Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/161/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 травня 2023 року м. Дніпросправа № 280/161/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Шлай А.В., Баранник Н.П., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року (суддя 1-ї інстанції Мінаєва К.В.) в адміністративній справі №280/161/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: 06.01.2023р. позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дії відповідача щодо неврахування позивачу при обчисленні пенсії за віком стажу роботи згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 у період з 01.01.2004 по 31.12.2006 (3 роки), з 15.09.2007 по 24.04.2009 (1 рік 7 місяців 10 днів), з 05.05.2009 по 28.02.2018 (8 років 9 місяців 24 дні); зобов`язання відповідача обчислити та виплачувати позивачу пенсію за віком з 06.70.2022 із врахуванням стажу роботи згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 у період з 01.01.2004 по 31.12.2006 (3 роки), з 15.09.2007 по 24.04.2009 (1 рік 7 місяців 10 днів), з 05.05.2009 по 28.02.2018 (8 років 9 місяців 24 дні); Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року позов задоволено. Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що спірні періоди роботи позивача не можуть бути враховані, оскільки відсутні відомості про сплату підприємством за цей період страхових внесків. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком. За результатами розгляду заяви позивача від 19.07.2022 відповідачем прийнято рішення №084150004505 від 26.07.2022 про призначення пенсії з 06.07.2022. У рішенні також зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 30 років 1 місяць 9 днів (а.с.15). При цьому, відповідно до записів у трудових книжках НОМЕР_2 та НОМЕР_1 (а.с.11-13) ОСОБА_1 у періоди: з 14.06.1977 по 28.08.1978 працював учнем сепараторника у Виробничому об`єднанні Запоріжоліяжиркомбінат; з 01.09.1978 по 01.08.1979 навчався у ПТУ; з 01.08.1979 по 05.12.1993 працював слюсарем з ремонту автотехники по 3 розряду, заступник начальника відділу постачання запчастин у ПМК №123 тресту Запоріжагробуд; з 08.12.1993 по 30.06.2000 працював інженером зі збуту та постачання у ТОВ Медіо; з 16.07.2000 по 25.12.2003 працював комерційним директором з автозапчастин у ВАТ Запоріжсільбуд ДП АТП-0862; з 01.01.2007 по 14.09.2007 працював у ДП Запорізький цирк; з 18.07.2000 по 24.04.2009 працював начальником відділу збуту та постачання у ТОВ Центуріон-2000; з 05.05.2009 по 28.02.2018 працював заступником директора з комерційних питань ТОВ ВКП МБ-71; з 01.07.2018 по 14.07.2018 працював у ТОВ Добронова; з 16.10.2018 по 13.11.2018 перебував на обліку як безробітний у Південному районному центрі зайнятості м.Запоріжжя: з 14.11.2018 по 11.09.2019 - працював оператором поштового зв`язку 3 класу дільниці супроводу фізичного захисту об`єктів та персоналу відділу охорони, оператором поштового зв`язку 3 класу дільниці супроводу, фізичного захисту та технічного обслуговування засобів сигналізації, оператором поштового зв`язку 2 класу дільниці супроводу, фізичного захисту та технічного обслуговування засобів сигналізації у Запорізькій дирекції ПАТ Укрпошта, Запорізькій дирекції АТ Укрпошта; з 17.01.2020 по 29.11.2021 - працював охоронником у ТОВ Бізнес-Безпека і Б. Проте при призначенні пенсії до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 01.01.2004 по 31.12.2006 та з 15.09.2007 по 24.04.2009 у ТОВ Центуріон-2000, та період роботи з 05.05.2009 по 28.02.2018 у ТОВ ВКП МБ-71, про що свідчить форма РС (а.с.15, зворотній бік). Враховуючи те, що ТОВ Центуріон-2000 як юридична особа є припиненою, 06.09.2022 позивачем направлено заяву на адресу Архівного управління Запорізької міської ради з проханням, зокрема, надати документи на підтвердження роботи ОСОБА_1 у ТОВ Центуріон-2000, а також надати відомості про нарахування заробітної плати позивачу у період його роботи на підприємстві (а.с.19). В архівній довідці від 13.09.2022 №04-24/П-163, виданій Архівним управлінням Запорізької міської ради, зазначено, що документи ТОВ Центуріон-2000 на зберігання до архівного управління Запорізької міської ради не надходили, тому надати копії наказів про прийняття та звільнення з роботи, інші документи, які підтверджують роботу, відомості про нарахування заробітної плати та інформацію про правонаступників ОСОБА_1 немає можливості. Підстава: абетковий покажчик фондів ліквідованих установ (а.с.21-22). З огляду на те, що відповідно до загальнодоступної інформації ТОВ ВКП МБ-71 не є припиненим, позивач направив заяву на адресу підприємства з проханням надати відомості на підтвердження роботи ОСОБА_1 у вказаному підприємстві, проте до позивача був повернений конверт з підставою невручення за закінченням терміну зберігання (а.с.20,23). Надалі позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з проханням переглянути розмір пенсії, врахувавши спірні періоди роботи до страхового стажу, проте листами від 16.11.2022 №12586-11995/П-02/8-0800/22 та від 13.12.2022 №13642-13239/П-02/8-0800/22 роз`яснено, що страховий стаж з 01.01.2004 обчислюється тільки на підставі даних, наявних в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Тому, у разі сплати страхових внесків підприємствами, зазначеними у Вашому зверненні, можливо буде повернутися до питання перегляду розміру пенсії (а.с.24-27). Не погодившись з діями відповідача щодо неврахування при розрахунку пенсії до страхового стажу періоди роботи з 01.01.2004 по 31.12.2006, з 15.09.2007 по 24.04.2009, з 05.05.2009 по 28.02.2018, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку про обґрунтованість такого. Суд апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення доходить наступних висновків. Спір по суті полягає у неврахуванні до страхового стажу позивача спірного трудового періоду визначеного у трудовій книжки, оскільки відсутні відомості про сплату єдиного соціального внеску. Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV). Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов`язкового державного пенсійного страхування згідно постанов Кабінету Міністрів України № 1854 від 12 грудня 2002 року та № 303 від 12 березня 2003 року. Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), за період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення. Додаток 4 до Положення це форма ОК-5, а додаток 3 до Положення це форма ОК-2. Відповідно до пункту 2 Положення Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб. Відповідно до частини 6 статті 20 Закону № 1058-IV страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Згідно з частиною 12 статті 20 Закону № 1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок (частина 3 статті 24 Закону № 1058). Статтею 106 Закону України № 1058-IVпередбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. У відповідності до статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством. Згідно із частинами 11 та 12 статті 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. З огляду на положення частин 1 та 2 статті 24 Закону № 1058-IV, законодавцем визначено дві обов`язкові умови для включення стажу роботи особи до страхового стажу, а саме: 1) особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; 2) сплата страхових внесків у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Як вказано у частині 2 статті 24 Закону № 1058-IV, даними, за якими територіальними органами Пенсійного фонду України обчислюється страховий внесок, зокрема й щодо сплати страхових внесків, є дані, що містяться в системі персоніфікованого обліку в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Таким чином, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від його фінансового стану. За загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, а також не внесення відомостей по спеціальному стажу не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17. Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову. Розподіл судового збору не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України. Керуючись статтями 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року в адміністративній справі №280/161/23 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя А.В. Шлай суддя Н.П. Баранник