Постанова Миколаївський апеляційний суд № 473/1280/23

05.05.23 33/812/178/23 Справа № 473/1280/23 Провадження № 33/812/178/23 П О С Т А Н О В А Іменем України 05 травня 2023 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Базовкіної Т.М., із секретарем судового засідання Лівшенком О.С., за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника адвоката Мальченка І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову, яку ухвалив Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області під головуванням судді Домарєвої Наталії Володимирівни у приміщенні цього ж суду 06 квітня 2023 року, якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовий в/ч НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обліковий номер платника податків НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП, та застосовано до нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, у с т а н о в и в : Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №104293 від 18 березня 2023 року ОСОБА_1 18 березня 2023 року о 18:26 год. в м. Вознесенську, по вул. Одеській, керував транспортним засобом автомобілем «Mazda 626», номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці ока, що не реагують на світло). Від проходження освідування у встановленому законом порядку з метою визначення стану наркотичного сп`яніння, а саме - проїхати до лікарні, відмовився під відеофіксацію, що велась за допомогою автореєстратора «YI-реєстратор» та боді-камери «Teksar», чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівником поліції за ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік та стягнуто в дохід держави 536 грн. 80 коп. судового збору. Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Апелянт зазначив, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, при розгляді справи судом не було враховано всіх обставин, які впливають на прийняття правильного рішення, та не вжито заходів для повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх доказів по справі. Статтею 266 КУпАП, пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 та пунктом 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735, визначено проведення огляду водія на стан сп`яніння незалежно від того, який вид цього сп`яніння алкогольне, наркотичне інше. Працівниками цей порядок огляду було порушено. На думку апелянта, пункт 12 зазначеної Інструкції суперечить статті 266 КУпАП, положенням Порядку та іншим положенням Інструкції, тоді як вказані нормативні акти передбачають, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. З долученого до матеріалів справи відеозапису не вбачається, що поліцейський пропонував водію пройти огляд з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, а після незгоди водія на огляд поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів направив особу на проходження такого огляду до медичного закладу. Відсутність належного забезпечення поліцейських спеціальними технічними засобами для виконання вимог закону щодо огляду особи на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу також не звільняє поліцейського від виконання вимог ст. 266 КУпАП, пункту 6 Порядку та пункту 7 розділу І Інструкції, оскільки відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відмова від проходження огляду у не встановленому законом порядку не є адміністративним правопорушенням, оскільки згідно зі ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При ухваленні постанови суд першої інстанції порушив практику ЄСПЛ та ст.62 Конституції України, оскільки не можна вважати, що винуватість ОСОБА_1 доведено поза розумним сумнівом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь. В судове засідання суду апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Мальченко І.О. не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання ОСОБА_1 був повідомлений апеляційним судом повісткою, надісланою засобами поштового зв`язку, а також телефонограмою від 20 квітня 2023 року, тобто належним чином, відповідно до вимог частини 5 статті 294 КУпАП. Від захисника ОСОБА_1 - адвоката Мальченка І.О. надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі ОСОБА_1 та підтримання апеляційної скарги. За такого апеляційний суд з урахуванням положень частини 1 статті 268, частини 6 статті 294 КУпАП, заяву про розгляд справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника, вважав за можливе розглядати справу у відсутність учасників провадження. Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що він ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин адміністративної справи, а також вимогах закону. Згідно пункту 2.9-а Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі Правила)), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Приписами пункту 2.5 Правил передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно частини 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП). Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до частин 1, 2 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. З оскаржуваної постанови суду вбачається, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом першої інстанції встановлені правильно, такі висновки ґрунтуються на доказах, які досліджені під час судового розгляду. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №104293 від 18 березня 2023 року, ОСОБА_1 18 березня 2023 року о 18:26 год. в м. Вознесенську, по вул. Одеській, керував транспортним засобом автомобілем «Mazda 626», номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці ока, що не реагують на світло). Від проходження освідування у встановленому законом порядку, з метою визначення стану наркотичного сп`яніння, а саме проїхати до лікарні, відмовився під відеофіксацію, що велась за допомогою автореєстратора «YI-реєстратор» та боді-камери «Teksar». Вказаний протокол підписаний особою, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . У графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», ОСОБА_1 зазначив «не згоден з домислами поліцейського». Вказані у протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом, який був зупинений працівником поліції, виявлення у нього ознак наркотичного сп`яніння, пропозиції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та відмови від проходження огляду і дослідженим судами першої та апеляційної інстанцій відеозаписом, проведеним працівниками поліції. Так, з початку відеозапису, який міститься на диску та долучений до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №104293, вбачається, що автомобіль марки «Mazda 626», номерний знак НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 ,. був зупинений на вимогу працівників поліції. Працівником поліції було роз`яснено ОСОБА_1 причину зупинки, а саме - відсутність номерного знаку. З відеозапису також вбачається, що працівник поліції неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі (файл №5 час запису 18:18:40;18:18:48;18:18:158 файл 7 час запису 18:25:32;18:25:46), на що той спочатку погоджувався, а потім відмовився, посилаючись на необхідність придбати ліки для дружини (файл №7 час запису 18:25:32). Тобто ОСОБА_1 однозначно відмовився від проходження зазначеного огляду. Отже, дані протоколу про адміністративне правопорушення та зафіксовані відеозйомкою обставини узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом, а саме відмовою ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. До того ж факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 не оспорюється. Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 , визнаються апеляційним судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, а також, поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року). Апеляційний суд відхиляє аргументи апеляційної скарги як безпідставні. Аргументи апеляційної скарги зводяться до того, що, на думку апелянта, працівник поліції порушив вимоги законодавства щодо порядку проведення огляду водіїв на стан наркотичного сп`яніння, оскільки не запропонував ОСОБА_1 пройти такий огляд на місці зупинки з використанням технічних засобів, а відразу вказав на необхідність пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Такі аргументи відхиляються апеляційний судом як помилкові. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції в повній мірі дотримано процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння. Згідно частин 2-6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок огляду особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, врегульований також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 р. № 1452/735 (далі Інструкція № 1452/735). Так, відповідно до пункту 2 Порядку, пункту 2 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), якими є порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (пункт 4 Розділу І Інструкції № 1452/735). За такого наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп`яніння є підставою для проведення огляду водія на стан наркотичного сп`яніння. Як стаття 266 КУпАП, так і Порядок та Інструкція №1452/735 передбачають проведення огляду на стан сп`яніння як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, так і лікарем у визначеному закладі охорони здоров`я. Проте, Інструкція, яка визначає саму процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, деталізує процедуру такого огляду у залежності від виду сп`яніння. Так, згідно пункту 12 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Пункт 4 розділу 1 Інструкції визначає ознаки саме наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на відміну від п.3 розділу 1 Інструкції, який визначає ознаки алкогольного сп`яніння. А відповідно до положень п.7 розділу 3 Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов`язковим. Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у разі наявності у поліцейського підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, огляд такого водія поліцейським на стан сп`яніння на місці із використанням спеціальних технічних засобів не проводиться, а водій в обов`язковому порядку направляється до найближчого закладу охорони здоров`я для встановлення того, чи перебуває він в стані наркотичного сп`яніння та проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини. За такого посилання ОСОБА_1 на те, що поліцейським було порушено порядок огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим він вважається недійсним, оскільки поліцейським йому не пропонувалось пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів і він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки поліцейським транспортного засобу, не є підставою для скасування постанови судді. Одним з обов`язків особи, яка керує транспортним засобом, відповідно до норм законодавства, є обов`язок пройти огляд на стан, зокрема, наркотичного сп`яніння. При цьому не має значення для правової кваліфікації дій такої особи як адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, мотиви та причини відмови від проходження такого огляду. За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сукупність наявних в матеріалах справи та досліджених судом доказів свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки ними доведена відмова ОСОБА_1 пройти у встановленому порядку огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння (його відсутності). При цьому апеляційний суд враховує вказівки Європейського суду з прав людини про те, що право на вмотивованість судового рішення має захистити особу, яка звернулась до суду, від сваволі. Рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»). Тому відсутні підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 104293 від 18 березня 2023 року не відповідає вимогам статті 256 КУпАП. Отже, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухвалив законну, обґрунтовану постанову. Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено. З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов до законного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підстав для скасування постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не знаходить, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Апеляційний суд також враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 квітня 2023 року, якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовий в/ч НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обліковий номер платника податків НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП, та застосовано до нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.М. Базовкіна