Постанова Житомирський апеляційний суд № 274/7107/22

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №274/7107/22 Головуючий у 1-й інст. Хоцька Л. М. Категорія ст.130 ч.1 КУпАП Доповідач Радченко С. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 травня 2023 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Радченко С.В., за участі: захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності адвоката Олянюка Віталія Леонідовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Олянюка Віталія Леонідовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 березня 2023 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 березня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536,80 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 29.11.2022 року о 02:56 в м. Бердичеві, по вул.Вінницька, 16, керував автомобілем «Фольксваген Туран» д.н.з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння шкіряних покривів обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Олянюк В.Л., діючи в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Апелянт, зокрема, посилається на те, що обвинувачення його підзахисного у вчиненому правопорушенні грунтується на неналежних доказах: протокол складено неуповноваженою особою, у працівників поліції не було підстав для зупинки транспортного засобу, тощо. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров`я. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Так з протоколу по адміністративне правопорушення від 29.11.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 29.11.2022 року о 02:56 в м. Бердичеві, по вул.Вінницька, 16, керував автомобілем «Фольксваген Туран» д.н.з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння шкіряних покривів обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП (а.с.2). За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився; наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Слід зауважити, що ОСОБА_1 ознайомився зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення без будь-яких зауважень щодо можливих неправомірних дії працівників поліції, надав відповідні пояснення. Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги відносно того, що дії працівників поліції під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення були незаконними, спростовується наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника патрульної поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 беззаперечно та без примусу з боку працівників поліції відмовився від законної вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння як за допомогою технічних засобів так і закладі охорони здоров`я. При цьому працівники поліції повідомили водія, за якими ознаками йому пропонується пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Вбачається, що зупинка автомобіля ОСОБА_1 відповідала вимогам ст.35 Закону України «Про національну поліцію» та була обумовлена порушенням комендантської години, про що було повідомлено водія, що також не викликало жодних заперечень з його боку. Та обставина, що протокол про адміністративне правопорушення було складено працівником поліції іншого екіпажу, ніж той, що зупиняв транспортний засіб ОСОБА_1 , не впливають на правильність дій поліцейських, які узгоджуються з положеннями п.1 ч.1 ст.255 КУпАП. Під час апеляційного розгляду справи не були спростовані об`єктивні висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу та який не має ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано. Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Олянюка Віталія Леонідовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 березня 2023 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя С.В. Радченко