Постанова 4854 № 420/10609/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _____________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 травня 2023 р. Категорія 104020000м.ОдесаСправа № 420/10609/22 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Семенюка Г.В. суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І. розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - голови Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України Ізовітової Лідії Павлівни про визнання протиправними та скасування рішень, - встановиВ: Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення від 29 червня 2022 року, відповідно до якого ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення ст.ст. 12, 65 Правил адвокатської етики, ст.57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Позивач, звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд: - ухвалити додаткове судове рішення по клопотанню від 03.10.2022 року про неприйняття відповідних доказів; - ухвалити додаткове судове рішення по клопотанню від 25.10.2022 року про огляд письмових доказів; - ухвалити додаткове судове рішення про судові витрати. Додатковим рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 945,30 грн (дев`ятсот сорок п`ять гривень тридцять копійок) на рахунок: отримувач коштів ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA468999980313171206084015756, код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом ОСОБА_1 до Одеського окружного адміністративного суду, код ЄДРПОУ 35118626 по справі №420/10609/22. Стягнуто з кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн. В задоволенні іншої частини вимог, викладених в заяві про ухвалення додаткового рушення відмовлено. Не погодившись з додатковим рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення суду у справі №420/10609/22 про відмову позивачу в ухваленні додаткового рішення по клопотанню від 03.10.2022 року про неприйняття відповідних доказів та про розподіл судових витрат та ухвалити нове судове рішення і задовольнити заяву позивача від 12.03.2023 року в порядку ст.252 в частині неприйняття доказів, наданих КДКА Вінницької області без підтвердження надсилання їх копій позивачу і розподіл судових витрат. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи частково заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції не врахував, що неодноразово звертався до суду і повідомляв, що докази, які відповідач долучив до відзиву йому не надано і просив суд не брати їх до уваги. Направляв суду копію відзиву відповідача, у якому зазначено додаток без кількості аркушів, а інші тільки для суду. В порушення ст.ст.72, 73, 74, 79, 162 КАС України суд першої інстанції посилається на вказані докази у рішенні суду від 28.02.2023 року, а клопотання позивача від 03.10.2022 року не розглянув і рішення відповідно до ч.9 ст.79 КАС України щодо не прийняття до уваги доказів, які не надані стороні, не прийняв. Також, апелянт вказує, що порушуючи принцип верховенства права та рівності сторін, надаючи перевагу одній із сторін у справі, на його думку пов`язано із тим, що суддя має свідоцтво Ради адвокатів Одеської області №1272, яке зупинене 28.11.2008 року, приймав присягу адвоката і не звертає уваги на порушення КАС України відповідачем, залучає доказ (а.с. 135, 136, т.1), який не надіслано позивачу, навмисно не враховує квитанцію від 17.08.2022 року про сплату судового збору. 01 травня 2023 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшли доповнення до апеляційної скарги ОСОБА_1 . На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне: Позивач, звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив суд: - ухвалити додаткове судове рішення по клопотанню від 03.10.2022 року про неприйняття відповідних доказів; - ухвалити додаткове судове рішення по клопотанню від 25.10.2022 року про огляд письмових доказів; - ухвалити додаткове судове рішення про судові витрати. В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що він неодноразово звертався до суду і повідомляв, що докази, які відповідач долучив до відзиву йому не надано і просив суд не брати їх до уваги. Направляв суду копію відзиву відповідача, у якому зазначено додаток без кількості аркушів, а інші тільки для суду. Також повідомляв суду, і у клопотанні від 03.10.2022 року і у клопотанні від 23.11.2022 року, що в описі зазначено 22 аркуша і до них входять сканкопії рішення дисциплінарної палати від 29.04.2022 року (5 арк.), рішень РАУ №30 від 16.03.2022 року «Про призупинення пунктів 19, 20 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України на період дії воєнного стану в Україні»(на 1-му арк.), №63 «Про затвердження у новій редакції Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України» (на 1-му арк.) і оригіналів протоколів засідання дисциплінарної палати КДКА Вінницької області від 29.04.2022 року (на 3-х аркушах), від 31.05.2022року (на 1-му аркуші), від 29.06.2022 року (на 3-х аркушах), супровідний лист щодо направлення копії рішення від 29.06.2022 на 1-му аркуші, відзив на 7-ми аркушах без зазначення кількості додатків. Всього додатків, як і зазначено у описі на 22 аркушах. Інші докази, які із відзивом надано суду позивачу відповідачем не надсилались. Разом з тим, суд посилається у рішенні від 28.02.2023 року на повідомлення від 18.02.2022 року яке начеб-то відповідач 19.02.2022 року із м.Вінниці направив у м.Київ. Незважаючи на це суд, в порушення ст.ст.72, 73, 74, 79, 162 КАС України залучив їх до матеріалів справи та посилається на них у рішенні суду від 28.02.2023 року. Крім того, в поданому клопотанні позивач просив суд ухвалити додаткове рішення по клопотанню від 25.10.2022 року про огляд письмових доказів, яке також судом не вирішено. Задовольняючи частково заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції зазначив, що судом було вирішено питання щодо відсутності підстав для не врахування поданих відповідачем, на виконання ухвали суду від 01.09.2022 року в частині витребування доказів, у зв`язку з чим відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення з цього питання. Також, відповідно до резолюції судді Одеського окружного адміністративного суду Марина П.П. документи залучені до матеріалів справи, що не суперечить приписам КАС України, а тому відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення з питання вирішення клопотання від 25.10.2022 року про огляд письмових доказів. Крім того, суд вказав, що оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 року у справі №420/10609/22 питання про судові витрати не вирішено, суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо обґрунтованих підстав для ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення судових витрат з позивача та відповідача. Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, в даному випадку, суд апеляційної інстанції надає оцінку додатковому рішенню суду першої інстанції лише в частині вимог апеляційної скарги, а саме щодо відмови позивачу в ухваленні додаткового рішення по клопотанню від 03.10.2022 року про неприйняття відповідних доказів та про розподіл судових витрат та ухвалення нового судового рішення і задоволення заяви позивача від 12.03.2023 року в порядку ст.252 в частині неприйняття доказів, наданих КДКА Вінницької області без підтвердження надсилання їх копій позивачу і розподіл судових витрат. Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2022 року позивачем подано клопотання, в якому останній просив не брати до уваги відповідні докази надані без підтвердження надсилання (надання) їх копій позивачу, а саме доказів, які подані відповідачем до суду разом з відзивом. Також, 27.10.2022 року до суду від позивача надійшло клопотання про постановлення окремої ухвали стосовно представника відповідача (адвоката) Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області ОСОБА_2 за порушення вимог ст. 129-1 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.2 ст.14, 44, 45, 47, 79, 162, 262 КАС України, ст.ст.11, 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 року викладене в ухвалі про відкриття провадження у адміністративній справі №420/10609/22 та не надання суду у встановленому порядку ст.ст.162, 262 КАС України, у встановлений судом строк копії дисциплінарної справи по розгляду питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та не надіслання письмових доказів, які додаються до відзиву для сторін у справі і вилучення із матеріалів дисциплінарної справи оригіналів протоколів засідань по розгляду питання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про постановлення окремої ухвали стосовно представника відповідача (адвоката) Голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області ОСОБА_2 за порушення вимог ст. 129-1 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.2 ст.14, 44, 45, 47, 79, 162, 262 КАС України, ст.ст.11, 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 року викладене в ухвалі про відкриття провадження у адміністративній справі №420/10609/22 та не надання суду у встановленому порядку ст.ст.162, 262 КАС України, у встановлений судом строк копії дисциплінарної справи по розгляду питання про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та не надіслання письмових доказів, які додаються до відзиву для сторін у справі і вилучення із матеріалів дисциплінарної справи оригіналів протоколів засідань по розгляду питання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. В ухвалі суду від 28.02.2023 року, зокрема, зазначено, що згідно з ч.ч. 1-4 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Отже, у відзиві на адміністративний позов відповідач викладає свої заперечення щодо адміністративного позову з правовим обґрунтуванням вчинених дій/прийнятих рішень. В свою чергу, суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, обставинам, викладеним у відзиві відповідача, суд надасть належну оцінку при прийнятті рішення у справі, відповідно до вимог КАС України. В силу вимог частини 4 статті 9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Відповідно до частини 4 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Згідно з частиною 3 статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.09.2022 року відкрито провадження у справі та, зокрема, витребувано у відповідача письмові докази в порядку передбаченому ст. 80 КАС України. Відповідно до ч.6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Між тим, приписами ст. 80 КАС України не встановлено обов`язку особи, у якої витребувано докази, направляти їх копії іншим особам, учасника справи. На виконання ухвали суду від 01.09.2022 року в частині витребування доказів відповідачем разом з відзивом надано до суду витребувані докази. Отже, суд першої інстанції вірно зазначив, що судом було вирішено питання щодо відсутності підстав для не врахування поданих відповідачем, на виконання ухвали суду від 01.09.2022 року в частині витребування доказів, у зв`язку з чим відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення з цього питання. У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що порушуючи принцип верховенства права та рівності сторін, надаючи перевагу одній із сторін у справі, на його думку пов`язано із тим, що суддя має свідоцтво Ради адвокатів Одеської області №1272, яке зупинене 28.11.2008 року, приймав присягу адвоката і не звертає уваги на порушення КАС України відповідачем, залучає доказ (а.с. 135, 136, т.1), який не надіслано позивачу. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що якщо дії судді Окружного адміністративного суду Марина П.П. вказували на небезсторонність або неупередженіть, чи не об`єктивність при здійсненні правосуддя у даній справі, позивач мав право звернутись до суду із заявою про відвід в порядку передбаченому КАС України. Щодо розподілу судових витрат суд зазначає на ступне. Частинами 1, 2 ст.132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Згідно ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Статтею 252 КАС України визначено, що саме суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача голови Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України ОСОБА_3 з вимогами про: - визнання протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 29 квітня 2022 року про порушення дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 ; - визнання протиправним та скасувати рішення від 29 червня 2022 року, відповідно до якого ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення ст.ст. 12, 65 Правил адвокатської етики, ст.57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Отже, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру. У відповідності до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік з 01 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2481,00 грн. Таким чином розмір судового збору за подання даного адміністративного позову складає 1984,80 грн. = (992,40+992,40). Суд першої інстанції помилково у додатковому рішенні зазначив, що до адміністративного позову додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1039,50 грн. та вирішив, що з позивача необхідно стягнути недоплачену суму судового збору в розмірі 945,30 грн. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2039,50 грн, відповідно до квитанцій №19201-1011564-46614 від 28.07.2022 року на суму 1039,50 грн та від 17.08.2022 року №19221-7777767-58584 на суму 1000,00 грн. Отже, враховуючи те, що розмір судового збору за подання даного адміністративного позову складає 1984,80 грн, а сплачено позивачем 2039,50 грн., відповідно до квитанцій №19201-1011564-46614 від 28.07.2022 року на суму 1039,50 грн та від 17.08.2022 року №19221-7777767-58584 на суму 1000,00 грн., сплачена сума судового збору в розмірі 54,70 грн. є надміру сплаченою, та підлягає поверненню, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір». Крім того, відповідно до ч.3, 4 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , з кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області на користь ОСОБА_1 слід стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн. Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви, оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2022 року у справі №420/10609/22 питання про судові витрати не вирішено, однак суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи - невірно значив про необхідність стягнення з позивача недоплачену суму судового збору в розмірі 945,30 грн. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - задовольнити частково. Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року по справі № 420/10609/22, - змінити, виклавши абзац 2 його резолютивної частини у наступній редакції «повернути ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) сплачену згідно з квитанцією №19221-7777767-58584 від 17.08.2022 року суму судового збору в розмірі 54,70 грн. (п`ятдесят чотири гривні сімдесят копійок). В іншій частині додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року по справі № 420/10609/22, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. суддя-доповідач Семенюк Г.В. судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.