Ухвала ККС ВС № 761/14162/22

УХВАЛА 04 травня 2023 року м. Київ справа № 761/14162/22 провадження № 51-2686ск23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 19 серпня 2022 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 08 лютого 2023 року щодо останнього, встановив: Захисник ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на указані вище судові рішення щодо засудженого ОСОБА_5 , де ставить питання про їх зміну в частині призначення покарання. При цьому в прохальній частині касаційної скарги, всупереч доданих до касаційної скарги копій оскаржених судових рішень, просить змінити ухвалу Київського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції. Захисник в касаційній скарзі стверджує про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого ОСОБА_5 , де просить змінити оскаржені судові рішення шляхом призначення останньому покарання за інкримінований йому злочин із застосуванням положень ст. 69 Кримінального кодексу України (далі - КК) у виді позбавлення волі на строк 9 років без конфіскації майна, належного йому на праві власності. За усталеною судовою практикою підставою для застосування приписів ст. 69 КК є встановлена судом сукупність обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, де для застосування її положень достатньо встановити принаймні дві обставини, що пом`якшують покарання, за умови, що одна із них істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину через те, що за своїм характером дорівнює впливу на обставини кримінального правопорушення притаманному тому, які законодавець застосовує для конструювання привілейованих складів кримінальних правопорушень. Враховуючи доводи захисника про наявність підстав до застосування положень ст. 69 КК, в касаційній скарзі має бути наведене обґрунтування не тільки щодо обставин, які пом`якшують покарання, а й зазначено про те, яка із встановлених судом обставин істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину. З огляду на неможливість суду касаційної інстанції досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вказане перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження і в процесуальному аспекті унеможливлює прийняття рішення, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 436 КПК. Стаття 414 КПК передбачає, що невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість. Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке би мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання. Касаційна скарга захисника не містить обґрунтування невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, з огляду на вид і розмір призначеного ОСОБА_5 покарання, його явної несправедливості через суворість, а також аргументованих доводів стосовно спростування висновків судів в частині призначеного покарання із урахуванням того, що воно засудженому призначено у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі, визначеному санкцією ч. 1 ст. 111 КК. Захисник зазначає щодо необґрунтованого, на його думку, призначення покарання із застосуванням конфіскації майна, посилаючись на те, що воно є спільною сумісною власністю і придбано в період з 2010 по 2015 рік, коли, як стверджує захисник, засуджений не вчиняв тих дій, які інкриміновані за ч. 1 ст. 111 КК. Водночас, захисник не стверджує про неправильне чи перекручене відображення в оскаржених судових рішеннях встановлених судом обставин, за якими інкримінований злочин вчинявся у період з 2007 року по лютий 2022 року. Доводи сторони захисту в цій частині не містять посилання на встановлені судом обставини та відповідні матеріали кримінального провадження. За змістом оскарженого вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 19 серпня 2022 року, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а тому доводи касаційної скарги захисника, які стосуються заперечення встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження не можуть бути предметом перевірки касаційного суду. Захисник у касаційній скарзі зазначає, що місцевий суд не вжив необхідних заходів для забезпечення реалізації права сторони захисту на виступ у судових дебатах, про що зазначає як про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, стверджує, що суд апеляційної інстанції подібним доводам належної оцінки не надав. В обґрунтування таких доводів наводить суперечливі твердження, де в мотивувальній частині скарги стверджує, що сторона захисту заявляла відповідне клопотання про надання часу для підготовки до дебатів, а далі, серед іншого, вказує, що сторона захисту була позбавлена такої можливості, також вказує, що клопотання було заявлене прокурором і задоволене судом. Захисник не вказує які порушення допустив апеляційний суд щодо оцінки відповідних доводів сторони захисту з огляду на межі і порядок апеляційного перегляду, визначені статтями 404, 405 КПК. Захисник у прохальній частині касаційної скарги просить розглянути справу в письмовому касаційному провадженні, однак не враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 52 КПК, участь захисника є обов`язковою у цьому кримінальному провадженні. Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу було подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 вказаного Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу. Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк на усунення недоліків. Недоліки касаційної скарги, пов`язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги. Керуючись ст. 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п`ятнадцять днів із дня її отримання. Роз`яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3