Постанова Київський апеляційний суд № 367/1917/22

Справа № 367/1917/22 Головуючий у І інстанції Шестопалова Я.В. Провадження № 33/824/2048/2023 Доповідач Дрига А.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 травня 2023 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М., за участю ОСОБА_1 та її захисників Щербини Л.А. та Новіцької І.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Щербини Л.А. на постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 07 лютого 2023 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , - якою провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП закрито на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді виконуючого обов`язки ректора УДФСУ, будучи суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, порушила вимоги пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII, не вжила заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомила визначений законом орган - Міністерство фінансів України, про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечності між її приватним інтересом і своїми службовими повноваженнями, які виникли перед підписанням наказу 09.12.2021 року № 790-к «Про преміювання за листопад 2021», свого чоловіка, завідувача відділу міжнародного освітнього співробітництва Навчально-наукового центру організації освітнього процесу УДФСУ ОСОБА_2 , чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді виконуючого обов`язки ректора УДФСУ, являючись суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, згідно з пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII, на яку поширюється його дія, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-VII вчинила дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписала наказ від 09.12.2021 року № 790-к «Про преміювання за листопад 2021», свого чоловіка, завідувача відділу міжнародного освітнього співробітництва Навчально-наукового центру організації освітнього процесу УДФСУ ОСОБА_2 , чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Не погоджуючись з постановою судді, захисник Щербина Л.А. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Ірпінського міського суду Київської області від 07 лютого 2023 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник вказує, що матеріали справи та протоколи про адміністративні правопорушення не містять даних про наявність обставин, як усіх складових реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 під час прийняття стосовно чоловіка ОСОБА_2 рішень про преміювання. В матеріалах справи відсутні дані, що вчинення дій та прийняття рішень відбулися за наявності суперечності між приватним інтересом особи та її службовими повноваженнями, які вплинули на об`єктивність або неупередженість вчинення таких дій, прийняття таких рішень, не викладені та не підтверджені обставини, що дії чи рішення суперечать службовим повноваженням ОСОБА_1 . Вказує, що наведені в протоколах та матеріалах справи фактичні дані свідчать лише про існування між вказаними особами приватного інтересу, обумовленими сімейними стосунками, як це визначено у ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», що лише констатується в протоколах про адміністративні правопорушення. При цьому у них чітко не визначена та не сформульована наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу, з посиланням, яку мету вона переслідувала, а також не сформульовано наявність суперечності між цим приватним майновим інтересом та службовими повноваженнями ОСОБА_1 під час виконання нею службових обов`язків в.о. ректора Університету та видання відповідного наказу, в якому, крім усіх інших співробітників університету значився ОСОБА_2 , із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішень. Крім того, в апеляційній скарзі зазначається, що фактично оцінювання роботи та визначення розміру премії ОСОБА_2 здійснювала в.о. проректора з науково-педагогічної роботи, міжнародної співпраці та інвестицій Інна Ховрах, яка побудована таким чином, що не передбачає узгодження, а лише подання для виконання. Службова записка проректора стала підставою для включення осіб до преміювання, визначених проректором, до загального наказу. Заслухавши думки ОСОБА_1 та її захисників, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Відповідно до положень ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об`єктивного дослідження доказів по справі та з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Цих вимог закону при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суддя місцевого суду дотримався і його висновки щодо доведеності вини останньої у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, за обставин, викладених у постанові, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та є обґрунтованими. Частиною 1 ст. 172-7 КУпАП передбачено відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а ч. 2 ст. 172-7 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 будучи в.о. ректора, підписала наказ № 790-к «Про преміювання за листопад 2021», відповідно до якого за особистий внесок у загальні результати роботи Університету державної фіскальної служби України за листопад 2021 року був премійований її чоловік ОСОБА_2 . Відповідно до листа Міністерства фінансів України від 31.01.2022 року, у період з 01.11.2021 по 03.01.2022 повідомлень від в.о. ректора Університету державної фіскальної служби України ОСОБА_1 про наявність у неї реального конфлікту інтересів не надходило. Таким чином, ОСОБА_1 будучи в.о. ректора УДФСУ, в якому працював її чоловік ОСОБА_2 , не повідомила про наявність у неї реального конфлікту інтересів Міністерство фінансів України. Про наявність у ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів свідчить також й положення п. 6.1.2 Статуту УДФСУ, відповідно до якого Ректор в межах наданих йому повноважень є розпорядником майна і коштів, вирішує питання фінансово-господарської діяльності Університету, призначає на посаду та звільняє з посади працівників Університету, здійснює контроль за якістю роботи педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників. Згідно п.п.1.1 Розділу 1 Університет державної фіскальної служби України - автономний та самоврядний заклад вищої освіти, який є державною установою, фінансується за кошти державного бюджету і належить до сфери управління Міністерства фінансів України. Згідно п. 1.1.1 Міністерство фінансів України є уповноваженим органом управління та засновником університету. Університет є юридичною особою публічного права державної форми власності, який працює на засадах неприбутковості. У відповідності до п. 6.1 Розділу 6 статуту УДФСУ безпосереднє управління діяльністю Університету здійснює ректор, його права, обов`язки та відповідальність визначається законодавством та статутом УДФСУ. Згідно з наказом від 30.09.2021 року № 622-к ОСОБА_1 в.о. проректора з наукової роботи, 01.10.2021 року переведено на посаду в.о. проректора з науково-педагогічної та навчальної роботи до погодження з органом студентського самоврядування університету, але не пізніше 31.12.2021 року відповідно до Наказу від 01.11.2021 року № 557/о на ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків ректора УДФСУ. Таким чином, ОСОБА_1 стала посадовою особою, яку наділено організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями. Відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VІІ, посадові особи юридичних осіб публічного права, є суб`єктами на яких поширюється дія цього Закону. Статтею 1 Закону № 1700-VІІ визначено: правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність; близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Згідно з Приміткою до статті 172-7 КУпАП, суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону №1700-VII. Таким чином, ОСОБА_1 , будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону № 1700-VІІ та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень пов`язаних з корупцією. Посадові особи, які є суб`єктами Закону, мають обов`язки, визначені статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції», якою передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. При цьому для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особи, і кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, слід встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: 1) наявність у особи факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення/вчинення чи не вчинення дій; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість, прийняття рішень або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Таким чином, обов`язковою ознакою конфлікту інтересів є наявність суперечностей між особистими інтересами та службовими повноваженнями особи, які можуть вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень. Такий вплив може бути у разі наявності в особи дискреційних повноважень (коли особа може вибирати з декількох варіантів рішень чи дій той, який вважає найбільш прийнятним за відповідних обставин). Отже, відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», чоловік ОСОБА_2 є близькою особою для ОСОБА_1 , 09.12.2021 року ОСОБА_1 підписала наказ про преміювання №1700- VII свого чоловіка. За таких обставин, у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів, а саме суперечність між її особистим приватним інтересом, зумовленим сімейними стосунками, у вигляді прагнення забезпечення матеріального достатку своєї сім`ї через призначення премії чоловіку, та її службовими повноваженнями, як в.о. ректора Університету, наявність якого впливає на об`єктивність та неупередженість прийняття рішень, або вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, і доводи апеляційної скарги цього не спростовують. Пунктом 1.2 Положення про преміювання працівників Університету ДФС України визначено, що ректор Університету або особа, яка виконує його обов`язки, здійснює преміювання працівників Університету в межах установленого фонду оплати праці та за рахунок економії фонду праці. Дискреційний характер повноважень в.о. ректора при вирішенні питання щодо нарахування премії і права на її отримання працівниками Університету шляхом видання та підписання відповідного наказу, зумовлений можливістю тільки нею приймати остаточне рішення щодо встановлення премій шляхом оцінки особистого внеску в кожному конкретному випадку, свідчить про наявність впливу вказаної суперечності на об`єктивність прийняття ОСОБА_1 відповідних рішень. Отже, доводи апеляційної скарги про те, що фактично оцінювання роботи та визначення розміру премії ОСОБА_2 здійснювала в.о. проректора з науково-педагогічної роботи, міжнародної співпраці та інвестицій Інна Ховрах є безпідставними. Таким чином, з моменту надходження до ОСОБА_1 , як в.о. ректора Університету на підпис наказу про преміювання працівників, у тому числі ОСОБА_2 , який є її чоловіком, ОСОБА_1 перебувала в умовах реального конфлікту інтересів, який зумовлений тим, що вона змушена була шукати баланс між своїм приватним інтересом у вигляді прагнення, у межах правового регулювання, забезпечити вищим доходом свою близьку особу, та необхідністю виконувати надані повноваження в інтересах Університету. Оскільки у викладеній ситуації наявні три складові, які, з огляду на визначення, наведене в абзаці тринадцятому частини першої статті 1 Закону «Про запобігання корупції», частині другій примітки до статті 1727 КУпАП, характеризують реальний конфлікт інтересів, а саме: приватний інтерес, службові повноваження та суперечність між ними, що впливає на неупередженість прийняття рішень, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки реального конфлікту інтересів з моменту надходження до неї на підпис наказу щодо преміювання близької особи, що дозволило її чоловіку отримати відповідну премію. При цьому ОСОБА_1 мала можливість дізнатися про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час прийняття рішення щодо преміювання працівників Університету, у тому числі ОСОБА_2 , який є її чоловіком, та вчинення дій шляхом підписання наказу, під час фактичного підписання даного наказу, проекти яких їй надавались на підпис разом із списком працівників та розміром премій. Тому, за наявності реального конфлікту в.о. ректора Університету була зобов`язана повідомити не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї такого конфлікту інтересів безпосереднього керівника та не вчиняти дій і не приймати рішень до прийняття безпосереднім керівником або керівником органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів та повідомлення про прийняте рішення. За вказаних обставин доводи апеляційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованих їй адміністративних правопорушень, оскільки вона не є суб`єктом адміністративного правопорушення за ст. 172-7 КУпАП, апеляційним судом визнаються необґрунтованими. Таким чином, при розгляді даної справи суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, правильно встановив усі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Врахувавши, що вчинені ОСОБА_1 адміністративні правопорушення було виявлено 23.06.2022 року, отже на час розгляду справи про адміністративні правопорушення в суді першої інстанції строки, передбачені ст. 38 КУпАП накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , пройшли, суддя місцевого суду правомірно закрив провадження у справі щодо цих діянь за цією обставиною. З огляду на те, що апеляційним переглядом справи не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на сукупності досліджених доказів, отже постанова судді Ірпінського міського суду Київської області від 07 лютого 2023 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргузахисника Щербини Л.А. - залишити без задоволення. Постанову суддіІрпінського міського суду Київської області від 07 лютого 2023 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя А.М. Дрига