Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/3223/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/3223/22 Номер провадження 22-ц/814/2745/23Головуючий у 1-й інстанції Кіндяк І.С. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 квітня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуля В.П., суддів Абрамова П.С., Панченка О.О., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 09 листопада 2022 року у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В: ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У липні 2022 року акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 січня 2020 року між банком та відповідачем укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», шляхом підписання останнім анкети-заяви до договору про надання банківських послуг. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку наведених вище документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови. АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 28 грудня 2021 року у нього утворилася заборгованість за тілом кредиту у розмірі 33724,00 грн. У зв`язку з вищевказаним, позивач прохав суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 16 січня 2020 року у розмірі 33724,00 грн, а також судові витрати. Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 09 листопада 2022 рокупозовні вимоги АТ «Універсал Банк» задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг «Monobank» від 16 січня 2020 року у розмірі 33724,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Із рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 09 листопада 2022 року не погодився відповідач ОСОБА_1 , оскарживши його в апеляційному порядку. Просить рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 09 листопада 2022 року у цивільній справі за позовною заявою АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасувати. Позиція учасників справи Узагальнені доводи, наведені в апеляційній скарзі На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, оскаржуване судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому її розгляду, тому рішення місцевого суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. Відповідач наголошує, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та встановлюють її розмір можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення, натомість наданий позивачем розрахунок заборгованості в жодному випадку не може бути належним доказом, яким підтверджується факт наявності заборгованості споживача чи її розміру. Позивачем не надано до суду доказів відкриття на ім`я відповідача рахунку, виписки по даному рахунку, який і мав би підтвердити рух грошових коштів, наявність або відсутність заборгованості, та з якого суд мав би встановити, який саме розмір грошових коштів було отримано позичальником, а додана до матеріалів справи довідка про умови кредитування з використанням кредитки не містить відомостей про отримання вказаних документів з боку позичальника та його ознайомлення з ними. Також відповідно до виписки за договором № б/н від 16 січня 2020 року вбачається, що позивач стягував з рахунку відповідача грошові кошти в рахунок погашення заборгованості, які не врахував в розрахунку заборгованості при поданні позовної заяви. Узагальнені доводи особи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що умови були погоджені і відповідач був ознайомлений з ними ще до активації картки у мобільному додатку, а у випадку їх непогодження останнім ОСОБА_1 не отримав би картку банківської установи, що пов`язано з узгодженою процедурою видачі карток при наданні банківських послуг «Monobank». Вказане свідчить про відсутність підстав застосування до даних правовідносин висновків, які викладені Верховним Судом у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17. Крім того, зазначено, що виконаний банком розрахунок заборгованості є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, кількість днів за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом. У зв`язку з вищевказаним, позивач прохав суд залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 09 листопада 2022 року без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку. Щодо розгляду справи без виклику сторін Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи, що ціна позову становить 33724,00 грн та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7, та статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження. Щодо поданої до суду апеляційної інстанції виписки по руху коштів по картці З матеріалів справи вбачається, що до відзиву на апеляційну скаргу позивачем додано деталізовану виписку по картковому рахунку ОСОБА_1 від 15 березня 2023 року. Відповідно до положень статті 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 83 ЦПК України). Оскільки деталізована виписка по картковому рахунку ОСОБА_1 подана АТ «Універсал Банк» разом з відзивом на апеляційну скаргу та не була подана останнім до суду першої інстанції, то з урахуванням положень статті 367 ЦПК України, не приймається до уваги колегією суддів, так як жодні поважні причини щодо неможливості подання цього доказу до суду першої інстанції в матеріалах справи відсутні та позивачем не зазначені. Встановлені обставини справи З матеріалів справи вбачається, що 16 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в якій зазначено про те, що: позичальник просить відкрити поточний рахунок у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору на наведених нижче умов; позичальник погоджується, що ця анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого споживачем підтверджується і він зобов`язується виконувати його умови; позичальник погоджується, що підписанням цього договору, він підтверджує, що є ознайомленим з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірник у мобільному додатку, які є йому зрозумілими та не потребують додаткового тлумачення; позичальник просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку; засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його даних згідно з договором. У вказаній анкеті-заяві ОСОБА_1 також визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях. Крім того, підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного цифрового підпису (а.с. 09). Позивачем також надано розрахунок заборгованості за договором №б/н від 16 січня 2020 року, укладеного між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 , у якому позивач зазначив, що станом на 28 грудня 2021 року заборгованість становить 33724,00 грн та складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 33724,00 грн (а.с. 7-8). Позиція апеляційного суду За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Так, з матеріалів справи вбачається, що 16 січня 2020 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Зі змісту анкети-заяви вбачається, що при підписанні вказаної анкети-заяви відповідач погодився з тим, що дана анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Разом з тим, анкета-заява містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію, відомості про майновий стан та трудову діяльність. Вказана анкета не містить даних про розмір кредитних коштів. Натомість в ній йдеться про прохання відповідача відкрити поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт. Також наданий до суду в итяг з умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank не містить підпису відповідача, лише міститься у графі для підпису споживача надрукований текст: « споживач отримує паспорт споживчого кредиту в мобільному додатку та підписує його в електронному вигляді до підписання договору». Крім того, у наданих позивачем до суду першої інстанції умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» вказано, що вони набирають чинності з 27 листопада 2021 року, що в свою чергу виключає можливість відповідача ознайомитися з ними та керуватися ними під час підписання анкети-заяви у січні 2020 року. У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Законом України «Про електронний цифровий підпис» (який втратив чинність на підставі Закону № 2155-VIII від 05 жовтня 2017 року, ВВР, 2017, № 45, ст. 400) надано легітимне визначення поняття «електронний цифровий підпис», відповідно до якого електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Однак підпис відповідача у поданому до суду першої інстанції витягу з умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank відсутній, а міститься лише напис «споживач отримує паспорт споживчого кредиту в мобільному додатку та підписує його в електронному вигляді до підписання договору». Разом з тим, в анкеті-заяві від 16 січня 2020 року міститься інформація про засвідчення відповідачем генерації ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що становить комбінацію літер та цифр, однак дана комбінація не віднайшла свого відображення у поданих позивачем документах. Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що витяг з умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank не міг бути підписаним під час підписання анкети-заяви, що пов`язано з набуттям ними чинності, та не є підписаний відповідачем, а тому відсутні підстави вважати, що саме такі тарифи діяли на час укладення договору та відповідно були надані ОСОБА_1 для ознайомлення, тобто погоджені сторонами. Звертаючись до суду з позовом, АТ «Універсал Банк» прохав суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість, що становить 33724,00 грн та складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 33724,00 грн. Під час вирішення питання розподілу тягаря доведення судом підлягають до застосування правила частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За правилом статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно з приписами статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. За правилами частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З урахуванням наведеного, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд був зобов`язаний власні процесуальні дії належним чином обґрунтувати (мотивувати), враховуючи при цьому, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Процес доведення полягає в обґрунтуванні того, що певні дії або події неодмінно мають своїми наслідками настання інших дій або подій, при цьому обставини вважатимуться встановленими за умови, що настання таких наслідків не є вірогідним, а є обов`язковим за таких обставин та за таких умов. Згідно із частиною другою статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. У постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 вказано, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Так, позивачем на підтвердження факту існування заборгованості відповідача подано до суду першої інстанції розрахунок заборгованості за договором №б/н від 16 січня 2020 року, укладеного між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 . Колегія суддів зазначає, що долучений до позову розрахунок заборгованості (а.с. 07-08) не є достовірним і достатнім доказом (статі 79, 80 ЦПК України) на підтвердження як факта видачі відповідачу кредитних коштів, так і розміру заборгованості з урахуванням того, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 254 від 18 червня 2003 року, пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №75 від 04 липня 2018 року. Крім того, відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постанові від 13 травня 2020 року по справі №219/1704/17, Верховний Суд в оцінці поведінки та способу ведення справ позивачем має враховувати, що банк є професійним учасником ринку надання банківських послуг, у зв`язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання певних правил та процедур, які є традиційними у цій сфері послуг, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ позивачем є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. З врахуванням наведеного усі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах. Аналізуючи вищевказане та беручи до уваги подані докази, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк», а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до пунктів 2, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а саме: рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 09 листопада 2022 року скасувати, а в задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити. Щодо судових витрат Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону України «Про судовий збір»). За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, то слід стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 3721,50 грн. Керуючись статтями 141, 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 09 листопада 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити. Стягнути з акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 3721,50 грн. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 25 квітня 2023 року. Головуючий В.П. Пікуль Судді П.С. Абрамов О.О. Панченко