Постанова Хмельницький апеляційний суд № 679/1283/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 травня 2023 року м. Хмельницький Справа № 679/1283/22 Провадження № 22-ц/4820/914/23 Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Заворотна А.В. розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №679/1283/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 лютого 2023 року (суддя Стасюк Р.М., повний текст виготовлено 27 лютого 2023 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд в с т а н о в и в: Звертаючись до суду із позовом ТОВ «Вердикт Капітал» (далі - Товариство) вказувало, що 28.08.2020 між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 шляхом підписання (акцептування) оферти було укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0980357967/2 (далі - Договір позики), відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а саме: кошти на умовах фінансового кредиту для власних потреб на умовах цього договору, а також згідно правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM Loyal». Договір позики укладено в електронній формі на умовах пропозицій (оферти) на укладання електронного договору позики №0980357967/2 від 28.08.2020, що акцептована відповідачем 28.08.2020 шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з врахуванням положень ч. 6, 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 ЦК України). Позивач зазначав, що пропозиція (Оферта) на отримання кредиту згідно Заявки-анкети №3245548 від 02.09.2020 в рамках Договору про надання позики №0980357967 від 28.08.2020 підписано відповідачем 02.09.2020, електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором в якості особистого підпису), який було надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер, зазначений позичальником в особистому кабінеті на сайті кредитодавця. Зазначене свідчить, що ОСОБА_1 здійснив дії, спрямовані на укладання Договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої ТОВ «Інфінанс» перераховано грошові кошти в розмірі 3750 грн. 16.12.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №16-12/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у т.ч. за договором позики №0980357967 від 28.08.2020, що укладений між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 . Позивач зазначав, що наділений правом грошової вимоги до ОСОБА_1 і загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на 08.11.2022 відповідно до розрахунку заборгованості, становить 60974,84 грн, з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 3749,99 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 57224,85 грн; заборгованість за нарахованими відсотками згідно договору кредиту - 0,00 грн, яку позивач і просив суд стягнути з ОСОБА_1 . Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із цим рішенням суду, ТОВ «Вердикт Капітал» оскаржило його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом першої інстанції при відмові у позові з підстав саме неотримання відповідачем кредитних коштів не враховано, що ТОВ «Інфінанс» надано розрахунок за Договором про надання позики № 0980357967 від 28.08.2020, з якого вбачається, що ОСОБА_1 двічі отримував кошти на його особисту карту, а саме 28.08.2020 отримав перший транш - на суму 4000 грн, які повернув в повному обсязі з відсотками та 02.09.2020 - другий транш у сумі 3750 гривень. Апелянт звертає увагу, що ОСОБА_1 у вересні 2020 року сплачено 1312,60 грн за подовження строку користування кредитними коштами, що також підтверджує отримання останнім коштів та користування ними. Товариство вказує, що після здійснення пролонгації відповідач не сплатив жодного внеску в рахунок погашення заборгованості, тому первісним кредитором здійснювались нарахування за кожен день користування грошовими коштами за відсотковою ставкою 1,75% в день до 21.10.2020 і з 22.10.2020 - за відсотковою ставкою 3,5%, яка застосовується за умови неналежного виконання зобов`язань за договором, що передбачено умовами договору позики Апелянт зазначав, що кредитодавець надав ОСОБА_1 грошові кошти шляхом їх перерахування на банківську картку відповідача, зареєстровану для цієї цілі в особистому кабінеті на сайті кредитодавця, що підтверджується квитанцією ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (сервіс онлайн-платежів www.iPay.ua) №65157201 від 02.09.2020, призначення платежу: 3750 грн на карту НОМЕР_1 , вказаний номер карти збігається з номером картки, яку ОСОБА_1 особисто зазначив в Заявці-Анкеті на отримання кредиту №3245548. Зважаючи на викладене, ТОВ «Вердикт Капітал» просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. У відзиві ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Звертає увагу, що Товариством не надано суду первинних бухгалтерських документів стосовно видачі кредиту в сумі 3750 грн, його погашення, якщо таке відбувалося (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, виписки по рахунку та інше), не надано належного розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за спірним кредитним договором, з якого вбачалося б яким саме чином і за який період обчислена та як нараховувалася загальна сума заборгованості, та не підтверджена заборгованість відповідача за спірним кредитним договором станом на дату покупки права вимоги. І у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту отримання відповідачем від ТОВ «Інфінанс» кредитних коштів у розмірі 3750 грн. Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. У відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 367 ЦПК України). Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України). Оскаржуване судове рішення в повному обсязі не відповідає вказаним вимогам. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Вердикт Капітал» є належним позивачем за договором кредиту № 0980357967 від 28.08.2020, проте останнім не доведено факту укладення кредитного договору з ОСОБА_1 та надання останньому кредитних коштів, тому відсутні підстави для задоволення вимог Банку про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості. Однак, апеляційний суд не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України). Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України). У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. У силу статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Частиною 12 статті 11 Закону передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину (частина 1 статті 12 Закону). Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України). Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у договорі). Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Встановлено, що ОСОБА_1 02.09.2020 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 314g6z підписано заявку-анкету на отримання кредиту №3245548 від 02.09.2020, де визначено розмір кредиту 3750 грн, термін кредитування - 30 днів, ціль кредиту - використання в споживчих цілях, спосіб отримання кредиту - платіжна картка, реквізити банківської платіжної картки НОМЕР_3 (а.с. 9-10). Відповідно до пропозиції на укладення Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0980357967/2 від 28.08.2020 (оферта) та надання кредиту згідно Заявки - анкети №3245548 від 02.09.2020 (а.с.13-14) і Акцепту оферти від 02.09.2020 на укладення Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0980357967/2 від 28.08.2020 (оферта) та надання кредиту згідно Заявки - анкети №3245548 від 02.09.2020 (а.с.11-12), що підписані 02.09.2020 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 314g6z, між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 укладено 02.09.2020 Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0980357967/2. Відповідно до умов зазначеного Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0980357967/2 від 28.08.2020 розмір кредиту - 3750 грн; строк користування кредиту - 30 днів; відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом застосовується за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації; річна відсоткова ставка 638,75%, за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації; максимальна відсоткова ставка 3,55% за один день користування кредитом застосовується за умови неналежного виконання умов Договору; максимальна річна відсоткова ставка 1277,55% застосовується за умови неналежного виконання умов Договору. Відповідно до довідки про ідентифікацію підтверджується, що ОСОБА_1 , з яким укладено договір 0980357967 від 02.09.2020, ідентифікований ТОВ «Інфінанс». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі ідентифікатора: 314g6z, 02.09.2020, номер телефону НОМЕР_2 (а.с.15). Згідно з квитанції № 65157201 від 02.09.2020 ТОВ «Інфінанс» перераховано 3750 грн на карту НОМЕР_1 (а.с. 16). 16 грудня 2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 16-12/21, предметом якого є відступлення Первісним Кредитором за плату право грошової вимоги у сумі 78785588,40 грн та прийняття Фактором право грошової вимоги до боржників, і останній стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладених між Клієнтом і Боржниками. (а.с. 52-60). Відповідно до витягу з додатку № 3 до договору факторингу №16-12/21 від 16 грудня 2021 року Реєстр боржників до договору факторингу №16-12/21 від 16 грудня 2021 року ТОВ «Інфінанс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги за кредитним договором № 0980357967 від 28.08.2020, укладеним із ОСОБА_1 на суму виданого кредитну - 3750 грн, заборгованості за тілом кредиту - 3749,99 грн, заборгованості по процентам - 572247,85 грн, загальна сума заборгованості за кредитом 60974,84 грн (а.с.62-65). Враховуючи вищенаведене, правове регулювання та встановлені при розгляді цієї справи фактичні обставини, апеляційний суд приходить до висновку про те, що між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 02.09.2020 укладено електронний кредитний договір, адже без отримання відповідачем листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Зазначений висновок узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19. ТОВ «Вердикт Капітал», як правонаступник кредитора (за договором факторингу від 14.07.2021) за кредитним договором від 27.09.2019 щодо позичальника ОСОБА_1 , має право на отримання від останнього виконання кредитних зобов`язань у вигляді сплати заборгованості, що складається з фактично отриманих у кредит коштів в сумі 3750 грн та нарахованих за період з 21.09.2020 по 16.12.2021 згідно умов кредитного договору попереднім кредитором ТОВ «Інфінанс» відсотків в сумі 57224,85 грн (а.с.17-22). При цьому, апеляційний суд, виходячи із правомірності правочину, приймає до уваги, що ТОВ «Вердикт Капітал» є правонаступником ТОВ «Інфінанс», яке зареєстроване, як фінансова установа 04.02.2010. ОСОБА_1 заповнено заяву-анкету на отримання кредиту № 3245548 від 02.09.2020, яку підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був направлений ТОВ «Інфінанс» на номер телефону відповідача, з якого подавалася заявка на отримання кредитних коштів, відповідно до якої відповідач просив надати йому кредитні кошти в сумі 3750 грн на його банківську картку № НОМЕР_3 . З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором № 0980357967 від 28.08.2020, що узгоджується із даними заявки - анкети на отримання кредиту №3245548 від 02.09.2020, довідки про ідентифікацію, квитанції № 65157201 від 02.09.2020 слідує, що останній отримав кредит на суму 3750 грн 02.09.2020 та 21 вересня 2020 року здійснив оплату пролонгації кредитного договору, сплативши 1312,60 грн (а.с.17-22). З огляду на вищенаведене та оцінивши у відповідності до вимог ст. 89 ЦПК України надані сторонами докази, апеляційний суд вважає помилковим висновок міського суду про те, що Товариством не доведено факт отримання позичальником кредитних коштів в сумі 3750 грн через не надання первинних бухгалтерських документів, адже кредитний договір між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі та ОСОБА_1 у заявці - анкеті на отримання кредиту №3245548 від 02.09.2020 зазначено спосіб отримання кредиту - саме платіжна карта та зазначено реквізити банківської платіжної карти № НОМЕР_3 і саме на цю банківську платіжну картку ТОВ «Інфінанс» перераховано кредитні кошти в розмірі 3750 грн. Оскільки у позичальника перед Товариством наявна кредитна заборгованість у розмірі 60974,84 грн (3749,99 грн - заборгованість за кредитом, 57224,85 грн - заборгованість за відсотками за період з 21.09.2020 по 16.12.2021) і відповідачем в суді першої інстанції не заперечувався зазначений розмір кредитної заборгованості, його нарахування, тому підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача 60974,84 грн кредитної заборгованості. З огляду на викладене вище, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення. А тому доводи апеляційної скарги про незаконність оскаржуваного судового рішення є обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу. У відповідності до ч. 13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З врахуванням положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України слід стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» 6202,50 грн (2481 грн понесених Товариством при сплаті судового збору за подання позову, що підтверджується платіжним дорученням №0351610005 від 25.11.2022 + 3721,50 грн понесені Товариством при сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, що підтверджується платіжним дорученням №366530000 від 23.03.2023). Також наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу. Так, за змістом ст 137, 141 ЦПК України відшкодування судових витрат покладається на сторони. Згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. В силу положень ч.1, п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України). Згідно з ст. 3 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. За змістом ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. В силу ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Згідно з ч. 6 ст. 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Встановлено, що 07 жовтня 2022 року між ТОВ «Вердикт капітал» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» (далі - АО) укладено Договір про надання правової допомоги № 07-10/2022 (далі - Договір). Відповідно до п. 2.1.1 Договору в обов`язки АО входить надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Згідно з п.п. 4.1., 4.2. цього Договору розмір винагороди АО за надану правову допомогу, визначену у п. 2.1 цього договору та порядок її оплати клієнтом, а також компенсація клієнтом фактичних витрат АО, пов`язаних з виконанням доручень клієнта визначається у додаткових угодах до цього договору. Оплата вартості правової допомоги, передбаченої цим договором, с беззаперечним доказом її належного надання АО та прийняття клієнтом. (а.с. 81-84). Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги № 75 від 01.11.2022 Товариство та АО погодили надання правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , вартість яких складала - 9000 грн, а саме надання письмової поглибленої консультації з посиланням на нормативні акти 1 год - 3000 грн та складання позовної заяви про стягнення боргу, підготовка та друк необхідних документів 4 год - 6000 грн (а.с. 89). Зі змісту витягу з Акту № 3 про надання юридичної допомоги від 07.11.2022 від 07.11.2022 сторони за Договором погодили надання наступних правових послуг АО Товариству у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги на суму 9000 грн (а.с. 90). Зазначений гонорар оплачений Товариством відповідно до платіжного доручення № 343550030 від 10 листопада 2022 року (а.с.88). Апеляційним судом встановлено, що обсяг наданих ТОВ «Вердикт капітал» послуг на професійну правничу допомогу АО «Лігал ассістанс» підтверджується умовами Договору про надання правової допомоги від 07.10.2022, заявкою на надання юридичної допомоги № 75 від 01.11.2022 за Договором № 07-120/2022 на надання правової допомоги, витягом з Акту № 3 про надання юридичної допомоги від 07.11.2022 від 07.11.2022 та платіжним дорученням № 343550030 від 10.11.2022. Про неспівмірність витрат позивача на правничу допомогу ОСОБА_1 в суді першої інстанції заявлено не було. З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зменшення розміру витрат, понесених ТОВ «Вердикт капітал» на правничу допомогу; ці витрати в розмірі 9000 грн є доказово обґрунтованими, відповідають критерію реальності та розумності судових витрат і підлягають розподілу. А тому підлягає до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт капітал» понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000 грн. Керуючись ст. ст. 374, 376, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» задовольнити. Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 22 лютого 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749, вул. Кудрявський Узвіз, 5Б, м. Київ, 04053) 60974 (шістдесят тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) грн 84 коп заборгованості за кредитним договором. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749, вул. Кудрявський Узвіз, 5Б, м. Київ, 04053) 6202 (шість тисяч двісті дві) грн 50 коп судового збору та 9000 (дев`ять тисяч) грн витрат на оплату професійної правничої допомоги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 04 травня 2023 року. Судді А.П. Корніюк І.В. П`єнта О.І. Талалай