Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 339/273/22

Справа № 339/273/22 Провадження № 22-ц/4808/484/23 Головуючий у 1 інстанції Скригун В. В. Суддя-доповідач Девляшевський В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 квітня 2023 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (суддя-доповідач) Девляшевського В.А., суддів: Луганської В.М., Мальцевої Є.Є., секретаря Працун В.В., за участю позивачки ОСОБА_1 , представників Поляницького ліцею Болехівської міської ради: Барабаш С.В., Кобилинець Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Болехівського міського суду в складі судді Скригун В.В., ухвалене 06 лютого 2023 року в м. Болехові Івано-Франківської області, у справі за позовом ОСОБА_1 до Поляницького ліцею Болехівської міської ради про визнання наказу про надання частини основної щорічної відпустки незаконним та заміну відпустки грошовою компенсацією, в с т а н о в и в : У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулась в суд до Поляницького ліцею Болехівської міської ради з позовом про визнання наказу про надання частини основної щорічної відпустки незаконним та заміну відпустки грошовою компенсацією. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вона працює у Поляницькому ліцеї вчителем історії і географії. Згідно графіку відпусток працівників на 2022 рік, затвердженого наказом від 05.01.2022, їй було встановлено період щорічної основної відпустки тривалістю 56 календарних днів з 04.07.2022 по 29.08.2022. В подальшому до графіку відпусток було внесено зміни, на підставі яких позивачці було надано частину щорічної основної відпустки тривалістю 24 календарні дні. Отже, фактично відбувся поділ щорічної відпустки. 21.07.2022 позивачка звернулась до в.о. керівника ліцею ОСОБА_2 з заявою, в якій просила у відповідності до статті 24 Закону України «Про відпустки» замінити частину щорічної основної відпустки тривалістю 32 календарні дні грошовою компенсацією. Проте, роботодавець відмовив їй у здійснені такої виплати. Натомість 25.07.2022 було видано наказ №38-п про надання ОСОБА_1 частини основної щорічної відпустки тривалістю 32 календарні дні з 28.07.2022 по 28.08.2022. Вважає, що видання цього наказу є незаконним, без врахування дирекцією школи її інтересів та без узгодження періоду другої частини щорічної основної відпустки. Позивачка зазначає, що заяву про надання частини щорічної відпустки вона не писала, а з наказом не погодилась. Крім того, відсутній також наказ про затвердження повторних змін до графіку відпусток працівників на 2022 рік. Оплата щорічної відпустки тривалістю 32 дні була поділена на три частини і кошти виплачені їй 29.07, 15.08 та 09.09.2022. Ці кошти позивачка не використала, а після виходу на роботу звернулась до в.о керівника ліцею про невизнання наказу №38-П. За наведених обставин просила визнати незаконним наказ від 25.07.2022 №38-вп «Про надання частини основної щорічної відпустки ОСОБА_1 », зобов`язати директора Поляницького ліцею Болехівської міської ради видати наказ про заміну частини щорічної основної відпустки тривалістю 32 календарні дні грошовою компенсацією. Рішенням Болехівського міського суду від 06 лютого 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що суд не звернув увагу, що роботодавець при зміні графіку відпусток не узгодив з нею надання другої частини відпустки. В даній справі суд не застосував частини 3 статті 24 Закону України «Про відпустки», частини 3 статті 83 КЗпП, відповідно до яких за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. Вказує, що Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не призупиняв дію вище зазначених статей. Натомість суд застосував Постанову КМУ від 14.04.1997 №436 «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ освіти, навчальних частин інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковцям», який передбачає заміну грошовою компенсацією відпустки за можливості забезпечити працівників у відповідний період роботою. Проте, вказана норма названої Постанови суперечить, на її думку, частині 3 статті 24 Закону України «Про відпустки» та частині 3 статті 83 КЗпП, як правових актів вищої юридичної сили. Суд не врахував, що Наказом від 14.07.2022 №70-ОД «Про організацію участі в національному мультипредметному тестуванні в 2022 році» позивачку було залучено до роботи в канікулярний період. Згідно вказаного наказу було складено план позакласної роботи. Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що після закінчення першої частини відпустки позивачка прийняла участь в підготовці учнів до тестування. Крім того, роботодавець не проінформував позивачку до початку відпустки про розмір оплати праці другої частини відпустки. Більше того, ОСОБА_1 вказує, що відпускні були виплачені їй не до початку відпустки, а двома частинами 15.08 та 09.09.2022. Кошти вона не повернула роботодавцю, тому що не знала точної суми відпускних. За наведених обставин просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити. У відзиві на апеляційну скаргу директорка Поляницького ліцею Болехівської міської ради покликається на законність та обґрунтованість рішення суду. Натомість доводи апеляційної скарги вважає такими, що не містять підстав для його скасування. Зазначає, що в період дії воєнного стану законна тривалість відпусток педагогічних працівників складає 42 або 56 календарних днів, і такі відпустки мають надаватись автоматично з відповідними перерахунками їх тривалості у разі потреби. Відтак, дирекцією Поляницького ліцею було видано наказ від 19.07.2022 №25-АГ «Про зміни до графіка відпусток працівників на 2022 рік». Педагогічний колектив 20.07.2022 року через месенджер Viber був повідомлений про продовження відпусток із проханням прийти та написати відповідні заяви. Позивачка була повідомлена повторно шляхом надсилання листа на її електронну адресу та особистого повідомлення у додатку-месенджер Viber. На думку представника відповідача, оскільки навчальний рік ще не почався, була можливість надати ОСОБА_1 невикористані дні відпустки, а тому в задоволенні заяви про виплату грошової компенсації їй відмовлено. Заяви про перенесення невикористаних днів щорічної відпустки від неї не поступало. Також представник ліцею посилається на те, що в літній канікулярний період можливості забезпечити педагогічних працівників роботою не було. Дистанційне навчання для учнів було запроваджено з 14.03. по 01.09.2022 року, а тому позивачка під час відпустки не могла проводити будь-який навчальний процес в ліцеї. Посилання на те, що ОСОБА_1 виконувала методичну роботу на підставі наказу МОН від 16.02.2022 №186 є необґрунтованим, оскільки вказаний Наказ регулює питання роботи вищих навчальних закладів. В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала з наведених у ній мотивів. Представники Поляницького ліцею Болехівської міської ради доводів апеляційної скарги не визнали, покликаючись на обгрунтованість висновків місцевого суду. Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка, як педагогічний працівник, дійсно мала право на щорічну відпустку тривалістю 56 календарних днів без виплати грошової компенсації, оскільки встановлено, що виплата грошоваої компенсації за невикористані дні щорічних відпусток проводиться з розрахунку повної їх тривалості у разі звільнення працівника. З вказаним висновками колегія суддів погоджується. Судом встановлено що ОСОБА_1 працює вчителем історії та географії у Поляницькому ліцеї Болехівської міської ради, що підтверджується довідкою від 31 серпня 2022 року (а.с. 17). Згідно графіку відпусток працівників на 2022 рік, затвердженого наказом № 01-АГ дирекції Поляницького ліцею Болехівської міської ради від 05 січня 2022 року, позивачу було встановлено період щорічної основної відпустки тривалістю 56 календарних днів з 04.07.2022 по 29.08.2022. З даним графіком позивачка ознайомилась та погодилась (а.с. 9, 10). Частиною 6 статті 6 Закону України «Про відпустки» встановлено, що керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року №346 затверджено Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам. Відповідно до Порядку тривалість відпусток педагогічних працівників складає до 56 календарних днів. Наказом №22-АГ від 02.06.2022 внесено зміни до графіка відпусток на 2022 рік, зокрема, визначено ОСОБА_1 відпустку з 04 по 27 липня 2022 року (а.с. 12). Внесення вказаних змін було пов`язано з тим, що статтею 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в редакції від 15.03.2022 було передбачено, що у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні. З даним наказом та змінами до графіку відпусток позивачка погодилась. Відповідно до змін до КЗпП України, які 19 липня 2022 року набрали чинності, пунктом 1 статті 12 Закону Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану передбачено, що у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання невикористаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України Про відпустки. Відтак, з урахуванням особливостей організації праці та умов господарської діяльності в межах своїх повноважень, за рахунок власних коштів роботодавець має право надати працівникам в період дії воєнного стану основні оплачувані щорічні відпустки тривалістю більше ніж 24 дні. Надання відпустки більшої тривалості ніж 24 дні в період дії воєнного стану є правом, а не обов`язком роботодавця. На підставі цих змін дирекцією Поляницького ліцею 19 липня 2022 року видано наказ №25-АГ «Про зміни до графіку відпусток працівників на 2022 рік» (а.с. 66). Позивачка була повідомлена про надання їй другої частини основної щорічної відпустки з 28 липня по 28 серпня 2022 року (32 календарні дні) згідно графіку відпусток, затвердженого наказом Поляницького ліцею від 05 січня 2022 року. Вказане остання не заперечувала. 21 липня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до в.о. директора Поляницького ліцею з заявою, в якій просила на підставі пункту 4 частини 4 статті 24 Закону України «Про відпустки» замінити їй частину щорічної основної відпустки тривалістю 32 календарні дні грошовою компенсацією (а.с. 8). У відповідь на вказану заяву адміністрація ліцею повідомила, що згідно чинного законодавства у період дії воєнного стану грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки виплачується працівникові у разі звільнення (а.с. 14). Згідно наказу № 38-вп від 25 липня 2022 року ОСОБА_1 була надана частина щорічної відпустки тривалістю 32 календарні дні з 28 липня по 28 серпня 2022 року, який остання не визнала, поставити підпис про ознайомлення з наказом відмовилась, про що було складено відповідний акт (а.с. 13, 45). Згідно наказу від 25 липня 2022 року частина відпустки в розмірі 44% була виплачена 15 серпня 2022 року в сумі 6880,97 грн, решта відпускних коштів виплачена 09 вересня 2022 року 9 896,32 грн, що підтверджується довідкою від 14 листопада 2022 року (а.с. 123). Відповідно до частин 10 статті 10 Закону України «Про відпустки» черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку. Частиною 15 статті передбачено, що керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу. Відповідно до п.1-5 Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам, затвердженого Постановою КМУ № 346 від 14.04.1997 року керівним, педагогічним, науковим і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів щорічна основна відпустка повної тривалості, визначеної в додатку до цього Порядку, у перший та наступні роки надається у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу. Графік надання відпусток педагогічним працівникам складається з урахуванням можливості проведення регулярних консультацій для учнів, складання іспитів якими перенесено на осінь. За бажанням керівних працівників навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних працівників та наукових працівників частина щорічної основної відпустки, якщо вона надається за 1996 - 1997 і наступні робочі роки, замінюється грошовою компенсацією за можливості забезпечення їх у відповідний період роботою. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної основної відпустки не повинна бути менша ніж 24 календарних дні. Згідно роз`яснення Міністерства освіти та науки України від 13.05.2022 №1/5133-22 щодо надання відпусток вчителям закладів загальної та середньої освіти під час дії воєнного стану продовжена тривалість щорічної основної відпустки для педагогічних працівників закладів освіти не скасовується, а лише обмежується на період дії воєнного стану. Надання невикористаних у період дії воєнного стану днів щорічної відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. У разі неможливості надання не використаних днів відпустки (у випадку, якщо почнеться новий навчальний рік) за бажанням працівника частина щорічної відпустки може бути замінено грошовою компенсацією згідно із ст.24.Закону України «По відпустки». Зважаючи на наведені норми законодавства, колегія погоджується з висновком суду щодо правомірності надання відпустки ОСОБА_1 , оскільки навчальний рік ще не почався. Крім того, частина відпустки надана в межах затвердженого у січні 2022 року графіку, з яким позивачка погоджувалась. Заяви на перенесення невикористаних днів щорічної відпустки (32 календарних дні) нею не подано. Докази про виконання нею функціональних обов`язків учителя історії та географії, а також необхідність виходу на роботу з 28 липня 2022 року вона не надала. Згідно табеля обліку використання робочого часу за серпень 2022 рік позивачка перебувала у відпустці 28 днів та на листках тимчасової непрацездатності 2 дні (а.с. 110). Відповідно до Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти та науки N 434 від 06.09.2000 класний керівник - це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно-технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту. Позивака, як класний керівник, згідно наказу від 14 липня 2022 року «Про організацію учнів в національному мультипредметному тестуванні» протягом липня-серпня 2022 року повинна була інформувати випускників 11 класу, їх батьків щодо проведення та особливості проведення тестування упродовж основної, додаткової спеціальної сесії та організовувати явку учасників тесту, які зареєструвалися для його проходження (а.с. 57). Така робота входить в обов`язки класного керівника в частині організації позаурочної роботи, проводилась разом з директором ліцею в телефонному режимі та не свідчить про вихід на роботу з 28 липня 2022 року. Більше того, згідно поданого позивачкою плану роботи діяльність з учнями, яка стосувалась проведення національного мулипредметного тестування, проводилась нею тільки 28 липня та 02 серпня 2022 року (а.с. 96, 101). Посилання ОСОБА_1 на те, що нею протягом відпустки у канікулярний період проводилась інша робота, зокрема щодо складання планів уроків, опрацювання наказів тощо не свідчить про виконання трудових обов`язків згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку та протягом часу, визначеного угодою сторін. Навчання було відновлено тільки з 01 вересня 2022 року, тому працювати з учнями в серпні місяці 2022 року позивачка не мала можливості. Відтак, на думку колегії, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 з 28 липня по 28 серпня 2022 року не перебувала у відпустці. Невчасна виплата відпускних сама по собі не є підставою для визнання наказу про надання відпустки незаконним. Колегія суддів зауважує, що основною метою поданого позову є отримання компенсації за невикористану, на думку ОСОБА_1 , відпустку. Разом з тим встановлено, що позивачка фактично перебувала у відпустці, а тому стягнення такої компенсації було б необґрунтованим. Також як з`ясовано Поляницький ліцей Болехівської міської ради утримується за рахунок бюджетних коштів. Згідно плану асигнувань загального фонду бюджету кошти на виплати компенсації відпустки не передбачені. Цю обставину в засіданні апеляційного суду підтвердили представники ліцею. Відтак, кошторисні призначення в межах фонду оплати праці були відсутні і роботодавець не мав фінансової можливості здійснити такі виплати позивачці. Крім того, колегія суддів зауважує, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача видати наказ про заміну щорічної основної відпустки грошовою компенсацією виходить за межі компетенції суду. Відтак, судове рішення в даній справі ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції. Підстави для скасування рішення суду за наведених апелянтом доводів - відсутні. З огляду на це апеляційна скарга відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись статтями 374, 375, 381 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Болехівського міського суду від 06 лютого 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Головуючий В.А. Девляшевський Судді: В.М. Луганська Є.Є. Мальцева Повний текст постанови виготовлено 03 травня 2023 року