Ухвала КАС ВС № 640/32318/21

УХВАЛА 03 травня 2023 року м. Київ справа № 640/32318/21 адміністративне провадження № К/990/13956/23 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2023 року у справі №640/32318/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар Агро» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, установив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оскар Агро» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України, в якому просило: - визнати протиправними та скасувати рішення відповідача Головного управління ДПС у м. Києві від 22 липня 2021 року № 2890822/40445458 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №15 від 30 жовтня 2020 року, №2890817/40445458 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 02 листопада 2020 року, №2890816/40445458 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 03 листопада 2020 року, №2890820/40445458 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №3 від 06 листопада 2020 року, №2890821/40445458 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №4 від 09 листопада 2020 року, №2890818/40445458 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №6 від 12 листопада 2020 року, №2890819/40445458 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №8 від 13 листопада 2020 року, №2890815/40445458 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №9 від 18 листопада 2020 року; - зобов`язати Державну податкову службу України здійснити (вчинити) дії щодо реєстрації податкових накладних №15 від 30 жовтня 2020 року, №1 від 02 листопад 2020 року, №2 від 03 листопада 2020 року, №3 від 06 листопада 2020 року, №4 від 09 листопада 2020 року, №6 від 12 листопада 2020 року, №8 від 13 листопада 2020 року; №9 від 18 листопада 2020 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2022 року позов задоволено. Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2022 року апеляційну скаргу повернулося скаржнику. 24 грудня 2022 року відповідач вдруге подав апеляційну скаргу. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статей 295, 296 КАС України. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2023 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. 19 квітня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2023 року у справі №640/32318/21, у якій скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою суд виходить з такого. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Варто зазначити, оскаржуючи ухвалу суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у відкриття апеляційного провадження для обґрунтування підстав касаційного оскарження необхідно застосовувати абзац другий частини четвертої статті 328 КАС України, а саме обґрунтування повинно стосуватись неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Однак, перевіркою змісту касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби з касаційного оскарження процесуальної ухвали суду апеляційної інстанції встановлено, що скаржник не обґрунтовує, в чому саме полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Доводів (з належним їх обґрунтуванням) про неправильне застосування або порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, та яких саме, касаційна скарга не містить. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму процесуального права порушено судами першої та (або) апеляційної інстанцій, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями. Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку. Одночасно суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунено обставини, які зумовили її повернення. Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України, Верховний Суд ухвалив: Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2023 року у справі №640/32318/21 повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя О.О. Шишов