Постанова 4801 № 127/2163/23

Справа № 127/2163/23 Провадження № 22-ц/801/971/2023 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Іщук Т. П. Доповідач:Оніщук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 травня 2023 рокуСправа № 127/2163/23м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Оніщука В. В. (суддя-доповідач), суддів: Копаничук С. Г., Медвецького С. К., за участю секретаря судового засідання: Литвина С. С., учасники справи: заявник ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу № 127/2163/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 16 березня 2023 року, постановлену у складі судді Іщук Т. П. у залі суду, встановив: Короткий зміст вимог У лютому 2023 року ОСОБА_3 звернувся в суд із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами виданого Вінницьким міським судом Вінницької області у справі № 127/2163/2023 судового наказу від 03 лютого 2023 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно до досягнення старшою дитиною повноліття, починаючи стягнення з 24 січня 2023 року. Заява мотивована тим, що поза увагою суду залишилося те, що їх спільні із ОСОБА_1 діти проживають та зареєстровані разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 за вказаною адресою не зареєстрована, не проживає та до складу сім`ї не входить. При зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу ОСОБА_1 не визначила місце проживання дітей разом з нею та будь-яких підтверджуючих документів не надала. Указує, що їх спільні діти знаходяться на його утриманні, проживають з ним, а їх перебування на даний час за межами території України є тимчасовим та вимушеним. В заяві про видачу судового наказу ОСОБА_1 зазначає, що отримує відповідно до закону Литовської Республіки на неповнолітніх дітей соціальні виплати, однак не надала жодних доказів до суду на підтвердження того, що вона на вказані кошти щось придбала для дітей. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно утримує їх спільних дітей та забезпечує їм належне проживання, харчування, піклується про їх фізичний, духовний та моральний розвиток. Крім того, судом першої інстанції при винесенні наказу не було враховано тієї обставини, що у нього на утриманні перебувають його мати та бабуся. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_2 просить скасувати судовий наказ Вінницького міського суду Вінницької області від 03 лютого 2023 року у справі № 127/2163/23 за заявою ОСОБА_1 про стягнення з нього аліментів на утримання дітей. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 березня 2023 року у задоволенні заяви відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що указані заявником обставини не є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України. Короткий зміст вимог апеляційної скарги У квітні 2023 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу від 03 лютого 2023 року, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області, та скасувати його. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 06 квітня 2023 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Оніщук В. В., судді: Копаничук С. Г., Медвецький С. К. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10 квітня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі та надано заявниці строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 18 квітня 2023 року справу призначено до розгляду на 27 квітня 2023 року о 10:30 год з повідомленням сторін, в подальшому розгляд справи за клопотанням представника скаржника відкладено на 04 травня 2023 року о 11:00 год. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що спільні діти зареєстровані та проживають з ним, а не з матір`ю та перебувають на його утриманні. ОСОБА_1 знята з реєстрації постійного місця проживання та не входить до складу сім`ї, в якій проживають діти. Крім того, на його утриманні перебувають непрацездатні мати та бабуся. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 зазначає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановленою з повним з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, дотримання вимог процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права. Указує на необґрунтованість мотивів викладених в апеляційній скарзі заявника. В судовому засіданні представник боржника ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала з посиланням на викладені у ній підстави. Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Дубінський Ю. Я. заперечив проти задоволення апеляційної скарги, а також надав відповідні пояснення. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 7, 10). Рішенням Замостянського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2012 року в справі № 206/5066/2012 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а. с. 43). 25 березня 2022 року ОСОБА_1 разом з дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримали картки для реєстрації в міграційному відділі Литовської Республіки (а. с. 13-15). 24 травня 2022 року ОСОБА_1 та неповнолітні діти отримали тимчасовий вид на проживання в Литві (а. с. 16-18), а з 08 червня 2022 року вони зареєстровані як особи, що не декларували своє місце проживання (а. с. 19-20). Відповідно до довідки відділу соціальних виплат і компенсацій адміністрації самоврядування м. Шауляй № 1223 від 14 вересня 2022 року ОСОБА_1 призначено виплату для дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01 червня 2022 року по 28 лютого 2023 року в сумі 94,76 євро на місяць, а з 01 березня 2023 року по 04 березня 2023 року 12,22 євро на місяць (а. с. 27-28). 27 травня 2022 року ОСОБА_1 уклала з ЗАО «Анцитра» безстроковий трудовий договір № 119 та прийнята на роботу прибиральницею (а. с. 21-23). Згідно наказів директора Шяуляйської прогімназії «Гітарю» № МОК-52 (7.1) та № МОК-52 (7.1) від 28 квітня 2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , включені до списку учнів навчального закладу на підставі заяви ОСОБА_1 (а. с. 33-36) та цього ж дня ОСОБА_1 укладені договори про навчання дітей у цьому навчальному закладі (а. с. 37-40). Факт навчання дітей у Шяуляйській прогімназії «Гітарю» з 02 травня 2022 року також підтверджується довідками навчального закладу від 11 серпня 2022 року № SR-92 (2.3) та № SR-93 (2.3) та додатково їх характеристиками від 27 лютого 2023 року. З довідок КЗ «Вінницький ліцей № 12» від 13 червня 2022 року № 01-12/105 та № 01-12/108 слідує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчаються у вказаному навчальному закладі з першого класу. Під час дистанційного навчання, перебуваючи за кордоном (Республіка Литва), систематично відвідують онлайн уроки. Також, зазначено, що мати приділяє належну увагу навчанню та вихованню дітей (а. с. 41-42). За повідомленнями Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради слідує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , з 24 вересня 2020 року (а. с. 9, 12, 71, 73). Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 03 жовтня 2022 року в справі № 127/6685/22, залишеним без змін постановою апеляційної інстанції від 01 грудня 2022 року, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Відмовляючи у задоволенні позову, судом установлено, що ОСОБА_1 з 25 березня 2022 року разом з дітьми проживає в Литовській Республіці (а. с. 44-45, 48-50). 03 лютого 2023 року Вінницьким міським судом Вінницької області виданий судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно до досягнення старшою дитиною повноліття, починаючи стягнення з 24 січня 2023 року (а. с. 58). Позиція суду апеляційної інстанції Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Указаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає. Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. Згідно із частиною восьмою статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу. Частиною першою статті 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв`язку з нововиявленими обставинами. У постанові Великої Палати Верхового Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 919/11027/18, провадження № 12-7згв22, зроблено висновок, що: «нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим». Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18, пункт 26). У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 345/1362/20, провадження № 61-8675св21, зроблено висновок, що: «обставини, які могли бути встановлені при розгляді справи в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону (змагальність, диспозитивність тощо), не можуть визнаватися нововиявленими». За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання. У цьому контексті ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сама по собі наявність у національних законодавствах процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не суперечить праву на справедливий судовий розгляд та принципу правової визначеності, якщо зазначений вид перегляду використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти росії», від 06 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2). Процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами має бути використана у спосіб, сумісний із пунктом 1 статті 6 Конвенції. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 глави 3 розділу V ЦПК України з метою перегляду за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення аліментів дає підстави для висновку, що такими нововиявленими обставинами є юридичні факти, які існували на час видачі судового наказу, є істотними для розгляду заяви про його видачу, тобто могли вплинути на висновки суду про права та обов`язки заявника і боржника. Нововиявленими обставинами є також обставини, які виникли після набрання судовим наказом законної сили, але віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами (постанова Верховного Суду від 30 серпня 2021 року у справі № 461/1229/20, провадження № 61-15179св20). Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття «нововиявлені обставини». ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об`єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи. Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26 червня 2018 року у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України», від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України»). Враховуючи викладене, як за чинним процесуальним законодавством, так і за сталою практикою ЄСПЛ, до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Визначені законодавчо як нововиявлені, ці обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Такі обставини мають бути відповідним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з`ясування обставин справи, раніше не був відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18, провадження № 12-7звг22). Звертаючись до суду із заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, так і з апеляційною скаргою, ОСОБА_2 посилався на те, що при видачі судового наказу суд першої інстанції не врахував, що діти зареєстровані та проживають разом з ним та перебувають на його утриманні. ОСОБА_1 знята з реєстрації постійного місця проживання. Крім того, на його утриманні знаходяться непрацездатні мати та бабуся. Колегія суддів вважає, що доводи, на які посилається заявник як на нововиявлені обставини, не є такими, оскільки реєстрація дітей за місцем проживання ОСОБА_2 була відома, як самому заявнику, так і суду. Місце проживання дітей досліджувалося судом під час розгляду справи № 127/6685/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та судовим рішенням у цій справі встановлено, що діти разом з матір`ю проживають в Литовській Республіці. Доказів про те, що існували обставини зміни фактичного місця проживання дітей, які можуть бути визнані нововиявленими заявник не надав. Доводи заявника щодо зняття стягувача ОСОБА_1 з реєстрації постійного місця проживання та твердження з приводу того, що на його утриманні також знаходяться його мати та бабуся є безпідставними, оскільки ці обставини не є нововиявленими для ОСОБА_2 , оскільки були йому відомі та не є обставинами, наявність яких виключала б можливість видачі судового наказу про стягнення аліментів при встановлених судом першої інстанції обставинах проживання дітей з матір`ю. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Отже, суд першої інстанції зробив вмотивований та правильний висновок, що обставини, вказані ОСОБА_2 у заяві про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, не є такими, відповідно до статті 423 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги висновку суду першої інстанції не спростовують та за своїм змістом фактично є доводами заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, яким суд першої інстанції надав належну правову оцінку, про що зазначив в мотивувальній частині ухвали. Процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинна відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, цивільному процесуальному закону та має бути збалансована з ефективністю правового захисту і обов`язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а зводяться до власного тлумачення заявником норм права та незгоди із судовим рішенням. Колегія суддів зауважує, що у разі зміни дійсних обставин справи, які можуть вплинути на порядок і спосіб стягнення аліментів та встановлення обов`язку по їх сплаті, апелянт не позбавлений права звернутися до суду із відповідним позовом. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд вважає, що наведені заявником обставини не є підставою для перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами в розумінні глави 3 розділу V ЦПК України, а відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції слід віднести за рахунок особи, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 16 березня 2023 року залишити без змін. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції залишити за скаржником. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Головуючий В. В. Оніщук Судді: С. Г. Копаничук С. К. Медвецький