Постанова 4805 № 286/2778/22

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №286/2778/22 Головуючий у 1-й інст. Білоусенко І. В. Категорія 70 Доповідач Шевчук А. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 квітня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді Шевчук А.М., суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С., за участі секретаря судового засідання Руденко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №286/2778/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на період навчання за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 24 січня 2023 року, яке ухвалене під головуванням судді Білоусенко І.В. у м.Овручі, в с т а н о в и в: У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 . Просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 27 жовтня 2022 року і до досягнення нею 23-х річного віку, але не більше строку навчання 30 червня 2024 року. Позов обґрунтовувала тим, що рішенням Овруцького районного суду Житомирської області були стягнуті з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку відповідача, але не менше встановленого законодавством мінімуму для дітей відповідного віку. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 виповнилося 18 років. Наразі дочка ОСОБА_5 є студенткою 3-го курсу Житомирського фахового коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка, денної форми навчання за державним замовленням. Оскільки дочка навчається на денній формі навчання, проживає в м.Житомирі, то працювати дочка можливості не має для самостійного забезпечення себе житлом, одягом та продуктами харчування. Вона (позивач) також не може забезпечити дочці ОСОБА_6 належні умови для навчання, оскільки має хвору дитину, яка потребує піклування та лікування. Офіційно працевлаштуватися з неповним робочим часом також не вдається. ОСОБА_2 є військовим пенсіонером та відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду йому виплачується підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі, визначеному ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам. Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 24 січня 2023 року позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з її навчанням у розмірі 1/6 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27 жовтня 2022 року і до закінчення нею навчання до 30 червня 2024 року. У задоволенні решти вимог відмовлено та вирішено питання судового збору. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі, тобто стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , яка продовжує навчання, у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що факт перебування на утриманні відповідача його матері є перебільшеним та не підтверджується належними доказами, оскільки мати відповідача отримує підвищення до пенсії відповідно до рішення суду та крім сина має ще повнолітню працездатну дочку, яка проживає в одному селі із нею. Також відповідач не надав довідок про розмір пенсії матері. Наявність копії свідоцтва про народження у відповідача малолітньої дитини не підтверджує факту утримання ним цієї дитини, доказів на підтвердження даної обставини також не надано. Надана відповідачем довідка про розмір пенсії не відповідає дійсності, адже в жовтні та листопаді він проходив комісію МСЕК щодо продовження йому 3-ої групи інвалідності, а тому в цей період пенсія виплачувалася у мінімальному розмірі. ОСОБА_2 є працездатним чоловіком, має обмеження щодо виконання певних видів роботи, але існує перелік робіт, які він виконувати може. Якщо він не у змозі сплачувати аліменти на дітей, законодавством передбачений порядок зменшення розміру аліментів, але відповідач із 2014 року, коли народився його син, цим правом не скористався, що свідчить про його можливість сплачувати аліменти. Добровільно відповідач допомагати не хоче, хоча знає, що вона самостійно не може забезпечити дочку, оскільки постійно відвідує медичні заклади з меншою дочкою ОСОБА_7 . Також вона сплачує кредит за ноутбук, оплачує гуртожиток за проживання дочки ОСОБА_6 у м. Житомирі, засоби для навчання, одяг та щотижня дорогу до м.Житомира на навчання, та назад. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Посилається на те, що позивач долучила до апеляційної скарги докази, які не були предметом дослідження в суді першої інстанції, а тому вони не можуть бути доказами у справі. З ним проживає його мати, яка в силу віку та стану здоров`я потребує сторонньої допомоги. Наразі перебуває в іншому шлюбі, від якого в 2014 році народився син, який знаходиться на його утриманні. Крім того, син потребує лікування, що підтверджується наданими доказами. Наразі він отримує пенсію у розмірі 2 149,94 грн. Не погоджується з доводами позивача щодо понесених нею витрат у зв`язку з навчанням дочки, оскільки її навчання є дистанційним. Також вказує, що є інвалідом 3-ої групи та йому протипоказана важка фізична праця і психо-емоційне перевантаження. Часто хворіє, а на лікування потрібні значні кошти. За станом свого здоров`я не може знайти роботи. Сторони в судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені, оскільки у матеріалах справи є відомості про вручення їм судових повісток, що підтверджується трекінгом «Укрпошти», який долучений до матеріалів справи. Скаржник ОСОБА_1 спрямувала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, пославшись на віддаленість проживання та військовий стан. Одночасно зазначила, що апеляційну скаргу підтримує та розгляд справи просить проводити за наявними доказами. Відповідач про причину неявки суд не повідомив та клопотання про відкладення розгляду справи не спрямовував. У разі неповідомлення про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Відповідно до положень ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Із матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.38). Довідкою Житомирського фахового коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка Житомирської обласної ради від 20 липня 2022 року №97 підтверджується, що ОСОБА_3 навчається в названому коледжі на 3-ому курсі за спеціальністю «декоративно-прикладне мистецтво» на денній формі навчання за державним замовленням. Термін навчання складає з 01 вересня 2020 року по 30 червня 2024 року, який встановлений наказом навчального закладу про зарахування від 28 липня 2020 року №16-с (а.с.2). Державне замовлення не передбачає сплати коштів за навчання. Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що на утриманні позивача, крім старшої доньки ОСОБА_6 , також перебуває донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка потребує піклування та лікування, оскільки є особою з інвалідністю з дитинства. Згідно з довідкою Управління соціальної політики Коростенської РДА від 12 липня 2022 року №539 ОСОБА_1 , станом на 12 липня 2022 року, перебуває на обліку у відділі №3 (Овруч) Управління соціальної політики Коростенської РДА та одержує державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям-інвалідам» на дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 14 квітня 2017 року (а.с.8). Також відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 призначена державна соціальна допомога, як дитині з інвалідністю (а.с.10). Згідно зі ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до копії довідки про доходи від 29 грудня 2022 року №3534 5655 2217 1591 пенсіонер ОСОБА_2 перебуває на обліку в Овруцькому об`єднаному управлінні ПФУ в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності, розмір якої з липня по листопад 2022 року склав 23 476,03 грн (а.с.31). Відповідно до копії відповіді ГУ ПФУ в Житомирській області 18 жовтня 2022 року на звернення ОСОБА_1 , із пенсії ОСОБА_2 , починаючи з 02 жовтня 2022 року проводиться стягнення аліментів на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_7 в розмірі 1/4 частини призначеного розміру пенсії, але не менше встановленого законодавством мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття (а.с.52). Відповідач також є батьком малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , яке видане виконавчим комітетом Піщаницької сільської ради Овруцького району Житомирської області 27 березня 2014 року (а.с.30). Отже, матеріалами справи підтверджено, що наразі на відповідача вже покладений обов`язок утримувати неповнолітню доньку ОСОБА_7 та в силу рішення суду такий розмір утримання становить на рівні частки від його доходу, а також малолітнього сина від іншого шлюбу ОСОБА_9 в силу закону (ст.180 СК України передбачає, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття). Неповнолітні та малолітні діти не можуть знаходитися не у рівних умовах, оскільки вони в силу свого віку ще не здатні забезпечити себе матеріально, а тому половина доходу відповідача, а це 50%, - вже задіяна (1/4 +1/4). Якщо присудити аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_6 , яка продовжує навчання, у розмірі, на якому наполягає позивач, тобто у 1/4 частини від доходу відповідача, утримання на дітей сягне частини або 75% і перевищить 70%, що заборонено чинним законодавством. Згідно з довідкою виконкому Овруцької міської ради Житомирського району від 29 грудня 2022 року №7-1011, відповідач зареєстрований у житловому будинку разом із матір`ю ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.29). Відповідач наполягає на тому, що проживає із матір`ю, яка хворіє та потребує сторонньої допомоги, а тому безпосередньо купує для неї ліки та допомагає їй у побуті. Проте, матеріали справи не містять доказів надання відповідачем матері матеріальної допомоги, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Пунктом 20 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батька можливість надавати таку допомогу. Згідно з частиною першою ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до частини другої ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Позивачем до апеляційної скарги на підтвердження своєї позиції щодо незгоди із рішенням суду першої інстанції долучені додаткові докази, а саме: копія довідки про пенсію відповідача, копія відповіді ГУ ПФУ в Житомирській області від 18 жовтня 2022 року щодо утримання аліментів з відповідача, копії платіжних документів про витрати позивача у зв`язку із навчанням дочки ОСОБА_6 , копія довідки про стан здоров`я дочки ОСОБА_7 . Колегія суддів апеляційного суду приймає до уваги, досліджує та приєднує до матеріалів справи додаткові докази, подані позивачем, оскільки вони стосуються фактів, на які остання посилається в апеляційній скарзі. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач, не погодившись із доводами позивача, додатково вказав, що його син від іншого шлюбу ОСОБА_9 потребує лікування, на підтвердження чого надав копії медичних документів. Дослідивши надані сторонами докази, колегія суддів апеляційного суду переконана у тому, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з урахуванням стану здоров`я, матеріального становища, наявності у відповідача на утриманні малолітнього сина ОСОБА_9 , на ОСОБА_2 може бути покладений судовим рішенням обов`язок щомісяця сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частини від його доходу, починаючи з 27 жовтня 2022 і до закінчення нею навчання у Житомирському фаховому коледжі культури і мистецтв ім. Івана Огієнка, тобто до 30 червня 2024 року. Доводи скаржника про те, що доходи відповідача дозволяють сплачувати йому аліменти на утримання повнолітньої дочки у більшому розмірі, ніж визначено судом, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки позивачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження вказаних обставин. Також колегія суддів відхиляє посилання скаржника на недостатність щомісячно стягнутої судом суми аліментів в розмірі 1/6 частини від доходу відповідача для забезпечення гармонійного розвитку повнолітньої дочки ОСОБА_6 , оскільки відповідно до ст.199 СК України у випадку стягнення аліментів на утримання дитини, яка досягла повноліття, визначальною умовою є наявність у платника аліментів можливості надавати матеріальну допомогу. Відповідач є інвалідом 3-ої групи та йому протипоказана важка фізична праця та психо-емоційне перевантаження. Ця обставина ускладнює пошук роботи. Із огляду на вищевикладене, а також ураховуючи доходи відповідача, його стан здоров`я, перебування у нього на утриманні малолітнього сина ОСОБА_9 та сплату аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_7 , розмір аліментів на період навчання повнолітньої дочки ОСОБА_6 , визначений судом першої інстанції, відповідає засадам розумності та справедливості і не призведе до надмірного тягаря для відповідача. Оскільки рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні. Відповідно до положень ст.375 ЦПК України рішення суду першої інстанції залишається без змін. Відповідно до п.2 частини третьої ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є, зокрема, справи про стягнення аліментів (п.3 частина шоста ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону. Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 24 січня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Головуюча Судді: