Постанова 4856 № 120/5384/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/5384/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян М.Б. Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П. 05 травня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22.11.2022 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області від 13.06.2022 № 97 о/с в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та призначення його на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. Поновлено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з 13.06.2022. Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, та неповне з`ясування дійсних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору. Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що наказом начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області № 97о/с від 13.06.2022 року старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , відповідно до пункту 2 (на рівнозначні посади) ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію», призначено на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, звільнивши з посади оперуповноваженого сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. Встановлено посадовий оклад 2400 грн, надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції у розмірі 40 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби. Підставою для прийняття оскаржуваного наказу було подання заступника начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області полковника поліції Олега Кашперука від 13.06.2022 року. На переконання позивача, його звільнено з попередньої посади та призначено на посаду в іншу місцевість з порушенням норм трудового законодавства, оскільки згоди на переведення на роботу до іншої місцевості він не давав, у зв`язку із чим звернувся з цим позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність позивачем власних вимог, оскільки переміщення поліцейського на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби в іншу місцевість, можливо лише за умови надання поліцейським згоди на таке переміщення. Суд дійшов висновку, що наказ № 97о/с від 13.06.2022 року прийнятий необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, не розсудливо, а також не пропорційно (без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія)), що є підставами для визнання його протиправним та скасування. Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, судова колегія дійшла наступних висновків. Як встановлено з матеріалів справи, спір у цій справі виник у зв`язку з переміщенням позивача з посади оперуповноваженого сектору розшуку злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано положеннями Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII). Згідно з приписами частини першої статті 65 Закону №580-VIII переміщення поліцейських здійснюється: 1) на вищу посаду - у порядку просування по службі; 2) на рівнозначні посади: для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби; за ініціативою поліцейського; у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; у разі необхідності проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з визначеним строком служби); за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних і особистих якостей - на підставі висновку атестації; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри відповідно до статті 87 цього Закону; 3) на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський: у зв`язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду; за станом здоров`я - на підставі рішення медичної комісії; через службову невідповідність - на підставі висновку атестації з урахуванням професійних і особистих якостей; за ініціативою поліцейського; як виконання накладеного дисциплінарного стягнення - звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі звільнення з посади на підставі рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри, відповідно до статті 87 цього Закону; 4) у зв`язку із зарахуванням на денну форму навчання за державним замовленням, у тому числі до магістратури, ад`юнктури та докторантури закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання. Частиною другою статті 65 Закону №580-VIII посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції. Відповідно до частини сьомої статті 65 Закону №580-VIII переведення є формою переміщення поліцейських, яке здійснюється у разі, якщо звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних керівників. Згідно з приписами частини восьмої статті 65 Закону №580-VIII переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. Переведення поліцейського здійснюється на підставі наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та наказу про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський (ч. 9 ст. 65 Закону №580-VIII). Відповідно до Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 листопада 2016 року №1235 (далі - Порядок №1235) підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності, зокрема, як переміщення по службі. Згідно з Переліком документів з питань проходження служби, затвердженим наказом МВС України від 23 листопада 2016 року №1235, документами з питань проходження служби є: рапорт (заява), що пишеться власноручно у довільній формі; подання про призначення на посаду; подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення. Судова колегія, надаючи оцінку спірним правовідносинам, враховує також тотожність понять "переміщення" та "переведення", під яким розуміється зміна таких умов служби в поліції як посада (посадових обов`язків) та/або місця несення служби. Переміщення (переведення) поліцейського може відбуватися за ініціативою поліцейського або ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. Підставою для переміщення поліцейського за ініціативою начальників є скорочення штатів, проведенням реорганізації; необхідність проведення кадрової заміни в місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними умовами; службова необхідність - для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби. Судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції, що переміщення поліцейського з ініціативи начальників, особливо коли це переміщення передбачає зміну місця несення служби, повинно переслідувати легітимну мету та бути пов`язаним з певними об`єктивними чинниками - інтересами служби. У будь-якому разі воно не може бути прихованою формою покарання, а поліцейські повинні мати засоби правового захисту від переміщень, що не відповідає меті цього інституту. Вказана правова позиція в тотожних за змістом правовідносинах була викладена Верховним Судом у постановах від 17.10.2019 в справі № 420/5192/18, від 11.08.2020 в справі №620/2624/19, від 12 травня 2022 року в справі №400/2741/19. Законом №580-VIII встановлені підстави переміщення поліцейського та осіб, які можуть ініціювати переміщення, проте Законом №580-VIII не встановлено, чи вимагається згода поліцейського на таке переміщення. У постанові від 17.02.2015 № 21-8а15 Верховний Суд України висловив правову позицію, що у відносинах публічної служби пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство треба застосовувати у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться в спеціальному законі. Отже, у цій частині до спірних правовідносин підлягають застосуванню загальні положення трудового законодавства. Так, відповідно до приписів ст. 32 КЗпП України встановлено можливість переведення в іншу місцевість тільки за згодою працівника, за винятком тимчасового переведення та в інших випадках, передбачених законодавством. Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що переміщення поліцейського на рівнозначні посади для більш ефективної служби, виходячи з інтересів служби в іншу місцевість, можливо за умови надання поліцейським згоди на таке переміщення. Для цілей застосування статті 32 КЗпП України, в контексті спірних правовідносин, іншою місцевістю є інший населений пункт, у тому числі в межах однієї області. Як встановлено в ході розгляду справи, проходив службу у Вінницькому районному управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, що розташоване в м. Вінниця та, без надання попередньої згоди, був переміщений (переведений) на службу у відділення поліції відділення поліції №1 Гайсинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, що знаходиться в м. Теплик, Гайсинського району Вінницької області. Таким чином, наказ № 97о/с від 13.06.2022 року прийнятий необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, не розсудливо, а також не пропорційно (без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія)), що є підставами для визнання його протиправним та скасування. В призмі встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта про те, що переміщення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 відбулось відповідно до п.2 ч.1 ст.65 Закону, оскільки існувала потреба в укомплектуванні сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 Гайсинського районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, як такі, що суперечать наведеним вище нормам чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та неодноразово висловленій правовій позиції Верховного Суду з аналогічних правовідносин. При цьому, інші доводи апеляційної скарги фактично дублюють доводи відзиву на позовну заяву, який був в повному обсязі розглянутий судом першої інстанції та отримав оцінку. В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Смілянець Е. С. Драчук Т. О.