Постанова 4856 № 560/1186/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/1186/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І. Суддя-доповідач - Гонтарук В. М. 02 травня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом Виконувача обов`язків керівника Хмельницької обласної прокуратури до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення. 24 та 25 квітня 2023 від відповідача та Міністерства юстиції України надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в якому зазначено безпідставність її доводів. Третя особа своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористалась та не подала відзив на апеляційну скаргу. Сторони в судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. За таких умов, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року у справі № 560/17162/21 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Хмельницької обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльність Хмельницької обласної прокуратури щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 26 березня 2020 року по 29 жовтня 2021 року у відповідності до вимог ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" та зобов`язання Хмельницьку обласну прокуратуру нарахувати заробітну плату (включаючи оплату часу відпусток та компенсацію за невикористані відпустки, виплату матеріальних допомог на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань), за період 26 березня 2020 року по 29 жовтня 2021 року, виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій та виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків та зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період - відмовлено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року скасовано. Прийнято нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Хмельницької обласної прокуратури щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 26 березня 2020 року по 29 жовтня 2021 року у відповідності до вимог ст. 81 Закону України "Про прокуратуру". Зобов`язано Хмельницьку обласну прокуратуру нарахувати заробітну плату (включаючи оплату часу відпусток та компенсацію за невикористані відпустки, виплату матеріальних допомог на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань) ОСОБА_1 за період з 26 березня 2020 року по 29 жовтня 2021 року, виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень ст. 81 Закону України "Про прокуратуру", з урахуванням усіх встановлених у цей період надбавок і премій та виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків та зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період. 06.10.2022 Хмельницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі. Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. від 30.11.2022 відкрито виконавче провадження ВП №70444927 по даній справі. Листом від 23.12.2022 Хмельницька обласна прокуратура повідомила державного виконавця про оскарження Хмельницькою обласною прокуратурою постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2022 в касаційному порядку та заявлено клопотання про відкладення виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.11.2020 у ВП №70444927 до закінчення касаційного провадження у справі. 03.01.2023 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. прийнято постанову про накладення штрафу, якою, за невиконання рішення суду, накладено штраф на боржника - Хмельницьку обласну прокуратуру у розмірі 5100,00 грн. Позивач, вважаючи постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду протиправною звернувся до суду для її скасування. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень. Відповідно до частини 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню). Положеннями статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. Частина 4 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Системний аналіз викладених правових норм свідчить про те, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання боржником судового рішення у встановлений строк без поважних причин. Поважними причинами невиконання боржником рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами. Тобто, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано і таке невиконання сталося без поважних на те причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього. Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Згідно з усталеної судової практики поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення. Відповідно до положень статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1- 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. При цьому, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника. Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов`язків та реалізації прав, передбачених ст.18 Закону №1404-VIII, а також дотриманням сторонами виконавчого провадження свої обов`язків. Зокрема, частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до змісту положень частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Виходячи з аналізу вищевказаних норм можна дійти висновку, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження. Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, станом на час виникнення спірних правовідносин позивачем (боржником) рішення суду не виконано без поважних причин. Колегія суддів звертає увагу, що позивач не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення будь-яких дій на виконання виконавчого листа Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.10.2022 №560/17162/21 та постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 30.11.2022 у виконавчому провадженні №70444927. Положеннями Закону України «Про виконавче провадження» на державного виконавця не покладено обов`язку надавати оцінку рішенню суду та встановлювати можливість чи неможливість його виконання боржником. Натомість, державному виконавцю надано повноваження вчиняти дії, направлені за забезпечення виконання рішення суду у повному обсязі та встановлені законом строки. У свою чергу позивач не вчинив будь-яких заходів, направлених на виконання рішення суду, наприклад, щодо встановлення чи зміни способу виконання рішення суду тощо. Враховуючи, що позивач у строк, установлений для добровільного виконання, вимог виконавчого документу не виконав, відповідач мав усі правові підстави для накладення штрафу, тому діяв на підставі, межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №826/9599/16. Відомостей про повне фактичне виконання рішення суду боржником на користь стягувача не надано, як і доказів на підтвердження поважності причин невиконання рішення суду у справі №560/17162/21 та повідомлення про відповідний факт державного виконавця. Згідно зі статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта в частині неможливості виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі №560/17162/21, у зв`язку з оскарженням її в касаційному порядку, оскільки, по перше ухвалою Верховного Суду від 21.11.2022 було відмовлено у задоволенні клопотання Хмельницької обласної прокуратури про зупинення виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року у справі №560/17162/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії та по друге сподівання та припущення заявника стосовно результатів касаційного розгляду справи не можуть бути безумовною підставою для зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили. Зазначена обставина додатково підтверджувала відсутність законних перешкод для виконання рішення суду. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач у встановлений виконавцем строк рішення суду не виконав, у зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржувана постанова відповідача про накладення штрафу є правомірною та не підлягає скасуванню. При цьому, апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені ст. 317 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню, оскільки доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову. Натомість оскаржуване рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Керівника Хмельницької обласної прокуратури залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.