Постанова 4824 № 363/5544/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 363/5544/21 провадження № 22-ц/824/7152/2023 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 травня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача Кирилюк Г. М., суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Андруцької Ганни Олександрівни на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 17 лютого 2023 року в складі судді Чіркова Г.Є., встановив: 10.12.2021 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав. Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 17 лютого 2023 року провадження в даній справі зупинено до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. 02.03.2023 представник ОСОБА_1 - адвокат Андруцька Г. О. подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 17 лютого 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустив порушення норм процесуального права та ухвалив помилкове судове рішення. Свої доводи мотивує тим, що довідка, на підставі якої суд зупинив провадження у справі, не свідчить про те, що відповідач внаслідок призову по мобілізації перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених військових формувань, що переведені на воєнний стан та що він безпосередньо залучений до участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, що позбавляє його можливості реалізувати свої процесуальні права. Правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідач не скористався. Відповідно до положень частини 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Судом встановлено, що ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 05 січня 2022 року у вказаній справі відкрито загальне позовне провадження. Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що починаючи з 24.02.2022 в Україні введено та діє воєнний стан у зв`язку з агресією Російської Федерації по відношенню до України. Оскільки відповідач призваний на військову службу по мобілізації під час дії воєнного стану, зазначене є підставою для обов`язкового зупинення провадження у справі. Факт призову особи для проходження військової служби по мобілізації під час дії воєнного стану є достатнім для виконання судом вимог п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (пункт 2 частини першої статті 251 ЦПК України). Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року). У постанові Верховного Суду України 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи». У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі № 6-1957цс16 зазначено, що «межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі». У справі, що переглядається, 22 грудня 2022 року суд першої інстанції звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з запитом про надання інформації щодо проходження ОСОБА_2 військової служби. 09.02.2023 судом отримано повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.02.2023 №214/813, відповідно до якого громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , у відповідності до Указу Президента України від 12.08.2022 №574/2022 призваний на військову службу по мобілізації 07.09.2022 ІНФОРМАЦІЯ_1. Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції не врахував, що на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, якщо сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Вищевказана відповідь за запит суду не підтверджує наявність підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України. За таких обставин, суд першої інстанції зробив передчасний висновок про зупинення провадження у справі. Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанції постановлена із порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 353, 367, 379, 381-384 ЦПК України суд постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Андруцької Ганни Олександрівни задовольнити. Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 17 лютого 2023 року скасувати. Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк Судді: І. М. Рейнарт Т. А. Семенюк