Ухвала КГС ВС № 904/3521/22

УХВАЛА 08 травня 2023 року м. Київ cправа № 904/3521/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д., розглянувши матеріали касаційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" на постанову Центрального апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Антонік С. Г., Березкіна О. В., Дармін М. О. від 21.03.2023 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігун-Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" про стягнення штрафу в розмірі 60 247,61 грн, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бігун-Транс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" про стягнення штрафу в розмірі 60 247,61 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням положень договору № 6ТР від 13.07.2022 перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2022 у справі № 904/3521/22 в задоволенні позову відмовлено. Приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин ненадання Товариством з обмеженою відповідальністю "Бігун-Транс" доказів узгодження або інформування Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" про звернення до Акціонерного товариства "ПКС ІНТЕРНЕШИНАЛ КАРГО" для надання послуг митного брокера під час перетину транспортними засобами митного кордону Республіки Польщі. Суд першої інстанції вказав, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Бігун-Транс" не наданий документ, виданий компетентним митним органом Республіки Польща, на підтвердження відмови у перетині митного кордону Республіки Польща через відсутність ветеринарного дозволу, а також, що відсутні докази звернення до Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" з вимогою надати ветеринарний дозвіл після отримання вантажу і до передачі його вантажоодержувачу. Постановою від 21.03.2023 Центральний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2022 у справі № 904/3521/22. Прийняв нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив: присудив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігун-Транс" штраф в сумі 60 247,61 грн, плату за виконані роботи з перекладу довідок з польської мови в сумі 540,00 грн, витрати на послуги адвоката в розмірі 10 500,00 грн та судовий збір в сумі 6 202,50 грн, у тому числі за розгляд справи в апеляційній інстанції. Суд апеляційної інстанції зауважив, що висновок господарського суду стосовно того, що в матеріалах справи відсутні докази узгодження або інформування Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" про звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Бігун-Транс" до Акціонерного товариства "ПКС ІНТЕРНЕШИНАЛ КАРГО" для надання послуг митного брокера під час перетину вищезгаданими транспортними засобами митного кордону Республіки Польщі є помилковим. Також колегія суддів не погодилася з висновком господарського суду і про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Бігун-Транс" не наданий документ, виданий компетентним митним органом Республіки Польща, на підтвердження відмови у перетині митного кордону Республіки Польща через відсутність ветеринарного дозволу, а також про відсутність доказів звернення позивача до відповідача з вимогою надати ветеринарний дозвіл після отримання вантажу і до передачі його вантажоодержувачу, оскільки до позовної заяви було додане повідомлення про причини простою, видане сертифікованим митним брокером, який діє на території Польщі (у формі митної агенції) Акціонерним товариством "ПКС ІНТЕРНЕШИНАЛ КАРГО", у якому вказано, що реєстрація транспортних засобів для проходження митних процедур не відбулася з причин відсутності оригіналу Ветеринарного дозволу. При цьому Центральний апеляційний господарський суд зауважив, що законодавчо не встановлено, що спірні обставини повинні підтверджуватися документами, виданими саме державними (компетентними) органами. 20 квітня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" звернулося до Верховного Суду через електронну пошту з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі № 904/3521/22, яка підписана електронним цифровим підписом. 24 квітня 2023 року на адресу Верховного Суду також надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі № 904/3521/22, подана поштою 10.04.2023 згідно з інформацією у відомості на поштовому конверті. Оскільки касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО", подана до Суду 20.04.2023 через електронну пошту, та касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО", яка надійшла на адресу Суду 24.04.2023, ідентичні за змістом та вимогами, Суд розглядає їх як одну касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі № 904/3521/22. Перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО", Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 481,00 грн. Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже відповідно до пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справа № 904/3521/22 є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 х 2 481,00 грн = 248 100,00 грн). В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики застосування положень частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України з питання притягнення сторони до відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого договором, при наявності вини даної сторони та доведеності цієї вини допустимими доказами та критеріями цивільно-правової відповідальності, які сформульовані в постанові Верховного Суду від 05.11.2018 у справі № 925/503/17 (підпункт "а" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України), а також має для нього виняткове значення (підпункт "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України), оскільки фактично впливає на імідж Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО". Скаржник також звертає увагу, що "дана справа має фундаментальне значення з огляду на визначення критеріїв допустимості доказів, які видані не державними (компетентними) органами, які можуть підтверджувати обставини відмови у перетині митного кордону іншої держави і прийняття такого доказу судом як вірогідного в той час як виключно компетенцією державного органу є прийняття рішення про перетин чи відмову у перетині через митний кордон того чи іншого вантажу і встановлення причини відмови у такому перетині, а також формування Верховний Судом правового висновку з цього питання застосування статті 77 Господарського процесуального кодексу України, який на сьогоднішній день є відсутнім." Розглянувши викладені скаржником доводи щодо наявності випадків, передбачених підпунктами "а" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку, що твердження заявника, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, є безпідставними з огляду на таке. Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4). Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності. При цьому, фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Водночас, формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права є метою вирішення виключної правової проблеми, яка має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Поряд із цим Товариство з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО", вказуючи на фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, не навело обґрунтованих доводів та не надало жодних доказів кількісного та якісного виміру наявності питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки у поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами. При цьому незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом. Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" не обґрунтовано і те, що справа має виняткове значення для нього. Зазначення скаржником таких обставин має загальний характер, позаяк будь-яким чином ніж посиланням на власні припущення, не обґрунтоване. Суд звертає увагу, що самі лише посилання скаржника на наявність відповідних обставин, що не обґрунтовані іншими доводами, автоматично не презюмує їх існування. Використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "виняткове значення", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що скаржник не навів обґрунтованих доводів, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа № 904/3521/22 має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, отже Товариством з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" не дотримано умови допуску малозначної справи до касаційного оскарження, передбачені підпунктами "а" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі та відсутність обставин, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 904/3521/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023 згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. У зв`язку із відмовою у відкритті касаційного провадження, Суд не розглядає клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" про зупинення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі № 904/3521/22. Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 904/3521/22 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "О.С.П.АГРО" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу, подану через електронну пошту, разом з доданими до неї роздрукованими матеріалами та клопотанням про зупинення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі № 904/3521/22; касаційну скаргу, подану звичайною поштою, на 4 аркушах (у тому числі платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 3207 від 05.04.2023 про сплату 4 962,00 грн) і клопотання про зупинення виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2023 у справі № 904/3521/22. Копії касаційних скарг залишити у Верховному Суді. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий Н. М. Губенко Судді Г. О. Вронська І. Д. Кондратова