Постанова 4818 № 639/204/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 639/204/16-ц Номер провадження 22-ц/818/592/23 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 травня 2023 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів: Бурлака І.В., Яцини В.Б., за участю: секретаря судового засідання Супрун Я.С., представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 січня 2023 року у складі судді Єрмоленко В.Б. за заявою ОСОБА_1 про приведення виконавчого листа у відповідність до вимог статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова Національної академії медичних наук України», профспілкового комітету Державної установи «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук України», первинної профспілкової організації державної установи «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова Національної академії медичних наук України», Харківської обласної організації профспілки працівників охорони здоров`я України про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, компенсації за несвоєчасно проведений розрахунок в частині виплати заробітної плати, середнього заробітку за час розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку - В С Т А Н О В И В: У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про приведення виконавчого листа по справі № 639/204-16-ц, виданого Жовтневим районним судом м. Харкова у відповідність із вимогами статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». В обґрунтування заяви зазначено, що 02 червня 2022 року нею пред`явлено до виконання виконавчий лист по справі 639/204-16-ц, виданий 21 лютого 2019 року виданого Жовтневим районним судом м. Харкові, проте постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції України (м. Харків) від 06 червня 2022 року вказаний виконавчий документ повернуто на підставі пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» без прийняття до виконання. Підставою повернення було вказано відсутність боржника. Зазначає, що у виконавчому листі відсутній код ЄДРПОУ профспілкового комітету Державної установи «Інститут мікробіології та імунології ім. І. І. Мечникова НАМН України» (далі - ДУ «ІМІНАМНУ»), як це передбачено статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки профспілковий комітет не має статусу юридичної особи, не був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що унеможливлює його участь у цивільно-правових відносинах. Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила: - привести виконавчий лист по справі № 639/204-16-ц, виданий Жовтневим районним судом м. Харкова у відповідність із вимогами статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». - визнати боржником по справі № 639/204/16-ц Державну установу «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України». - зобов`язати Жовтневий районний суд м. Харкова виготовити виконавчий лист по справі № 639/204/16-ц, в якому зазначити боржником Державну установу «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України». - скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Харкова21 лютого 2019 року по справі № 639/204/16-ц та додаткове рішення від 12 березня 2019 рокуухвалити нове рішення: - стягнути з Державної установи «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України» заробітну плату у сумі 902 грн. 17коп.; - стягнути з Державної установи «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України» судовий збір в дохід держави в сумі 551 грн. 20 коп. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 січня 2023 року відмовлено у відкритті провадження за вказаною заявою ОСОБА_1 . Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 , а саме - відсутності статусу юридичної особи первинної профспілкової організації ДУ «ІМІНАМНУ» вже неодноразово були предметом судового розгляду та їм була надана оцінка, в тому числі й судом касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстави для відкриття провадження відсутні. Оскільки від пропозиції відповідача про перерахування їй грошових коштів та виконання рішення у добровільному порядку ОСОБА_1 відмовилась, то суд не вбачає підстави вважати, що її права на отримання вказаним суд порушено. Не погоджуючись з вказаним судом рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин по справі, просила ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким привести виконавчий лист по справі № 639/204/16-ц у відповідність із вимогами чинного законодавства в частині зазначення боржника; визнати боржником по справі № 639/204/16-ц Державну установу «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України»; зобов`язати Жовтневий районний суд м. Харкова виготовити виконавчий лист, в якому зазначити боржником Державну установу «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України»» . 1 В обґрунтування скарги зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінки постанові Київського ВДВС у місті Харкові СМУ МЮ (м. Харків) від 06 червня 2022 року, якою встановлено, що профспілковий комітет Державної установи «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України» не є юридичною особою. Вказувала, на обмеження її у доступі до правосуддя у зв`язку з неправомірною відмовою у відкриття провадження. 17 березня 2023 року Державною установою «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова НАМН України» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Відзив мотивовано тим, що питання статусу учасників справи вже неодноразово було предметом судового розгляду та вказаним обставинам надавалась оцінка. Здійснення повноважень (прав та обов`язків) профспілковим комітетом, який створений профспілкою і участь у відповідних відносинах, відповідає нормам права та відсутність коду, на який посилається ОСОБА_1 , не створює юридичні наслідки у спірних правовідносинах з огляду на Статут Професійної спілки працівників охорони здоров`я України Профспілковий комітет є профспілковим органом, який поєднаний з юридичною особою, і який представляє юридичну особу. Профспілкова організація і профспілковий комітет, з огляду на діяльність, повноваження і можливість бути стороною у спірних цивільно - правових відносинах, поєднані. ОСОБА_1 тривалий час перешкоджає добровільному виконанню рішення суду відповідачем. Всі намагання профспілкових органів у добровільному порядку сплатити 902 грн.17 коп позивачкою проігноровані (за отриманням суми не звертається; рахунок картки отримувача не надає; на неодноразові письмові запити щодо повідомлення про зручний спосіб отримання коштів відповіді не надає). Крім того, на стадії судового розгляду позивачка ОСОБА_1 профспілковий комітет ідентифікувала як належного відповідача, а на стадії виконання рішення суду ідентифікацію не визнає, що є суперечливою поведінкою. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_2 , який просив апеляційну скаргу задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга заявника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з огляду на таке Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що обставини, на які посилається заявниця, вже були предметом судового розгляду в межах інших провадження за заявами позивачки поданим після ухвалення рішення по справі по суті, в тому числі й в порядку виконання судового рішення. Матеріали справи свідчать, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 05 червня 2019 року та Постановою Верховного Суду від 03 грудня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з профспілкового комітету ДУ «ІМІНАМНУ» на користь ОСОБА_1 необґрунтовано утримані членські внески у сумі 902,17 грн. В іншій частині позовні вимоги залишені без задоволення (том 6 а. с. 174-187, том 7 а. с. 107-112, том 9 а. с. 184-192). Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 березня 2019 року стягнуто з профспілкового комітету ДУ «ІМІНАМНУ» в дохід держави судовий збір в сумі 551,20 грн. В подальшому 03 липня 2019 року ОСОБА_1 було подано заяву про роз`яснення рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 лютого 2019 року та додаткового рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 березня 2019 року. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 15 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 18 вересня 2019 року, вказана заява позивачки залишена без задоволення ( том 7, а.с. 145-149, том 8 а.с. 88-95). 15 липня 2019 року ОСОБА_1 повторно подано заяву про роз`яснення судових рішень. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 16 липня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження за вказаною заявою ( том 7 а.с.163) Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 липня 2019 року, залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року, заяву ОСОБА_1 від 19 липня 2019 року про роз`яснення рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 лютого 2019 року залишено без задоволення (том 7а.с. 173- 175, том 8 а.с.172-179). 12 серпня 2019 року позивачкою подано заяву про перегляд рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 лютого 2019 року та додаткового рішення від 12 березня 2019 року за нововиявленими обставинами. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 лютого 2021 року вказану заяву залишено без задоволення (том 9 а.с. 237-242). Постановою Харківського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 лютого 2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції ( том 10, а.с.138-201). Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 серпня 2022 року вказану заяву залишено без задоволення (том 11 а.с. 212 -217). 11 лютого 2021 року ОСОБА_1 повторно подано заяву про перегляд рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 лютого 2019 року та додаткового рішення від 12 березня 2019 року за нововиявленими обставинами. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 серпня 2022 року вказану заяву залишено без задоволення (том 11 а. с. 253 -257). Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 лютого 2022 року заяву ОСОБА_1 від 22 січня 2021 року про перегляд рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 лютого 2019 року та додаткового рішення від 12 березня 2019 року за нововиявленими обставинами повернуто заявниці (том 11 а. с. 93- 94). 22 лютого 2021 року, 27 та 29 червня 2022 року ОСОБА_1 також подано заяви про перегляд рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 лютого 2019 року та додаткового рішення від 12 березня 2019 за нововиявленими обставинами. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 липня 2022 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року відмовлено у відкритті провадження за вказаними заявами ( том 11 а .с. 153-155, том 12, а. с. 233-239). Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 26 грудня 2022 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 лютого 2019 року та додаткового рішення від 12 березня 2019 за нововиявленими обставинами, подану 28 червня 2022 року до суду апеляційної інстанції, повернуто заявнику (том 12 а. с.267 -269). 26 квітня 2021 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, яку ухвалою Жовтневого районного суду міста Харкова від 09 лютого 2022 року залишено без задоволення ( том 11 а. с 105-110) Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Пунктом 9 частини 3 статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень. Згідно частини 1 статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Частинами 1, 3 та 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено вимоги до виконавчого документа, а саме у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов`язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов`язаний мати таку печатку. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами. Відповідно до частин 1, 2 статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Забезпечення виконання судового рішення є обов`язком держави, яка повинна забезпечувати ефективні системи виконання судових рішень, а також функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалено обов`язкове судове рішення. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили (рішення Європейського суду з прав людини «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28 липня 1999 року). Вимогами цивільного процесуального закону передбачено можливість як визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, так й виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, що не є взаємовиключними діями. Отже, попереднє звернення позивачки з заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню не позбавляє її можливості звернутися до суду з заявою про приведення виконавчого листа у відповідність до статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». За таких обставин висновки суду щодо відмови у відкритті провадження, оскільки обставини, на які посилається ОСОБА_1 вже були предметом судового розгляду при розгляді інших її заяв, є передчасними та не відповідають вимогам закону. Оскільки питання щодо внесення виправлень у виконавчий документ не було предметом розгляду суду першої інстанції, то суд апеляційної інстанції позбавлений можливості надавати оцінку іншим вимогам апеляційної скарги по суті заяви/ розгляд інших вимог апеляційної скарги є передчасним. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (пункт 6 частини 1 статті 374 ЦПК України). З огляду на викладене, ухвала Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 січня 2023 року підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. 367, ч. 2 ст. 369, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 1 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 січня 2023 року скасувати, справу направити до Жовтневого районного суду м. Харкова для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 05 травня 2023 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді І.В. Бурлака В.Б. Яцина