Постанова 4852 № 280/4050/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 травня 2023 року м. Дніпросправа № 280/4050/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 січня 2023 року (суддя Чернова Ж.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 06 січня 2023 року позов задоволено частково. Суд вирішив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №083950007763 від 28.09.2021, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області №083950007763 від 05.01.2022, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №083950007763 від 04.04.2022 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з дня виникнення права на призначення пенсії, з 15 вересня 2021 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи, не враховано, що наявність у позивача посвідчення «Потерпілого від Чорнобильської АЕС» не є достатньою підставою для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 55 Закону №796, надана довідка №ВГ657 від 20.01.1993 не підтверджує права позивача на призначення пенсії, оскільки вона видана не в період робіт по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як було встановлено судом першої інстанції, позивач 14 вересня 1964 року народження, 20 вересня 2021 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з метою реалізації свого права на отримання пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Заяву від 20.09.2021, засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію ГУ ПФУ в Херсонській області. Рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області від 28.09.2021 №083950007763 відмовлено в призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв`язку з відсутністю на 01.01.1993 не менше 3 років необхідного періоду роботи (проживання) на території зони гарантованого добровільного відселення. Відповідно до рішення від 28.09.2021 №083950007763 вік заявника 57 років 06 днів, необхідний страховий стаж становить 22 роки, страховий стаж особи 22 роки 06 днів. Періоди роботи (проживання) на території зони гарантованого добровільного відселення відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 від 15 жовтня 1984 року: з 01.03.1987 по 12.08.1988 - 01 рік 05 місяців 12 днів, з 10.03.1989 по 28.08.1990 - 01 рік 05 місяців 19 днів. Документами підтверджено відповідно до частини 2 статті 55 Закону періоди роботи (проживання) на території зони гарантованого добровільного відселения, особи станом на 01.01.1993 - 02 роки 11 місяців 01 день. Згідно довідки № ВГ-657 від 20.01.1993 виданої Житомирською обласною державною адміністрацією ОСОБА_1 проживала в смт. Лугини, Лугинського району Житомирської області на території зони гарантованого добровільного відселення, при цьому період проживання в довідці не зазначений. За даними паспорта НОМЕР_2 від 05.06.2001 виданого Хортицьким РВ УМВС України в Запорізькій області місце реєстрації заявниці з 18 серпня 1992 Хортицький район Запорізької області. Результати розгляду документів, доданих заяви: за доданими до документами до страхового стажу зараховано всі періоди. В подальшому, рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України у Київській області від 05.01.2022 №083950007763 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку. Відповідно до рішення від 05.01.2022 №083950007763 дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 04.01.2022. Страховий стаж заявниці становить 22 роки 6 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Документально підтверджено період роботи (проживання) в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 2 роки 11 місяців 01 день (період з 01.03.1987 12.08.1988, з 10.03.1989 по 28.08.1990). Період з 26.04.1986 по 28.02.1987 не зараховано до періоду роботи (проживання) в зоні гарантованого добровільного відселення, оскільки довідка №319 від 08.12.2021 Лугинської селищної ради видана безпідставно. Дата з якої матиме право на пенсійну виплату 15.09.2029. 22.03.2022 позивач звернулася із заявою для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку згідно статті 55 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до розписки-повідомлення перелік документів, доданих до заяви: заява від 22.03.2022; паспорт НОМЕР_2 ; трудова книжка НОМЕР_3 ; свідоцтво про народження НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; РНОКПП; заява про виплату пенсії або грошової допомоги від 11.10.2021; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_7 ; довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 07.02.2022; довідка про стаж від 04.02.2022, від 28.02.1990; довідка-підстава для видачі посвідчення №ВГ-657; запис акта про укладання шлюбу №2 від 23.01.1982; свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_8 , НОМЕР_9 ; витяг з державного реєстру №00028424009. Рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області від 04.04.2022 №083950007763 позивачу відмовлено в призначенні дострокової пенсії. Відповідно до рішення від 04.04.2022 №083950007763 дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 22.03.2022. Страховий стаж становить 22 роки 6 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Документально підтверджено період роботи (проживання) в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 2 роки 11 місяців 01 день. Дата з якої матиме право на пенсійну виплату 15.09.2029. Позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачами не було доведено правомірність оскарженого рішення. Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується. Матеріали справи містять: копію посвідчення ОСОБА_1 , громадянина (громадянки), який постійно працював чи працює, або проживає чи проживав у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення (категорія 3) серії НОМЕР_10 , виданого 02.04.1993 Запорізькою обласною державною адміністрацією. Копію посвідчення ОСОБА_1 , потерпілої від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серії НОМЕР_7 , виданого 11.10.2021 Запорізькою обласною державною адміністрацією, з відміткою повторно, видано замість посвідчення серії НОМЕР_10 . Копію направлення №2449 від 28.02.1990 Виконавчого комітету Житомирської обласної ради народних депутатів, відповідно до якого направляється для працевлаштування та забезпечення житлом гр. ОСОБА_1 та члени її сім`ї, які переселяються з смт.Лугини Лугинського району в зв`язку з радіоактивним забрудненням цього населеного пункту внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до довідки №ВГ-657 від 20.01.1993, виданої Житомирською обласною державною адміністрацією, позивач постійно проживала на території зони гарантованого добровільного відселення на день аварії або на 1 січня 1993 року, прожила на території зони гарантованого добровільного відселення не менше трьох років у смт. Лугини, Лугинського району Житомирської області та відселена або самостійно переселилася з цієї території. Відповідно до довідки №319 від 08.12.2021, виданої виконавчим комітетом Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області, позивач дійсно з 26.04.1986 по 25.08.1990 була зареєстрована та постійно проживала в АДРЕСА_1 . Згідно Постанови КМУ №106 від 23.07.1993 даний населений пункт до 01.01.2015 відносився до зони посиленого радіоекологічного контролю. Відповідно до довідки від 04.02.2022, виданої філією Житомирське обласне управління Акціонерного товариства Державний ощадний банк України, позивач 14.06.1964 року народження, з 10.03.1989 по 28.08.1990 працювала в с.Жеревці Лугинського району (зараз Коростенського району) Житомирської області у відділенні Лугинської Центрощадкаси №2954/07. В матеріалах справи також наявна довідка про заробітну плату для обчислення пенсії позивача №105.21/2-18/68/57/2022-05/вих. від 07.02.2022, видана філією Житомирське обласне управління Акціонерного товариства Державний ощадний банк України. Згідно з частиною 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Частиною 2 статті 55 Закону №796-ХІІ передбачено, зокрема, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років. При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період. Судом першої інстанції вірно було зазначено, що основною умовою для призначення пенсії за віком згідно статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є наявність підтвердженого факту проживання або роботи особи у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років. Як свідчать матеріали справи, позивачем до заяви було додано копію посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (3 категорії), трудову книжку, документи про місце проживання. Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51, потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, чи таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, і віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія Б. Пунктом 10 вказаного Порядку передбачено, що видача посвідчень провадиться, зокрема, обласними державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. Посвідчення видаються особам, які постійно проживають або працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - на підставі довідки встановленого зразка. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи». Наявність у позивача статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи відповідачем не оспорюється, зазначене посвідчення є чинним і вказує на те, що остання згідно положень Закону №796-XII та Порядку №51, є особою, яка станом на 01.01.1993 прожила або відпрацювала чи постійно навчалася у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років. В силу вимог пп. 5 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»). Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.15 Закону №796-ХІІ, підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування. Відповідно до довідки №ВГ-657 від 20.01.1993, виданої Житомирською обласною державною адміністрацією, позивач постійно проживала на території зони гарантованого добровільного відселення на день аварії або на 1 січня 1993 року, прожила на території зони гарантованого добровільного відселення не менше трьох років у смт. Лугини, Лугинського району Житомирської області та відселена або самостійно пересилилася з цієї території. Відповідно до довідки №319 від 08.12.2021, виданої виконавчим комітетом Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області, позивач дійсно з 26.04.1986 по 25.08.1990 була зареєстрована та постійно проживала в АДРЕСА_1 . Згідно Постанови КМУ №106 від 23.07.1993 даний населений пункт до 01.01.2015 відносився до зони посиленого радіоекологічного контролю. Відповідно до приписів п. 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, трудова книжка основним документом, що підтверджує стаж роботи. Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_11 та довідки від 04.02.2022, виданої філією Житомирське обласне управління Акціонерного товариства Державний ощадний банк України, позивач працювала з 01.03.1987 по 12.08.1988 контролером у відділі охорони у військовій частині при Лугинському РВВС, з 10.03.1989 по 28.08.1990 працювала в с.Жеревці Лугинського району (зараз Коростенського району) Житомирської області у відділенні Лугинської Центрощадкаси №2954/07. Зазначені періоди роботи позивача на території зони гарантованого добровільного відселення відповідачами не заперечуються та були зараховані до страхового стажу. Судом першої інстанції вірно було взято до уваги, що позивач має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), про що їй видано посвідчення, а вказане посвідчення видається, зокрема, особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років. Наявність у позивача посвідчення особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) та відповідних записів у трудовій книжці, спростовує доводи відповідача про те, що станом на 01.01.1993 позивач прожив/пропрацював у зоні гарантованого добровільного відселення менше трьох років. Вірними є висновки суду першої інстанції, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ з тієї підстави, що станом на 01.01.1993 період проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення становить менше трьох років. Відповідно до частини першої статті 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Судом першої інстанції вірно було зазначено, що оскільки позивачка досягла пенсійного віку (57 років) 14.09.2021, необхідного для призначення пенсії за віком, тримісячний строк для подання заяви про таке призначення почав свій перебіг з 15.09.2021. Матеріали справи свідчать, що із заявою про призначення пенсії позивачка вперше звернулася 20.09.2021, тобто в межах тримісячного строку, передбаченого для подання заяви про призначення пенсії, внаслідок чого пенсія має бути призначена з наступного дня після досягнення нею пенсійного віку, тобто з 15.09.2021. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскаржувані рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №083950007763 від 28.09.2021, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області №083950007763 від 05.01.2022, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №083950007763 від 04.04.2022 прийняті не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Також колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про необхідність зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з дня виникнення права на призначення пенсії (з 15 вересня 2021 року). Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 06 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Постанова у повному обсязі складена 03 травня 2023 року. Головуючий - суддя А.А. Щербак суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш