Постанова 4814 № 415/160/17

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 415/160/17 Номер провадження 22-ц/814/2633/23Головуючий у 1-й інстанції Миронець О.К. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 травня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуля В.П., суддів Одринської Т.В., Панченка О.О., при секретарі Філоненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Хворост Дарія Михайлівна, на рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2022 року (повний текст рішення складено 18 листопада 2022 року) у справі за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» Ларченко Ірини Миколаївни, правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору, В С Т А Н О В И В: ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У січні 2017 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко І.М. звернулася до Лисичанського міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 26 жовтня 2007 року між акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0238/07/06-Z, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 49500,00 доларів США. За умовами кредитного договору позичальник прийняв на себе зобов`язання повернути банку отриманий кредит не пізніше 25 жовтня 2017 року, за користування кредитними коштами сплачувати проценти в розмірі 13,0 процентів річних; за несвоєчасне повернення кредитних коштів і сплату процентів, сплатити пеню в розмірі 0,2 % за кожен день прострочення платежу, за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов`язань, передбачених пунктом 3.3. (крім пункту 3.3.2) кредитного договору, позивальник сплачує банку штраф 5000,00 грн. 18 грудня 2008 року, 15 грудня 2009 року, 05 листопада 2010 року до кредитного договору було укладено додаткові договори, відповідно до яких було змінено банківські реквізити для погашення заборгованості, порядок повернення кредиту та реструктуризованих процентів, та змінена процентна ставка за користування кредитними коштами до 10,0 % річних з 05 листопада 2010 року. Банк повністю виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти в сумі 49500,00 доларів США. У свою чергу боржник зобов`язання за договором не виконував та не виконує по цей час. У зв`язку з систематичним порушенням з боку відповідача умов кредитного договору позивач прохав суд стягнути: суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 33642,28 доларів США, яка складається з: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 17427,94 доларів США, поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 6838,13 доларів США, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 9332,40 доларів США, поточна сума заборгованості за нарахованими процентами - 43,81 доларів США; пеню у сумі 144772,68 грн та судовий збір у сумі 15356,41 грн. Короткий зміст судових рішень Заочним рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 25 вересня 2017 року позов ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» суму заборгованості за кредитним договором № 0238/07/06-Z від 26 жовтня 2007 року в розмірі 33642,28 доларів США та пеню в розмірі 144772,68 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» судовий збір в розмірі 15356,41 грн. Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 10 жовтня 2019 року заочне рішення Лисичанського міського суду від 25 вересня 2017 року за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано. Цивільну справу за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю на розгляд Київському районному суду м. Полтави. Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2019 року закрито провадження в цивільній справі № 415/160/17 за позовом ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко І.М. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Постановою Полтавського апеляційного суду від 12 липня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» задоволено: ухвалу Київського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2019 року скасовано, а цивільну справу №415/160/17 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 27 січня 2022 року залучено до участі у цивільній справі за позовом ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко І.М. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором правонаступника прав та обов`язків ПАТ «Банк Форум» - ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста». Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2022 року позовні вимоги уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко І.М., правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» заборгованість за кредитним договором № 0238/07/06-Z від 26 жовтня 2007 року у розмірі 33642,28 доларів США та 15356,41 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Короткий зміст вимог апеляційної скарги З рішенням Київського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2022 року у частині задоволених позовних вимог не погодилася відповідач та оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі прохала суд скасувати рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2022 року в частині задоволених позовних вимог і в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» заборгованість за кредитним договором № 0238/07/06-Z від 26 жовтня 2007 року у розмірі 33642,28 доларів США та 15356,41 грн судового збору. Позиції учасників справи Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2022 року частково ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. ОСОБА_1 зазначає, що позивачем не було доведено факт надання їй кредитних коштів у сумі 49500,00 доларів США, адже подана до місцевого суду заява на видачу готівки є лише розпорядженням про видачу готівки з поточного рахунку особи і не може бути доказом, який підтверджує факт виконання обов`язку банку з видачі кредиту. Крім того, відповідач вказує й на відсутність підпису уповноваженої особи банківської установи та отримувача у зазначеній заяві та відсутність її оригіналу у позивача. На думку скаржника, наданий розрахунок заборгованості по кредитному договору не є доказом, який підтверджує наявність заборгованості та її розмір, оскільки він є набором випадкових чисел, в яких немає законного джерела їх походження. Також вказано й на порушення порядку розподілу судового збору місцевим судом. Щодо відзиву на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що відповідач заперечуючи факт отримання нею кредитних коштів, уклала договір іпотеки та додаткові угоди до кредитного договору, чим змінювала умови останнього, що, на думку позивача, є введенням суду в оману. Крім того, зазначено, що на противагу наданим позивачем доказам, які підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує наявність боргу, відповідачем не долучено жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу на підтвердження тих обставин, на які він вказує у своїх запереченнях. У зв`язку з вищевказаним, позивач прохав суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2022 року без змін. Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції Представник відповідача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала та прохала їх задовольнити. Представник позивача, взявши участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, проти задоволення апеляційної скарги заперечувала та прохала залишити оскаржуване судове рішення без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку. Позиція суду щодо процесуальних питань Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України). Оскільки до суду з апеляційною скаргою звернулася відповідач, прохаючи скасувати рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2022 року у частині задоволених позовних вимог, натомість від позивача не надходила апеляційна скарга на дане рішення, то колегія суддів вважає за потрібне переглянути рішення суду першої інстанції лише в частині задоволених позовних вимог. Встановлені обставини справи Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 26 жовтня 2007 року між АКБ «Форум» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0238/07/06-Z. Відповідно до пунктів 1.1.-1.3. договору банк надає позичальнику кредит у сумі 49500,00 доларів США, для ремонту нерухомості. Кредитні кошти надаються строком по «25» жовтня 2017 року. За користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13 процентів річних. Відповідно до пункту 2.3. договору позичальник здійснює повернення кредиту частинами щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту (з листопада 2007 року) в сумі не менше 413,00 доларів США, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, та не пізніше 25 жовтня 2017 року - в сумі не менше 353,00 доларів США. Відповідно до пункту 2.5. договору сплата процентів здійснюється згідно з пунктом 2.7 цього договору. Несплата процентів в терміни, встановлені пунктом 2.7 договору, є підставою для вимоги дострокового повернення кредитних коштів, стягнення процентів за користування кредитними коштами, неустойки та є підставою для дострокового звернення банком стягнення на заставлене майно. Відповідно до пункту 2.7. договору проценти за користування кредитними коштами позичальник сплачує самостійно в валюті кредиту щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами. Відповідно до пункту 3.2.2. договору банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором, а також, у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов`язань за договором, який є забезпеченням виконання зобов`язань. Відповідно до пунктів 4.1., 4.4. договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості. За кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов`язань, передбачених пунктом 3.3 (крім пункту 3.3.2) цього договору, позичальник сплачує банку штраф у розмірі 25 процентів від суми використаних не за призначенням кредитних коштів (т.1, а.с. 11-13). Згідно з заявою на видачу готівки № 1429239 від 29 жовтня 2007 року ОСОБА_1 отримала 49500,00 доларів США, що еквівалентно у гривнях 249975,00 грн (т.1, а.с. 17). Згідно копії додаткової угоди №1 від 18 грудня 2008 року до кредитного договору № 0238/07/06-Z від 26 жовтня 2007 року, підписаного банком та позичальником, у зв`язку зі змінами кредитування, внесено до кредитного договору зміни і доповнення, так згідно внесених змін пункт 2.3. Кредитного договору викладено у такій редакції: «Позичальник здійснює повернення кредиту частинами щомісячно, а саме: грудень 2008 року - 417 дол. США 00 центів, з січня 2009 року по квітень 2009 року включно - 206 дол. США 00 центів, з травня 2009 року по вересень 2017 року включно - 420 дол. США 00 центів, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, та не пізніше 25 жовтня 2017 року 474,00 дол. США 00 центів, на відкритий рахунок для погашення кредиту та процентів № 29096500000299 (т.1, а.с. 14). Згідно копії додаткового договору № 2 від 15 грудня 2009 року до кредитного договору № 0238/07/06-Z від 26 жовтня 2007 року, підписаного банком та позичальником, у зв`язку зі змінами кредитування, внесено до кредитного договору зміни і доповнення, так згідно внесених змін пункт 1.3. Кредитного договору викладено у такій редакції: «за користування кредитними коштами з 15 грудня 2009 року встановлюється плата в розмірі 10 процентів річних, а з 01 грудня 2011 року - 13 процентів річних». Крім того, викладено пункт 2.3. Кредитного договору у новій редакції, у якій, зокрема вказано, що залишок заборгованості за кредитом станом на 15 грудня 2009 року становить 40794,00 долари США 00 центів (т.1, а.с. 15). Згідно копії додаткового договору № 3 від 05 листопада 2010 року до кредитного договору № 0238/07/06-Z від 26 жовтня 2007 року, підписаного банком та позичальником, було викладено пункти 1.1., 1.3., 2.3., 2.7. у новій редакції (т.1, 16, т.2, а.с. 160). Відповідач зобов`язання, визначені кредитним договором, не виконав, що підтверджуються розрахунком заборгованості по кредитному договору станом на 06 грудня 2016 року відповідно до якого, сума заборгованості за кредитним договором складається з: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 17427,94 дол. США, що еквівалентно 455348,12 грн; поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 6838,13 дол. США, що еквівалентно 178663,09 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 9332,40 дол. США, що еквівалентно 243832,08 грн; поточна сума заборгованості за нарахованими процентами - 43,81 дол. США, що еквівалентно 1144,64 грн; загальна сума заборгованості без штрафних санкцій - 33642,28 дол. США, що еквівалентно 878987,93 грн; сума пені з розрахунку 0,2 % в день за простроченим кредитом та процентами - 5541,01 дол. США, що еквівалентно 144772,68 грн (т.1, а.с. 04-08). 29 жовтня 2007 року між АКБ «Форум» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (іпотекодавці) укладено іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Перевальського районного нотаріального округу Луганської області Сайченко Е.М. та зареєстровано в реєстрі за №2446, який забезпечує виконання боржником ОСОБА_1 , зобов`язань, що випливають з укладеного між нею та іпотекодержателем Кредитного договору № 0238/07/06-Z від 26 жовтня 2007 року та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, за умовами якого боржник зобов`язаний повернути іпотекодержателю кредитні кошти у розмірі 49500,00 дол. США 00 центів, з кінцевим терміном повернення 25 жовтня 2017 року, здійснюючи повернення кредиту рівними частинами щомісячно, починаючи з листопада 2007 року, щомісячно сплачуючи нараховані проценти за його використання з розрахунку 13 процентів річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках передбачених основним зобов`язанням і цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги. Предметом іпотеки є нерухоме майно: база відпочинку загальною площею 278,40 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить іпотекодавцям на праві приватної спільної часткової власності на підставі договору купівлі-продажу (т.1, а.с. 25-28). 24 грудня 2009 року між сторонами вище вказаного іпотечного договору, було укладено договір про внесення змін до іпотечного договору, посвідченого 29 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Перевальського районного нотаріального округу Луганської області Сайченко Е.М. та зареєстрованого в реєстрі за №2446, який посвідчено приватним нотаріусом Перевальського районного нотаріального округу Луганської області Сайченко Е.М. та зареєстрованого в реєстрі за №2623. Зокрема, зазначено, що станом на 15 грудня 2009 року залишок заборгованості за кредитним договором № 0238/07/06-Z від 26 жовтня 2007 року складає 40794,00 дол. США 00 центів (т.1, а.с. 29). Відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 28 березня 2019 року №0002/19/6 ПАТ «Банк Форум» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Веста» права вимоги щодо кредитного договору № 0238/07/06-Z від 26 жовтня 2007 року (т.2, а.с. 19-22). З протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Фінансова компанія «Веста» №06/08-2019 від 06 серпня 2019 року вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Веста» змінила назву на ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (т.2, а.с. 24). Позиція суду апеляційної інстанції Щодо стягнення кредитної заборгованості Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (стаття 202 ЦК України). Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України). Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Згідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Таким чином, істотними умовами кредитного договору відповідно до вимог статей 638, 1054 ЦК України є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін. За змістом статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору. Відповідно до пункту 6.1 кредитного договору № 0238/07/06-Z від 26 жовтня 2007 року позичальник гарантує, що на момент укладення цього договору він має право на укладення цього договору і виконання своїх зобов`язань по ньому, і відсутні будь-які обставини, що обмежують його право укласти і виконати цей договір; не існує ніяких виконавчих документів, рішень суду, будь-яких інших органів, що можуть призвести до невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язань по цьому договору. У пункті 7.2 кредитного договору сторони визначили, що сторони у ньому фіксують свою згоду з тим, що ними узгоджені усі істотні умови, і зобов`язуються надалі ніяких претензій одна до одної з цього приводу не мати. Цей договір відображає повне розуміння сторонами його предмету та інших питань, зазначених у цьому договорі. Всі попередні заяви, домовленості чи угоди між сторонами з предмету цього договору анулюються з моменту набрання чинності цим договором в частині, що не суперечать умовам цього договору. Умови кредитування відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» позичальником отримано до укладення цього договору. Із справи убачається, що відповідач підписала кожну сторінку цього договору, що є підтвердженням факту ознайомлення її з усіма істотними умовами цього договору. У судовому порядку договір недійсним не визнаний. Наявність підписаного обома сторонами кредитного договору свідчить про те, що його учасники бажали укласти договір та розуміли його, таке укладення відповідало внутрішній волі сторін, жодна з них не була примушена до укладення такого договору, а відтак, волевиявлення відповідача було вільним і відповідало її внутрішній волі. При укладенні договору відповідачці були відомі всі умови договору та не існувало жодних інших обставин, які б примусили її прийняти умови договору. Крім того, між сторонами кредитного договору неодноразово укладалися додаткові договори до кредитного договору № 0238/07/06-Z від 26 жовтня 2007 року у зв`язку із змінами умов кредитування. Також з метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань 29 жовтня 2007 року між АКБ «Форум» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (іпотекодавці) укладено іпотечний договір, який посвідчено приватним нотаріусом Перевальського районного нотаріального округу Луганської області Сайченко Е.М. та зареєстровано в реєстрі за №2446, предметом якого є нерухоме майно: база відпочинку загальною площею 278,40 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У подальшому 24 грудня 2009 року між сторонами вище вказаного іпотечного договору, було укладено договір про внесення змін до іпотечного договору, посвідченого 29 жовтня 2007 року приватним нотаріусом Перевальського районного нотаріального округу Луганської області Сайченко Е.М. та зареєстрованого в реєстрі за №2446, який посвідчено приватним нотаріусом Перевальського районного нотаріального округу Луганської області Сайченко Е.М. та зареєстрованого в реєстрі за №2623. Зокрема, зазначено, що станом на 15 грудня 2009 року залишок заборгованості за кредитним договором № 0238/07/06-Z від 26 жовтня 2007 року складає 40794,00 дол. США 00 центів. Також у матеріалах справи міститься заява на видачу готівки № 1429239, у якій вказано про перерахунок коштів, а саме видачі кредиту, 29 жовтня 2007 року ОСОБА_1 у розмірі 49500,00 дол. США 00 центів . Суд апеляційної інстанції зазначає, що видача готівки відповідачу здійснювалася із позичкового рахунку (дебет), який був відкритий відповідачу за для виконання умов кредитного договору, що передбачено пунктом 2.3 кредитного договору № 0238/07/06-Z від 26 жовтня 2007 року. Під час вирішення питання розподілу тягаря доведення судом підлягають до застосування правила частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За правилом статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно з приписами статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. За правилами частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З урахуванням наведеного, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд зобов`язаний власні процесуальні дії належним чином обґрунтувати (мотивувати), враховуючи при цьому, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Процес доведення полягає в обґрунтуванні того, що певні дії або події неодмінно мають своїми наслідками настання інших дій або подій, при цьому обставини вважатимуться встановленими за умови, що настання таких наслідків не є вірогідним, а є обов`язковим за таких обставин та за таких умов. Згідно із частиною другою статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. У постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 вказано, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналізуючи в сукупності докази, які містяться у матеріалах справи, а також беручи до уваги поведінку відповідача щодо укладення інших правочинів з метою належного виконання кредитного зобов`язання, колегія суддів вважає, що відсутні підстави вважати, що відповідач не отримувала кредитних коштів. Суд апеляційної інстанції зазначає, що наведений банком розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано, альтернативний розрахунок не надано. Вищевказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 15 червня 2022 року по справі № 462/3625/15-ц (провадження № 61-3226св21). Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором № 0238/07/06-Z від 26 жовтня 2007 року не здійснювала належним чином, внаслідок чого у останньої утворилась заборгованість. Станом на 06 грудня 2016 року заборгованість відповідача перед позивачем складається з: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 17427,94 дол. США, що еквівалентно 455348,12 грн; поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 6838,13 дол. США, що еквівалентно 178663,09 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 9332,40 дол. США, що еквівалентно 243832,08 грн; поточна сума заборгованості за нарахованими процентами - 43,81 дол. США, що еквівалентно 1144,64 грн; загальна сума заборгованості без штрафних санкцій - 33642,28 дол. США, що еквівалентно 878987,93 грн; сума пені з розрахунку 0,2 % в день за простроченим кредитом та процентами - 5541,01 дол. США, що еквівалентно 144772,68 грн. Враховуючи вище зазначене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду, що стягненню з ОСОБА_1 підлягає на користь ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», як правонаступника ПАТ «Банк Форум», заборгованість за кредитним договором № 0238/07/06-Z від 26 жовтня 2007 року у розмірі 33642,28 доларів США. Щодо розподілу судового збору місцевим судом Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги позивача, у тому числі, стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» судовий збір у розмірі 15356,41 грн. Так, з позовної заяви вбачається, що позивач прохав суд стягнути: суму заборгованості за кредитним договором в сумі 33642,28 доларів США, яка складається з: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 17427,94 доларів США, поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 6838,13 доларів США, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 9332,40 доларів США, поточна сума заборгованості за нарахованими процентами - 43,81 доларів США; пеню у сумі 144772,68 грн та судовий збір у сумі 15356,41 грн. Ціна позову вказана позивачем у поданій ним позовній заяві у розмірі 1023760,61 грн, що є еквівалентом заборгованості, яку останній прохав стягнути на його користь. Згідно частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У зв`язку з вищевказаним, позивачу за подану ним позовну заяву підлягав сплаті та, відповідно, був сплачений судовий збір у розмірі 15356,41 грн (1023760,61 грн : 100 % х 1,5 %). Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» були задоволено частково, а саме стягнуто заборгованість за кредитним договором № 0238/07/06-Z від 26 жовтня 2007 року у розмірі 33642,28 доларів США, що є еквівалентно 878987,93 грн, то колегія суддів погоджується, що задоволені позовні вимоги становлять 85,86 %. Враховуючи розмір задоволених позовних вимог, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги, що стягненню із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» підлягав судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 13185,01 грн замість 15356,41 грн. Щодо інших доводів апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, що позивачем не було надано у судове засідання місцевого суду для огляду оригінали документів: виписка документів по договору № 0238/07/06-Z від 26 жовтня 2007 року; заяви на видачу готівки №1429239 від 29 жовтня 2007 року; додатку №1 до договору №0002/19/6 про відступлення прав вимоги від 28 березня 2019 року; договору №0002/19/6 про відступлення прав вимоги від 28 березня 2019 року; протоколу електронного аукціону від 21 лютого 2019 року. Як уже зазначалося судом апеляційної інстанції, аналізуючи в сукупності докази, які містяться у матеріалах даної справи - відсутні підстави вважати, що відповідач не отримувала кредитних коштів. Крім того, ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 27 січня 2022 року залучено до участі у цивільній справі за позовом ПАТ «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Ларченко І.М. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором правонаступника прав та обов`язків ПАТ «Банк Форум» - ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста». Вищевказана ухвала відповідачем не оскаржувалася, а тому факт правонаступництва прав та обов`язків ПАТ «Банк Форум» - ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» є встановленим на підставі й судового рішення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно з пунктом другим частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи, що при ухваленні оскаржуваного рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2022 року було допущено порушення норм процесуального права в частині розподілу судового збору, то колегія суддів вважає за потрібне рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2022 року в частині розподілу судового збору змінити, стягнувши із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 13185,01 грн замість 15356,41 грн. В іншій частині рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2022 року слід залишити без змін. Щодо судових витрат За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційний суд не задовольняє вимоги відповідача по суті спору, а лише змінює судове рішення в частині стягнення судового збору за подачу позовної заяви в суді першої інстанції, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги. Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Хворост Дарія Михайлівна задовольнити частково. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2022 року в частині розподілу судового збору - змінити, стягнувши із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 13185,01 грн замість 15356,41 грн. В іншій частині рішення Київського районного суду м. Полтави від 15 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 05 травня 2023 року. Головуючий В.П. Пікуль Судді Т.В. Одринська О.О. Панченко