Постанова 4854 № 420/17483/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _____________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 травня 2023 р. Категорія 1110300000м.ОдесаСправа № 420/17483/22 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В. час і місце ухвалення: спрощене провадження, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Семенюка Г.В. суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І. розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Бугські кар`єри на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Бугські кар`єри до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення, - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом до Південного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2021 № 227/34-00-50, мотивуючи його тим, що 13.10.21 відповідачем складено акт камеральної перевірки, в ході якої встановлено порушення абз.4 п. 50.1 ст. 50 та п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі - Податковий кодекс України), що призвело до несвоєчасної сплати протягом граничного строку узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за період травень 2021 року (термін сплати 30.06.2021) та по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2020 року (термін сплати 19.07.2021), за які передбачено відповідальність за несплату суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом граничних строків згідно ст. 124 Податкового кодексу України. Платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання та відповідач всупереч ст. 124 ПКУ притягує Товариством до відповідальності у вигляді штрафу при несплаті узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 13821 грн за податковим повідомленням-рішенням від 01.11.2021 № 227/34-00-50. При цьому сума 1820563 грн погашена позивачем в строк 30 календарних днів, а відповідно при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу, а не в розмірі 25%, як це вчинено відповідачем в порушення вимог ПКУ. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року у позові відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Корпорація Бугські кар`єри подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимог позивача у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи у позові, суд першої інстанції не врахував, що відповідачем не надано доказів для застосування до платника податку саме п. 124.2 ст. 124 ПК України, положення якого передбачають накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого ( несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання. Факт несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання є єдиним порушенням на яке посилається податковий орган, проте дані посилання не є доказом наявності умислу в діях позивача. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав: Судом першої інстанції встановлено, що головним державним ревізором-інспектором Миколаївського відділу адміністрування підприємств Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великим платниками податків Єрентюк І.В., відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 40.1 ст. 40, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, п. 76.1 ст. 76 ПК України, проведена камеральна перевірка ТОВ Корпорація Бугські кар`єри з питання несвоєчасної сплати в установлений законом термін узгодженого податкового зобов`язання з податку на додану вартість згідно податкової звітності ТОВ Корпорація Бугські кар`єри - податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2021 р. та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2020 року, за результатами якої складено акт від 13.10.2021 № 332/34-00-50/39549435. Перевіркою встановлено порушення ТОВ Корпорація Бугські кар`єри вимог абз.4 п. 50.1 ст. 50 та п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, що призвело до несвоєчасної сплати протягом граничного строку узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за період травень 2021 року (термін сплати 30.06.2021) та по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостiйно виявлених помилок за серпень 2020 року (термін сплати 19.07.2021), за які передбачено відповідальність за несплату суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом граничних строків згідно ст. 124 Податкового кодексу України. В ході перевірки до Товариства було надано запит від 10.09.2021 № 2572/6/64-00-50-20 про надання пояснень та інформації щодо причин, які призвели до вчинення платником податків порушення в частині несвоєчасної сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість за травень 2021 р. та по уточнюючому розрахунку за серпень 2020 р., проте письмових пояснень щодо обставин виявлених порушень, які спростовують висновки акту перевірки та пом`якшують обставини або обставини, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ Товариством не надано. Акт про результати камеральної перевірки податкової звітності щодо своєчасності сплати податкового зобов`язання від 13.10.2021 № 332/34-00-50/39549435 надісланий на адресу ТОВ Корпорація Бугські кар`єри для ознайомлення та підписання поштою з повідомленням про вручення від 13.10.2021 № 06 900 021 959 21 та вручено підприємству 15.10.2021. Заперечення до акту про результати камеральної перевірки податкової звітності щодо своєчасності сплати податкового зобов`язання від 13.10.2021 № 332/34-00-50/39549435, стосовно непогодження із висновком в акті перевірки, до контролюючого органу не надійшли. На підставі акту камеральної перевірки від 13.10.2021 № 332/34-00-50/39549435 Південним Міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення № 227/34-00-50 від 01.11.2021, яким застосовано до ТОВ Корпорація Бугські кар`єри штраф в розмірі 25% (2 281 276 грн) згідно з ст. 124 ПКУ, в сумі 570 319 грн - за затримку до 30 календарних днів сплати; та штраф в розмірі 25 % (450 759, 54 грн) згідно з ст. 124 ПКУ в сумі 112 689, 89 грн - за затримку більше 30 календарних днів сплати. Не погодившись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив останнє в адміністративному порядку, звернувшись зі скаргою від 12.11.2021, в якій зазначивши, що підприємство на протязі липня-серпня 2021 р. борг сплатило повністю, згідно доданих платіжних доручень, у зв`язку із чим просить зменшити розмір штрафної санкції згідно з п. 1 ст. 124 ПКУ. Однак рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 04.08.2022 № 8586/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення № 227/34-00-50 від 01.11.2021 залишено без змін, а скаргу без задоволення. Не погоджуючись із вищевказаним, позивач звернувся до суду. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не спростовано висновок контролюючого органу щодо підстав для застосування штрафних санкцій в розмірах, визначених п. 124.2 ст. 124 ПК України. Бажання ж платника податків зменшити розмір штрафу є цілком зрозумілим та природнім, однак в основу відповідних вимог повинно бути покладено відповідне обґрунтування, із посиланням на належні фактичні обставини (наприклад скрутне матеріальне становище господарюючого суб`єкта, наявність першочергових зобов`язань за укладеними угодами із контрагентами тощо), чого в даному випадку немає. П`ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке: Зі змісту акту камеральної перевірки від 13.10.2021 року № 332/34-00-50/39549435 вбачається, що ТОВ Корпорація Бугські кар`єри подано до Південного управління ДПС про роботі з великим платниками податків: - податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2021 року (вх. від 17.06.2021 № 9162643632), згідно з якою задекларовано податкове зобов`язання до сплати в сумі 2 592 347,00 грн. (рядок 18 Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового)періоду (рядок 9-рядок, 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету). термін сплати 30.06.2021; - уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2020 року (вх. від 19.07.2021 № 9197187262), згідно з якого уточнено рядок 18 Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9-рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету та задекларовано податкове зобов`язання до сплати в сумі 460 713,00 грн. та сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв`язку з виправленням помилки, в сумі 13 821,00 грн., термін сплати 19.07.2021. Платником податку на додану вартість ТОВ Корпорація Бугські кар`єри несвоєчасно здійснена сплата податкового зобов`язання з податку на додану вартість по декларації за травень 2021 року з терміном сплати 30.06.2021, по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2020 року з терміном сплати 19.07.2021. Згідно інформації системи електронного адміністрування ПДВ перераховано до бюджету коштів з рахунку в СЕА по декларації з ПДВ за травень 2021 року 25.06.2021 в сумі 153 681, 00 грн. та 30.06.2021 в сумі 100 000, 00 грн. Згідно інформації системи електронного адміністрування ПДВ станом на 30.06.2021 року на рахунку в СЕА рахувалась заборгованість у сумі 2 338 666, 00 грн, яка була сплачена частинами з 02.07.2021 по 09.08.2021 за рахунок поповнення власного казначейського ПДВ рахунку. Згідно з даними Інтегрованої картки платника податку (далі ІКПП) за платежем 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)) ТОВ Корпорація Бугські кар`єри встановлено таке: - станом на 30.06.2021 року виник податковий борг з урахуванням переплати (67 343, 46 грн) у сумі 2 271 322, 54 грн; - податковий борг з податку на додану вартість сплачено частинами з 02.07.2021 по 09.08.2021 за рахунок надходжень з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ. Надалі в акті камеральної перевірки наведена таблиця, в якій відображено суми несвоєчасно погашених податкових зобов`язань та кількість днів затримки (від двох днів до 37). Згідно з приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. У статті 76 ПК України зазначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України. Із зазначеного слідує те, що законодавчо закріплено правові підстави для визначення порушень термінів сплати самостійно визначених грошових зобов`язань під час проведення камеральних перевірок. Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПК України) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених ПК України. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Пунктом 124.1 статті 124 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу. Згідно пункту 124.2. статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання. Відповідно до п. 203.2 ст. 203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації. За обставин розглядуваного спору, позивачем не заперечується факт несвоєчасного погашення податкових зобов`язань. Більш того, у своїй скарзі платник податків просив зменшити розмір штрафної санкції за порушенням ним строків погашення податкового боргу. Водночас, ні в скарзі, ні в адміністративному позові Товариство не зазначає причини несвоєчасного погашення податкових зобов`язань та не надає інформації щодо будь-яких об`єктивних причин допущення порушення в частині несвоєчасної сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість за травень 2021 року та по уточнюючому розрахунку за серпень 2020 року. Одночасно позивач наголошує на відсутності умислу при вчиненні податкового правопорушення. Законом України від 16.01.2020 № 466-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (далі - Закон № 466) внесено зміни до ПК України, у тому числі, в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Також, Законом № 466 визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 Кодексу, є встановлення контролюючими органами вини особи. Податковим правопорушенням, у відповідності із п.109.1 ст.109 ПК України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Відповідно до п.112.1, п.112.2 ст.112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. З аналізу наведених норм слідує, що в разі невжиття платником податків достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, або якщо контролюючий орган доведе, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються не достатніми, платник податків вважається винним у вчиненні правопорушення. При цьому, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Таким чином, умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є: - встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання; - доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення. Таким чином, обов`язок доведення вини, ПК України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини. Отже, відповідальність за скоєння податкового правопорушення, що передбачена, у тому числі, пунктом 124.2 статті 124 ПКУ настає лише у разі, коли контролюючий орган доведе, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але не вчиняв певні дії або допускаючи бездіяльність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Тобто, в ході камеральної перевірки податковим органом до Товариства було надано запит від 10.09.2021 № 2572/6/64-00-50-20 про надання пояснень та інформації щодо причин, які призвели до вчинення платником податків порушення в частині несвоєчасної сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість за травень 2021 р. та по уточнюючому розрахунку за серпень 2020 р., проте письмових пояснень щодо обставин виявлених порушень, які спростовують висновки акту перевірки та пом`якшують обставини або обставини, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПК України Товариством не надано. При цьому позивачем в позові та поданій до ДПС України скарзі на податкове повідомлення-рішення жодним чином не обґрунтовано поважність причин допущеного податкового правопорушення, а лише вимагається зменшення розміру штрафу. В Постанові Верховного Суду від 16 березня 2023 року по справі № 600/747/22-а зазначено, що «затримка сплати узгоджених податкових зобов`язань при обізнаності про їх обов`язкову сплату та за наявності обов`язку щодо своєчасної сплати податкового зобов`язання визначається як протиправна дія платника податків. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених для платника податків». Однією з засад податкового законодавства України є загальність оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу (пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. ПК України). Водночас, пунктом 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 ПУ України запроваджено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства. Відповідно до пп. 16.1.15 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний забезпечувати надання посадовими (службовими) особами платника податку письмових пояснень на письмовий запит контролюючого органу з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документального підтвердження. З огляду на вищевикладене, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що платником податків не наведено жодного аргументу в аспекті поважності порушення строків сплати податкового боргу (допущення податкового правопорушення), яке б могло бути враховано контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки, зокрема в аспекті кваліфікуючої ознаки умислу. Натомість Товариством проігноровано направлений перевіряючим запит щодо причин виявлених порушень. Відтак, позивачем не спростовано висновок контролюючого органу щодо підстав для застосування штрафних санкцій в розмірах, визначених п. 124.2 ст. 124 ПК України. Бажання ж платника податків зменшити розмір штрафу є цілком зрозумілим та природнім, однак в основу відповідних вимог повинно бути покладено відповідне обґрунтування, із посиланням на належні фактичні обставини (наприклад скрутне матеріальне становище господарюючого суб`єкта, наявність першочергових зобов`язань за укладеними угодами із контрагентами тощо), чого в даному випадку немає. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Бугські кар`єри, - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року по справі № 420/17483/22, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. суддя-доповідач Семенюк Г.В. судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.