LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855620/8156/22

від 04.05.2023 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/8156/22 Суддя першої інстанції: Бородавкіна С.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 травня 2023 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Горяйнова А.М., суддів - Файдюка В.В. та Шелест С.Б., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «НОСІВКАСЕРВІС» до Головного управління ДПС у Чернігівській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИЛА: У листопаді 2022 року ПАТ «НОСІВКАСЕРВІС» звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - Комісія) від 06 жовтня 2022 року № 7437065/03058514 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14 липня 2022 року № 68; - зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 14 липня 2022 року № 68 датою її направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 року вказаний адміністративний позов було задоволено, а також здійснено розподіл судових витрат, понесених на сплату судового збору та на оплату витрат на професійну правничу допомогу. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДПС у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Головне управління ДПС у Чернігівській області наголошує на тому, що позивачем не надано документів, які б у своїй сукупності підтверджували рух активів за господарською операцією. Скаржник просить врахувати, що контрагент позивача - ФОП ОСОБА_1 , який здійснював перевезення товару, не подав відомості про об`єкти оподаткування. Також скаржник наголошує на тому, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та відповідає практиці вирішення подібних спорів Верховним Судом. Відзив на апеляційну скаргу від ДПС України не надходив, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 року - без змін, виходячи з такого. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що між ПАТ «НОСІВКАСЕРВІС» та ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ АГРАРНИЙ ХОЛДИНГ» було укладено договір поставки № НС/УАХ/1/2021-к від 08 липня 2022 року. Предметом поставки за вказаним договором була кукурудза врожаю 2021 року. У зв`язку з виконанням вказаного договору позивач виписав для ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ АГРАРНИЙ ХОЛДИНГ» податкову накладну від 14 липня 2022 року № 68 на загальну суму 545668 грн 83 коп, з яких 67011 грн 96 коп - податок на додану вартість. Позивач направив вказану податкову накладну для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з квитанцією від 27 лютого 2022 року документ було прийнято, однак реєстрацію податкової накладної зупинено з огляду на виявлення обставин, що відповідають п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Одночасно ПАТ «НОСІВКАСЕРВІС» було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній. Позивач направив до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 22 вересня 2022 року №

6. Рішенням Комісії від 06 жовтня 2022 року № 7437065/03058514 у реєстрації податкової накладної було відмовлено з посиланням на те, що позивач не надав письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. Також у графі «Додаткова інформація» було зазначено: «Неможливо підтвердити перевезення товару». Не погоджуючись із вказаними рішенням Комісії, ПАТ «НОСІВКАСЕРВІС» звернулося до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав. Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову ПАТ «НОСІВКАСЕРВІС», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подано до контролюючого органу пояснення щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено разом з первинними документами, складеними за підсумками відповідної господарської операції. Також суд першої інстанції зазначив, що відповідач не довів правомірності свого рішення про зупинення реєстрації податкової накладної. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову у зазначеній частині, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (тут та надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пп. 56.23.2 п. 56.23 ст. 56 і п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановою від 11 грудня 2019 року № 1165, яка набрала чинності 01 лютого 2020 року, затвердив Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації) та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок розгляду скарги). За правилами п. 7 Порядку зупинення реєстрації у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган, згідно з п.п. 10, 11 Порядку зупинення реєстрації, протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. З приєднаної до матеріалів справи квитанції від 27 лютого 2022 року встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної від 14 липня 2022 року № 68 став висновок контролюючого органу про наявність ознак, передбачених п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, що є додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації. Вказаний критерій використовується у разі відсутності товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС. Відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Положеннями п. 11 Порядку № 520 передбачено, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства. Форма рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є додатком до Порядку №

520. Як раніше зазначалося, в якості підстав для відмови в реєстрації податкових накладних ПАТ «НОСІВКАСЕРВІС» від 14 липня 2022 року № 68 було визначено те, що позивач не надав письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. Також у графі «Додаткова інформація» було зазначено: «Неможливо підтвердити перевезення товару». Надаючи оцінку обґрунтованості рішень Комісії від 06 жовтня 2022 року № 7437065/03058514, колегія суддів враховує, що ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено та надання платником податку копій документів не у повному чи визнаному контролюючим органом недостатнім обсязі - є окремими та самостійними підставами для відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Як вже зазначалося, ПАТ «НОСІВКАСЕРВІС» скористалося відповідним правом та подало до контролюючого органу повідомлення від 22 вересня 2022 року № 6 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Факт отриманнями Комісією зазначеного повідомлення, які містило пояснення та документи стосовно податкової накладної від 14 липня 2022 року № 68, не заперечується відповідачами. За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими посилання контролюючого органу на неподання позивачем письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено, як на підставу для відмови в реєстрації зазначеної податкової накладної. При вирішенні справи колегія суддів виходить також із того, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який міститься у п. 5 Порядку № 520, є загальним. При визначенні переліку документів, які є об`єктивно необхідними для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, Комісія зобов`язана була враховувати особливості господарської операції, у зв`язку з вчиненням якої складено податкову накладну та у кожному випадку застосувати індивідуальний підхід до вирішення питання про те, чи є надані платником податків документи достатніми для прийняття рішення. Ненадання документів, передбачених п. 5 Порядку № 520 та зазначених у формі рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, може бути підставою для відмови у реєстрації податкової накладної виключно за умови, що кожен з таких документів підлягав складенню згідно умов договору або вимог закону, а також перебував або повинен був перебувати у розпорядженні платника податків на час складання податкової накладної. На перелік документів, які платнику податку необхідно надати контролюючому органу для прийняття відповідного рішення впливає також визначений контролюючим органом критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної. Доводи скаржника про те, що визначений у п. 5 Порядку № 520 перелік документів є універсальним і не залежить від підстав зупинення реєстрації податкової накладної не є у достатній мірі обґрунтованими. Адже реалізуючи право на подачу копій документів та письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, платник податку першочергово має довести відсутність саме тих ознак, які стали підставою для зупинення реєстрації податкової накладної. Колегія суддів наголошує на тому, що підставою для зупиненння реєстрації податкової накладної від 14 липня 2022 року № 68 стало те, що код товару відсутній в таблиці даних платника податку на додану вартість як товару / послуги, що на постійній основі постачається, та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару та обсягом постачання. Таким чином ПАТ «НОСІВКАСЕРВІС» необхідно, зокрема, підтвердити фактичну наявність товару, що був предметом оренди, адже в контролюючого органу виникли сумніви саме в тому, що позивач мав практичну можливість виконати свої зобов`язання за договором. Згідно з п. 2 Порядку зупинення реєстрації таблиця даних платника податку - це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. Відповідно п. 12 Порядку зупинення реєстрації платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою. Зазначені норми вказують на те, що подача до ДПС таблиці даних платника податку є правом, а не обов`язком ПАТ «НОСІВКАСЕРВІС». Відсутність у розпорядженні контролюючого органу такої таблиці не може бути самостійною підставою для зупинення реєстрації податкової накладної. У свою чергу сумніви контролюючого органу в тому, що обсяг постачання товару на адресу ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ АГРАРНИЙ ХОЛДИНГ» дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такої послуги були спростовані наданими позивачем поясненнями і документами. Так, в поясненнях від 28 вересня 2022 року № 158 зазначено та матеріалами справи підтверджується, що переданий ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ АГРАРНИЙ ХОЛДИНГ» товар - кукурудза врожаю 2021 року був вирощений позивачем самостійно як сільськогосподарським товаровиробником. Відповідно до звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року (форма 4-сг) посівні площі сільськогосподарських культур становили 1605,88 га, з них під кукурудзою на зерно - 971,02 га. Згідно зі звітом про збирання врожаю сільськогосподарських культур на 01 грудня 2021 року (форма 37-сг) ПАТ «НОСІВКАСЕРВІС» з посівної площі в 971,02 га зібрало врожай кукурудзи в обсязі 64087,40 центнерів (640,87 тон). Колегія суддів враховує, що податкову накладну від 14 липня 2022 року № 68 у зв`язку з поставкою кукурудзи врожаю 2021 року в обсязі 121,26 тони. Крім того позивач надав копії первинних документів, складених у зв`язку з придбанням товарів і послуг, що є необхідними для сільськогосподарського товаровиробництва та поставки вирощеної продукції, а саме - посівного матеріалу, добрив, засобів захисту рослин та іншого. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що надані ПАТ «НОСІВКАСЕРВІС» документи та пояснення підтверджували наявність підстав для реєстрації податкової накладної від 14 липня 2022 року №

68. Під час розгляду і вирішення апеляційної скарги колегія суддів виходить також із того, що в процесі прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування повноваження Комісії обмежуються перевіркою повноти наданих документів та відповідності їх змісту вимогам законодавства. За змістом рішення від 06 жовтня 2022 року № 7437065/03058514 та апеляційної скарги, контролюючий орган не заперечує фактичної наявності у позивача кукурудзи вражаю 2021 року в обсязі, що був поставлений ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ АГРАРНИЙ ХОЛДИНГ». В якості підстави для відмови в реєстрації податкової накладної від 14 липня 2022 року № 68 Комісія в графі «Додаткова інформація» оскаржуваного рішення зазначила: «Неможливо підтвердити перевезення товару». В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Чернігівській області зазначає, що контрагент позивача - ФОП ОСОБА_1 , який згідно з товарно-транспортними накладними здійснював перевезення товару, не подав відомості про об`єкти оподаткування. Таким чином контролюючий орган фактично відмовив позивачу в реєстрації податкової накладної не з підстав відсутності документів, що підтверджують перевезення товару, а у зв`язку з виконанням особою, яка здійснювала перевезення, обов`язку подати Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП Разом з тим перевірка виконання особою, яка здійснювала перевезення товару, вимог розділу VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09 грудня 2011 року № 1588, враховуючи, що податкову накладну від 14 липня 2022 року № 68 були складено за операцією з поставки кукурудзи врожаю 2021 року в обсязі 121,26 тони, виходить за межі предмету дослідження Комісії, яка приймає рішення щодо реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того колегія суддів повторно наголошує на тому, що Комісія, фактично отримавши від ПАТ «НОСІВКАСЕРВІС» документи та пояснення від 22 вересня 2022 року № 6, відмовила у реєстрації податкової накладної від 14 липня 2022 року № 68, посилаючись на те, що платником не надано письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної в такій податковій накладній. Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що оскаржуване рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної є необґрунтованим та незаконними і було правомірно скасоване судом першої інстанції. Отже, суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення адміністративного позову ПАТ «НОСІВКАСЕРВІС». Перевіряючи обґрунтованість доводів відповідача щодо порушення норм процесуального права під час вирішення питання про розподіл судових витрат, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Правила розподілу судових витрат визначені у ст. 139 КАС України. Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Зазначена норма права вказує на те, що розподіл судових витрат залежить від результатів розгляду справи, а позивач набуває право на відшкодування чи оплату відповідних витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень у разі задоволення позову. Як раніше зазначалося, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 січня 2023 року було задоволено адміністративний позов. Особливості підтвердження та розподілу між сторонами судових витрат на професійну правничу допомогу визначені у ст. 134 КАС України. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. За правилами ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Одночасно ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Під час розгляду справи в суді ПАТ «НОСІВКАСЕРВІС» користувалося послугами Адвокатського об`єднанням «ЛІГАЛ АЙК1Ю ГРУП», зокрема - адвоката Матвійчук А.С. Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копії договору про надання правової (професійної правничої) допомоги № 08/11/22/2 від 08 листопада 2022 року, акту наданих послуг № 120 від 14 листопада 2022 року, рахунку на оплату № 122 від 08 листопада 2022 року, платіжного доручення № 102816 від 10 листопада 2022 року. Згідно з вказаними документами загальна вартість послуг адвоката складала 13800 грн 00 коп. Суд першої інстанції, керуючись ч. 5 ст. 134 КАС України, визначив, що сумою витрат на професійну правничу допомогу, яка буде співмірною зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг, а також значенням справи для сторони, є саме 5000 грн 00 коп. В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Чернігівській області повторно наголошує на тому, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним. Разом з тим скаржник не зазначає яка саме сума витрат, на його думку, відповідатиме ч. 5 ст. 134 КАС України, а також не наводить обґрунтування свого висновку про те, що визначена судом першої інстанції сума в розмірі 5000 грн 00 коп є завищеною. За таких обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для розподілу між сторонами судових витрат на правничу допомогу саме у розмірі 5000 грн 00 коп. Доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у Чернігівській області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 03 січня 2023 року, та не можуть бути підставами для її скасування. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 року - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 січня 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач А.М. Горяйнов Судді В.В. Файдюк С.Б. Шелест

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»