Ухвала КАС ВС № 620/1726/22

УХВАЛА 04 травня 2023 року м. Київ справа №620/1726/22 адміністративне провадження № К/990/13470/23 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Данилевич Н.А., суддів: Шевцової Н.В., Мацедонської В.Е., перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2023 року у справі № 620/1726/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати їй індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, з урахуванням базового місяця індексації - січень 2008 року; - зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, з урахуванням базового місяця індексації - січень 2008 року. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2023 року, адміністративний позов задоволено. 17 квітня 2023 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження. Оскаржуючи судові рішення, у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, відповідач в касаційній скарзі вказав на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та послався на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Відповідач зазначає, що подана касаційна скарга стосується питання права має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, оскільки наявна значна кількість судових справ у аналогічних спірних правовідносинах, які надходять до військової частини НОМЕР_1 та Збройних Сил України в цілому від колишніх військовослужбовців з приводу виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року та виплати індексації грошового забезпечення з 01 березня 2018 року, відсутність єдиної судової практики з вирішення даної категорії справ, Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи скаржника з огляду на те, що вони мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі. При цьому заявником касаційної скарги не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розумінні та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. У поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами справи. Доводи скаржника щодо фундаментального значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики зводяться виключно до припущень скаржника та не містять належного обґрунтування. Також скаржник зазначає, що дана справа має виняткове значення для відповідача, оскільки списання коштів з рахунків військової частини НОМЕР_1 за незаконними та необґрунтованими рішеннями судів, в умовах особливого періоду, може призвести до зниження боєздатності Збройних Сил України та держави в цілому. Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то в даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі. Проте в касаційній скарзі скаржник обґрунтувань щодо винятковості цієї справи не наводить. Наведені скаржником в касаційній скарзі обставини є загальними і в контексті обставин справи зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій. Таким чином, оскаржуючи судові рішення, у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, відповідач у касаційній скарзі не довів підстав, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на відхилення Верховним Судом зазначені заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити. На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2023 року у справі № 620/1726/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіН.А. Данилевич Н.В. Шевцова В.Е. Мацедонська