агро», створеного 11.06.2019 року. Отже, враховуючи те , що на час передачі спірної земельної ділянки у суборенду позивачу і звернення позивача до суду з даним позовом, ОСОБА_1 вже було зареєстроване фермерське господарство з метою створення якого останньому і надавалась в оренду спірна земельна ділянка та незважаючи на те, що відповідачем у даній справі зазначено ОСОБА_1 як фізичну особу, даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Відтак, суд першої інстанції на підставі ч. 1 ст. 255 ЦПК України дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі з підстав непідсудності (підвідомчості) Крижопільському районному суду, так як вона повинна розглядатись за правилами господарського судочинства. Разом із тим, суд при постановленні ухвали порушив і не виконав вимоги ч. 1 ст. 256 ЦПК України, згідно яких якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі. Відтак доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу і враховуючи порушення судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1ст. 379 ЦПК України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. На підставі викладеного, керуючись ст. ст.367,369, 379 ЦПК України, апеляційний суд,- П о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Кристал" на ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 15.02.2023 задовольнити частково. Ухвалу Крижопільського районного суду Вінницької області від 15.02.2023 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Копаничук С.Г. Судді: Медвецький С.К. Оніщук В.В.