Постанова Миколаївський апеляційний суд № 487/2202/22

05.05.23 33/812/180/23 Провадження № 33/812/180/23 Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП Головуючий у першій інстанції Темнікова А. О. Доповідач апеляційного суду Ямкова О. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 5 травня 2023 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючої судді Ямкової О. О. за участю: секретаря Андрієнко Л. Д. особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисника Ютовця О. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 27 березня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , - визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, - В С Т А Н О В И В: Згідно постанови судді, 12 червня 2022 року о 8 годині 40 хвилині в місті Миколаєві по вулиці Кузнецькій в районі будинку №6 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ-2106», державний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, про що складено протокол з відеофіксацією події. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Апелянт вважає, що постанова є необґрунтованою, винесена без повного з`ясування усіх обставин справи. Зазначає про те, що суддею не враховано, що він не відмовлявся від проходження огляду у медичному закладі. Навіть назвав працівникам поліції його назву, але вони відмовили йому від поїздки до цього медзакладу, оскільки не є місцевими. Сам протокол про адміністративне правопорушення склали на прохання інших працівників поліції, які склали аналогічний протокол раніше, але справа за цим протоколом закрита за відсутністю в його діях складу правопорушення. Нажаль, суд першої інстанції вищезазначеним фактам у своїй постанові оцінку не надав, що призвело до безпідставного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення виходячи з наступного. Відповідно до вимог статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що водій ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Внаслідок чого суддя, при вирішенні справи, як на доказ вини водія у вчиненні адміністративного правопорушення обґрунтовано послався на дані протоколу про адміністративне правопорушення та відеофіксацію самої події, згідно яких водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, чим за складеним протоколом порушив п. 2.5 ПДР України. Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП, та щодо місця та суті адміністративного правопорушення повністю узгоджуються з даними, які містяться у відеозаписі здійсненому працівником поліції на нагрудну камеру «471720». Дослідивши цей відеозапис, суддя встановив, що на момент зупинки автомобіля «ВАЗ-2106», державний номер НОМЕР_1 , у місті Миколаєві по вулиці Кузнецькій, 6 водій ОСОБА_1 вийшов з автомобіля та коли працівник поліції роз`яснив йому причину зупинки та наявність ознак алкогольного сп`яніння, водій повідомив, що на нього трохи раніше інші працівники поліції вже склали протокол про адміністративне правопорушення. Після чого працівник поліції зауважив водієві, що після складання протоколу, він не повинен був їхати знову на транспортному засобі і «що надо не бухати», нащо сам ОСОБА_1 відповів «що я все це розумію» (початок запису з 8.30 до 8.37 годин). Як наслідок таких дій водія ОСОБА_1 , йому на відеозапису з 8.39 до 8.40 години працівник поліції роз`яснив йому знову причину зупинки, наявність ознак алкогольного сп`яніння, порядок проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, на що водій у чіткій категоричній формі відповів два рази «ні». Заперечень щодо дій поліцейських або пропозицій проїхати в будь-який особливий медичний заклад з бажанням пройти саме в ньому медичний огляд на стан сп`яніння водій ОСОБА_1 не робив. Тому поліцейський роз`яснив йому права та наслідки таких його дій та те, що відносно нього буде складено адміністративний протокол за вчинення порушення пункту 2.5 ПДР України (а.с.6). Після чого водій о 8.43 та 9.19 годин телефонував своїм знайомим для допомоги йому, а саме доїхати на належному йому автомобілі до гаражу. Отже, доводи апелянта про те, що він не відмовлявся від проходження огляду у медичному закладі, не знайшли свого підтвердження та ґрунтуються виключно на видуманої водієм історії, яка не мала місце у визначений в протоколі про адміністративне правопорушення день та час. Немає значення і твердження ОСОБА_1 про події, які передували зупинці його транспортного засобу та складанню іншого протоколу за подію, яка мала місце в іншій час, оскільки в апеляційному порядку переглядається постанова судді за складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, яка відбулася в інший, відмінний від попередньої події, час. Не є слушним і посилання на інше судове рішення, постановлене за наслідками розгляду іншого, складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за подією, яка мала місце в іншому місці та в іншій час. Так, у відповідності до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. За положеннями пунктів 1.3, 1.6, 1.7 розділу І і положеннями розділу ІІ «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція) огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, з фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції та з відеофіксацією, а за її відсутності, у присутності двох свідків, та у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3розділу I цієї Інструкції. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду за допомогою технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (пункт 7 розділу ІІ Інструкції). Направлення водія для проведення огляду на стан алкогольного чи іншого виду сп`яніння у медичному закладі видається поліцейським, у випадку не згоди водія з результатами показників Драгеру при огляді, що проведений поліцейськими на місці зупинки, або бажанні пройти такий огляд лише у медичному закладі. Натомість ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду як на місці зупинки, так і у медичному закладі, та ці обставини підтверджені належними письмовими доказами, що додані до матеріалів справи. Ці дії водія зафіксовані відеозаписом, який є не єдиним доказом у справі, а тому обґрунтовано оцінені суддею місцевого суду як доказ у сукупності з іншими доказами, що є у справі, зокрема, з даними протоколу про адміністративне правопорушення та направлення для проходження огляду. Таким чином, в матеріалах справи достатньо доказів які свідчать про те, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння, але відмовився пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, а дії працівника поліції, який запропонував пройти такий огляд відповідали вимогам пунктів 1.2-1.3, 1.6-1.7, розділу ІІ зазначеної вище Інструкції. Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП щодо місця, часу вчинення, суті адміністративного правопорушення, та повністю узгоджується з даними відеозапису, здійсненого при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за допомогою нагрудної камери поліцейських. Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Посилання ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції на те, що він не мав ознак сп`яніння, суперечить порядку визначення ознак знаходження водія у стані сп`яніння, який за положеннями Інструкції 1452/735 є виключною компетенцією поліцейських, а перевірка наявності чи відсутності у водія такого стану здійснюється вже в порядку медичного огляду на місці зупинки чи у відповідному медичному закладі. Отже, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено водієві ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 27 березня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без зміни. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуюча О.О. Ямкова