Постанова 4854 № 420/21528/21
від 03.05.2023 ·П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД __________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 травня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/21528/21 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Домусчі С.Д. суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд: - визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування серпня 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 03.10.2017 року по 28.02.2018 року включно; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03.10.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 18743 гривні 74 копійки із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 08.04.2019 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3973 гривні 21 копійка, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в сумі 3973 гривня 21 копійка за період з 01.03.2018 року по 08.04.2019 року включно в сумі 52711 гривень 25 копійок, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 з урахуванням раніше виплачених сум. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він з 03.10.2017 до 08.04.2019 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . У період проходження військової служби нарахування індексації грошового забезпечення здійснювалося не в повному обсязі. 09.12.2019 позивачем було надіслано заяву до військової частини НОМЕР_1 з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення. У відповіді військової частини НОМЕР_1 зазначено, що в межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення не було. Позивач звернувся до суду для вирішення спору. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 року в іншій справі № 420/1098/20 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення. Відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення з 03.10.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) серпень 2016 року в сумі 1574,66 грн. Позивач вважає, що відповідачем при встановленні місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для нарахування індексації грошового забезпечення не враховано пункти 5 та 10-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення». Як наслідок відповідачем визначено неправильно базовий місяць в період з 03.10.2017 до 28.02.2018, а саме: серпень 2016 року замість січня 2008 року та виплачено індексацію грошового забезпечення в значно меншому розмірі, а саме: 1551,04 грн. замість 20318,40 грн. За період з 01.03.2018 до 08.04.2019 позивачу виплачена тільки поточна індексація грошового забезпечення в сумі 383,57 грн. Позивач вважає, що відповідачем в порушення абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» не виплачено на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення в розмірі 3973,21 грн. в місяць. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року, ухваленим в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадженння, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено повністю. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про неврахування судом першої інстанції того факту, що при нарахуванні та виплаті суми індексації грошового забезпечення у відповідача відсутні дискреційні повноваження, оскільки наявний лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки нарахувати і виплатити позивачу індексацію в порядку, визначеному Постановою КМУ «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 року № 1078. Окрім цього, апелянт вказав, що судом попередньої інстанції не враховано вимог передбачених абзацом 4 п.5 Постанови КМУ від 17.07.2003 року №1078 Відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Суд встановив, що позивач з 03.10.2017 до 08.04.2019 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 09.12.2019 позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 03.10.2017 року по 28.02.2018 року. Військова частина НОМЕР_1 листом від 28.01.2020 року у відповідь на вказане звернення повідомила позивача, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , а на грошове забезпечення у військову частину НОМЕР_1 був зарахований з 02.10.2017 року, базовий місяць не можливо встановити, так як в його грошовому атестаті ЗУ 349565 не вказаний базовий місяць. Також, було запропоновано позивачу звернутися до військової частини НОМЕР_1 для встановлення базового місяця. При цьому зазначено, що базовим місяцем визначено місяць зарахування позивача до списків частини, а саме жовтень 2017 року. Не погоджуючись з такими діями та бездіяльністю відповідача позивач звернувся до суду. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 року у справі № 420/1098/20 позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії було задоволено частково, крім іншого визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 03.10.2017 року по 28.02.2018 року, зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03.10.2017 року по 28.02.2018 року. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 року у справі № 420/1098/20 військова частина НОМЕР_1 нарахувала та виплатила ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03.10.2017 року по 28.02.2018 року включно у розмірі 1646,89 грн. із застосуванням місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) серпень 2016 року. Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку. За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Відповідно до ч.1-3 ст.9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Закон України від 03.07.1991 № 1283-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1283-ХІІ) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1283-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. На підставі ч. 1 ст. 2 Закону № 1283-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1283-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103%). Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078). Відповідно до пункту 11 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016 у зв`язку із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 77 від 11.02.2016; до 01.01.2016 поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсотка). Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Відповідно до пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме, зокрема, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. З аналізу наведених вище нормативно-правових актів, вбачається що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. Пунктом 2 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу. Згідно з пунктом 4 Порядку № 1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. (пункт 5 Порядку № 1078). Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті. Нормами Закону № 2011-ХІІ передбачено здійснення індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Індексація грошового забезпечення за своєю суттю є державною гарантією щодо оплати праці, метою якої є підвищити грошові доходів громадян для компенсації подорожчання/зростання споживчих товарів і послуг внаслідок інфляції. Проведення індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є обов`язком підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, у разі коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації. Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру. Схема посадових окладів осіб військовослужбовців Збройних Сил України затверджена Постановою КМ України № 1294 від 07.11.2007, яка набрала чинності з 01.01.2008. Після прийняття КМ України Постанови № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року. На законодавчому рівні розмір посадового окладу військовослужбовців був встановлений у січні 2008 року (Постанова КМ України № 1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб») та в подальшому такий був змінений (зріс) у березні 2018 року (Постанова КМ України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»). Таким чином, базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березень 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними. Тобто з 01.12.2015 базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року. З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач повинен був застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати) затверджені порядком № 1078. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд враховує правовий висновок, сформований Верховним Судом в постанові від 10.09.2020 року у справі № 200/9297/19-а, а саме: з серпня 2015 року до грудня 2015 року при розрахунку індексації грошового забезпечення має застосовуватись базовий місяць прийняття на військову службу - серпень 2015 року, а з 01.12.2015 - базовий місяць січень 2008 року відповідно до п. 10-1 Порядку № 1078, з наступними змінами та доповненнями. При цьому, згідно з Постановою КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, внаслідок чого збільшилось грошове забезпечення всіх категорій службовців. Отже, з березня 2018 року змінився базовий місяць для нарахування індексації позивача. За вказаних обставин апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог в частині застосування січня 2008 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 03.10.2017 до 28.02.2018 включно; При цьому апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови в здійсненні нарахування та виплати на користь позивача щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення в сумі 3973 гривня 21 копійка за період з 01.03.2018 року по 08.04.2019 року включно в сумі 52711 гривень 25 копійок, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 з урахуванням раніше виплачених сум, з огляду на таке. Постановою № 1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01 січня 2008 року. Відповідно до частини другої пункту 1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України 11 червня 2008 року № 260, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий. Тому обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації у даному випадку слід здійснювати з квітня 2018 року. Як правильно встановив суд першої інстанції, за інформацією, розміщеною на офіційному сайті Державної служби статистики України, лише у жовтні 2018 року відбулося перевищено порогу індексації 103%. Таким чином, право на індексацію заробітної плати у позивача виникло у жовтні 2018 року та, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року. Крім того, позовні вимоги стосовно застосування щомісячної фіксованої індексації ґрунтуються на положеннях Порядку №1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин. Так, Закон України Про індексацію грошових доходів населення та Порядок №1078 у період існування спірних правовідносин (з 01 березня 2018 року до 16 вересня 2020 року) не містили в собі такого поняття як фіксована сума індексації. Зазначений термін використовувався у додатку 4 Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів до Порядку №1078, однак, лише в редакції, що діяла до 15 грудня 2015 року. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 року по справі № 520/4061/21. Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, у зв`язку із чим відповідно до п. 4 ч.1 ст. 317 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржуване рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову. Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328 КАС України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2022 року у справі № 420/21528/21 - скасувати та ухвалити нову постанову. Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування серпня 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 03.10.2017 до 28.02.2018 включно. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03.10.2017 до 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Встановити судовий контроль за виконанням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2023 року у справі № 420/21528/21. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати до Одеського окружного адміністративного суду протягом 30 днів з дня отримання постанови апеляційного суду, звіт про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2023 року. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 03.05.2023 Головуючий суддя Домусчі С.Д. Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.